UA66401C2 - 3,4,5-trisubstituted aryl nitrone compounds and pharmaceutical composition containing the same - Google Patents

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до нових 3,4,5-тризаміщених арилнітронових сполук і їх застосування як 2 терапевтичних агентів для лікування у ссавців станів, пов'язаних із запаленням, таких як артрит, а також як аналітичних реагентів для виявлення вільних радикалів.

Артрит і споріднені хворобливі запальні стани зустрічаються більш ніж в 100 різних формах, включаючи ревматоїдний артрит (РА, КА), остеоартрит (ОА, ОА), анкілозуючій спондиліт і системний червоний вовчак (СЧВ,

ЗЕ). Більшість форм артриту характеризується певним видом хронічного запалення, Наприклад, РА звичайно 70 включає хронічне запалення вистілки суглобів і/або внутрішніх органів. Таке хронічне запалення звичайно викликає біль і розпухання суглобів, схильних до захворювання, і може привести до поразки хряща, кістки, сухожиль, зв'язок і т.д., приводячи, в кінцевому результаті, до уродливості і непрацездатності.

Простагландини, як давно відомо, залучені до запального процесу Відповідно, розроблений ряд інгібіторів синтезу простагландину для лікування артриту і споріднених хворобливих запальних станів. Ці нестероїдні 12 протизапалювальні лікарські засоби (НПЗЛС, МЗАЇІЮЗ), такі ж аспірин, ібупрофен, напроксен і індометацин, звичайно попереджають продукування простагландинів шляхом інгібування ферментів на метаболічному шляху арахідонова кислота/простагландин, в тому числі фермент циклоксигеназу (СОХ). Фермент СОХ каталізує перетворення арахідонової кислоти в простагландин Н2, перша стадія в біосинтезі простагландинів, таких як простациклін і тромбоксани. Фермент СОХ, як відомо, існує в двох формах. СОХ-1 являє собою конститутивний фермент, виявлений в більшості тканин і органів. Наряду з іншими властивостями, СОХ-1 продукує відносно невеликі кількості простагландинів, необхідних для підтримки цілісності шлунково-кишкового тракту. СОХ-2, з іншого боку, являє собою форму ферменту, що індукується, що асоціюється з підвищеним продукуванням простагландинів при запальних станах. Оскільки багато які НПЗЛС інгібують обидві форми СОХ, вони втручаються в процеси, регульовані простагландином, непов'язані із запальним процесом. У результаті багато с які НПЗЛС викликають серйозні побічні ефекти, такі як виразка шлунку і ниркова поразка, що обмежує їх Ге) ефективність як терапевтичних агентів.

У даному винаході використовуються деякі представники класу сполук, відомих як нітрони. Нітрони використовуються як фармацевтичні засоби і знаходять інше застосування. Див., наприклад, публікацію ЕР 0945426 АТ, в якій представлена одна група нітронів, що містять 1 або 2 ароматичних заступника; публікацію СВ -- 2137619, в якій представлені різні нітрони в якості антіозонантів в каучуку; патент США 5025032, в якому ав представлені М-трет.-бутил-у-фенілнітрон (ФБН) і похідні ФБН, які можуть бути використані при лікуванні удару; публікацію МУО 99 20601, в якій представлені ос-арил-М-алкілнітрони, що містять до трьох заступників в т кільці, і їх застосування як терапевтичних агентів при лікуванні нейродегенеративного, аутоімунного і (Се) запальних станів; публікацію МО 97/39751, в якій представлені нітрони, що містять до З заступників в кільці, включаючи алкіли, алкокси-групи, аміноарили, ацилоксигрупи, гідроксильні групи і карбоксильні групи; і публікацію МУО 95/11227, в якій показані різні пара-гідроксинітрони, що містять два розташованих по краях алкільних заступника, а також їх застосування при лікуванні і профілактиці ліпідного пероксидування; і публікацію МО 91/05552, в якій указано, що ФБН і різні похідні ФБН можуть бути використані для лікування « дю захворювань, що асоціюються з окислювальним пошкодженням. -о

Таким чином, існує потреба в нових класах терапевтичних сполук, які ефективно лікують артрит і інші с пов'язані із запаленням стани-без небажаних побічних ефектів. :з» Даний винахід відноситься до нових 3,4,5-тризамещених арилнітронових сполук, які можуть бути корисні як терапевтичні агенти для ослаблення запалення у ссавців. Зокрема, сполуки даного винаходу можуть бути використані для лікування артриту і інших пов'язаних із запаленням станів. б 75 Таким чином, відповідно до одного з своїх аспектів, даний винахід відноситься до сполук формули І:

Ге) во ! щ» ко - ж ах М в вия

Аз

ГФ) де В! вибраний з групи, що включає: . в з Ї Ї ех де-н и Ї -А-хХ-он-, 60 Дт кожний з К незалежно вибраний з групи формули: б5 до в 9 ріг

ВЗ вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, циклоалкіл і арил;

В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, щшіоадкеніл, заміщений циклоалкеніл і арил; 70 ВЕ? вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; 25 ЇЇ 27 незалежно вибрані з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; або 5 і 2" можуть бути об'єднані з утворенням алкіленової або заміщеної алкіленової групи, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю;

Геде вибраний з групи, що, включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; о вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; або КЗ і 9 можуть бути об'єднані з утворенням алкіленової або заміщеної алкіленової групи, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю;

ВО вибраний й алкіл і й іллабо В! ії ВО б раний з групи, що включає атом водню, нижчий алкіл і нижчий циклоалкіл; або К'і МК можуть бути об'єднані з утворенням алкіленової групи, заміщеної алкіленової групи, -С(0)-, -5(0)- або -5(0)»-групи; сч

В" ї 272 незалежно вибрані з групи, що включає нижчий алкіл і нижчий циклоалкіл; або Б! і 72 можуть бути об'єднані з утворенням алкіленової групи, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; і)

Х являє собою атом кисню, сірки, -5(0)- або -5(0)»5-; і

МУ являє собою атом кисню або сірки; а також їх фармацевтично прийнятні солі. -

Переважно ВЗ являє собою атом водню або нижчий алкіл. Більш переважно ВЗ являє собою атом водню або алкіл, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, більш переважно 1 або 2 атоми вуглецю. Ще більш переважно, коли о

ВЗ являє собою атом водню. «І

ВЕ" переважно вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. Більш переважно ВК" являє «со собою алкіл, що містить від З до б атомів вуглецю, або циклоалкіл, що містить від 5 до 6 атомів вуглецю.

Особливо переважними групами Б" є метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, ісе) трет.-бутші, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-іл, циклогексил, 4-трифторметил-бензил і 3,4,5-триметоксибензил. 2? переважно вибраний з групи, що включає алкіл і циклоалкіл. Більш переважно, коли В? являє собою « дю нижчий алкіл. Особливо переважними групами РЕ є метил, етил, н-пропіл, ізопропіл і н-бутил. з с 25 переважно вибраний з групи, що включає алкіл і алкоксикарбонілалкіл (тобто, ВОС(О)-алкіл-, де В. являє собою алкіл або циклоалкіл). Особливо переважними групами БУ є етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, . "» етоксикарбонілметил і 2-(етоксикарбоніл)етил. В / переважно являє собою атом водню.

Переважно КЗ являє собою алкіл або алкоксіалкіл (тобто, БО-алкіл-, де заступник Е являє собою алкіл).

Особливо переважними групами ЕЗ є метил і метоксіетил. Е? переважно являє собою атом водню. Переважно Х (22) являє собою атом кисню. бо Переважне ВО, В! | Б 72 незалежно один від одного являють собою нижчий алкіл. Більш переважне В 79, В! їм і 272 являють собою метил.

М/ переважно являє собою атом кисню. ав | 20 У переважному варіанті здійснення винахід відноситься до сполуки формули ІІ: -

Ії

Н, о снгу-сН,

КЗ г-0 о" о сн, І р - іме) гі сн, сн, Н 60 де КЗ вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл;

В" вибраний з групі, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; а також його фармацевтично прийнятні солі. 65 Переважно КЗ являє собою нижчий алкіл.

ВЕ" переважно вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. Більш переважно ВК" являє собою алкіл, що містить від З до б атомів вуглецю, або циклоажіл, що містить від 5 до 6 атомів вуглецю.

Особливо переважними групами БК метил, н-проділ, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет.-бутил, З-тіометил-пропіл, З-(тіометокси)бут-1-іл, циклогексил, 4-трифторметил-бензил і

З,4,5-триметоксибензил.

В іншому переважному варіанті здійснення винахід відноситься до сполуки формули ІП: сн, ТІ о ви-к--а - (8) - Ве сн І.

З рн до

СН, СН, н

Де

В"5 і в5 незалежно вибрані з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл; або В: і 219 можуть бути об'єднані з утворенням алкіленової або заміщеної алкіленової групи, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю;

В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; а також його фармацевтично прийнятні солі.

ВЗ переважно вибраний з групи, що включає алкіл і алкоксикарбонілалкіл (тобто-, -ВОС(О)-алкіл-, де В с ов являє собою алкіл або циклоалкіл). Особливо переважними групами В "9? є етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, етокеи-карбонілметил і 2-(етоксикарбоніл)- етил. КУ переважно являє собою атом водню. о

В" переважно вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. Більш переважно В" являє собою алкіл, що містить від З до б атомів вуглецю, або циклоалкіл, що містить від 5 до 6 атомів вуглецю.

Особливо переважними групами БК" є метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, ї7 трет.-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-іл, циклогексил, 4-трифторметилбензил і є 3,4,5-триметоксибензил.

У ще одному переважному варіанті здійснення винахід відноситься до сполуки формули ІМ: в сн, М що ії зо Ї снет-св, щі кЗ-0-сН-о у в" сн, й і «

З т с ' СН, СН, Н "» де

В "8 вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; о 15 "З вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; або ВЗ Її "У можуть бути об'єднані з утворенням алкіленової або заміщеної алкіленової групи, що містить від (е)) 2 до 10 атомів вуглецю; їх В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; 20 а також його фармацевтично прийнятні солі. о Переважно ВЗ являє собою алкіл або алкоксіалкіл (тобто, КО-алкіл-, де К являє собою алкіл). Особливо - переважними групами В "З є метил і метоксіетил. В? переважно являє собою атом водню.

ВЕ" переважно вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. Більш переважно В являє собою алкіл, що містить від З до б атомів вуглецю, або циклоалкіл, що містить від 5 до 6 атомів вуглецю.

