UA126900C2

UA126900C2 - Антитіловмісний препарат

Info

Publication number: UA126900C2
Application number: UAA201811471A
Authority: UA
Inventors: Ацусі Саєкі; Ацуси Саеки; Сав Нісідзава; Сав Нисидзава; Хітосі Сасакі; Хитоси САСАКИ; Тіфумі Імаі; Тифуми Имаи; Томоюкі Іґава; Томоюки ИГАВА
Original assignee: Чугаі Сейяку Кабусікі Кайся; Чугаи Сейяку Кабусики Кайся
Priority date: 2016-04-28
Filing date: 2017-04-27
Publication date: 2023-02-22
Also published as: EP3449940A4; KR102456742B1; CA3016301A1; MA44780A; WO2017188356A1; JP2022037069A; RU2018141173A3; HK1257953A1; KR20190003596A; MX2018012648A; CR20180554A; EP3449940A1; HRP20251588T1; MY200833A; TWI820000B; JP7544932B2; EP4650371A2; AR108240A1; RU2748046C2; CL2018003022A1

Abstract

Винахід стосується стабільного антитіловмісного рідкого препарату, у якого рідко відбувається утворення агрегатів еміцизумабу (Emicizumab) (ACE910), що є біспецифічним антитілом, яке є функціональною альтернативою функції FVIII. Конкретніше цей винахід стосується вищезгаданого антитіловмісного рідкого препарату з рН від 4,5 до 6,5, який містить вищезгадане біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, 10-40 мМ гістидин/аспартатний буферний розчин, полоксамер 188 (Poloxamer 188) у концентрації від 0,2 до 1 мг/мл та 100-300 мМ аргініну.

Description

Галузь техніки

Цей винахід відноситься до складів, що включають біспецифічне антитіло, яке функціонально заміщує фактор коагуляції крові МІ (ЕМ), що зв'язується з фактором коагуляції крові ІХ (ГРІХ) та/або активованим фактором коагуляції крові ЇХ (РІХа) та фактором коагуляції крові Х (ЕХ).

Попередній рівень техніки

Були відкриті біспецифічні антитіла, які функціонально заміщують ЕМІЇЇ, які зв'язуються з фактором коагуляції крові ІЇХ (ГРІХ) та/або активованим фактором коагуляції крові ІХ (РіІХа) та фактором коагуляції крові Х (ЕХ) (непатентні документи 1 та 2; патентні документи 1-3).

Біспецифічне антитіло еміцизумаб (Етісілитар) (АСЕ910) надає поліпшення, коли реакція коагуляції є зниженою внаслідок дефіциту та дисфункції ЕМП, функціонально заміщуючи ЕМ; отже, проводяться клінічні випробування на пацієнтах з гемофілією А.

Розроблено багато складів вна основі антитіл у вигляді розчинів, та склади висококонцентрованих антитіл у вигляді розчинів, про які повідомлялося на цей час, - це склади, де застосовуються гістидин та аргінін (патентний документ 4), та склади, де застосовуються гістидин/аспартатний буфер (патентний документ 5). Між тим, повідомляється про стабільний рідкий фармацевтичний склад на основі антитіла, який містить амілоїд В (АВ) та в якому застосовується гістидин/гістидин-НСІ як буфер (патентний документ 6).

Однак, не повідомлялося про стабільні склади у вигляді розчинів, у яких пригнічується утворення агрегатів та/або пригнічуються компоненти з гетерогенністю заряду, для складів у вигляді розчинів, які містять вищезгадані біспецифічні антитіла.

Перелік цитувань

Патентні документи

Патентний документ 1--4У02005/035756.

Патентний документ 2-4О2006/109592.

Патентний документ 3-4/О2012/0671 76.

Патентний документ 4-4/О2002/030463.

Патентний документ 5-4/О2011/090088.

Патентний документ 6--Х02013/131866.

Непатентні документи

Непатентний документ 1-Маї Мед. 2012; 18(10):1570-74.

Непатентний документ 2-РіІ о5 Опе. 2013; 8(2)'е57479.

Суть винаходу

Технічна задача

Завдання винаходу - отримати стабільні склади у вигляді розчинів, які містять еміцизумаб (Етісігитар) (АСЕ910), що є біспецифічним антитілом, яке функціонально заміщує ЕМІЇЇ, що зв'язується з ГРІХ та/або РіХа та ЕХ.

Засоби розв'язання задач

Внаслідок цільового дослідження на виконання вищезгаданого завдання автори цього винаходу визначили, що склад у вигляді розчину з рН від 4,5 до 6,5, який містить вищезгадане біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, 10 мМ - 40 мМ гістидин/аспартатний буфер, полоксамер 188 (РоІохатег 188) у концентрації від 0,2 до 1 мг/мл та 100 мМ - 300 мМ аргінін, може бути стабільним антитіловмісним складом у вигляді розчину, у якому пригнічується утворення агрегату та/або пригнічуються компоненти з гетерогенністю заряду, та таким чином вони здійснили цей винахід.

Специфічно, цим винаходом пропонується наступне:

ПІ Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН від 4,5 до 6,5, який містить: біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З

Н-ланцюга за 5ЕО ІЮ МО: 1, 2 та З (СОК Н-ланцюга 0499) відповідно; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за ЗЕО

ІО МО: 4, 5 та 6 (СОК Н-ланцюга 9327) відповідно; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З 1- ланцюга за ЗЕО ІЮО МО: 7, 8 та 9 (СОК І -ланцюга 1 404) відповідно; 10 мМ - 40 мМ гістидин/аспартатний буфер; 0,2-1 мг/мл полоксамеру 188 та 100 мМ - 300 мМ аргінін.

І2Ї Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за | 1|, де у біспецифічному антитілі бо перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за ЗЕО ІЮО МО: 10; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за ЗЕО ІЮ МО: 11; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг за 5ЕО ІЮ МО: 12.

ЇЗЇ Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за (1| або |2), де концентрація полоксамеру 188 становить 0,5 мг/мл.

І4Ї Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким одним з (11 - ЗІ, де згаданий рН становить 6,0.

ІБЇ Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким одним з (11 - (4ї, де концентрація гістидин/аспартатного буфера становить 20 мМ.

І6Ї Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким одним з (11 - (51, де концентрація аргініну становить 150 мМ.

Г/ Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким одним з |11 - (6Ї, який не містить по суті іону хлориду або іону ацетату.

ІВ) Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН 6, який містить: біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за 5ЕО ІЮ

МО: 10; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за

ЗЕО ІЮО МО: 11; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг за

ЗЕО ІЮ МО: 12; 20 мМ гістидин/аспартатний буфер; 0,5 мг/мл полоксамеру 188 та 150 мМ аргінін.

ІЗЇ Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким одним з (1) - ІВ) для застосування для підшкірного введення. 191 Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким одним з (11 - (9) для застосування при лікуванні гемофілії А.

М Спосіб стабілізації антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі, який

Зо передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину, при цьому концентрація гістидин/(аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл, та концентрація аргініну становить від 100 мМ до 300 мМ. 21 Спосіб пригнічення асоціації (утворення агрегату) антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі, який передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину, при цьому концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл, та концентрація аргініну становить від 100 мМ до 300 мм. 131 Спосіб пригнічення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі, який передбачає додавання гістидин/«аспартатного буфера до розчину, де концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мМ.

