UA61164C2 - Похідні піридопіраноазепінів, спосіб їх одержання, лікарський засіб та фармацевтична композиція на їх основі - Google Patents

Abstract

Сполуки загальної формули (І) , в яких R1 - атом гідрогену, (С1-С4)алкіл, феніл(С1-С4)алкіл, фенілгідрокси(С1-С4)алкіл, фураніл(С1-С4)алкіл або фуранілгідрокси(С1-С4)алкіл, R2 - атом гідрогену чи галогену або трифлуорметил, ціаногрупа, гідроксил, нітрогрупа, ацетил, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкоксил або група загальної формули NR4R5, в якій R4 тa R5 - атоми гідрогену або (С1-С4)алкіл, або (С1-С4)алканоїл, a R5 - атом гідрогену або (С1-С4)алкіл, або інакше R4 та R5 утворюють з атомом нітрогену, до якого вони приєднані, (С4-С7)-цикл, або феніл чи нафтил, що як варіант, заміщені атомом галогену або трифлуорметилом, трифлуорметоксилом, ціаногрупою, гідроксилом, нітрогрупою, ацетилом, (С1-С6)алкілом, (С1-С6)алкоксилом або метилендіоксилом, що приєднані у 2 та 3 позиції фенільного кільця, а R3- атом гідрогену або галогену, або (С1-С4)алкіл.

Description

Опис винаходу

Представлений винахід стосується сполук загальної формули (1):

Я ( о, 5а й

М с в М 103

К, в якій

Ку - атом гідрогену, (С-4-С/)алкіл, феніл(Сі-Су)алкіл, фенілгідрокси(С.-С/)алкіл, фураніл(С--С/)алкіл, або фураніл-гідрокси(СИ-Су)алкіл, Ко - атом гідрогену чи галогену, або трифлуорметил, ціаногрупа, гідроксил, нітрогрупа, ацетил, (С--Св)алкіл або (Сі-Св)алкоксил або група загальної формули МКК», в якій К/ - атом гідрогену, або (С.--С/)алкіл, або (С.-С/)алканоїл, а Кр; - атом гідрогену або (С.-С/)алкіл, або інакше

Ку та Ко утворюють з атомом нітрогену, до якого приєднані, (С4-С7)-цикл, або феніл чи нафтил, що як варіант, заміщені атомом галогену або трифлуорметилом, трифлуорметоксилом, ціаногрупою, гідроксилом, нітрогрупою, ацетилом, (С4-Св)алкілом, (С1-Св)алкоксилом або метилендіоксилом, що приєднані у 2 та З позиції фенільного кільця, а Кз - атом гідрогену або галогену або (С.-С.)алкіл.

Сполуки загальної формули (І) можуть бути основами або кислотно-адитивними солями. Крім того, атоми у позиціях 5а та 10а є асиметричними, тому сполуки можуть бути чистими геометричними таоптичними ізомерами «М або їх сумішами. о

Згідно з винаходом, сполуки загальної формули (І) можливо виготовляти способом, що ілюстровано нижченаведеною схемою. в, /їд- он «І ща (ТІ) (Се)

В "М св. ро ч- о тт) їз (Ге) со): ШІ

Фе ет в Он «

В (ІМ) о - й ч де » я В; В, | (та) 0

ХХ і я (о) к - й

В, ПО - 2-метилпіридин-3-ол загальної формули (ІІ), в якій Ко та Кз визначено вище, реагує з алкіллітієм, тоді

Ге» 20 отриманий таким чином інтермедіат конденсують з 1-азадицикло|2,2,2)октан-3-оном формули (ІІ), при низькій температурі у такому апротонному розчиннику, як тетрагідрофуран. Отримують сполуку загальної формули (ІМ), ї» в яку можливо, за бажанням, уводити або модифікувати її замісниками К » та Кз згідно з будь-яким способом, що відомий фахівцям.

Сполуку загальної формули (ІМ) далі дегідратують, що супроводжується перегрупуванням, у кислотному 22 середовищі, наприклад, метансульфоновій кислоті або сульфатній кислоті при підвищеній температурі.

ГФ) Отримують сполуку загальної формули (Іа), яку можливо модифікувати замісниками Ко та Кз та/або уводити замісник г! згідно з будь-яким способом, що відомий фахівцям. де Вихідні сполуки формул (Ії) та (ІІ) комерційне доступні (К»-Кз-Н) або їх можна виготовити згідно з відомими способами. 60 Нижченаведені приклади ілюструють виготовлення деяких сполук винаходу. Мікроаналіз на елементи, спектри ІЧ та ЯМР, а також, у деяких випадках, рентгенодифракційні спектри підтверджують структури отриманої сполуки.