Особливо переважними групами є метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет.-бутил,

З-тіометилпропіл, 3-(тіометокси)бут-1-іл, циклогексил, 4-трифтор-метилбензил і 3,4,5-триметоксибензил. о Особливо переважними 3,4,5-тризаміщеними арилнітроновими сполуками є сполуки, що мають формули, іме) представлені в таблицях І, П і ПІ. 60 б5

Таблиця І сн, . о снут-сн,

Кк 5-0 -

І т, св, як, 6. ре ст, СН. Н 0 Номр///// ЇВ ЇЇ сН:»сн- -с(сн; щі СТІСНоСНЬ- -ССтусТОН 7711176 | сьсшстен, 4- СЕ-РЬ-

Го СТСНо- нн и ЛО сх УВИВИННЯ ПОЛО вт ЧИН 3,д,5- три(СНІО-) Рі-)

Таблиця ЇЇ с з сн, о о сне сн, дя м-с-- - щ-с-о о -

СЯ сн, р М о ве - сн, СН, Н (Се) т ГГовмф 01203230 Кк о 111 свесне 71111.12 |СЬСпсН» 1111113 ДдевСТсСюсь». « ю 1115114... |сВСвфОСоОєСтТСсСН;. о с СТСТБОС(ОСН».

Таблиця Ш з сн,

Си - сн, (о) 1А нт - као-снІо о

Ф й ІК ї «ау (ав) СН, сн, Ге т» Номер пиши и а 16 СН» 11111110 ОС 17 СНІАО-СНСТЬ- - (СН)

ІВ Сни 03000000 ДАСЮСНХВСНуСТЬ о шо ШША-ЩШ2 0.6 -СПпоСПоСН; СН

Таким чином, відповідно до іншого аспекту даний винахід відноситься до кожної з окремих сполук: де о-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрон о-(4-ізобутаноилокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутил-нітрон 60 а-(4-н-бутаноїлокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутил-нітрон оа-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-ізопропілніхрон о-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-1-гидрокси-2-метил-проп-2-ілнітрон о-(4-н-пентаноїлокей-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутил-нітрон 65 о-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-4-трифторметилбензилнітрон о-(4-пропіонілокси-3,5-ди-тре.-бутилфеніл)-М-трет.-бутил-нітрон оа-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутілфеніл)-М-метилнітрон оа-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфетл)-М-3,4,5-триметокси-бензилнітрон о-К4-етиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутілфеніл|-М-трет.-бутилнітрон о-І4-(н-пропіламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрон о-І4-(н-бутиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутидфеніл|-М-трет.-бутилнітрон о-14-(2-етоксикарбонніл)етиламінокарбонілокси)-3,5-ди- трет.-бутілфеніл|-М-трет.-бутилнітрон о-14-(2-етоксикарбоніл)метиламінокарбонілокси)-3,5-ди- трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрон о-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилфенід)-М-трет.-бутилнітрон 70 о-14-(2-метокеи)етоксиметокси)-3,5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрон оа-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.- бутилфеніл)-М-3-(тіометокси)бут-1-илнітрон оа-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-З-тіометоксипропілнітрон і їх фармацевтично прийнятні солі.

Відповідно до інших аспектів даний винахід відноситься до фармацевтичних композицій, що містять фармацевтично прийнятний носій і фармацевтично ефективну кількість сполуки формули І: нг о "Я ж ві ше ве с о де ВАВ приймають значення, визначені вище. Відповідно до додаткових аспектів даний винахід відноситься до фармацевтичних композицій, що містять фармацевтично прийнятний носій і фармацевтично ефективну кількість сполуки формул ІЇ, І або ІМ, приведених вище. «-

Нарівні з іншими властивостями, 3,4,5-тризаміщені арилнітрони, як вважають, володіють здатністю інгібувати індукцію циклооксигенази, пов'язану з синтезом простагландину Е?2 (РОЕ2) і запаленням. Сполуки, що «(2 мають такі властивості, можуть бути використані для ослаблення запалення, в тому числі запалення, - виникаючого при артриті і споріднених запальних станах.

Таким чином, відповідно до ще одного з аспектів даний винахід відноситься до способу лікування у ссавця (Се) стану, пов'язаного із запаленням, і цей спосіб включає введення вказаному ссавцеві композиції, що містить с фармацевтично прийнятний носій і ефективну для ослаблення запалення кількість сполуки формул І, ІІ, ШІ або

ЇМ, які приведені вище.

У переважних варіантах здійснення даного винаходу стан, пов'язаний із запаленням і що піддається лікуванню у вказаному вище способі, являє собою ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючій спондилит, « 20 системний червоний вовчак або псоріатичний артрит. -в

Докладний опис винаходу с У даному винаході 3,4,5-тризаміщені арилнітрони формули І називають з використанням звичайної :з» номенклатури для нітронів, тобто, атом вуглецю подвійного зв'язку вуглець-азот (С-М) позначається у-положенням, а заступникам у атома азоту подвійного зв'язку вуглець-азот дається префікс М.

У деяких випадках 3,4,5-тризаміщені арилнітрони даного винаходу можуть містити один або більше хіральних

Ге» центрів. Звичайно такі сполуки будуть отримані у вигляді рацемічної суміші. Однак, якщо необхідно, то такі сполуки можуть бути отримані або виділені у вигляді чистих стереоізомерів, тобто, у вигляді індивідуальних

Ме, енантіомерів або діастереомерів, або у вигляді сумішей, збагачених стереоізомером. Чисті стереоізомери (або їх збагачені суміші) можуть бути отримані з використанням, наприклад, оптично активних початкових матеріалів або стереоселективних реагентів, добре відомих в даній області. З іншого боку, рацемічні суміші таких сполук о можуть бути розділені з використанням, наприклад, хіральної хроматографічної колонки або хіральних як розрізнюючих агентів.

Визначення

При описі 3,4,5-тризаміщених арилнітронів, фармацевтичних композицій і способів даного винаходу наступні

Терміни мають, якщо не обумовлено особливо, наступні значення. "Ацил" являс собою групу -С(ОК, де К являє собою атом водню, алкіл, арил або циклоалкіл.

Ф) "Ациламіно" являє собою групу -МКС(ОК, де кожний К незалежно являє собою атом водню, алкіл, арил або ка циклоалкіл. "Ацилокси" являє собою групу -«ОС(ОЖК, де К являє собою атом водню, алкіл, арил або циклоалкіл. 60 "Алкеніл" являє собою моновалентну розгалужену або нерозгалужену ненасичену вуглеводневу групу, що переважно містить від 2 до 10 атомів вуглецю, і більш переважно від 2 до б атомів вуглецю, і що має, щонайменше, 1 і переважно від 1 до 2 дільниць з ненасиченим подвійним вуглець-вуглецевим зв'язком.

Переважними алкенільними групами є етеніл (-СНАСН»), н-пропеніл (-СНЬСНАСН 5) і ізопропеніл (-С(СНз) СН»). "Заміщений алкеніл" являє собою алкенільну групу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до 65 З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіно-групу, ацилокси, алкокси, заміщену алкоксигрупу, алкокси-карбоніл, алкоксикарбоніламіно, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбонільну,

амшокарбоніламіногрупу, амінокарбонілокси-групу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену тіоалкоксигрупу, тіоарилоксигрупу, тіокетогрупу, тіол, алкіл-(0)-, арил-З(0)-, алкіл-З(О)2- і арил-5(О)»-групу. "Алкокси" являє собою групу -ОК, де К являє собою алкіл. Переважними алкоксигрупами є, наприклад, метокси, етокси, н-пропокси, ізопропокси, н-бутокси, трет.-бутокси, втор.-бутокси, н-пентокси, н-гексокси і 1,2-диметил-бутокси. "Заміщена алкоксигрупа" являє собою алкоксигрупу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до

З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіно-групу, ацилокси, алкокси, заміщену алкоксигрупу, 70 алкоксикарбоніл, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбонільну, амінокарбоніламіногрупу, амінокарбонілоксигрупу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену тіоалкоксигрупу, тіоарилокси, тіокетогрупу, тіол, алкіл-З(0)-, арті-5(0)-, алкіл-З(О)»- і арил-5(О)»-групу. "Алкоксикарбоніл" являє собою групу -ХО)ОК, де К являє собою алкіл або циклоалкіл. "Алкоксикарбоніламіно" відноситься до групи -МКС(О)ОК, де К є атомом водню, алкілом, арилом або циклоалкілом, а К' являє собою алкіл або циклоалкіл. "Алкіл" являє собою моновалентну розгалужену або перозгалужену насичену вуглеводневу групу, що переважно містить від 1 до 10 атомів вуглецю, більш переважно від 1 до 8 атомів вуглецю, і ще більш переважно від 1 до б атомів вуглецю. Прикладами є такі групи як метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, трет.-бутил, н-гексил, н-октил і трет.--октил. Визначення "нижчий алкіл" відноситься до алкільної групи, що містить від 1 до 6 атомів вуглецю. "Заміщений алкіл" являє собою алкільну групу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіно-групу, ацилокси, алкокси, заміщену алкоксигрупу, алкокси-карбонільну, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбонільну, сч 2г5 амінокарбоніламіногрупу, амінокарбонілоксигрупу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену і) тіоалкоксигрупу, тіоарилокси, тіокетогрупу, тіол, алкіл-5(0)-, арил-5(0)-, алкіл-5(О)»5- і арил-5(О)»-групу. "Алкілен' являє собою двовалентну розгалужену або нерозгалужену насичену вуглеводневу групу, що переважно містить від 1 до 10 атомів вуглецю, і більш переважно від 1 до б атомів вуглецю. Прикладами таких де

Зо Груп є метилен (-СН2»), етилен (-СНоСН»2-), ізомери пропілену (наприклад, -«СНоСНоСН»- і -СН(СНз)СН»2-). "Заміщений алкілен" являє собою алкіленову групу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до о

З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіно-групу, ацилокси, алкокси, заміщену алкоксигрупу, «ф алкоксикарбонільну, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбонільну, амінокарбоніламіногрупу, амінокарбонілоксигрупу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, ісе) з5 атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену тіоалкоксигрупу, тіоарилокси, («9 тіокетогрупу, тіол, алкіл-5(0)-, арті-5(0)-, алкіл-З(О)2-і арга-5(О)»-групу. "Алкініл" являє собою моновалентну розгалужену або нерозгалужену ненасичену вуглеводневу групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю, і більш переважно від 2 до 6 атомів вуглецю, і що містить, щонайменше, 1 і переважно від 1 до 2 дільниць з ненасиченим потрійним вуглець-вуглецевим зв'язком. Переважними « алкінільними групами є етинил (-ОСН) і пропаргіл (-СНЬС-СН). з с "Заміщений алкініл" являє собою алкінільну групу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до

З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіно-групу, ацилокси, алкокси, заміщену алкоксигрупу, ; » алкоксикарбонільну, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбоніл, амінокарбоніламіногрупу, амінокарбонілоксигрупу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, Цциклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену

Ге» тіоалкоксигрупу, тіоарилокси, тіокетогрупу, тіол, алкіл-З(0)-, арил-З(0)-, алкіл-5(0)»- і арил-5(О)25-групу, групи, що містить від З до б атомів вуглецю.