Ефект винаходу

Цим винаходом пропонуються антитіловмісні склади, які демонструють відмінну стабільність. Крім того, цей винахід також дав можливість отримати антитіловмісні склади, у яких утворення агрегатів та/або компоненти з гетерогенністю заряду пригнічуються у їх розчиненому стані.

Стислий опис ілюстративного матеріалу

Фігура 1 демонструє фотографії, на яких показані нерозчинні сторонні речовини, присутні після тестів впливу вібрації за прикладом 8 (а: 0 мг/мл полоксамеру 188; р: 0,5 мг/мл полоксамеру 188).

Фігура 2 демонструє діаграми, на яких показано кількість нерозчинних мікрочастинок (мікрочастинок/мл), присутніх після тестів впливу вібрації та заморожування-відтаювання за прикладом 8.

Засоби здійснення винаходу

Цей винахід буде докладно описано нижче.

Цим винаходом пропонується склад рідкого лікарського засобу з рН від 4,5 до 7,5, який містить: еміцизумаб (Етісілитар) (АСЕ910) у концентрації від 20 до 180 мг/мл, яке є біспецифічним антитілом, яке функціонально заміщує ЕМІЇ, що зв'язується з РІХ та/або РіХа та

ЕХ; 10 мМ - 40 мМ гістидин/аспартатний буфер; полоксамер 188 (Роіохатег 188) у концентрації 60 від 0,2 до 1 мг/мл та 100 мМ - 300 мМ аргінін.

Еміцизумаб (Етісі7/итаб) (АСЕ910), яке є вищезгаданим біспецифічним антитілом, описано нижче.

Біспецифічне антитіло (0499-2121/)327-2119/1404-К) де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару; де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З

ІО МО: 4, 5 та 6 (СОК Н-ланцюга 9327) відповідно; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З 1- ланцюга за 5ЕО ІО МО: 7, 8 та 9 (СОК І -ланцюга 1 404) відповідно.

Конкретніше, вищезгадане біспецифічне антитіло - це біспецифічне антитіло, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару; де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність варіабельної ділянки Н-ланцюга за ЗЕО ІЮ МО: 13, другий поліпептид включає Н- ланцюг, який включає амінокислотну послідовність варіабельної ділянки Н-ланцюга за 5ЕО ІЮ

МО: 14, та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність варіабельної ділянки І -ланцюга за ЗЕО ІЮ МО: 15.

Конкретніше, вищезгадане біспецифічне антитіло - це біспецифічне антитіло (0499- 7121/90327-7119/Л .404-К), де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару; де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за 5ЕО ІЮ МО: 10, другий поліпептид включає Н- ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за БЕО ІО МО: 11, та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І-ланцюг за 5ЗЕО ІЮО МО: 12. Такі антитіла можна отримати за способами, описаними у М/О2005/035756, УМО2006/109592, МО2012/067176, та за їм подібними.

Концентрація антитіла у складі цього винаходу особливо не обмежується, однак, вона становить переважно від 20 мг/мл до 180 мг/мл. Приклади включають 20 мг/мл, 30 мг/мл, 40 мг/мл, 120 мг/мл, 150 мг/мл та 180 мг/мл. Верхня границя концентрації антитіла у складі цього винаходу особливо не обмежується, однак, зазвичай становить 250 мг/мл.

Зо Антитіла, що застосовуються у цьому винаході, особливо не обмежуються, доки вони зв'язуються з бажаним антигеном, та вони можуть бути поліклональними або моноклональними антитілами. Перевага віддається моноклональним антитілам, тому що гомогенні антитіла можна стабільно виробляти.

Амінокислоти, що містяться в амінокислотних послідовностях цього винаходу, можуть піддаватися посттрансляційній модифікації (наприклад, фахівцям у цій галузі добре відоме модифікування М-кінцевого глютаміну у піроглютамінову кислоту внаслідок піроглютамілування). Природно, що такі амінокислоти, які зазнали посттрансляційної модифікації, включені в антитіла, що застосовуються у цьому винаході.

У цьому винаході фраза "що функціонально заміщує ЕМІІІ" означає розпізнавання ГРІХ або

КІХа та ЕХ, та стимулювання активації ЕХ фактором РіІХа (сприяння виробництва ЕХа фактором

РІХа). Активність стимулювання виробництва ЕХа можна оцінити, застосовуючи, наприклад, систему вимірювання, яка включає ЕХіа, ЕХ, синтетичний субстрат 5-2222 (синтетичний субстрат ЕХа) та фосфоліпіди. Така система вимірювання демонструє кореляцію зі ступенем суворості хвороби та клінічними симптомами випадків гемофілії А (Козеп 5, Апаегезоп М,

Віотба сК М еї аї. Сііпіса! арріїсайоп5 ої а спготодепіс зирзігасе теїпоад ог аегегтіпайоп ої ЕМП асімпу. ТпготьЬ Наєтозі 1985; 54: 811-23).

У цьому винаході термін "спільний І -ланцюг" означає І-ланцюг, який здатний утворювати пари з кожним з двох або більше різних Н-ланцюгів та здатний демонструвати спроможність зв'язування з кожним антигеном. У цьому описі термін "різні Н-ланцюги" переважно означає Н- ланцюги антитіл проти різних антигенів, проте не обмежується ними; він означає Н-ланцюги, амінокислотні послідовності яких відрізняються одна від одної. Спільні Ї-ланцюги можна отримати, наприклад, згідно зі способом, описаним у УМО 2006/109592.

У цьому винаході термін "стабільний антитіловмісний склад" означає склад, у якому агрегати та/або компоненти з гетерогенністю заряду, які походять від білків, таких як антитіла, навряд чи утворюються, тобто, склади, у яких реакції, які погіршують їх властивості, включаючи утворення нерозчинних агрегатів, розчинних агрегатів, компонентів з гетерогенністю заряду, навряд чи виникають у розчині.

Вираз "компоненти з гетерогенністю заряду" означає компоненти, що мають поверхневі заряди білка, які є відмінними від поверхневих зарядів білка головного компонента внаслідок 60 деамідування, окиснення, гідролізу тощо.

У цьому винаході термін "поліпептид" зазвичай означає пептиди та білки, які мають довжину, яка становить приблизно десять амінокислот або більше. Зазвичай, вони є поліпептидами біологічного походження, проте вони не обмежуються ними, та вони можуть бути, наприклад, поліпептидами, які включають штучно побудовану послідовність. Крім того, вони можуть бути будь-якими природними поліпептидами, синтетичними поліпептидами, рекомбінантними поліпептидами або їм подібними. Додатково, фрагменти вищезгаданих поліпептидів також включені до поліпептидів цього винаходу.