Числа у дужках у титлах прикладів відповідають числам у першій колонці нижченаведеної таблиці.

У назвах сполук, риска "-- є частиною назви, та риска " " слугує тільки для переносу при закінченні бо строки; її є треба відкидати у відсутності переносу, та не можна заміняти нормальною рискою чи пробілом.

Приклад 1 (Сполука Мо1)

Пдрохлорид(транс)-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо(|2,3:5,б|пірано|2,3-ФЧазепіну (2:1). 1.1. 3-КЗ-гідроксипіридин-2-іл)метил/)-І-азадицикло|2,2,2|октан-3-ол. 52,9г (484 ммоль) 2-метил-3-гідроксипіридину у розчині 1300мл тетрагідрофурану уводять у тригорлу колбу на 2000Омл під аргоном. Розчин охолоджують до -567"С та краплями додають 750мл (975ммоль) 1,3М розчину 1-метилпропіллітію у циклогексані протягом З годин, підтримуючи температуру нижче -507"С. При закінченні додавання, температурі дають підвищитися до -47"С протягом 45 хвилин та суміш далі знов охолоджують до -587С до додавання 60,6бг (484 ммоль) 1-азадициклої|2,2,2|октан-3-он у розчині 250мл тетрагідрофурану краплями 7/0 протягом 40 хвилин. Температурі дають підвищитися до зовнішньої та перемішування продовжують протягом 20 годин. Реакційну суміш охолоджують до 4"7С та гідролізують додаванням 11Омл водного розчину 3690 гідрохлоридної кислоти. 400мл води додають, двом фазам дають відстоятися та органічну фазу екстрагують водою. Водні фази поєднують, суміш охолоджують до 4"7С та додають концентрований водний розчин гідроксиду натрію до рН 8,4. Отриманий осад фільтрують та сушать у вакуумі при 80"С. Так отримали 62,5г продукту. Темп. /5 плавл.: 270-27276. 1.2. Гідрохлорид (транс)-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,Оа-метанпіридо|2,3":5,б|пірано(|2,3-дФ|азепін (2:1). 2,34г (10 ммоль) 3-(З-гідроксипіридин-2-іл)уметил|-1-азадицикло|2,2,2|окган-З-олу у розчині ТОмл метансульфонової кислоти уводять у колбу на 50мл та гріють при 1807С протягом 48 годин. Реакційну суміш охолоджують та виливають на лід. її роблять лужною додаванням концентрованого водного розчину гідроксиду 2о натрію та екстрагують хлороформом. Органічну фазу сушать М95О) та концентрують під зниженим тиском.

Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем, елююючи 90/10/1 сумішшю хлороформу, метанолу та аміаку. Продукт отримують у формі основи, яку перетворюють у сіль додаванням розчину гідрохлоридної кислоти у етанолі. Виділяють 1,55г гідрохлориду.

Темп. плавл.: 230070. сч

Приклад 2 (Сполука Мо2)

Гідрохлорид (5аз, 1бак)-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,Оа-метанпіридо|2,3"5,б|пірано(|2,3-4Ф|азепіну (2:1). (8) 21. (3-К,52К)-(-)-0,0-дибензоїл-І -тартрат(5аз,10ак)-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3:5,б|піраноЇ2 "3-Фазепіну (1,2). «г зо 15,335г (0,0709 Моль) (транс)-ба,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанліридо|2,3":5,б|пірано|2,3-Фазепіну у Бмл етилацетату уводять у колбу на 50Омл. Розчин 50,83г (0,142 моль) (ЗК,5К)-(-)-0,0'-дибензоїл-Ї -винної ісе) кислоти у 5бмл етилацетату додають, розчинник випарюють під зниженим тиском та залишок розчиняють у с п 885мл 7/3 суміші води та етанолу при кип'ятінні під зворотним холодильником. Після охолодження, отримані кристали збирають фільтруванням та перекристалізовують у 5Омл гарячого пропан-2-олу. --

Після охолодження отримують 13,7г кристалів. «о

Темп. плавл.: 145-148"; 50 --104,37 (с-О,5, Мен). 2.2. Гідрохлорид (5аб5,10ак)-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,Оа-метанпіридо|2,3:5,б|пірано|2,3-дФазепіну (2: 1).