Ме, "Заміщений циклоалкіл" являє собою циклоалкільну групу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно їх від 1 до З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіногрупу, ацилокси, алкокси, заміщену 5р алкоксигрупу, алкоксикарбонільну, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбонільну, о амінокарбоніламіногрупу, амінокарбонілоксигрупу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, як циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену тіоалкоксигруну, тіоарилокси, тіокетогрупу, тіол, алкіл-З(0)-, арил-5(0)-, алкіл-З(О0)»5- і арил-5(О)2-групу. "Циклоалкоксигрупа" є групою -ОК, де К являє собою циклоалкіл. Такі циклоалкоксигрупи являють собою, ов наприклад, циклопентокси і циклогексоксигрупи. "Циклоалкеніл" являє собою циклічну алкенільну групу, що містить 4-10 атомів вуглецю і одне циклічне

Ф) кільце і, щонайменше, один внутрішній ненасичений зв'язок, яке може бути необов'язково заміщене 1-3 ка алкільними групами. Прикладами відповідних циклоалкенільних груп є циклопент-З-еніл, циклогекс-2-еніл і циклоокт-З-еніл. во "Заміщений циклоалкеніл" являє собою циклоалкенільну групу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіногрупу, ацилокси, алкокси, заміщену алкокси-групу, алкоксикарбонільну, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, . амінокарбонільну, амінокарбоніламіно-групу, амінокарбонілоксигрупу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, 65 тіоалкоксигрупу, заміщену тіоалкоксигрупу, тіосарилокси, тіокетогрупу, тіол, алкіл-З(0)-, арил-5(0)-, алкіл-5(О)»- і арил-З(О)»-групу.

"Гало" або "галоген" являє собою атоми фтору, хлору, брому і йоду. Переважними є або фтор або хлор. "Гідроксильная група" означає групу -ОН. "Кетогрупа" або "оксогрупа" означають групу 0. "Нітрогрупа" означає групу -МО»- "Тіоалкоксигрупа" означає групу -ЗК, де К являє собою алкіл. "Заміщена тіоалкоксигрупа" являє собою тіоалкоксигрупу, що містить від 1 до 5 заступників, і переважно від 1 до З заступників, вибраних з групи, що включає ацил, ациламіногрупу, ацилокси, алкокси, заміщену алкоксигрупу, алкоксикарбонільну, алкоксикарбоніламіногрупу, аміно, заміщену аміногрупу, амінокарбонільну, 7/0 амінокарбоніламіно-групу, амінокарбонілокси-групу, арил, арилокси, азидогрупу, карбоксильну групу, ціаногрупу, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, атом галогену, гідроксильну групу, кето, нітро, тіоалкоксигрупу, заміщену тіоалкоксигрупу, тіосарилокси, тіокетогрупу, тіол, алкіл-З(0)-, арил-5(0)-, алкіл-5(О)»- і арил-5 (0)5-групу. "Тіоарилоксигрупа" означає групу -5К, де К представляє собою арил. "Тіокетогрупа" являє собою групу -5. "Тіол" означає групу -5Н.

Поняття "фармацевтично прийнятна сіль" відноситься до будь-якої солі сполуки даного винаходу, яка зберігає біологічні властивості і яка є прийнятною з біологічної або іншої точки зору. Такі солі можуть бути отримані з різних органічних і неорганічних протиіїонів, добре відомих в даній області, і які являють собою, 2о наприклад, іони натрію, калію, кальцію, магнію, амонію і тетралкіл амонію; і якщо молекула має основну функціональність, солі органічних або неорганічних кислот, такі як гідрохлорид, гідробромід, тартрат, мезилат, ацетат, малеат і оксолат. Поняття "фармацевтично прийнятний катіон" відноситься до фармацевтично прийнятного катіону кислотної функціональної групи. Такими катіонами є, наприклад, катіони натрію, калію, кальцію, магнію, амонію і тетралкіламонію. сч

Загальна методика синтезу 3,4,5- Тризаміщені арилнітрони даного винаходу можуть бути отримані з легко доступних початкових і) матеріалів з використанням наступних загальних способів і методик. Зрозуміло, що, коли приведені типові або переважні умови процесу (тобто, температура реакції, час, мольні співвідношення реагентів, розчинники або тиск), також можуть бути використані інші умови процесу, якщо не обумовлено особливо. Оптимальні реакційні - де зо умови можуть мінятися в залежності від конкретних реагентів, що використовуються або розчинників, але такі умови можуть бути визначені кваліфікованим в даній області фахівцем за допомогою традиційних методик о оптимізації. «г

Крім того, для кваліфікованого в даній області фахівця зрозуміло, що для захисту деяких функціональних груп від небажаних реакцій може бути необхідне використання звичайних захисних груп. Вибір відповідної ісе) захисної групи для конкретної функціональної групи, а також відповідних умов для введення і зняття захисту «о також добре відомий в даній області. Наприклад, велике число захисних груп, а також способи їх введення і видалення описані в публікації Т.МУ. (згеепе, С.М. МУців, Ргоїесіпд Сгоцрз іп Огдапіс бупіпезіз, Зесопа

Едіоп, УМіеу, Мем Хогк, 1991, а також в посиланнях, що цитуються в цій публікації.

У переважному способі синтезу 3,4,5-тризаміщені арилнітрони даного винаходу . отримують шляхом « поєднання арилкарбонільної сполуки формули У: з с о М (22)

Ф де В", В2 і ВЗ приймають значення, визначені вище, з гідроксиламіном формули МІ: т» нОо-мн-К4 МІ о 50 де В" приймає значення, визначені вище, при звичайних умовах реакції. -ь Таку реакцію поєднання звичайно проводять шляхом контактування арилкарбонільної сполуки М, щонайменше, з одним еквівалентом, переважно приблизно 1,1-2 еквівалентами, гідроксиламіну МІ в інертному полярному розчиннику, такому як метанол, етанол, 1,4-діоксан, тетрагідрофуран, диметил-сульфоксид або диметилформамід. Реакцію переважно проводять при температурі приблизно від 0 до 1007 протягом

ГФ! приблизно від 1 до 48 годин. Необов'язково в цій реакції може бути використана каталітична кількість кислоти, такої як соляна кислота, оцтова кислота, п-толуол-сульфокислота або силікагель. Коли КЕ ! в формулі М являє т собою -С(О)2К, в реакції поєднання використовується, щонайменше, два еквіваленти гідроксиламіну МІ. По закінченні реакції 3,4,5-тризаміщений арилнітрон формули | виділяють звичайними способами, в тому числі 60 осадженням, хроматографічним розділенням, фільтруванням, перегонкою і сублімацією.

Арилкарбонільні сполуки формули М, що використовуються в описаній вище реакції поєднання, є або відомими сполуками або сполуками, які можуть бути приготовані з відомих сполук по звичайних методиках.

Наприклад, арил-карбонільні сполуки формули М, де БК! являє собою -С(О)Б 9, можна легко отримати ацилюванням відповідного 4-гідроксипохідного. Наприклад, в переважному варіанті здійснення винаходу, бо 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід (постачається фірмою АїЇадгісн Спетіса! Со., 1001МУ. 5. Раці Амепие,

МімацйКее, УМІ, ОБА 53233-2641) ацдетилюють шляхом контактування бензальдегіду з лишком оцтового ангідриду в присутності кислого каталізатора, такого як перхлорна кислота, після чого слідує гідроліз проміжного ацеталю з утворенням 4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду. Інші ангідриди карбонових кислот також

Можуть бути використані в цій реакції, включаючи, наприклад, пропіоновий ангідрид, масляний ангідрид або ізомасляний ангідрид. З іншого боку, такі сполуки можуть бути отримані шляхом ацилювання 4-гідрокси-сполуки за допомогою інших ацилюючих агентів, таких як. ацилгалогеніди, при звичайних умовах реакції. Ацилгалогеніди, що переважно використовуються в цій реакції, являють собою ацилхлориди або ацилброміди, такі як ацетилхлорид, ацетилбромід, пропіонілхлорид, хлорангідрид н-масляної кислоти або ізомасляної кислоти. 70 Звичайно цю реакцію проводять в присутності триалкіламіну, такого як триетиламін, щоб нейтралізувати кислоту, що виділяється в ході реакції.

Аналогічне арилкарбонільні.сполуки формули М, де В! являє собою -С(О)МЕ 98" можна легко отримати реакцією відповідного 4-гідроксипохідного з ізоціанатом (тобто, сполукою БОБ'/М-С-0). Наприклад, в переважному варіанті здійснення винаходу З,5іди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід реагує з етилізоціанатом з 75 утворенням 4-(етиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду. Звичайно цю реакцію проводять при кімнатній температурі в інертному розріджувачі, такому як М,М-диметилформамід, в присутності надлишку триалкіламіну, такого як триетиламін. У цій реакції можуть бути використані інші ізоціанати, наприклад, н-пропілізоціанат або н-бутилізоціанат.

Крім того, арилкарбонільні сполуки формули М, де Б! являє собою -СНЕ. 9-Х-К8, можна легко отримати реакцією відповідного 4-гідроксипохідного із сполукою формули І-СНАК -Х-К, де | являє собою групу, що видаляється, таку як атом галогену або сульфонатний ефір, а К, К і Х приймають значення, визначені вище.

Звичайно цю реакцію проводять шляхом контактування 4-гідроксипохідного з лишком алкілуючого агента в присутності еквімолярної кількості триалкіламіну, такого як М,М-діїзопропілетиламін, в інертному розріджувачі, такому як 1,2-дихлоретан. Переважними алкілуючими агентами для використання в цій реакції є, с наприклад, метоксиметилхлорид і 2-метоксіетоксиметиліМЕ М)хлорид. о

Гідроксиламіни формули МІ, описані вище, також є відомими сполуками або сполуками, які можуть бути приготовані з відомих сполук звичайними методиками. Звичайно гідроксиламіни формули МІ отримують шляхом відновлення відповідної нітросполуки (тобто, В7-МО», де В? приймає значення, визначені вище) з використанням відповідного відновлюючого агента, такого як активований цинк/оцтова кислота, активований цинк/хлорид - амонію або амальгама алюміній/ртуть. Цю реакцію звичайно проводять при температурі в інтервалі приблизно о від 15 до 1007С протягом приблизно від 0,5 до 12 годин, переважно протягом приблизно 2-6 годин, у водному реакційному середовищі, такому як суміш спирт/вода у випадку цинкових реагентів або суміш простий ефір/вода « у випадку алюмінієвих амальгам. Аліфатичні нітросполуки (в формі їх солей) також можуть бути відновлені до Ге гідроксиламінів з використанням борану в тетрагідрофурані. Оскільки деякі гідроксиламіни мають обмежену 3о стабільність, такі сполуки звичайно отримують безпосередньо перед проведенням реакції з арилкарбонільною ісе) сполукою формули У.