Термін "антитіло" застосовується у найширшому сенсі, та він включає моноклональні антитіла, поліклональні антитіла, димери, мультимери, мультиспецифічні антитіла (такі як біспецифічні антитіла), похідні антитіл та модифіковані антитіла (МіПег К еї аї. У Іттипої. 2003, 170(9), 4854-61), доки вони демонструють бажану біологічну активність. Антитіла можуть бути антитілами мишей, антитілами людини, гуманізованими антитілами, химерними антитілами або антитілами, що походять від іншого виду, або штучно синтезованими антитілами. Антитіла, що описуються у цьому описі, можуть бути будь-якого типу (наприклад, Іде, ІДЕ, ЗМ, дО та ІдА), класу (наприклад, ІДС, Ідс2, ІдоЗ3, Ід04, ІдАЇ та ІдДА2) або підкласу молекул імуноглобуліну.

Імуноглобуліни можуть походити від будь-якого виду (наприклад, людини, миші або кроля).

Терміни "антитіло", "імунний глобулін" та "імуноглобулін" застосовуються взаємозамінним чином у широкому сенсі.

Термін "біспецифічне антитіло" означає антитіло, яке має дві варіабельні ділянки, кожна з яких розпізнає відмінні епітопи, де варіабельні ділянки присутні у тій же самій молекулі антитіла.

Біспецифічні антитіла можуть бути антитілами, які розпізнають два або більше відмінних антигенів, або антитілами, які розпізнають два або більше відмінних епітопів на тому ж самому антигені. Біспецифічні антитіла можуть включати не лише повні антитіла, але й похідні антитіл.

Рекомбінантні антитіла, отримані із застосуванням способів генної інженерії, можна застосовувати як антитіла. Рекомбінантне антитіло можна отримати шляхом клонування ДНК, яка кодує антитіло з гібридом або клітин, що виробляють антитіла, таких як сенсибілізовані лімфоцити, які виробляють антитіла; вставки цієї клонованої ДНК у вектор та наступним введенням вектора у хазяїнів (клітини-хазяїни), щоб отримати антитіло.

Біспецифічні антитіла не обмежуються антитілами типу Ідс; наприклад, біспецифічні

Зо антитіла типу (90 можна виділити з міжвидової гібридоми (квадроми), отриманої внаслідок злиття двох типів гібридом, які виробляють антитіла дос (Міїсіеїп С. еї аїЇ., Маїиге 1983, 305: 537 - 540). Їх можна також виділити внаслідок введення у клітини генів І -ланцюга та Н-ланцюга, які складають два типи Ідс, які представляють інтерес, тобто, загалом чотири типи генів, щоб спільно експресувати гени.

Антитіла цього винаходу можна отримати за відомими фахівцям у цій галузі способами.

Специфічно, ДНК, що кодує антитіло, яке представляє інтерес, вставляють у вектор експресії.

Вставка у вектор експресії здійснюється так, що експресія буде відбуватися під контролем регуляторних ділянок експресії, таких як енхансер та промотор. Далі, клітини-хазяїни трансформуються із застосуванням цього вектора експресії, щоб експресувати антитіло. У цьому випадку можна застосовувати відповідні комбінації хазяїна та вектора експресії.

Отримані за таким способом антитіла цього винаходу можна виділити з внутрішнього вмісту клітин-хазяїнів або ззовні клітин (середовище тощо) та очистити, так щоб вони були по суті чистими гомогенними антитілами. Антитіла можна відокремити та очистити за способами, що зазвичай застосовуються для відокремлення та очищення антитіл, та ці способи жодним чином не обмежуються. Наприклад, антитіла можна відокремити та очистити завдяки відповідному вибору та комбінуванню колоночної хроматографії, фільтрації, ультрафільтрації, висолювання, осадження розчинником, екстракції розчинником, дистиляції, імунопреципітації, електрофорезу на поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію, ізоелектричного фокусування, діалізу, рекристалізації та їм подібного.

У переважному аспекті гістидин/аспартатний буфер у складі цього винаходу - це буфер, отриманий внаслідок титрування розчину, такого як водний розчин з доданим гістидином як вільної амінокислоти, рідиною, такою як водний розчин, що містить аспарагінову кислоту як вільну амінокислоту. Альтернативно, буфер можна отримати шляхом додавання амінокислот у зворотному порядку або шляхом прямого титрування порошками.

Автори цього винаходу здійснили тести заморожування-відтаювання, тести теплового прискорення, тести довготривалого зберігання та тести кріоконсервації, щоб оцінити вплив різних добавок на стабільність зразків, які містять вищезгадані біспецифічні антитіла, під час їх зберігання. Внаслідок цього автори цього винаходу визначили, що утворення агрегатів та/або компоненти з гетерогенністю заряду пригнічуються завдяки застосуванню гістидинового буфера 60 порівняно з фосфатним буфером, цитратним буфером та ацетатним буфером.

Крім того, автори цього винаходу визначили, що утворення агрегатів та/або компоненти з гетерогенністю заряду пригнічуються завдяки застосуванню аспарагінової кислоти, яка є кислотною амінокислотою, як різновиду протиїона для буфера, тобто завдяки застосуванню гістидин/аспартатного буфера як буфера.

Концентрація (кількість) гістидин/аспартатного буфера у складах цього винаходу становить переважно від 10 до 100 мМ, та переважніше від 10 до 40 мМ. Крім того, прикладами концентрації (кількості) гістидин/аспартатного буфера є 10 мм, 20 мм та 40 мм.

Крім того, порівняно з хлоридом натрію, про який повідомляється як про стабілізатор для антитіловмісних складів, було визначено, що додавання аргініну демонструє вищі ефекти стабілізації (тобто, ефекти пригнічення утворення агрегатів та ефекти пригнічення компонентів з гетерогенністю заряду).

Концентрація (кількість) аргініну у складах цього винаходу становить переважно від 100 мМ до 300 мМ. Приклади концентрації (кількості) аргініну включають 100 мМ, 150 мМ, 200 мМ та 300 мМ. рН розчину складу цього винаходу становить переважно від 4,5 до 6,5, переважніше від 5,5 до 6,5, та навіть переважніше від 5,5 до 6. Приклади рН включають 5,5 та 6.

Поверхнево-активні речовини у складах цього винаходу - це, наприклад, полісорбат 20 (РБЗ20) та Ріпгопіс Е-68 (Роїохатег 188 (полоксамер 188): полієтилен(160)- поліоксипропілен(З0О)гліколь), та полоксамер 188 (Роіохатег 188) є особливо переважним.

Кількість полоксамеру 188 (або РХ188), доданого до складу цього винаходу становить переважно від 0,2 мг/мл до 1 мг/мл. Приклади кількості полоксамеру 188, доданого до складу, включають 0,2 мг/мл, 0,5 мг/мл, 0,8 мг/мл та 1 мг/мл.

Гістидин, що застосовується у цьому винаході, може бути гістидином самим по собі або його похідним, та особливо бажаним є І-гістидин. Аргінін, що застосовується у цьому винаході, може бути аргініном самим по собі, його похідним або його сіллю, та особливо бажаним є І -аргінін або його сіль. Переважні солі аргініну включають аспартатну сіль та глютаматну сіль.

Склади цього винаходу можуть також містити амінокислоти. Переважні амінокислоти для застосування у цьому винаході - це природні амінокислоти або похідні амінокислот, та особливо переважні амінокислоти - це І -метіонін та І -пролін.