Обробка попередньої сполуки водним розчином карбонату калію з наступною екстракцією з дихлорметану « дали З,1г (0,0143 моль) сполуки у формі основи. Темп.плавл.: 69-71. 20 - с со -75,47 (с-1, МеОН). й Цю основу розчиняють у 10мл етанолу у колбі на 5О0мл, додають бмл (0,03Омоль) розчину ЄМ гідрохлоридної "» кислоти у пропан-2-олі, суміш концентрують до суха під зниженим тиском, залишок переносять знов у 40мл пропан-2-олу, суміш гріють до кипіння та додають 5мл етанолу. Після охолодження отримані кристали збирають фільтруванням та сушать під зниженим тиском.

Ге») Отримують 3З,4г білих кристалів. - Темп. плавл.: 3307; аб --ВБ3е (с-1, МмеонН). -3з Приклад З (Сполука Мод). (транс)-2-бром-5а,б6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3"5,6|пірано|2,3-4|азепін.

Ге) 20 3.1... 3-Кб-бром-3-гідроксипіридин-2-іл)метилі|-1-азадицикло|2,2,2|октан-3-ол.

Їх 52,23г (0,223 моль) 3-((З-гідроксипіридин-2-іл)уметил)|-1-азадицикло(2,2,2Доктан-З3-олу суспендують у 500мл води при температурі довкілля і уводять у колбу на 1000мл. Додають 26,7г (0,669 моль) гідроксиду натрію у розчині З5Омл води та 26,5г (0,22Змоль) броміду калію та суміш перемішують, доки не відбувається розчинення перед додаванням краплями 11,5мл (0,22Змоль) брому протягом 2 годин. 25 Суміш перемішують протягом 18 годин при температурі довкілля, далі реакційну суміш нейтралізують

ГФ) додаванням 2Змл оцтової кислоти, охолоджують на льодяній бані та отриманий осад фільтрують. Маточники юю концентрують та отриманий осад розтирають у пропан-2-олі, фільтрують та промивають. Отримують 27,9г продукту. Темп.плавл.: 215-22176. 3,2. (транс)-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3"5,6б|пірано|2,3-4|азепін. 60 б,1го0 3-(6-бром-3-гідроксипіридин-2-іл)метил)-1-азадицикло|2,2,2)|октан-З--олу та БОмл концентрованої сульфатної кислоти уводять у колбу на 100мл. Суміш гріють при 1307С протягом 72 годин, потім охолоджують до температури довкілля та виливають на лід. Водну фазу роблять лужною додаванням концентрованого водного розчину гідроксиду натрію до рН 10 та екстрагують хлороформом. Органічні фази сушать над М950, та концентрують під зниженим тиском. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем, елююючи бо 90/10/4 сумішшю дихлорметану, метанолу та аміаку. Отримують 1,2г продукту. Темп.плавл.: 157-15976.

Приклад 4 (Сполука Мо28).

Гідробромід(транс)-(-)-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,1Оа-метанпіридо(|2",3:5,б|пірано|2,3-Фазепіну (1:1). 4.1. (3-К,5К)-(-)-0,0'-дибензоїл-І -тартрат(5аз,10ак|-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3:5,6|п ірано|2,3-4|азепіну (1:2).

О,Зг (1 ммоль) (транс)-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3:5,6|пірано|2,3-4|азепіну у розчині ТОмл етилацетату уводять у колбу на 5Омл, 0,358г (Іммоль) 0,0'-(--дибензоїл-І| -винної кислоти у розчині Змл етилацетату додають, розчинник випарюють під зниженим тиском та залишок перекристалізовують 7/0 У мл гарячого пропан-2-олу. Після охолодження отримані кристали збирають фільтруванням та сушать у вакуумі. Отримують 0,12г кристалів. 20

Темп. плавл.: 20070. 50 --106" (с-0,5, Меон). 4.2. Гідробромід (транс)-(-)-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридої|2",3:5,б|пірано|2,3-Ф|азепіну | (1:1).

Перетворення у основу проводять обробкою попередньої сполуки водним розчином гідроксиду натрію, з наступною екстракцією з дихлорметаном. 0,3г (їІммоль) основи розчиняють у ЗОмл пропан-2-олу у колбу на 10Омл, 0,Збмл (2 ммоль) розчину 3395 гідробромідної кислоти у оцтовій кислоті додають. Після охолодження до 4"С, отримані кристали збирають фільтруванням та сушать у вакуумі.

Отримують 0,25г білих кристалів. 20

Темп. плавл.: 350-3527С; 50 --76,37 (с-0,5, МеОнН).