Переважними гідроксиламінами для використання в даному винаході є М-ізопропілгідроксиламін,

М-н-пропілгідроксиламін, М-н-бутилгідроксиламін, М-трет.-бутилгідроксиламін і М-циклогексилгідроксиламін. «

Фармацевтичні композиції

При використанні як фармацевтичні засоби 3,4,5-тризаміщені арилнітрони даного винаходу звичайно З с вводяться у вигляді фармацевтичної композиції. Такі композиції можуть бути отримані з використанням методик, "» добре відомих в фармацевтичній області, і містять, щонайменше, один активний компонент. " Звичайно сполуки даного винаходу вводять в фармацевтично ефективній кількості. Кількість фактично введеної сполуки буде визначатися лікарем з урахуванням обставин, що відносяться до справи, включаючи стан, який зазнає лікування, вибраний спосіб введення, сполуку, що фактично вводиться, вік, вагу і реакцію іа окремого пацієнта, а також серйозність симптомів захворювання у хворого.

Ге» Фармацевтичні композиції даного винаходу можуть бути введені будь-яким відповідним способом введення, включаючи, наприклад, пероральний, місцевий, ректальний, трансдермальний, підшкірний, внутрішньовенний, ве внутрішньом'язовий і внутрішньоназальний. У залежності від вибраного способу доставки сполуки даного о 20 винаходу переважно готують у вигляді будь-яких пероральних композицій, місцевих композицій або композицій для ін'єкцій. -6ь Фармацевтичні композиції для перорального введення можуть знаходитися у вигляді нерозфасованих рідких розчинів або суспензій або нерозфасованих порошків. Звичайно, однак, для полегшення точного дозування такі композиції представлені у вигляді дозованої лікарської форми. Поняття "дозована лікарська форма" відноситься 259 до фізично дискретних форм, придатних для унітарного дозування для людини і інших ссавців, причому кожна

Ф! форма містить заздалегідь визначену кількість активного матеріалу, розраховану таким чином, щоб викликати бажаний терапевтичний ефект, в поєднанні з відповідним фармацевтичним наповнювачем. Звичайні дозовані де лікарські форми включають заздалегідь наповнені, заздалегідь відміряні ампули або шприци з рідкими композиціями, або пілюлі, таблетки, капсули і інші подібні форми у випадку твердих композицій. У таких 60 композиціях нітрони звичайно знаходяться в невеликих кількостях (приблизно від 0,1 до 509омас. або переважно приблизно від 1 до 409омас), причому іншу кількість складають різні розчинники або носії і технологічні допоміжні речовини, сприяючі формуванню бажаної дозованої лікарської форми.

Рідкі форми, відповідні для перорального введення, можуть включати відповідний водний або неводний розчинник з буферами, суспендуючими і диспергуючими агентами, барвниками і добавками, що коригують смак і бо запах. Тверді форми можуть містити, наприклад, будь-які з наступних інгредієнтів або сполук аналогічної природи: зв'язуюча речовина, така як мікрокристалічна целюлоза, трагакантова камедь або желатин/наповнювач, такий як крохмаль або лактоза, диспергуючий агент, такий як альгінова кислота, Ргітодеї! або кукурудзяний крохмаль; змащуюча речовина, така як стеарат магнію; агент ковзання, такий як колоїдальна двоокис кремнію; підсолоджуючий агент, такий як сахароза або сахарин; або агент, що коригує смак і запах, такий як перцева м'ята, метилсаліцилат або апельсиновий ароматизатор.

Композиції для місцевого застосування звичайно отримують у вигляді мазей або кремів, що містять активний(і) інгредієнт(и) звичайно в кількості, що знаходиться в інтервалі приблизно від 0,01 до 2095 мас, переважно приблизно від 0,1 до 1095 мас, і більш переважно приблизно від 0,5 до 1595 мас При приготуванні 7/о мазі активні інгредієнти звичайно змішують або з парафіновою або основою мазі, що змішується з водою. З іншого боку, активні інгредієнти можуть бути приготовані у вигляді крему, наприклад, з кремовою основою масло-в-воді. Такі композиції для місцевого застосування добре відомі в даній області техніки і звичайно містять додаткові інгредієнти для посилення дермальної проникності або стабільності активних інгредієнтів або рецептур.

Сполуки даного винаходу також можуть бути введені за допомогою трансдермальних пристосувань. Таким чином, місцеве застосування може бути здійснене з використанням пластиру будь-якого типу, резервуарного або пористого мембранного, або твердого матричного.

Композиції для ін'єкцій звичайно засновані на ін'єкованому стерильному фізіологічному розчині або фізіологічному розчині з фосфатним буфером, або на інших ін'єкованих носіях, відомих в даній області. Як 2о вказувалося вище, З,4,5-тризаміщені арилнітрони в такій композиції звичайно містяться в невеликій кількості, що часто складає приблизно від 0,05 до10 95 мас, а іншу кількість складає ін'єкований носій.

Описані вище компоненти для композицій, що вводяться перорально і локально або композицій, що інскуються є тільки прикладами. Інші матеріали, а також технологічні методики і ін., представлені в 8-ій частий видання Кетіпдіоп'з РНагтасеціїсаІ! Зсіепсез, 18-їй еайіоп, 1990, Маск Рибіїзпіпд Сотрапу, Еазіюп, сч

Реппзуїмапіа, 18042, яке включене в опис як довідковий матеріал.

Сполуки даного винаходу можуть бути також введені в формах з пролонгованою дією або з систем доставки і) лікарського засобу з пролонгованою дією. Опис прикладів таких матеріалів з пролонгованою дією можна знайти у виданні Кетіпдіоп'з Рпагтасеціїса! Зсіепсев.

Наступні рецептурні приклади ілюструють типові фармацевтичні композиції даного винаходу. Даний винахід, -« п зо однак, не обмежено представленими нижче фармацевтичними композиціями.

Рецептура 1 - Таблетки о

Сполуки формули | змішують у вигляді сухого порошку з сухою желатиновою зв'язуючою речовиною в «г масовому співвідношенні приблизно 1:2. Як змащуючу речовину додають невелику кількість стеарату магнію.

Суміш формують в таблетки масою 240-270 мг (80-90 мг активного нітрону на таблетку) в таблетуючій машині. ісе)

Рецептура 2 - Капсули «о

Сполуки формули | у вигляді сухого порошку змішують з крохмальним розріджувачем в масовому співвідношенні приблизно 1:1. Сумішшю заповнюють капсули на 25Омг (125мг активного нітрону на капсулу).

Рецептура З - Рідина

Сполуки формули І (125мг), сахарозу (1,75мг) і ксантанову камедь (4мг) змішують, пропускають через сито «

Ме10 міш (США) і потім змішують із заздалегідь отриманим розчином мікрокристалічної целюлози і натрієвої солі Ше) с карбоксиметилцелюлози (11:89, 5Омг) у воді. Бензоат натрію (1Омг), смакову добавку і барвник розбавляють водою і додають при перемішуванні. Потім додають достатню кількість води до отримання сумарного об'єму ;» Бмл.

Рецептура 4 - Ін'єкції

Сполуки формули | розчиняють у водному середовищі утримуючого буфер стерильного фізіологічного

Ге» розчину до концентрації приблизно бмг/мл.

Рецептура 5 - Мазь

Ме, Приблизно при 75"С плавлять стеариловий спирт (250Гг) і білий вазелін (250г) і потім додають розчинену у їх воді суміш сполуки формули І! (50г), метилпарабену (0,25г), пропілларабену (0,15г), лаурилсульфату натрію

ЛОг) і пропіленгліколю (120г) у воді (близько 370г) і отриману суміш перемішують до коагулювання. о Застосування сполуки шк Нарівні з іншими властивостями, З3,4,5-тризаміщспі арилнітропи даного винаходу, як встановлено, володіють здатністю інгібувати індукцію циклооксигенази (СОХ-2), що індукується, і/або інгібують вивільнення фізіологічно активних лейкотрієнів, і/або є ефективними в різних іп мімо артритних моделях. Таким чином, сполуки даного винаходу і фармацевтичні композиції даного винаходу знаходять застосування як терапевтичні засоби для лікування пов'язаних із запаленням станів у ссавців, в тому числі у людини.

Ф) Зокрема, сполуки даного винаходу, як встановлено, ефективно інгібують індукцію циклооксигенази (СОХ-2), ка що індукується, вивільнення якої приводить до синтезу простагландину Е 5 (РОЕ»). РОЕ» продукується ферментом СОХ як частина метаболічного шляху арахідонової кислоти. Фермент СОХ, як відомо в цей час, існує бо У вигляді двох форм, СОХ-1 і СОХ-2. СОХ-1 являє собою конститутивний фермент. виявлений в більшості тканин і органів. СОХ-2, з іншого боку, являє собою форму ферменту, що індукується, що асоціюється з підвищеним продукуванням РОЕ 5 і запаленням. Не обмежуючись якою-небудь теорією, вважають, що селективне інгібування утворення СОХ-2 буде давати терапевтичні агенти, які ефективно ослабляють запалення при незначному або'при відсутності побічних ефектів, пов'язаних з інгібуванням СОХ-1 і/або СОХ-2. Оскільки 65 сполуки даного винаходу, як встановлено, інгібують вивільнення РОЕ »5, такі сполуки є корисними при лікуванні захворювань або станів, що характеризуються перепродукуванням або розрегульованим продукуванням простагландину Е», включаючи множину запальних станів.

Серед пов'язаних із запаленням станів, які можна лікувати 3,4,5-тризаміщеними арилнітроновими сполуками і фармацевтичними композиціями даного винаходу, знаходяться різні форми артриту, включаючи, але, не обмежуючись тільки ними, ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючій спондиліт, системний червоний вовчак або псоріатичний артрит. Інші пов'язані із запаленням стани являють собою, наприклад, запальне захворювання шлунково-кишкового тракту (ІВО), септичний шок, еритемну лепру потовщень, септицемію, увеїт, респіраторний синдром-дистрес у дорослих (АКО5), відторгнення органів, нейрозапалювальні стани і серцеві запальні стани. 70 Як описано вище, сполуки, представлені в даному описі, підходять для застосування в різних системах доставки ліків. Рівні введення доз для лікування пов'язаних із запаленням станів знаходяться в інтервалі приблизно від 0,1 до, щонайменше, 1Омг/кг/година, причому усі протягом приблизно від 1 до 120 годин і особливо від 24 до 96 годин. Заздалегідь заправлені болюси приблизно від 0,1 до 1Омг/кг або більше також можуть бути введеш для досягнення адекватних стаціонарних рівнів. Максимальна сумарна доза, як очікується, /5 Не перевищує приблизно 2г/день для людини вагою від 40 до 80кг.