Зо Склади цього винаходу можуть також містити цукри. Переважні цукри, що застосовуються у цьому винаході, - це цукроза, трегалоза, меглюмін та сорбіт.

Кількість амінокислоти або цукру, доданих до складів цього винаходу, становить зазвичай від 1 мМ до 1000 мМ, переважно від 5 мМ до 500 мМ, та переважніше від 10 мМ до 300 мм.

Склади цього винаходу можуть також містити неорганічні солі. Переважні неорганічні солі, що застосовуються у цьому винаході, - це солі магнію та солі кальцію.

Крім того, переважно, щоб склади цього винаходу не містили аніони, відмінні від аспарагінової кислоти, як протиіон для буфера (буферного агента) або стабілізатора. В одному аспекті приклади таких складів включають склади, які по суті не містять іон хлориду або іон ацетату. Вираз "по суті не містять іон хлориду або іон ацетату" означає, що концентрації іону хлориду та іону ацетату становлять, наприклад, 5 мМ або менше, переважно 2 мМ або менше, та переважніше 1 мМ або менше. Високостабільні антитіловмісні склади можна отримати без підвищення осмотичного тиску шляхом застосовування аспарагінової кислоти, яка має великий стабілізуючий ефект як протиіон, та без суттєвого включення іону хлориду або іону ацетату з незначним стабілізуючим ефектом.

Якщо необхідно, склади цього винаходу можуть додатково містити відповідні кріопротектори, суспендувальні агенти, солюбілізуючі агенти, ізотонізуючі агенти, консерванти, інгібітори адсорбції, розріджувачі, ексципієнти, регулятори рН, анальгетики, сірковмісні відновлювальні агенти, антиоксиданти та їм подібне.

Кріопротектори включають, наприклад, цукри, такі як трегалоза, цукроза та сорбіт.

Солюбілізуючі агенти включають, наприклад, стужавілу поліоксіетиленом касторову олію, полісорбат 80, нікотинамід, поліоксіетиленсорбітанмонолаурат, макроголь та етиловий естер жирної кислоти касторової олії.

Ізотонізуючі агенти включають, наприклад, хлорид натрію, хлорид калію та хлорид кальцію.

Консерванти включають, наприклад, метил-р-гідроксибензоат, етил-р-гідроксибензоат, сорбінову кислоту, фенол, крезол та хлоркрезол.

Інгібітори адсорбції включають, наприклад, альбумін сироватки людини, лецитин, декстран, сополімер етиленоксиду/пропіленоксиду, гідроксипропілцелюлозу, метилцелюлозу, стужавілу поліоксіетиленом касторову олію та поліеєтиленгліколь.

Сірковмісні відновлювальні агенти включають, наприклад, агенти, які містять сульфгідрильні бо групи, такі як М-ацетилцистеїн, М-ацетилгомоцистеїн, ліпоєву кислоту, тіодигліколь,

тіоетаноламін, тіогліцерин, тіосорбіт, меркаптооцтову кислоту та її солі, натрію тіосульфат, глютатіон та тіоалконові кислоти, які мають від одного до семи атомів вуглецю.

Антиоксиданти включають, наприклад, ериторбінову кислоту, дибутилгідрокситолуол, бутилгідроксіанізол, «а-токоферол, токоферолу ацетат, І-аскорбінову кислоту та її солі, пальмітат І -аскорбінової кислоти, стеарат І -аскорбінової кислоти, гідросульфіт натрію, сульфіт натрію, триамілгаллат, пропілталлат та хелатори, такі як динатрійетилендіамінтетраацетат (ЕОТА), натрію пірофосфат та натрію метафосфат.

У варіанті здійснення склад цього винаходу є наступним: склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН 6, який містить: біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за 5ЕО ІЮ

МО: 10, другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за

ЗЕО ІЮО МО: 11, та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг за

ЗЕО ІЮ МО: 12; мМ гістидин/аспартатний буфер; 0,5 мг/мл полоксамеру 188 та 150 мМ аргінін; або 20 склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН 6, який містить: біспецифічне антитіло еміцизумаб (АСЕ910) у концентрації від 20 до 180 мг/мл, 20 мМ гістидин/аспартатний буфер; 0,5 мг/мл полоксамеру 188 та 150 мМ аргінін.

В іншому варіанті здійснення склад цього винаходу є наступним: склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН 6, який містить: біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за 5ЕО ІЮ

Зо МО: 10, другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за

ЗЕО ІЮ МО: 12; 20 мМ гістидин/аспартатний буфер; 0,05 мг/мл РБб20 та 150 мМ аргінін; або склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН 6, який містить: біспецифічне антитіло еміцизумаб (АСЕ910) у концентрації від 20 до 180 мг/мл, 20 мМ гістидин/аспартатний буфер; 0,05 мг/мл РБ5З20 та 150 мМ аргінін.

Антитіловмісні склади цього винаходу можна вводити пацієнтові будь-яким відповідним способом, наприклад, шляхом ін'єкції ударної дози речовини або безперервної інфузії протягом певного періоду, внутрівенно, внутрішньом'язово або підшкірно. Переважними є внутрівенне введення або підшкірне введення.

Доза еміцизумабу (АСЕ910) становить, наприклад, від 0,001 до 1000 мг/кг, та інтервал введення становить принаймні один день або довше.

Конкретніше, наприклад, після введення еміцизумабу (АСЕ910) у початковій дозі 1 мг/кг, еміцизумаб (АСЕ91О0) можна вводити у безперервній дозі 0,3 мг/кг один раз на тиждень.

Альтернативно, наприклад, після введення еміцизумабу (АСЕ910) у початковій дозі З мг/кг, еміцизумаб (АСЕ910) можна вводити у безперервній дозі 1 мг/кг один раз на тиждень. В іншому прикладі після введення еміцизумабу (АСЕ910) у початковій дозі З мг/кг, еміцизумаб (АСЕ910) можна вводити у безперервній дозі З мг/кг один раз на тиждень.

Антитіловмісні склади цього винаходу можна застосовувати для хвороб, які виникають та/або прогресують внаслідок зниження або дефіциту активності ЕМ та/або активованого фактору коагуляції крові МІ (ЕМІШа). Наприклад, їх можна застосовувати для гемофілії А, гемофілії А, при якій виник інгібітор проти ЕМ /ЕМШа, набутої гемофілії А, хвороби

Віллебранда, при цьому особливо не обмежуючись ними.

Інший варіант здійснення цього винаходу - це спосіб стабілізації антитіла в антитіловмісному бо рідкому лікарському складі. Переважно, спосіб стабілізації антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину.

Інший варіант здійснення цього винаходу - це спосіб зменшення асоціації (утворення агрегату) антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі. Переважно, спосіб зменшення асоціації (утворення агрегату) антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину.

Крім того, вищезгадані спосіб стабілізації антитіла та спосіб зменшення асоціації (утворення агрегату) антитіла включають додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину, та переважно концентрація антитіла становить від 20 до 180 мг/мл, концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл, концентрація аргініну становить від 100 мМ до 300 мМ, та рН становить від 4,5 до 6,5; або переважніше концентрація антитіла становить 20 мг/мл, концентрація гістидин/аспартатного буфера становить 20 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить 0,5 мг/мл, концентрація аргініну становить 150 мМ, та рН становить 6.