Приклад 5 (Сполука Мо24).

Гідрохлорид (транс)-(-)-2-хлор-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3":5,б|пірано|2,3-Фазепіну (2:1). 0,2г (0,68 ммоль) с (транс)-(-)-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,1ба-метанпіридо|2',3":5,бІпірано|2,3-Фазепіну розчиняють у 4мл концентрованого водного розчину гідрохлоридної кислоти та гріють при 1807С у закритих трубах протягом о 48 годин. Водну фазу випарюють та залишок перекристалізовують у пропан-2-олі. Отримують 0,075г кристалів. 20

Темп. плавл.: 339-344"; 350 --817 (с-О,5, МеОнН).

Приклад 6 (Сполука Мо27). т

Гідробромід (транс)-2-ціано-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,1б0а-метанпіридо|2',3"5,б|пірано|2,3-4|азепіну..- (1:1). Ге) 0,45г (1,52 ммоль) (транс)-2-бром-5а,б6,7,9,10,11-гексагідро-8,1ба-метанпіридо (2,3:5,бІпірано|(2,3-4азепіну розчиняють у мл піридину у колбі на 5Омл, додають 0,205г (2,29 ммоль) - ціаніду купруму та суміш гріють до кипіння протягом ЗО годин. Додають 75мл дихлорметану та органічну фазу -- промивають 45мл насиченого водного розчину хлориду амонію, далі 7бмл води. Після сушки та концентрації органічної фази під зниженим тиском, отримують 0,22г очікуваного продукту. Його розчиняють у пропан-2-олі та і-й обробляють одним еквівалентом гідробромідної кислоти у 3395 розчині у оцтовій кислоті. Після охолодження, відділення кристалів фільтруванням та сушки у вакуумі отримують 0,21г продукту. Темп. плавл.: 329-33276.

Приклад 7 (Сполука Мо10). «

Гідробромід - т0 (транс)-2-(4-метилфеніл)-ба,6,7,9,10,11-гексагідро-8,1О0а-метанпіридо|2,3:5,б|пірано|2,3-Фазепіну (2:1). с О,Зг (І ммоль) (транс)-2-бром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2",3:5,6|пірано|2,3-4|азепіну "з у бмл толуолу, 0,193г (14 ммоль) 4-метилфенілборонової кислоти, 0,072г (0,06 ммоль) тетракіс(трифеніл)фосфінпаладію, їмл (2 ммоль) карбонату натрію у 2М водному розчині та О,05мл етанолу уводять у реактор на 10мл, та реакційну суміш гріють до кипіння протягом 72 годин.

Після відстоювання, органічну фазу переносять на силікагель та елююють 97/3/0,3 сумішшю дихлорметану,

Ф метанолу та аміаку. - Отримують 0,31г продукту, який перетворюють у сіль двома еквівалентами гідробромідної кислоти у розчині в оцтовій кислоті. -

Темп.плавл.: 35570.

Ге) 20 Приклад 8 (Сполука Моб).

Їх Гідрохлорид (транс)-11-метил-5а,б,7,9,10,11-гексагідро-8,Оа-метанпіридо|2,3":5,б|пірано(|2,3-Фазепіну (2:1). (Транс)-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,Оа-метанпіридо|2,3:5,б|пірано|2,3-д|азепін у 20мМл безводного тетрагідрофурану уводять у тригорлу колбу на 10О0мл, реакційну суміш охолоджують до -787"С, додають краплями 1,2мл (Зммоль) 2,5М бутиллітію у гексані, та перемішування продовжують при -78"С протягом 30 22 хвилин.

ГФ) Додають 0,19мл (Зммоль) йодметану та суміші дають повільно нагрітися до температури довкілля перед юю додаванням 1О0О0мл води та екстрагуванням дихлорметаном. Органічну фазу сушать Мо95О у, випарюють під зниженим тиском та залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем, елююючи 90/10/1 сумішшю дихлорметану, метанолу та аміаку. Отриманий продукт обробляють двома еквівалентами гідрохлоридної 60 кислоти у розчині пропан-2-олу та виділяють фільтруванням 0,15г кристалів.

Темп.плавл.: 33070.

Приклад 9 (Сполука Мое9).

Гідробромід (транс)-о-фуран-З-іл-5а,б,7,9,10,11-гексагідро- ТОан-8,10а-метанпіридо|2,3":5,6|пірано(|2,3-д|азепін-11-метанол 65 у(2).