Для лікування хронічних станів, таких як артрит, схема лікування може тривати протягом багатьох місяців або років, так що пероральне введення дози ліків є переважним з точки зору зручності і переносності. Типовими схемами прийому при пероральному введенні дози є одна-п'ять, особливо дві-чотири і звичайно три пероральні дози на день. При таких схемах введення ліків кожна доза забезпечує приблизно від 0,1 до 2О0мг/кг нітрону, причому кожна переважна доза дає приблизно від 0,1 до 10 мг/кг і особливо приблизно від 1 до Ббмг/кг.

Сполуки даного винаходу можуть бути введені як єдиний активний агент або вони можуть бути введені в поєднанні з іншими активними агентами, такими як інгібітори циклооксигенази, інгібітори 5-липоксигенази, нестероїдні протизапалювальні лікарські засоби (М5ЗАЇЮОзв), стероїди, периферичні знеболюючі агенти, такі як зомепірак і дифлунізол, і інші активні нітронові похідні. сч

Нові 3,4,5-тризаміщені арилнітрони даного винаходу також знаходять застосування як аналітичні реагенти, тобто, спінові пастки, для виявлення нестабільних вільних радикалів з використанням спектроскопії (8) електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) і споріднених методик. При застосуванні як аналітичні реагенти нітронові сполуки даного винаходу звичайно контактують з радикалом, який повинен бути вивчений, в розчині, а спектр ЕПР генерується звичайним способом. Зокрема, нітрони даного винаходу можуть бути використані для «- зо визначення і ідентифікації вільних радикалів в біологічних системах. Будь-які спектрометри ЕПР, такі як спектрометр "ЕОЇ ХЕ5-ЕРЕЗХО, можуть бути використані в цьому досліді. Звичайно до проведення дослідження о

ЕПР розчин, що містить спінову пастку, деоксигенують, наприклад, шляхом барботування через нього аргону «Е або азоту. Переважно в таких дослідах ЕПР використовується надлишок нітрону.

Дійсні експериментальні методики, що використовуються в дослідах зі спіновими пастками, будуть залежати ре) від ряду чинників, таких як спосіб отримання радикалів, інертність розчинника і реагентів відносно спінової «о пастки, а також тривалість життя спінового адукту. Методики спінового уловлювання добре відомі в даній області техніки і точна методика для застосування може бути легко визначена кваліфікованим в даній області фахівцем. Звичайні методики і пристрої для проведення експериментів по спіновому уловлюванню описані, наприклад, в публікації С.А. Емапвз, "Зріп Тгарріпдо", Аїагіспітіса Асіа, (1979), 12(2), 23-29, а також в « 470 посиланнях, що цитуються там. в с Наступні синтетичні і біологічні приклади призначені для ілюстрації винаходу і їх не треба розглядати як такі, що обмежують об'єм винаходу. з приклади

У приведених нижче прикладах скорочення мають наступні значення. Скорочення, які не визначені нижче,

Мають свої загальноприйняті значення. б уд - уширений дублет ус - уширений синглет ме) д - дублет ї5» дд - подвійний дублет розкл. - розкладається о днНьО - дистильована вода як ЕПЗА - твердофазний імуноферментний аналіз

ЕКО Ас - етилацетат

ЕЮН : етанол 5Б г: грами година - години

Ф) Гц - герц ка в/б - внутрішньочеревно л - літр 60 м - мультиплет хв. «хвилини

М - молярний меон - метанол мг - міліграм 65 МГц - мегагерц мл - мілілітр ммоль - мілімоль т.пл. - температура плавлення н. 5 нормальний п/о - перорально кв - квартет квінтет - квінтет с - синглет

Те триплет 70 ТГФ - тетрагідрофуран

ТШХ - тонкошарова хроматографія мкг - мікрограм мкл - мікролітр

УФ - ультрафіолетовий

У приведених нижче прикладах всі температури дані в градусах Цельсію (якщо не вказано особливо).

Приклади А-М описують синтез проміжних сполук, придатних для отримання нітронів даного винаходу. Приклади 1-19 описують синтез різних нітронів, приклади І-МІ описують випробування цих сполук.

Приклад А

Синтез М-трет.-бутилгідроксиламіну

До охолодженої суміші 2-метил-2-нітропропану (503г) і хлориду амонію (207г) в дейіонізованій воді (бл) додають цинковий пил (648г) з такою швидкістю, щоб температура була нижчою за 18"С. Реакційну суміш перемішують механічно протягом 15 годин і потім фільтрують. Тверду речовину промивають гарячою водою (1,75л). Об'єднаний фільтрат насичують карбонатом натрію (4,бкг) і екстрагують етилацетатом (2х1300мл).

Органічний розчин сушать над безводним сульфатом натрію, фільтрують і упаривають на роторному випарнику, сч ов отримують названу сполуку (329г, вихід 75,70) у вигляді білих кристалів. Цю речовину використовують без додаткового очищення. Спектроскопічні дані: ІНЯМР (СОСІз,27ОМГц) 5, м.д,: 1,090 (з, З СН»). о

Приклад В

Синтез М-ізопропілгідроксиламіну

Використовуючи описану вище методику прикладу А і 2-нітропропан, отримують названу сполуку. Сирий (че гідроксиламіновий продукт використовують без додаткового очищення.

Приклад С о

Синтез М-циклогексилгідроксиламіну ч;Е

Використовуючи описану вище методику прикладу А і нітроциклогексан, отримують названу сполуку. По іншому варіанту, гідрохлорид М-циклогексилгідроксиламіну можна отримати згідно з АїЇагісн Спетіса! Сотрапу, шо пс, Мім"ашкее, МІ ОА і нейтралізувати основою, такою як карбонат натрію, з отриманням названої сполуки. (Се)

Приклад О

Синтез 4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду

У круглодонну колбу об'ємом Бл, забезпечену механічною мішалкою, завантажують « 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід (100г, 0,411моль). При перемішуванні додають оцтовий ангідрид (З0Омл) і потім 70 Уо-ну перхлорну кислоту (0,600мл). Тверда речовина негайно розчиняється і утвориться - с розчин блакитного кольору. Реакційну суміш перемішують протягом ночі в атмосфері азоту. За ходом реакції ц спостерігають з допомогою ТШХ. По закінченні реакції колбу охолоджують на крижаній бані. При інтенсивному ,» перемішуванні реакційної суміші маленькими порціями додають крижану воду. При додаванні води колба стає теплою. Сумарно додають 2л води. Відділяється масло, яке при тривалому перемішуванні затвердіває з утворенням коричневих грудок. Коричневі грудки відділяють на воронці Бюхнера, і тверду речовину рясно

Ге») промивають водою для видалення оцтової кислоти. Тверду речовину потім сушать у вакуумі.

До розчину, твердої речовини в етанолі (250мл) додають концентровану соляну кислоту (25мл). Отриманий

Ф розчин кип'ятять протягом десяти хвилин і потім залишають охолоджуватися. При перемішуванні реакційну г» суміш виливають в 2л води, і відділяють , масло. При тривалому перемішуванні масло затвердіває з утворенням Коричневих грудок. Тверду речовину відділяють за допомогою лійки Бюхнера і рясно промивають водою (біля 1 о літра). Потім тверду речовину сушать за допомогою механічного насоса, отримують названу сполуку (вихід - 99,495) у вигляді ясно-коричневої твердої речовини, т.пл. 65,2-74,576.

Спектроскопічні дані:

ТЕ ЯМР (СОСІз, 27ОМГЦ) 5, м.д.: 9,96 (1Н, с, карбонільний Н), 7,86 (2Н, с, фенільні Н), 2,38 (ЗН, с, ЗСН»), 1,39 (18Н, с, 18СНУ»). о Приклад Е

Синтез 4-ізобутаноїл-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду ю У круглодонну колбу об'ємом 5БООмл, забезпечену механічною мішалкою, завантажують 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід (10г, 0,041моль). При перемішуванні додають ізомасляний ангідрид 6о (4Омл), а потім 0,200мл 4095-ної перхлорної кислоти. Тверда речовина негайно розчиняється з утворенням розчину червоного кольору. Реакційну суміш перемішують протягом ночі в атмосфері азоту. За ходом реакції спостерігають з допомогою ТШХ. По закінченні реакції реакційну масу охолоджують на крижаній бані і додають до 40О0мл крижаної води, що інтенсивно перемішуються. Суміш стає теплою, і відділяють масло. Масло екстрагують метиленхлоридом, органічний шар промивають 1,5 М розчином Маон (2х100мл), водою (2х1О0Омл) і 65 потім сушать над сульфатом магнію. Розчинник видаляють у вакуумі, отримують червоне масло.

До розчину червоного масла в етанолі (200мл) додають концентровану соляну кислоту (5Омл). Отриманий розчин кип'ятять протягом десяти хвилин і потім залишають охолоджуватися. При перемішуванні реакційну суміш виливають в 2л води, і відділяється масло. При тривалому перемішуванні масло затвердіває з утворенням коричневих грудок. Тверду речовину відділяють за допомогою лійки Бюхнера і потім рясно промивають водою для видалення оцтової кислоти (біля 1 літра). Потім тверду речовину сушать за допомогою механічного насоса, отримують названу сполуку (вихід 56,7905), яку використовують без додаткового очищення.

Приклад ЕЕ

Синтез 4-н.-бутаноїл-3,5-ди-трет.- бути л бензальдегіду

У круглодонну колбу об'ємом 5БООмл, забезпечену механічною мішалкою, завантажують 70 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід (15г, 0,062моль). При перемішуванні додають н.-масляний ангідрид (5Омл), а потім О,200мл 4095-ний перхлорної кислоти. Тверда речовина негайно розчиняється з утворенням розчину блакитного кольору. Реакційну суміш перемішують протягом ночі в атмосфері азоту. За ходом реакції спостерігають з допомогою ТШХ. По закінченні реакції реакційну суміш охолоджують на крижаній бані і додають до 40О0мл крижаних води, що інтенсивно перемішуються. Суміш стає теплою, і відділяється масло. Масло 7/5 екстрагують метиленхлоридом, органічний шар промивають 595о-ним розчином Маон (4х100мл), розсолом (І1х10Омл), водою (4х100Омл) і потім сушать над Ма95О) Розчинник видаляють у вакуумі, отримують червоне масло.

До розчину червоного масла в етанолі (200мл) додають концентровану соляну кислоту (40мл). Отриманий розчин кип'ятять протягом десяти хвилин і потім залишають охолоджуватися. При перемішуванні реакційну 2о суміш виливають в 2л води, відділяється масло. При тривалому перемішуванні масло не затвердіває, тому суміш екстрагують метиленхлоридом. Органічний шар промивають насиченим розчином МансСоОз (2х100мл), водою (З3Хх10Омл) і сушать над Ма5зО). Розчинник видаляють у вакуумі, отримують названу сполуку у вигляді червоного масла (вихід 77,60), яку використовують без додаткового очищення.