Інший варіант здійснення цього винаходу - це спосіб зменшення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі. Переважно, спосіб зменшення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера до розчину. Переважніше, спосіб зменшення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі передбачає додавання гістидин/(аспартатного буфера до розчину, де концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мМ, або 20 мм.

В іншому варіанті здійснення винаходу спосіб зменшення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі передбачає додавання гістидин/(аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину. Переважніше, спосіб зменшення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину, та переважно концентрація антитіла становить від 20 до 180 мг/мл, концентрація гістидин/(аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мм, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл, концентрація аргініну становить від 100 мМ до 300 мМ, та рН становить від 4,5 до 6,5; або переважніше концентрація антитіла

Зо становить від 20 до 180 мг/мл, концентрація гістидин/аспартатного буфера становить 20 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить 0,5 мг/мл, концентрація аргініну становить 150 мМ, та рН становить 6.

У вищезгаданому способі стабілізації антитіла, способі зменшення асоціації (утворення агрегату) антитіла та способі зменшення компонента з гетерогенністю заряду антитіло є переважно біспецифічним антитілом або переважніше еміцизумабом (АСЕ910).

Як застосовується у цьому описі, аспекти, про які йде мова з використанням виразу "що включає" включають аспекти, про які йде мова з використанням виразу "що по суті складається з", та аспекти, про які йде мова з використанням виразу "що складається 3".

Числові значення, вказані у цьому описі, можуть варіюватися у межах певного діапазону, наприклад, залежно від приладів або обладнання, умов вимірювання та процедури, що застосовуються фахівцями цій у галузі, доки вони відповідають діапазону, який дозволяє виконати завдання винаходу, вони можуть охоплювати відхилення, наприклад, у приблизно 10 95.

Усі патенти та посилання, які прямо цитуються у цьому описі, включено у їх повному обсязі до посилань цього опису.

Цей винахід буде далі проілюстровано наступними прикладами, проте вони не призначені для обмеження винаходу.

Приклади

Приклад 1

Вплив гістидину на пригнічення агрегатів під час термічно прискореного старіння гуманізованого антитіла Ід4 - АСЕ910 (1) Матеріали

АСЕ910 - це біспецифічне гуманізоване антитіло Ідс4, яке розпізнає як фактор коагуляції крові ЇХ, так і фактор коагуляції крові Х, та яке, як очікується, запобігатиме кровотечі при гемофілії А за рахунок функціонального заміщення активованого фактора коагуляції крові МІ. (2) Тестові зразки

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ910 у концентрації 100 мг/мл, Масі при 150 ммоль/л та будь-який один з наступних буферів: фосфатний буфер при 20 ммоль/л; цитратний буфер при 20 ммоль/л; ацетатний буфер при 20 ммоль/л та гістидиновий буфер при 60 20 ммоль/л. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі від 5 до 15 мкл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, залишили стояти у терморегульованій бані при 25 "С протягом восьми тижнів (МУ), а потім застосовували їх як тестові зразки. (3) Способи вимірювання та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Кількість агрегатів у зразках вимірювали шляхом гель-фільтраційної хроматографії (ЗЕС), застосовуючи колонку 530005УУхі (То50п) з фосфатним буфером (50 ммоль/л, ріН7,0), яка містила натрію хлорид при 300 ммоль/л для рухомої фази при витраті потоку 0,5 мл/хв.

Серед виявлених піків визначили, що пік з найбільшою площею та висотою - це мономер, а піки, детектовані раніше мономеру, разом визначили як піки агрегатів (високомолекулярні сполуки, НМУУБ).

Площі піків розрахували для усіх піків, а коефіцієнт площі піка, який представляє інтерес, розрахували, застосовуючи наступне рівняння:

Коефіцієнт площі піка, що представляє інтерес (965) - 100 х (площа піка, що представляє інтерес) / (площа піка, що представляє інтерес ж сумарна площа інших піків). (4) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 1.

Таблиця 1.

Збільшення агрегатів (о) після зберігання при 2570 с А НММ С) кла

Й 2Бес-2М | 259С-4М | 25с-81

Як видно з Таблиці 1, коли додавався гістидин у концентрації 20 ммоль/л, тоді зразок демонстрував високий ефект пригнічення агрегатів після теплового прискорення при 25 "С протягом восьми тижнів (8МУ).

Приклад 2

Ефекти пригнічення агрегатів сольовою концентрацією та аргініном під час термічно прискореного старіння та заморожування-відтаювання гуманізованого антитіла Ід(4 - АСЕ910 (1) Матеріали

Зо Застосовували антитіло, описане у Прикладі 1. (2) Тестові зразки

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ910 у концентрації 100 мг/мл, гістидин при 20 ммоль/л та будь-яку одну з наступних добавок: Масі при 50 ммоль/л; Масі при 75 ммоль/л; Масі при 150 ммоль/л та аргінін при 150 ммоль/л. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі від 5 до 15 мкл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, залишили стояти у терморегульованій бані при 25 "С протягом восьми тижнів, або піддали їх десяти циклам заморожування-відтаювання (Е/Т) (57С/-20 С), а потім застосовували їх як тестові зразки. (3) Способи вимірювання та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Способи здійснювали так, як описано у Прикладі 1. (4) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 2.

Таблиця 2.

Збільшення агрегатів (о) після зберігання при 25"Стапісля заморожування--відтаювання

Склад А НМ С)

ДІ 1ОР/Т 1250-92 25'С-АМ | 257С-81

Боммнасі | 1.00.) 207 0.09 | 016 0,26 твим пас

ГБомм час!

Томмаєє | 0.03 | 005. 003 | 006. 01

Як видно з Таблиці 2, коли додавався аргінін у концентрації 150 ммоль/л, тоді зразки демонстрували високий ефект пригнічення агрегатів після теплового прискорення при 25 "С протягом восьми тижнів (8МУ) та заморожування-відтаювання (ЕЛ).

Приклад З

Ефекти пригнічення агрегатів завдяки аспарагіновій кислоті під час заморожування- відтаювання гуманізованого антитіла Ід4 - АСЕ910 (1) Матеріали

Застосовували антитіло, описане у Прикладі 1. (2) Тестові зразки

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ910 у концентрації 100 мг/мл, гістидин при 20 ммоль/л та Масі при 150 ммоль/л або натрієву сіль І -аспарагінової кислоти при 150 ммоль/л як протиіон. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі від 5 до 15 мкл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, піддали десяти циклам заморожування-відтаювання (5 "С/-20 "С), а потім застосовували їх як тестові зразки. (3) Способи вимірювання та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Отримані результати наведено у Таблиці 3.

Таблиця 3.

Збільшення агрегатів (5) після заморожування--відтаювання

А НМ так 5Р/Т ОБЛ с

Натрієва сіль

Як видно з Таблиці 3, коли додавалася аспарагінова кислота, тоді зразки демонстрували високий ефект пригнічення агрегатів після заморожування-відтаювання (Г/Л).