0,43г (2ммоль) (транс)-б5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2,3:5,6|пірано|2,3-4Ч|азепіну обробляють фуран-З3-карбоксальдегідом в описаних у прикладі 8 умовах. Після перетворення у сіль 2 еквівалентами гідробромідної кислоти у оцтовій кислоті, отримують 0,Зг сполуки.

Темп.плавл.: 69-737С з розкладанням.

Приклад 10 (Сполука Мо2б).

Гідробромід (транс)-2-4-дибром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридо|2,3:5,6Зпірано|2,3-д|азепіну (1:77). 10.1... 3-К4,6-дибром-3-гідроксипіридин-2-іл)метил|/|-1-азадицикло|2,2,2|октан-З3-ол. Розчин 24г (0,426бмоль) 70 гідроксиду калію у бООмл води уводять у колбу на 2000мл, додають 50,0г (0,21Змоль) 3-КЗ-гідроксипіридин-2-іл)-метил|-1-азадицикло|2,2,2Доктан-З-олу, а потім краплями протягом 40 хвилин додають розчин 10,9Змл (0,21З3моль) брому та 152,4г (1,280моль) броміду калію у бООмл води, та суміш перемішують при температурі довкілля протягом 16 годин. рН суміші доводять до 7,5 додаванням оцтової кислоти і перемішують протягом 1 години, фільтрують, 7/5 отриману тверду речовину сушать, переносять у 1000мл етанолу, та отриману суспензію гріють протягом 2 годин.

Після охолодження, осад збирають. Отримують 21,24г твердої речовини.

Темп.плавл.: 260-26570. 10.2. Гідробромід (транс)-2-4-дибром-5а,6,7,9,10,11-гексагідро-8,10а-метанпіридої|2",3:5,б|пірано(2,3-«|азепіну | (1:1). 10г (25ммоль) 3-К4,6-дибром-3-гідроксипіридин-2-іл)метил/)-1-азадицикло|2,2,2)октан-З-олу уводять у колбу на 500мл, додають 150мл концентрованої сульфатної кислоти та 3,бг (25ммоль) пентоксиду фосфору і суміш гріють при 1507С протягом 48 годин, охолоджують, виливають на ЗО0г льоду, доводять рН до 10 додаванням аміаку та суміш екстрагують хлороформом. Органічну фазу сушать сульфатом натрію та фільтрують, розчинник сч г Ввипарюють під зниженим тиском і залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем, елююючи 98/2/0,2 сумішшю хлороформу, метанолу та аміаку. і)

Після перетворення отриманої твердої речовини у сіль одним еквівалентом гідробромідної кислоти у оцтовій кислоті, отримують З,53г гідроброміду.

Темп.плавл.: 3207 з розкладанням. «г зо Нижченаведена таблиця ілюструє хімічні структури та фізичні властивості деяких сполук винаходу. У колонках позначками "КК." та "К»", "СеНв", "СвНА" та "СеНЗБ" позначають, відповідно, незаміщені, монозаміщені ісе) або дизаміщені фенільні групи. Замісники та їх позиції показано. "С.НзО" означає фуран-З-іл. "2-Сіо0Н" означає - пд нафталін-2-іл. Колонками "ба,їОа" позначено конфігурацію хіральних центрів б5а та 10а, а "/- означає рацемат. У колонці "сіль", "-- означає сполуку у стані основи, "НСІ" означає гідрохлорид, "НВ" означає (897 гідробромід, "БІ" означає дибензоїл-І-тартрат та "арр" означає дибензоїл-О-тартрат. Показано молярні «о співвідношення кислота : основа. У колонці "Темп. плавл. ("С)", " (а)" означає темп. плавл. з розкладанням.

В. () « с.за п

Ї м - с рев, 2» .

Ф щ п вро ває - вето твясумеоно в» 20 з нн не |в зтвоімеон ї» РУ ня ПОЗА НЯ ПУ НН ЕТ НО вро) рео аз ювю 0003 вснюні н00нрео тю 03 й трон сенекост носами о 1300 (носа ю м бзног нос тво | бвезсосна нс тт юю во тво (безяосню нос т 300 прово |свнеавоваю ніс з бак ноз нт юю 00030 19000 бенгасвн (Но ето зю 0030 вв оно |йсюни ново мон Вг НІ - фарс) 200 | -106 с-0,7, Меон нев нат вою 00 мін 171900008)0 но заез вістов мес ; 51900001 в2вв знтсовонов нов овб о нваловюю 03 ном (ня зва, 0000 ві нов 9н) -нагілфзвозва 763 особ, Меон 70 Сполуки винаходу піддано дослідженням, які продемонстрували їх терапевтичні властивості.