Приклад О сч

Синтез 4-н.-пентаноїл-3,5-ди-тре.- бутилбензальдегіду

У круглодонну колбу об'ємом 5БООмл, забезпечену механічною мішалкою, завантажують і) 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід (10,0г, О0,081моль). При перемішуванні додають валеріановий ангідрид (5Омл), а потім 0,200мл 40905-ної перхлорної кислоти. Тверда речовина негайно розчиняється з утворенням розчину зеленого кольору. Реакційну суміш перемішують протягом ночі в атмосфері азоту. За ходом реакції «- зо спостерігають з допомогою ТШХ. По закінченні реакції реакційну суміш охолоджують на крижаній бані і додають до 40О0мл крижаної води, що інтенсивно перемішується. Суміш стає теплою, і відділяється масло. Масло о екстрагз'ють метиленхлоридом, органічний шар промивають 5956-ним розчином МаОнН (Зхб5Омл), розсолом «фФ (Зх5Омл), водою (З3х1О0Омл) і потім сушать над сульфатом магнію. Розчинник видаляють у вакуумі, отримують густе масло. ї-оі

До розчину масла в етанолі (200мл) додають концентровану соляну кислоту (5Омл). Отриманий розчин (Се) кип'ятять протягом десяти хвилин і потім залишають охолоджуватися. При перемішуванні реакційну суміш виливають в 2л води, відділяється масло. При тривалому перемішуванні масло не затвердіває, тому суміш екстрагують метиленхлоридом. Органічний шар промивають насиченим розчином МанНнсСоО»з (Зх5Омл), водою « (5х100мл) і сушать над М95О0,. Розчинник видаляють у вакуумі, отримують названу сполуку у вигляді червоного масла, яке використовують без додаткового очищення. - с Приклад Н ц Синтез 4-(етиламінокарбонілокси)-3,5- ди-трет.-бутилбензальдегіду "» До розчину 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегіду (5г, 20ммоль) в ДМФА (100мл) додають триетиламін (3,5мл, 25ммоль) і отриманий розчин перемішують 15 хвилин при кімнатній температурі. Додають етилізоціанат (1,95мл, 25ммоль) і реакційну суміш перемішують 2 години при кімнатній температурі доти, поки дані ТШХ не (Ге) укажуть на відсутність гідроксибензальдегіду (КІ1-0,78 для продукту і 0,89 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(ОАс, 1:1). Реакційний розчин концентрують азеотропним видаленням ДМФА з

Ф водою. Отриману суспензію фільтрують, промивають водою і сушать у вакуумній печі, отримують названу т» сполуку у вигляді світлої жовтувато-коричневої твердої речовини (вихід 9690). о 50 Спектроскопічні дані:

ІН яЯМР (ДМСО-дв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 9,96 (1Н, с, альдегідна група СНО), 8,04 (1Н, т, карбаматний МН), -. 7,83 (2Н, с, фенільні Н), 3,09 (2Н, м, етильні СН») 1,34 (18Н, с, 6СН»), 1,07(ЗН т, етильні СНЗз). 13С ЯМР (ДМСО-айв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 193,4, 155,1, 154,2, 145,0, 133,3, 127,8, 35,9, 31,4,30,5.

Приклад 29 Синтез 4-(н.-пропіламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду (ФІ Названу сполуку отримують в ДМФА, використовуючи 3,5-ди-трет.- бугил-4-гідроксибензальдегід і н-пропілізоціанат, відповідно до методики прикладу Н. Названу сполуку виділяють з виходом 100905 у вигляді о майже білої твердої речовини.

Приклад У бо Сиигсз 4-(п.-бутиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду

Названу сполуку отримують в ДМФА, використовуючи 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід і н-бутилізоціанат, відповідно до методики прикладу Н. Названу сполуку виділяють з виходом 87,595 у вигляді жовтувато-коричневої твердої речовини.

Приклад К бо Синтез 4-(2-етоксикарбоніл)етиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду

Названу сполуку отримують в ДМФА, використовуючи 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід і етил-3-ізоціанатопропіонат, відповідно до методики прикладу Н. Названу сполуку виділяють з виходом 100905 у вигляді майже білої твердої речовини.

Приклад І.

Синтез 4-(2-етоксикарбоніл)метиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду

Названу сполуку отримують в ДМФА, використовуючи 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегід і етил-2-ізоціанатоацетат, відповідно до методики прикладу Н. Названу сполуку виділяють з виходом 10095 у вигляді майже білої твердої речовини. 70 Приклад М

Синтез 4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду

До розчину 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегіду (10г, 40ммоль) в 1,2-дихлоретані (200мл) додають

М,М-діїзопропілетиламін (6,97мл, 4Оммоль), і розчин перемішують протягом 1 години при кімнатній температурі.

Додають простий хлорметоксиметиловий ефір (3,77мл, 5Оммоль), реакційну суміш перемішують 1 годину при кімнатній температурі і потім кип'ятять із зворотним холодильником протягом І 6 годин доти, поки з допомогою

ТШХ не буде виявлятися присутність гідроксибензальдегіду (К-0,78 для продукту і 0,70 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(ОАс, 1:1). Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури і промивають водою. Органічний шар концентрують, залишок наносять на колонку з силікагелем і елююють сумішшю пентан/г(ОАс. Отриману сполуку виділяють з виходом 10095 у вигляді коричневого масла.

Спектроскопічні дані:

ІН ЯМР (ДМСО-дв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 9,89 (1Н, с, альдегідний СНО), 7,80 (2Н, с, фенільні Н), 4,92 (2Н, с,

СНУ), 3,64 (ЗН, с, СН»), 1,46 (18Н, с,бСН»). 13С ЯМР (ДМСО-айв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 192,11, 160,11, 145,77, 131,65, 128,55, 100,98, 57,66, 35,99 і 30,16.

Приклад М с

Синтез 4-(2-метокси)етоксиметокси-3,5-ди-тре.-бутилбензальдегіду Ге)

До розчину 3,5-ди-трет.-бутил-4-гідроксибензальдегіду (8г, ЗЗммоль) в 1,2-дихлоретапі (15О0мл) додають

М,М-діїзопропілетиламіп (6,97мл, 4Оммоль), і розчин перемішують протягом 1 години при кімнатній температурі.

Додають 2-метоксіетоксиметиліМЕМ)хлорид (5,7мл, 5Оммоль), реакційну суміш перемішують 1 годину при кімнатній температурі і потім кип'ятять із зворотним холодильником протягом 26 годин доти, поки з допомогою --

ТШХ не буде виявлятися присутність гідроксибензальдегіду (К1-0,92 для продукту і 0,70 для початкового о матеріалу при використанні суміші гексан/Е(ОАс, 1:1). Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури і промивають водою. Органічний шар концентрують, залишок наносять на колонку з силікагелем і елююють в сумішшю пентан/г(ОАс. Отриману сполуку виділяють з виходом 9895 у вигляді коричневого масла. Ге)

Приклад 1 3о Синтез у-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрону ісе)

У круглодонну колбу об'ємом 2л, забезпечену механічною мішалкою, завантажують 4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегід (113,16г, 0,41моль). Додають бензол (500мл), і суміш перемішують до розчинення твердої речовини. До отриманого Червоного розчину додають трет.-бутилпдроксиламщ (43,80Гг, «

О,49моль) і силікагель (20г). Суміш кип'ятять із зворотним холодильником протягом ночі, після чого дані ТШХ З 50 вказують на відсутність початкового матеріалу (К-О,31 для продукту і 0,80 для початкового матеріалу при с використанні суміші гексан/Е(ОАс, 3:1). Бензол видаляють у вакуумі на роторному випарнику з отриманням сірої

Із» твердої речовини. Тверду речовину розчиняють в мінімальній кількості етилацетату, і колбу залишають в холодильнику. Білі кристали, що утворилися відділяють, промивають гексаном і сушать у вакуумі, отримують названу сполуку у вигляді кристалічної білої речовини (вихід 74,4905), т.пл. 227,0-248,926.

Спектроскопічні дані:

Ф ІнНяЯМР (СОСІз, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,32 (1Н, с, фенільні Н), 7,50 (1Н, с, нітронільний Н), 2,35 (ЗН, с, 1СН»), (о) 1,61 (9Н, с, ЗСН»), 1,37 с, 18СН»). їз 136 ЯМР (СОСІЗз, 270 МГЦ) 5, м.д.: 170,7, 149,2, 142,6, 129,7, 128,4, 127,2, 70,7, 35,5, 31,4,28,5,22,6.

Приклад 2 о Синтез оу-(4-ізобутаноїл-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрону - М До розчину 4-ізобутаноїл-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду (7,00г, 0,02Змоль) в бензолі (200мл) додають трет.-бутилгідроксиламін (2,56г, 0,029моль) і п-толуолсульфонову кислоту (0,100г). Використовуючи насадку

Старка, отриману суміш кип'ятять із зворотним холодильником доти, поки дані ТШХ не укажуть на відсутність альдегіду (К-О,30 для продукту і 0,89 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(ОАс, 3:1).

Розчинник видаляють у вакуумі, Ї залишок ретельно промивають гексаном. Названу сполуку виділяють з

Ф) виходом 50,85 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 197,1-208,176. ко Спектроскопічні дані:

ІН яЯМР (СОСІз, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,32 (1Н, с, фенільні Н), 7,51 (1Н, с, нітронільний Н), 2,87 (1Н, КБ, бо 009-717 ГЦ, ізобутирильний Н), 1,61 (9Н, с, 9СН»), 1,38 (6Н, д, 9У-7,17Гц, СН»), 1,36 (18Н, с, 18СН»3). 136 ЯМР (СОСІЗз, 270 МГЦ) 5, м.д.: 176,0, 150,2, 142,7, 129,9, 128,1, 127,1, 70,7, 35,5, 35,2,31,3,28,5,18,7.

Приклад З

Синтез а-(4-н-бутанош-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрону

До розчину 4-н-бутаноїл-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду (9,63г, 0,032моль) в бензолі (200мл) додають бо трет.-бутил-гідроксиламш (3,52г, 0,040моль) і п-толуолсульфонову кислоту (0,100г). Використовуючи насадку

Старка, отриману суміш кип'ятять із зворотним холодильником доти, поки дані ТШХ не укажуть на відсутність альдегіду (К-О0,30 для продукту і 0,91 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/. Е(ЮАс, 3:11). Розчинник видаляють у вакуумі, залишок кристалізують за допомогою Е(Ас і гексана до отримання названої сполуки з виходом 50,295 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 216,9-236,576.

Спектроскопічні дані:

ІН яЯМР (СОСІз, 270 МГц) 5, м.д.: 8,32 (2Н, с, фенільні Н), 7,50 (1Н, с, нітронільний Н), 2,61 (2Н, т,

У-7,67 Гц, 2СН»), 1,78 (2Н, м, 9У-4,7.0 Гц, 2СН»), 1,61 (9Н, с, УСНУ), 1,36 (18Н, с, 18СН»Уз), 1,05 (ЗН, т, 9У-7,42

Гц, ЗСН»).