Приклад 4

Ефекти пригнічення агрегатів та компонентів з гетерогенністю заряду завдяки рН під час термічно прискореного старіння гуманізованого антитіла Ід(04 - АСЕ910 (1) Матеріали

Приготували рідкі композиції, які містили АСЕ9У1О у концентрації 100 мг/мл, гістидин/аспартатний буфер при 20 ммоль/л та аргінін-аспарагінову кислоту при 150 ммоль/л та які мали рН 4,5, 5,0, 5,5, 6,0, 6,5, 7,0 або 7,5. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі від 5 до 15 мкл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, залишили стояти у терморегульованій бані при 25"С протягом восьми тижнів, а потім застосовували їх як тестові зразки. (3) Способи вимірювання та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Способи здійснювали так, як описано у Прикладі 1. (4) Способи вимірювання та розрахунку компонентів АСЕ910 з гетерогенністю заряду

Кількість компонентів з гетерогенністю заряду у зразку вимірювали шляхом іонообмінної хроматографії (ІЕС) з використанням колонки ВіоРго ОА-Е (УМО), застосовуючи буфер Ттгі5-НОЇ (20 ммоль/л, рН 7,8) як рухому фазу А та буфер Ттгіб5-НСЇІ (20 ммоль/л, рН 7,8), що містив хлорид натрію (500 ммоль/л), як рухому фазу В при витраті потоку 0,5 мл/хв.

Серед виявлених піків пік з найбільшою площею та висотою визначили як головний пік, а піки, виявлені пізніше головного піка, разом назвали кислотним піком.

Коефіцієнт площі піка, що представляє інтерес (965) - 100 х (площа піка, що представляє інтерес) / (площа піка, що представляє інтерес я сумарна площа інших піків). (5) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 4.

Таблиця 4.

Збільшення агрегатів (95) та збільшення кислотного піка-1 (95) після зберігання при 2570 с А НМ (0) А Кислотний - 1 (Х) клад о, о, о, о, о, о, 25'С-2М | 25'Є-4М | 25'Є-8М | 25'С-2М | 95'Є-АМ 25'Є-8 рН 5 ро | 0.09. 0,1 | 0.20. 046. | 0,96. 2,57 рн, 5 вно | 0.07. | бл. 0и7. 1 038.) 0,47 3,23 рнв5 0.09. | 014 | 0,5. 0,4 117 | 3,90 рн нт,

Як видно з Таблиці 4, зразки при рН від 4,5 до 6,5, а особливо при рН 5,5 та рн 6,0, демонстрували високий ефект пригнічення агрегатів та компонентів з гетерогенністю заряду після зберігання при 25 "С.

Приклад 5

Зо Ефекти пригнічення агрегатів та компонентів з гетерогенністю заряду завдяки концентрації гістидину під час термічно прискореного старіння гуманізованого антитіла Іде4 - АСЕ910 (1) Матеріали

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ910 у концентрації 100 мг/мл, аргінін при 150 ммоль/л та гістидин/(аспартатний буфер при 5 ммоль/л, 10 ммоль/л, 20 ммоль/л або 40 ммоль/л. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі від 5 до 15 мкл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, залишили стояти у терморегульованій бані при 25"С протягом восьми тижнів, а потім застосовували їх як тестові зразки. (3) Способи визначення та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Способи здійснювали, як описано у Прикладі 1. (4) Способи вимірювання та розрахунку компонентів АСЕ910 з гетерогенністю заряду.

Способи здійснювали, як описано у Прикладі 4. (5) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 5.

Таблиця 5.

Збільшення агрегатів (25) та збільшення кислотного піка-1 (905) після зберігання при 252С

Концентрація А НМ С) А Кислотний - 1 (Х) пстидину 1 257С-9М | 257С-4М | 25"С-8М | 25'С-2М | 25"С-4М | 257С-89М бюл | 0.01. | 009 | 017 | 0,87. 3.01. 99

Сомеютія 001.1 0,04 | 012. | 006. | 1,04 | 7.1 ;

Як видно з Таблиці 5, зразки, що містили 10 ммоль/л або більше гістидину - аспарагінової кислоти, демонстрували високий ефект пригнічення агрегатів та компонентів з гетерогенністю заряду після зберігання при 25 "С.

Приклад 6

Ефекти пригнічення агрегатів завдяки концентрації аспарагіну під час заморожування- відтаювання, термічно прискореного старіння та кріоконсервації гуманізованого антитіла Ідс4 -

АСЕ910 (1) Матеріали

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ9У1О у концентрації 100 мг/мл, гістидин/аспартатний буфер при 20 ммоль/л та аргінін при 75 ммоль/л, 100 ммоль/л, 150 ммоль/л, 200 ммоль/л або 300 ммоль/л. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі від 5 до 15 мкл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, піддали десяти циклам заморожування-відтаювання (5"С/-20 С) або залишили стояти у терморегульованій бані при 25 "С протягом восьми тижнів (МУ) або при -20 "С протягом шести місяців (М), а потім застосовували їх як тестові зразки. (3) Способи вимірювання та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Способи здійснювали, як описано у Прикладі 1. (4) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 6.

Зо Таблиця 6.

Збільшення агрегатів (95) після заморожування--відтаювання, після зберігання при 252С та після зберігання при -2070 к | А НММ (0) онцентрація о о пеОТряА о о о -дяс | -20с арпніну 5/1 10Б/Т 125"'С-2М | 25"С-4М | 25'С-8М -ЗМ -6М 75 ммолил. 010 | бло | 0,02 7 0,06 | 017 | 019 053 омнолії | 0.04 | 0011 0011 0011 0721 008 005 150 ммоль 001 | 0,01 | 001 | 0,01. 0,04 | 0,00 | бо бо меті 001. | 001 | 0.01.) 0.00. 002 0,00. 5001

З00 ммоль | 0,00 | 0,00 | 002 | 0,02 | 0,00 | 0,00 | 001

Як видно з Таблиці 6, зразки, що містили аргінін у концентрації 100 ммоль/л або більше, демонстрували високі ефекти пригнічення агрегатів після заморожування-відтаювання, після зберігання при 25 "С та після зберігання при -20 "С.

Приклад 7

Ефекти пригнічення нерозчинних сторонніх речовин та нерозчинних мікрочастинок завдяки полоксамеру 188 під час зберігання при 5 "С гуманізованого антитіла Ідо4 - АСЕ910 (1) Матеріали

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ910О0 у концентрації 80 мг/мл, гістидин/аспартатний буфер при 20 ммоль/л, аргінін при 150 ммоль/л та будь-яку одну з наступних добавок: полоксамер 188 при 0 мг/мл; полоксамер 188 при 0,2 мг/мл; полоксамер 188 при 0,5 мг/мл; полоксамер 188 при 1,0 мг/мл; Роїузограсе20 при 0,05 мг/мл та Роїузограсе20 при 1,0 мг/мл. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі 1,0 мл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, залишили стояти у холодильнику при 5 "С протягом п'яти місяців (М), а потім застосовували як тестові зразки. (3) Способи спостерігання нерозчинних сторонніх речовин

Присутність нерозчинних сторонніх речовин оцінювали, розташувавши зразок на платформі для зразків стенда для візуального обстеження пробірок, потім платформу зі зразком перевертали та спостерігали за пробіркою. (4) Способи вимірювання нерозчинних мікрочастинок

Кількість нерозчинних мікрочастинок у розчині визначали, застосовуючи лічильник мікрочастинок у рідині (Насп ОПга Апаїуїс5, Модеї! 9703). (5) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 7.