Отже, вони були досліджені стосовно їх спорідненості до нікотинових рецепторів, що містять субелемент сиро способами, що описано Апдеггоп та Агпегіс, Ешг. У, Рпагтасої (1994) 253 261, та Наї! еї аї,

Вгаїп Кез. (1993) 600 127. Самців щурів Зргадие ЮОаулеу масою 150-200г обезголовлюють та увесь мозок швидко видаляють, гомогенізують у 15 об'ємах 0,32М розчину сахарози при 4"С, а потім центрифугують при 10009 75 протягом 10 хвилин. Пелету відкидають, а супернатант центрифугують при 20,000 д протягом 20 хвилин при 4"7С.

Пелету збирають та гомогенізують за допомогоюмлина Роїйгоптм у 15 об'ємах бідистиляту при 4"С, а потім центрифугують при 80009 протягом 20 хвилин. Пелету відкидають і супернатант та "покрив кольору шкіри буйвола" центрифугують при 40,0009 протягом 20 хвилин, пелету збирають, ресуспендують у 15мл бідистиляту при 47"С та центрифугують ще раз при більше 40,0009 перед її зберіганням при -807С. На добу експерименту, тканину повільно розтоплюють та суспендують у З об'ємах буферу. 15Омкл цієї суспензії мембран інкубують при 42С протягом 120 хвилин у присутності 100мкл їнМ (| ЗНІцитизину у кінцевому об'ємі буферу 500мкл, у присутності або відсутності сполуки, що підлягає тестуванню. Реакцію зупиняють фільтруванням на фільтрах

МУпаїтап СР/Втм, попередньо оброблених поліетиленіміном, фільтри промивають два рази 5мл буферу при 4"сС, та вимірюють рідинною сцинтиграфією радіоактивність, що залишилася на фільтрі. Неспецифічне приєднання с визначають у присутності 10мкМ (-)-нікотину; неспецифічне приєднання представляє 75-8595 загального г) приєднання, зібраного на фільтрі. Для кожної концентрації досліджених сполук визначають процент інгібування специфічного приєднання | ЗНіцитизину, а далі розраховують ІКео, концентрацію сполуки, що інгібує 5095 специфічного приєднання. Величини ІКоо найактивніших сполук винаходу знаходяться між 0,08 та 1мкМ.

Сполуки винаходу також досліджено на їх спорідненість стосовно нікотинових рецепторів що містять З субелемент со7, згідно зі способами, що описано Магкз апа Соїйпв, У. Рпагтасої. Ехр. Тег. (1982) 22 554 та «о

Магкз еї аї, Моль. РНіагтасої. (1986) 30 427. Самців щурів Зргадое Оамеу масою 150-200г обезголовлюють та увесь мозок швидко видаляють, гомогенізують у 15 об'ємах 0,32М розчину сахарози при 4"С, а потім - центрифугували при 10009 протягом 10 хвилин. Пелету відкидають, а супернатант центрифугують при 800049 «- протягом 20 хвилин при 4"С. Пелету збирають та гомогенізують за допомогоюмлина Роїйгоптм у 15 об'ємах бідистиляту при 4"С, а потім центрифугують при 80009 протягом 20 хвилин. Пелету відкидають, а супернатант ї-о та "покрив кольору шкіри буйвола" центрифугують при 40,0009 протягом 20 хвилин. Пелету збирають, ресуспендують у 15 об'ємах бідистиляту при 4"С та центрифугують один раз при більше 40,0009 перед її зберіганням при -80"С. На добу експерименту, тканину повільно розтоплюють та суспендують у 5 об'ємах « дю буферу. 15О0мкл цієї суспензії мембран попередньо інкубують при 37"С протягом 30 хвилин, у темряві, у з присутності або відсутності сполуки, що підлягає тестуванню. Мембрани далі інкубують протягом 60 хвилин при с 37"С, у темряві, у присутності 5Омкл 1 нМ (ЗНІб-бунгаротоксину у кінцевому об'ємі 250мкл буферу 20мМ Гепес з :з» 0,05956 поліетиленіміну. Реакцію зупиняють фільтруванням на фільтрах МУпайтап СБР/В тм, попередньо оброблених, поліетиленіміном. Фільтри промивають два рази бмл буферу при 4"С і вимірюють рідинною сцинтиграфією радіоактивність, що залишилася на фільтрі. Неспецифічне приєднання визначають у

Ф присутності х-бунгаротоксину при кінцевій концентрації їмкМ; неспецифічне приєднання представляє приблизно з 6095 загального приєднання, зібраного на фільтрі. Для кожної концентрації досліджуваних сполук, визначають процент інгібування специфічного приєднання | ЗН)о-бунгаротоксину, а далі розраховують ІКво, концентрацію -й сполуки, яка інгібує 50956 специфічного приєднання. Величини ІКео сполук винаходу знаходяться між 1 та 20мкМ.