ЗС ЯМР (СОСІз, 270 МГЦ) 5, м.д: 173,2, 149,5, 142,7, 129,8, 128,2, 127,1, 70,7, 37,6, 35,5, 314, 70. 28,5, 17,7, 13,8.

Приклад 4

Синтез у-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)- М-ізобутилнітрону

До розчину 4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду (17,0г, 0,0615моль) в метанолі (250мл) додають ізобутил-гідроксиламін (5,36бг, 0,0609моль) і концентровану соляну кислоту (10 капіж). Використовуючи насадку 75 Старка, отриману суміш кип'ятять із зворотним холодильником доти, поки дані ТШХ не укажуть на відсутність альдегіду (КГ-0,23 для продукту і 0,84 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(Ас, 3:1).

Розчинник видаляють у вакуумі, залишок являє собою Червоне масло, яке при розтиранні з гексаном перетворюється в тверду речовину. Тверду речовину відділяють і промивають гексаном. Названу сполуку виділяють з виходом 52,395 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 176,8-180,4276.

Спектроскопічні дані:

ІН яЯМР (СОСІз, 270 МГц) 5, м.д.: 8,3 (2Н, с, фенільні Н), 7,42 (1Н, с, нітронільний Н), 4,20 (1ІН, КБ, -6,50 Гц, 1СН), 2,35 (ЗН, с, ЗСН»), 1,50 (6Н, д, У-6,43 Гц, 6СН»), 1,37 (18Н,с, 18СН»).

ІЗСЯМР (СОСІ», 270 МГЦ) 5, м.д.: 170,7, 150,1, 142,7, 131,9, 128,0, 127,0, 67,8, 35,5, 31/3, 22,6, 20,9. сч

Приклад 5

Синтез у-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-1-гідрокси-2-метилпроп-2-ілнітрону (о)

До розчину 4-ацетокси-3,5-ди-трет.--бутилбеюальдегіду (10,0г, 0,0362моль) в бензолі (200мл) додають

М-(1-гідрокси-2-метилпроп-2-іла)гідроксиламін (5,55г, 0,054Змоль) і п-толуолсульфонову кислоту (0,090Гг),

Використовуючи насадку Старка, отриману суміш кип'ятять із зворотним холодильником доти, поки дані ПШХ не де зо укажуть на відсутність альдегіду (КТ-О,20 для продукту і 0,98 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(Ас, 1:11). Розчинник видаляють у вакуумі, залишок промивають гарячим гексаном. Названу о сполуку виділяють з виходом 83,995 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 204,3-204,876. «г

Спектроскопічні дані;

ІН яЯМР (СОСІз, 270 МГц) 5, м.д.: 8,30 (2Н, с, фенільні Н), 7,46 (1Н, с, нітронільний Н), 3,79 (2Н, с, ікс, 2СНІ), 2,36 (ЗН, с, ЗСН»), 1,60 с, СН»), 1,37 (18Н, с, 18СН»). (Те) 13С ЯМР (СОСІз, 270 МГЦ) 5, м.д.: 171,1, 150,1, 142,9, 132,3, 127,7, 72,8, 69,8, 35,5, 31,6, 31,3, 23,9, 22,6.

Приклад 6

Синтез о-(4-н-пентаноїл-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрону «

До розчину 4-пентаноїл-3,5-ди-трет.-бутилбензальдегіду (17,48г, О,05О0моль) в бензолі (250мл) додають трет.-бутилгідроксиламін (4,57г, 0,0510моль) і п-толуолсульфонову кислоту (0,080г). Використовуючи насадку З с Старка, отриману суміш кип'ятять із зворотним холодильником доти, поки дані ТШХ не укажуть на відсутність "» альдегіду (КТ-О0О,43 для продукту при використанні суміші гексан/Е«(ОАс, 1:1). Розчинник видаляють у вакуумі і " залишок ретельно промивають гексаном. Названу сполуку виділяють з виходом 56,5095 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 195,5-204,876.

Спектроскопічні дані:

Ме. ІН яЯМР (СОСІз, 270 МГц) 5, м.д.: 8,31 (2Н, с, фенільні Н), 7,50 (1Н, с, нітронільний Н), 2,63 (2Н, Т, б -7,80 Гц, 2СН), 1,85-1,67 (2Н, м, 2СН»), 1,61 (9Н, с, 9СН»), 1,52-1,36 (2Н, м, 2СН»), 136 (18Н, с, 18СНУз), 0,97 (ЗН, Т, 9-7,30 Гц, ЗСН»). ь ЗС ЯМР (СОСІз, 270 МГц) 5, м.д: 173,2, 1494, 142/7, 129,8, 128,2, 127/1, 70,7, 35,5, 35,4, 314,

ФО 284,262,222, 138. ще Приклади 7-10

При використанні відповідних початкових матеріалів і описаних тут методик отримані наступні додаткові сполуки: 5 о-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)- М-4-трифторметилбензилнітрон (т.пл. 217-232"); о-(4-пропіонілокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрон(т.пл. 202-222"); (Ф) о-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)- М-метилнітрон (т.йл. 136-143); ко о-(4-ацетокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-3,4,5-триметокси-бензилнітрон (т.пл. 231,7-2357С).

Приклад 11 во Синтез 9-І4-(етиламінокарбонілокси)-3, 5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрону

До розчину 3,5-ди-трет.-бутил-4-(-етиламінокарбонілокси)- бензальдегіду (5г, 1бммоль) в бензолі (200мл) додають трет.-бутилгідроксиламін (2,14г, 24ммоль). Отриманий розчин кип'ятять із зворотним холодильником протягом 96 годин доти, поки дані ТШХ не укажуть на відсутність альдегіду (КГ-0,57 для продукту і 0,78 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(ОАс, 1:1). Розчинник видаляють у вакуумі, залишок 65 наносять на колонку з силікагелем і елююють сумішшю гексан/е(ОдАс. Названу сполуку виділяють з виходом 5790 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 202,2-212,276.

Спектроскопічні дані:

ІН яЯМР (ДМСО-де, 270 МГц) 5, м.д.: 8,37 (2Н, с, фенільні Н), 7,86 (1Н, т, У-6,3 Гц, карбаматний МН), 7,83 (1Н, с, нітронільний Н), 3,08 (2Н, квінтет, У-6,3 Гц, етильні СН»о), 1,49 (9Н, с, ЗСНЗз), 1,31 (18Н, с, 6СН»), 51,06 (ЗН, т, У-6,4 Гц, етильні СН»). 13С ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 155,8, 149,6, 143,30, 129,5, 128,7, 126,9, 70,6, 35,8, 31,6, 28,5 і 15,7.

Приклад 12

Синтез о-І4-(н-пропіламінокарбонілокси)- З, 5-ди-трет.-бутилфеніл|- М-трет.-бутилнітрону

Названу сполуку отримують в бензолі з використанням 70. 3,5-ди-трет.-бутил-4-(н-пропіламінокарбонілокси)бензальдегіду і трет.-бутилгідроксиламіну відповідно до методики, описаної в прикладі 11. Названу сполуку виділяють з виходом 96,695 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 206,5-214,076.

Спектроскопічні дані:

ІН ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,38 (2Н, с, фенільні Н), 7,90 (1Н, т, У-5,8 Гц, карбаматний МН), 15 7,84 (1Н, с, нітронільний Н), 3,02 (2Н, КБ, 9-6,5 Гц, пропільні МСН»), 1,50 (9Н, с, ЗСН»), 1,45 (ЗН, гекстет, 9У-7,2

Гц, прошльй СН»), 1,32 (18Н, с, 6СН»), 0,88 (ЗН, т, 9У-7,3 Гц, пропільні СН3). 13С ЯМР (ДМСО-айв, 270 МГ) 5, м.д.: 155,7, 149,7, 143,3, 129,5, 128,7, 127,0, 70,6, 42,8, 35,8, 31,7, 28,5 і 11,8.

Приклад 13 20 Синтез о-І4-(н-бутиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет-.-бутилнітрону

Названу сполуку отримують в бензолі з використанням 3,5-ди-трет.-бутил-4-(н-бутиламінокарбонілокси)бензальд егіду і трет.-бутилгідроксиламіну відповідно до методики, описаної в прикладі 11. Названу сполуку виділяють з виходом 93,4 95 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 203,6-205,170. сч 25 Спектроскопічні дані:

ІН ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,38 (2Н, с, фенільні Н), 7,88 (1Н, т, 9У-5,7 Гц, карбаматний МН), (8) -7,84 (1Н, с, нітронільний Н), 3,05 (2Н, кв, У-6,3 Гц, н-бутильні МСН»), 1,50 (9Н, с, ЗСН»з), 1,45-1,37 (4Н, м, н-бутильні 2СН»5), 1,91 (18Н, с, 6СН»), 0,87 (ЗН, т, 9-71 Гц, н-бутильні СН). 13С ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГц) 5, м.д.: 155,6, 149,7, 143,3, 129,5, 128,7, 127,0, 70,6, 40,7, 35,8, 31,9; --- 30 31,6, 28,5, 19,9 і 14,2. о

Приклад 14

Синтез о-І4-(2-етоксикарбоніл)етиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрону «І

Названу сполуку отримують в бензолі з використанням 3,5-ди-трет.-бутил-4-(2-етоксикарбоніл) с етиламінокарбонілокси)- бензальдегіду і трет.-бутилгідроксиламіну відповідно до методики, описаної в прикладі 35 11. Названу сполуку виділяють з виходом 88,495 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 130,5-146,370. (Се)

Спектроскопічні дані:

ІН ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,38 (2Н, с, фенільні Н), 8,01 (1Н, т, У-6,0 Гц, карбаматний МН), 7,84 (1Н, с, нітронільний Н), 4,08 (2Н, кв, У-7,0 Гц, етильні ОСН»), 3,28 (2Н, т, 9У-6,0 Гц, пропіонатні МСН»), 2,50 « (2Н, Т, У-6,0 Гу, пропіонатні СОСНУ), 1,49 (9Н, с, ЗСН»), 1,26 (18Н, с, 6СН»), 1,19 (ЗН, т, 9У-7,0 Гц, етильні СН»). З 13С ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГц) 5, м.д.: 171,5, 155,6, 149,5, 143,3, 129,4, 128,8, 127,0, 70,6, 60,5, 372, с 35,8, 34,6, 31,7, 28,5 і 14,7. :з» Приклад 15

Синтез о-І4-(2-етоксикарбоніл)метиламінокарбонілокси)- З3,5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрону

Названу сполуку отримують в бензолі з використанням 3,5-ди-трет.-бутил-4-(2-етоксикарбоніл) бо метиламінокарбонілокси) бензальдегіду і трет.-бутилгідроксиламіну відповідно до методики, описаної в прикладі 11. Названу сполуку виділяють з виходом 4295 у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 177,2-181,676.