Таблиця 7.

Кількість нерозчинних мікрочастинок (міирочастинкимми) та частота виявлення нерозчинних сторонніх речовин (75) після зберігання при 57С а 00000000

Почалюва 1МО0ОЗКО 05 Позажова МОЗМ ВМО Пбозанюва о 1КОЇ ЗМО БМ і врозчикі хом 0-1 ор 0:01 о слини шечович пількоть пробірок, що мітить сторонні; і і і і і і і і | :

Бехвнни сторони ор ОбИБОРОбИО ОБ |ОМБООБО Б ОВО ОВО ОБОВ ! РОЮ рр птн нн оеткова ТАОЇІОЗНОЇ ВМО Поло ПОЗОВИ ння (жати в 5 вм г в п

Мастоте вкнапення нерозчинних стронніх : : і | і ! '

Мечовиментьчить рення рю 0000/5505 Об 0500 БИБОЕОВ/В

Як видно з Таблиці 7, зразки, які містили РБ20 при 0,05 мг/мл, та зразки, які містили полоксамер 188 при 0,2 мг/мл або більше, демонстрували високий ефект пригнічення утворення

Зо нерозчинних мікрочастинок та нерозчинних сторонніх речовин після зберігання при 5 "С.

Приклад 8

Ефекти пригнічення нерозчинних сторонніх речовин та нерозчинних мікрочастинок за допомогою полоксамеру 188 під час впливу вібрації та зберігання в умовах заморожування- відтаювання гуманізованого антитіла Ід4 - АСЕ910 (1) Матеріали

Приготували рідкі композиції з рН 6,0, які містили АСЕ910О у концентрації 150 мг/мл, гістидин/аспартатний буфер при 20 ммоль/л, аргінін-аспарагінову кислоту при 150 ммоль/л та будь-яку одну з наступних добавок: полоксамер 188 при 0 мг/мл; полоксамер 188 при 0,2 мг/мл; полоксамер 188 при 0,5 мг/мл та полоксамер 188 при 0,8 мг/мл. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі 0,9 мл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, піддали вібрації при кімнатній температурі протягом 24 годин з частотою 200 коливань/хв., застосовуючи вібраційний пристрій, або десяти циклам заморожування-відтаювання (5 "С/- 20 7С), а потім застосовували як тестові зразки.

(3) Спосіб спостерігання нерозчинних речовин

Спосіб здійснювали, як у Прикладі 7. (4) Спосіб вимірювання нерозчинних мікрочастинок

Спосіб здійснювали, як описано у Прикладі 7. (5) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 8 та на фігурах 1 та 2.

Таблиця 8.

Частота виявлення (бо) нерозчинних сторонніх речовин після вібрацій та зберігання в умовах заморожування--відтаювання

Частота виявлення нерозчинних сторонніх речовин , (кількість пробірок, що містять сторонні речовини/кількість перевірених пробірок)

Концентрація

Струшування | Струшування | Заморожування-

РоЇохатек 188 | Початкова протягом протягом відтаювання 30 хвилин 24 годин 0500/1093. 505 (5/103. | 1005 (10/10). | ОК (0/10) ох (0/1) | 05 (0/103. | 05 (0/103. | 05 (0/10) ох (0/103 05 (00/10) 05 (00/10) | 05 (0/10) ох 00/10). | (0/103 | 05(0/105 ок (0/10)

Як видно з Таблиці 8 та фігур 1 та 2, зразки, які містили полоксамер 188 у концентрації 0,2 мг/мл або більше, демонстрували високий ефект пригнічення утворення нерозчинних мікрочастинок та нерозчинних сторонніх речовин після того, як їх піддали впливу вібрації та зберіганню в умовах заморожування-відтаювання.

Приклад 9

Вплив концентрації гуманізованого антитіла Ід4 (АСЕ910) на стабільність під час термічно прискореного старіння та зберігання в умовах заморожування-відтаювання (1) Матеріали

Отримали рідкі композиції з рН 6,0, які містили гістидин/аспартатний буфер при 20 ммоль/л, аргінін-аспарагінову кислоту при 150 ммоль/л, полоксамер 188 при 0,5 мг/мл та АСЕ910 при 20 мг/мл, 30 мг/мл, 40 мг/мл, 120 мг/мл, 150 мг/мл або 180 мг/мл. Скляні пробірки відповідним чином наповнили композиціями в об'ємі 0,65 мл.

Отримані за таким способом рідкі лікарські склади, які містили гуманізоване антитіло, залишили стояти у терморегульованій бані при 40 "С протягом восьми тижнів та піддали п'яти або десяти циклам заморожування-відтаювання (25 "С/-20 "С), а потім застосовували як тестові зразки.

Зо (3) Способи вимірювання та розрахунку кількості агрегатів АСЕ910

Способи здійснювали, як описано у Прикладі 1. (4) Способи вимірювання та розрахунку компонентів АСЕ910 з гетерогенністю заряду

Кількість компонентів з гетерогенністю заряду у зразку вимірювали за допомогою аніонообмінної хроматографії (АІЕС) з використанням колонки ТЗКде! О-5ТАТ (УмМаїегв), застосовуючи буфер Тті5-НСІ (50 ммоль/л, рН 8,0) як рухому фазу А та буфер Тті5-НОСЇ (50 ммоль/л, рН 8,0), що містив хлорид натрію (200 ммоль/л), як рухому фазу В при витраті потоку 0,5 мл/хв.

Серед виявлених піків пік з найбільшою площею та висотою визначили як головний пік, та піки, виявлені раніше головного піка, разом назвали лужними піками, а піки, виявлені пізніше головного піка, разом назвали кислотними піками.

Крім того, кількість компонентів з гетерогенністю заряду вимірювали за допомогою катіонообмінної хроматографії (СІЕС) з використанням колонки РгоРас УУСХ-102. (Тнепто

Зсіепійіс), застосовуючи буфер, що містив Ттгі5 при 9,6 ммоль/л, піперазин при 6,0 ммоль/л та імідазол при 11,0 ммоль/л (рН 6,0), як рухому фазу А та буфер, що містив Ттгі5 при 9,6 ммоль/л, піперазин при 6,0 ммоль/л, імідазол при 11,0 ммоль/л та Масі при 100 ммоль/л (рН 10,1), як рухому фазу В при витраті потоку 0,5 мл/хв.

Серед виявлених піків пік з найбільшою площею та висотою визначили як пік ВіАБ, піки, виявлені раніше піка ВіАб, разом назвали піками Рге та піки, виявлені пізніше піка ВіІАБ, разом назвали піками Розі.