Сполуки винаходу аналогічно досліджували стосовно їх спорідненості до периферійних нікотинових рецепторів гангліозного типу згідно зі способом, що описано Ноцднйіпо еї а), Мої. Ріагтасої. (1995) 48 їз» 280-287. Здатність сполук до заміщення | ЗНІ-епібатидину з мембран надниркової залози від корів показує їх спорідненість до цього рецептору.

Надниркові залози від корів, що зберігали при -807"С, розтоплюють та гомогенізують за допомогоюмлина Роїйгоптм у 20 об'ємах 5ХОММ буферу Трис НОСІ при рн 7,4, при 4"С, далі їх центрифугують при 35,0009 протягом

ГФ) 10 хвилин. Супернатант відкидають, а пелету ресуспендують у 30 об'ємах 50ОММ буферу Трис НСЇ при 47С та повторно гомогенізують перед повторним центрифугуванням при 35,0009 протягом 10 хвилин. Кінцеву пелету де переносять у 10 об'ємів буферу Трис НСЇІ при 4"С. 100мкл мембран або 1Омг свіжої тканини інкубують при 247 протягом З годин у присутності БОмкл 0,66 нМ |ЗНІ-епібатидину у кінцевому об'єм 250мкл буферу, у присутності 60 або відсутності сполуки, що підлягає тестуванню. Реакцію зупиняють розведенням зразків 50мкМ Ттгів НСІ буферуб при рН 74 і при 4"С, а тоді фільтруванням на фільтрах М/пайтап Р/Втм, попередньо оброблених поліетиленіміном. Фільтри промивають два рази Ббмл буферу та вимірюють рідинною сцинтиграфією радіоактивність, що залишилася на фільтрі. Неспецифічне приєднання визначають у присутності (-)-нікотину при 2ММ кінцевій концентрації; неспецифічне приєднання представляє 30-4095 загального приєднання, зібраного на бо фільтрі. Для кожної концентрації досліджених сполук визначають процент інгібування специфічного приєднання | ЗН|-епібатидину, а далі розраховують ІКсо, концентрацію сполуки, яка інгібує 5095 специфічного приєднання. Величини ІКео найактивніших сполук винаходу лежать між 9 та 20мкМ.

Результати попередніх тестів показують, що деякі сполуки винаходу є селективними лігандами для субелементів сур»о нікотинових рецепторів.

Сполуки винаходу наприкінці досліджували іп мімо, що продемонструвало їх терапевтичні властивості.

Отже, наприклад, їх досліджували у моделі гарячої пластини, згідно зі способом Едау та І еітраси, ..

РІпагтасої. Ехр. ТНег. (1953) 107 385-393, з метою дослідження та кількісного аналізу можливої обезболювальної дії Мишей масою 20-30г піддавали тепловій стимуляції контактом лап з пластиною, що підтримують при 70 постійній температурі 57,5"С на термостатованій водяній бані. Час реакції на біль, яку виявляють за вилизуванням лап або стрибками, вимірюють. Отже, після періоду попередньої обробки, яку проводять підшкірним або пероральним шляхом (кожна група має вісім тварин з однаковою попередньою обробкою), мишей поміщають кожну окремо на планшет та вимірюють час реакції на біль. Тварин видаляють з планшету негайно після виявлення болю. Максимальний час експозиції до стимулу складає З0с. Величину часу реакції зі 75 стандартними похибками (5.е.т.) представлено для кожної групи. Непараметричний варіативний аналіз (КгизКа!-УМаїїїв) проводять для кожної групи. Тест Уілкінсона (М/сохоп) дозволяє порівняти кожну оброблену групу з контрольною. Відмінності вважають статистичне значущими при порозі 595.

Час цієї реакції помітно зростав під дією аналгетиків головним чином з центральною дією. Сполуки винаходу показують активність у цьому тесті при дозах між З та ЗОмг/кг інтраперитонально або перорально.

Ці результати свідчать про можливість використання сполук при лікуванні або попередженні розладів, які пов'язані з дисфункцією нікотинових рецепторів, особливо на рівні центральної нервової системи або шлунково-кишкової системи.

На рівні центральної нервової системи, ці розлади включають погіршання пізнавальної здатності, точніше погіршання пам'яті, але також погіршання уваги, пов'язане з хворобою Альцгеймера, з патологічним старінням с (Аде Авззосіаейї Метогу Ітраіптепі ААМІ), з хворобою Паркінсона, з монголізмом (синдром Дауна), з о алкогольним синдромом Корсакова, та з васкулярною деменцією (мульти-інфарктною деменцією, МІЮ). Сполуки винаходу можливо могли б бути корисними при лікуванні рухових розладів, спостерігаємих при хворобі

Паркінсона або інших неврологічних захворюваннях, як-то хорея Хантингтона, синдром Туретта, пізньої дискінезії та гіперкінезії. Сполуки згідно з винаходом можливо забезпечуватимуть цілюще або симптоматичне ч«Е лікування судинних порушень мозку та випадків гіпоксії мозку, їх можна використовувати у випадку психіатричних патологій: шизофренії, депресії, тривожності, нападів паніки, нав'язливої поведінки. шо

Вони можуть попереджати симптоми відвикання від тютюну, алкоголю та різних викликаючих залежність «- речовин, як-то кокаїн, ЛОД, конопля та бензодіазепіни. Нарешті, їх можна використовувати для лікування болю.

На рівні шлунково-кишкової системи, сполуки винаходу можна було б використовувати при лікуванні хвороби --

Крона, виразкового коліту, синдрому подразненого кишечника та ожиріння. (Се)

Для цієї дії сполуки винаходу можна представляти будь-якою прийнятною для ентерального, парентерального або трансдермального застосування композицією, наприклад, таблетками, покритими цукром таблетками, м'якими чи твердими желатиновими капсулами, придатними для ін'єкцій чи пиття суспензіями або « розчинами, наприклад, сиропами або ампулами, трансдермальними пластирами, тощо, у поєднанні з придатними ексципієнтами, та у дозах, що дозволяють застосування кожної доби 0,01-20мг/кг. - с :з»

Claims (4)

Формула винаходу

1. Похідні піридопіраноазепінівб, у формі чистого геометричного та оптичного ізомерів або їх суміші, Ге) загальної формули (І) - Ка ' - де о. 5а М б 50 щ ГТ» В; М 1088 В, () в якій Ку - атом гідрогену, (С-4-С/)алкіл, феніл(Сі-Су)алкіл, фенілгідрокси(С.-С/)алкіл, фураніл(С--С/)алкіл, або о фуранілгідрокси(С 1-С/)алкіл, Ко - атом гідрогену чи галогену, або трифлуорметил, ціаногрупа, гідроксил, нітрогрупа, ацетил, (С41-Св)алкіл або (Сі-Св)алкоксил або група загальної формули МКАК»б, в якій Кл - атом іме) гідрогену або (С.-С/)алкіл, або (С.-Су/)алканоїл, а Кв» - атом гідрогену або (С.і-С/)алкіл, або інакше Ку; та Кв утворюють з атомом нітрогену, до якого вони приєднані, (С /-С7)-цикл, або феніл чи нафтил, що як варіант, бо заміщені атомом галогену або трифлуорметилом, трифлуорметоксилом, ціаногрупою, гідроксилом, нітрогрупою, ацетилом, (С--Св)алкілом, (С4-Св)алкоксилом або метилендіоксилом, що приєднані у 2 та З позиціях фенільного кільця, а Кз - атом гідрогену чи галогену або (С.-С/)алкіл, у формі основи або кислотно-адитивної солі.

2. Спосіб одержання сполуки за п.1, який відрізняється тим, що сполуку загальної формули (ІМ) б5 он ЇМ ай х- вк он в якій Ко та Кз визначено за п. 1, дегідратують у кислому середовищі з отриманням сполуки загальної 70 формули (Іа) В, , (9; 5 М хе Ву в якій, за бажанням, замісники К»о та Кз модифікують і/або уводять замісник К., який визначено за п. 1.

З. Лікарський засіб, який відрізняється тим, що складається зі сполуки за п. 1.

4. Фармацевтична композиція, яка відрізняється тим, що містить сполуку за п. 1 у поєднанні з ексципієнтом. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 11, 15.11.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с щі 6) « (Се) «- «- (Се) -

с . и? (о) - - Фо с» іме) 60 б5