Площу піків розрахували для усіх піків, а коефіцієнт площі піка, який представляє інтерес, розрахували, застосовуючи наступне рівняння:

Коефіцієнт площі піка, що представляє інтерес (965) - 100 х (площа піка, що представляє інтерес) / (площа піка, що представляє інтерес, - сумарна площа інших піків). (5) Результати

Отримані результати наведено у Таблиці 9. "ЗЕ", "АЕ" та "СЕ" відповідно вказують на результати, отримані за допомогою гель-фільтраційної хроматографії, аніонообмінної хроматографії та катіонообмінної хроматографії.

Таблиця 9.

Кільк.агрегатів (95) і компонентів з гетероген. заряду (бо) після зберігання при 4070. та після заморожування-відтаювання

Почтов | бло | 01 0131014 04. зве (ати дос обо 0,20 0,34 0,38 | ом

Буль вл бІои| 0и2 01304 04 о циєів БТІ ОТ 101 021 | 013 013 о влРіс

Фф мономера -

Поатова | 1621.) 16,2.) 16,1. 16,3) 16,0. 163 лв-нис (лин 406 | 14,3 | 14,6) 14,4 14,5) 14,5) 145 о циів БТ) 15,9) 16,0.) 16,2. 16,4.) 16,5. 16,4. тн лю во 66 647 65 63,9 644 ян

Початова | 121122 121122 9 12 де-нРіс о циків БТ) 1.5 7,63 1.7 | 12,1 12,0 1.8)

Ріс кві

Початова | 96,6 96,8 96,7 96,6 96,6 96,6.

СЕ-НРІ С : х Віль

Був Р/Т| 96,6 97,0. 96,8) 96,9) 97.0 96,9 лоциклв в/Т| 96,8 96,7 97,2) 96,8 96,9 96,9

Почетов 00.00. 00 01 010 вс зл гот 00100) 00 00 90 00 рію ати то 00 | 00 0000 00 00 (Б циклв Р/Т/ 0,0 00) 0,0. 00 00 | оо то цикле в/т| 0,0 | бо | бо | бо 00 | оо

Як видно з Таблиці 9, при порівнянні зразків, що містили АСЕ910 у концентрації від 20 мг/мл до 180 мг/мл, було показано, що ці зразки мали еквівалентну достатню стабільність після зберігання при 40 "С та після заморожування-відтаювання.

Промислова придатність

Порівняно з традиційними складами склади рідких лікарських засобів на основі антитіла цього винаходу мають неперевершену стабільність у стані розчину та демонструють пригнічене утворення агрегатів білків, таких як молекули антитіла, після зберігання при низькій, кімнатній та високій температурі та після заморожування-відтаювання. Склади рідких лікарських засобів на основі антитіла цього винаходу, у яких реакції, що погіршують їх властивості, навряд чи виникають, можна застосовувати, наприклад, для лікування гемофілії А шляхом підшкірного введення.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН від 4,5 до 6,5, який містить: біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за 5ЕО ІО МО: 1, 2 та З (СОК Н-ланцюга 0499), відповідно; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за ЗЕО ІО МО: 4, 5 та 6 (СОК Н-ланцюга 9327), відповідно; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З 1- ланцюга за 5ЕО ІЮО МО: 7, 8 та 9 (СОК І -ланцюга 1 404), відповідно; 10-40 мМ гістидин/аспартатного буфера; 0,2-1 мг/мл полоксамеру 188 (РоІохатег 188) та 100-300 мМ аргініну.

2. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за п. 1, де у біспецифічному антитілі перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за ЗЕО ІЮО МО: 10; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за ЗЕО ІЮ МО: 11; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг за 5ЕО ІЮ МО: 12.

З. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за п. 1 або 2, де концентрація полоксамеру 188 становить 0,5 мг/мл.

4. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким з пп. 1-3, де згаданий рн становить 6,0.

5. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким з пп. 1-4, де концентрація гістидин/аспартатного буфера становить 20 мМ.

6. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким з пп. 1-5, де концентрація аргініну становить 150 мМ.

7. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким з пп. 1-6, де концентрація іону хлориду або іону ацетату в складі рідкого лікарського засобу на основі антитіла становить не більше 5 мМ.

8. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла з рН 6, який містить: біспецифічне антитіло у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за 5ЕО ІЮ МО: 10; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотну послідовність за ЗЕО ІО МО: 11; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг за ЗЕО ІЮ МО: 12; 20 мМ гістидин/аспартатного буфера; 0,5 мг/мл полоксамеру 188 та 150 мМ аргініну.

9. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким з пп. 1-8 для застосування для підшкірного введення.

10. Склад рідкого лікарського засобу на основі антитіла за будь-яким з пп. 1-9 для застосування при лікуванні гемофілії А.

11. Спосіб стабілізації антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі, який передбачає додавання гістидин/(аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину, при цьому бо рН складу становить від 4,5 до 6,5, концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 до 40 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл та концентрація аргініну становить від 100 до 300 мМ, де антитіло є біспецифічним антитілом у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за 5ЕО ІЮ МО: 1, 2 та З (СО Н-ланцюга 0499), відповідно; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за 5ЕО ІЮО МО: 4, 5 та 6 (СОК Н-ланцюга ./)327), відповідно; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З І -ланцюга за ЗЕО ІЮО МО: 7, 8 та 9 (СОК І - ланцюга 1 404), відповідно.

12. Спосіб пригнічення асоціації (утворення агрегату) антитіла в антитіловмісному рідкому лікарському складі, який передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера, полоксамеру 188 та аргініну до розчину, при цьому рН складу становить від 4,5 до 6,5, концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 мМ до 40 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл та концентрація аргініну становить від 100 мМ до 300 мМ, де антитіло є біспецифічним антитілом у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1,2 та З Н-ланцюга за 5ЕО ІЮО МО: 1, 2 та З (СОК Н-ланцюга 0499), відповідно; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н- ланцюга за 5ЕО ІЮ МО: 4, 5 та 6 (СОК Н-ланцюга 9327), відповідно; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Ї -ланцюга за 5ЕО ІЮ МО: 7, 8 та 9 (СОК І -ланцюга 1 404), відповідно.

13. Спосіб пригнічення компонента з гетерогенністю заряду в антитіловмісному складі, який передбачає додавання гістидин/аспартатного буфера до розчину, де рН складу становить від 4,5 до 6,5, концентрація гістидин/аспартатного буфера становить від 10 до 40 мМ, концентрація полоксамеру 188 становить від 0,2 до 1 мг/мл та концентрація аргініну становить від 100 до 300 ММ, де антитіло є біспецифічним антитілом у концентрації від 20 до 180 мг/мл, де перший поліпептид та третій поліпептид утворюють пару, та другий поліпептид та четвертий поліпептид Зо утворюють пару, де перший поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за 5ЕО ІЮО МО: 1, 2 та З (СОК Н-ланцюга 0499), відповідно; другий поліпептид включає Н-ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З Н-ланцюга за 5ЕО ІЮО МО: 4, 5 та 6 (СОК Н-ланцюга .)327), відповідно; та третій поліпептид та четвертий поліпептид включають спільний І -ланцюг, який включає амінокислотні послідовності СОК 1, 2 та З І-ланцюга за 5ЕБЕО ІО МО: 7, 8 та 9 (СОК І -ланцюга 1404), відповідно.