Ге) Спектроскопічні дані: їх ІН ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,38 (2Н, с, фенільні Н), 8,35 (1Н, т, 9У-5,7 Гц, карбаматний МН), 7,84 (1Н, с, нітронільний Н), 4,10 (2Н, кв, У-7,0 Гц, етильні ОСН»У), 3,83 (2Н, д, 9У-5,7 Гц, МСН»), 1,50 (9Н, с, о ЗСН»), 1,32 (18Н, с, 6СН»), 1,19 (ЗН, т, У-7,0 Гц, етильні СН»). -ь 13С ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГц) 5, м.д.: 170,3, 155,9, 143,3, 1294, 128,9, 127,0, 70,7, 61,0, 42,9, 35,8, 31,7,28,5 і 14,6.

Приклад 16

Синтез оу-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-трет.-бутилнітрону о До розчину 3,5-ди-трет.-бутил-4-метоксиметоксибензальдегіду (11,42г, 4О0ммоль) в бензолі (200мл) додають трет.-бутилгідроксиламін (4,0г, Хоммоль). Отриманий розчин кип'ятять із зворотним холодильником протягом 72 іме) годин доти, поки дані ТШХ не укажуть на відсутність альдегіду (КГ-0,56 для продукту і 0,78 для початкового матеріалу при використанні суміші гексан/Е(Ас, 1:1). Розчинник видаляють у вакуумі, залишок суспендують в 60 суміші гексан/ЕЮАс. Суспензію фільтрують, промивають гексаном і сушать, отримують названу сполуку (вихід 6995) у вигляді білої твердої речовини, т.пл. 202,2-205,976.

Спектроскопічні дані:

ІН яЯМР (ДМСО-дв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 8,37 (2Н, с, фенільні Н), 7,79 (1Н, с, нітронільний Н), 4,84 (2Н, с,

ОСНЗ), 3,54 (ЗН, с, ОСН»), 1,48 (9Н, с, ЗСН»), 1,40 (18Н, с, 6СН»). бо 13С ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГЦ) 5, м.д.: 155,3, 143,9, 129,4, 127,8, 127,4, 101,0, 70,5, 57,6, 36,0, 32,3, 28,5.

Приклад 17

Синтез о-І4-(2-метокси)етоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл|-М-трет.-бутилнітрону

Названу сполуку отримують в бензолі з 3,5-ди-трет.-бутил-4-(2-метокси)етоксиметоксибензальдегіду і трет.-бутил-гідроксиламіну з використанням методики, описаної в прикладі 16. Названу сполуку виділяють у вигляді білої твердої речовини (вихід 70,195), т.пл. 169,6-173,570.

Спектроскопічні дані:

ІН ЯМР (ДМСО-дйв, 270 МГ) 5, м.д.: 8,38 (2Н, с, фенільні Н), 7,80 (1Н, с, нітронільний Н), 4,91 (2Н, с, ОСН»), 3,87 (2Н, м, У-4,76 Гц, етокси ОСН»), 3,54 (2Н, м, У-4,76 Гц, ОСН»), 3,28 (ЗН, с, ОСН»), 1,49 (9Н, с, ЗСНУ), 1,40 70. (18Н, с, 6СН»).

Зс ЯМР (ДМСО-йв, 270 МГц) 5, м.д: 155,3, 143,9, 1294, 127,8, 127,4, 1001, 71,7, 70,5, 69,3, 58,7,36,0, 32,3, 28,5.

Приклади 18 і 19

При використанні відповідних початкових матеріалів і описаних тут методик отримані наступні додаткові 75 сполуки: о-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)-М-3-(тіометбкси)-бут-1-ілнітрон (т.пл. 76,7-80,07С); і о-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет.-бутилфеніл)- М-З-тіометокси-пропілнітрон (т.пл. 55-63").

Приклад

Відсутність інгібування СОХ-1 і СОХ-2 20 У цьому досліді сполука прикладу 1 перевірена з метою визначення, чи інгібує вона ферменти циклооксигеназу 1 (СОХ-1) і циклооксигеназу 2 (СОХ-2).

Інгібування СОХ-1 вимірюють шляхом інкубування арахідонової кислоти з СОХ-1, отриманої з сім'яних пухирців барана. Інгібування СОХ-2 вимірюють шляхом інкубування арахідонової кислоти з СОХ-2, отриманої з плаценти вівці. Ці методи оцінки також описані в публікації Емапз еї а!., Віоспет. РНагтасої, 36:2035, 1987. с 29 у кожному аналізі утворення простагландину Е» (РОЕ») вимірюють шляхом спектрофотометричного кількісного (У визначення малондіальдегіду. Сполуку прикладу 1 додають до інкубаційних розчинів в концентрації ЗООмкМ. При цій концентрації індометацин, відомий інгібітор СОХ-1 і СОХ-2, повністю інгібує обидва ферменти. При цих же умовах сполука прикладу 1 не впливає значним чином на СОХ-1 або СОХ-2 при концентрації З0ОмкМ. Ці результати показують, що сполука прикладу 1 не інгібує ферменти циклооксигеназу 1 (СОХ-1) і циклооксигеназу - 30 2(СОХ-). о

Приклад ІІ

Інгібування РОЕ 2 З

У цьому досліді показана здатність нітронів формули І інгібувати індукцію простагландину Е» (РОЕ»). Ге)

У цьому методі оцінки випробувана сполука солюбілізують в 500мкл ЕЮН і потім доводять до об'єму 1Омл 35 повної ОМЕМ з мкг/мл ліпополісахариду (ГРБ5) з отриманням 10мМ розчину. Цей розчин потім розбавляють в о співвідношенні 1/100 з отриманням 100мкМ розчину. Як еталон індометацин солюбілізують в 500мкл ДМСО і потім об'єм доводять до 50мл повної ОМЕМ з мкг/мл І Р. Цей 2мМ розчин потім розбавляють в співвідношенні 1/200 з отриманням 1ОмкМ розчину. Цей розчин використовують як еталон. Все розбавлення роблять повною «

ОМЕМ. З 70 Макрофаги (мишачі макрофаги КАМУ 264.7) отримані від фірми Атегісап Туре Сийиге СоПесіоп, КосКмПе, с МО. їх культивують в колбах об'ємом 75см? з ОМЕМ (модифікована за способом Дульбекко середа Ігла з 1096 :з» сироватки плоду великої рогатої худоби, пеніциліном, стрептоміцином і глутаміном) і висівають в 96-лунковий планшет при концентрації 20х1О6бклітин/ЛОмл, по 200мкл на лунку. При 80-10095 злитті макрофаги промивають

НВЗ5 (з пеніциліном, стрептоміцином і глутаміном) і інкубують з випробуваною сполукою або еталоном, розбавленим ОМЕМ (з 1095 РС5, пеніциліном, стрептоміцином і глутаміном) з мкг/мл І Р5, протягом 18 годин.

Потім клітини промивають НВУ55 і витримують з ЗОмкМ арахідонової кислоти в НВ55 протягом 15 хвилин при (о) 37"б. Надосадову рідину відбирають для визначення рівнів РОЕ» з використанням звичайних методик. Отримані 1» результати виражають у вигляді процента інгібування. Сполуки, що зменшують рівень РОЕ 5, щонайменше, приблизно на 3095 в порівнянні з контролем, вважаються ефективними в даному методі оцінки. (ав) 20 На початковій стадії випробувані сполуки перевіряють при 100мкМ. Сполуки, що виявляють активність, ще перевіряють при більш низьких концентраціях, щоб отримати ІС со. При такому скринінгу початковий розчин послідовно розбавляють з розведенням 1:10, щоб отримати розчини з концентраціями ЗОмкМ, тОмкМ, ТмкМ, 0О,1мкМ. Розчин з 10мкМ розбавляють в співвідношенні 1:3 з отриманням ЗмкМ розчину, який потім розбавляють послідовно з отриманням розчинів 0,3мкМ і 0,0ЗмкМ. Послідовні розбавлення використовують для визначення

ІСвко випробуваної сполуки.

ГФ) Приклад І 7 Метод оцінки карагенанового набряку подушечки лапи

У цьому досліді показана здатність сполук формули | зменшувати карагенановий набряк лапи у пацюків. Цей метод оцінки звичайно використовують для скринінгу і оцінки сполук, кандидатів в протизапалювальні ліки. бо Див., наприклад, С.А. МУіпіег еї аї., "Сатадеепіп-іпдиседй Едета іп Ніпа Рамж/ ої (Ше Каї аз ап Авзау ог

Апіі-іпаттайогу Огадв", Ргос. Зсі. Ехр. Віої. Мед. І, 544-547 (1962), а також посилання, що цитуються там.

У цьому методі оцінки готують суспензію карагенану (0,595) змішуванням 5Омг карагенана (Тип ІМ, 5) в ТОмл стерильного фізіологічного розчину. Потім самцям пацюків Зргадое-ОСаміеу (150-250г) підшкірно вводять ін'єкцію в5 10Омкл суспензії карагенану в нижню частину задньої правої лапи. Випробувану сполуку (100мг в 2мл) або розчинник ж контроль (2мл) потім вводять п/о або в/б. Початковий об'єм лапи визначають безпосередньо перед і через З години після введення карагенану за допомогою плетизмографа (Одо-Вавзііе). Різницю між об'ємом лапи через З години і початковим об'ємом для кожної випробуваної групи тварин використовують для розрахунку процента інгібування набряку, що досягається за допомогою випробуваної сполуки при випробуваній дозі в Порівнянні з контрольною групою, що отримувала розчинник. Сполуки, що зменшують набряк, щонайменше, на 1095 в порівнянні з контрольною групою, що отримувала розчинник, як вважають, ефективні в даному методі оцінки.

Приклад ЇМ

Метод оцінки з ад'ювантом 70 У цьому досліді показана здатність сполук формули І зменшувати ад'ювантами набряк подушечки лапи, що індукується у пацюків. Цей метод оцінки являє собою модель хронічного запалення. Див., наприклад, В.М.

МУеісптап, "Каї Аадіцмапі Агпійгйів: А Моде! ої Спгопіс ІпПаттайоп", РІагтасо|одіса! Меїйосдвз іп (Ше Сопігої ої ІпПаттаїйоп, 363-380 (1989), а також посилання, що цитуються там.

У цьому методі оцінки самців пацюків І ем/із вагою між 180 і 220г злегка анестезують в/б ін'єкцією ЗОмг/кг пентобарбіталу натрію (5Омг/мл). Висушені Мусобрасіегішт Бшїугішт (Ойсо, 2Омг/мл), суспендовані в мінеральному маслі, впорскують під шкіру (5Омкл) по обох сторонах основи хвоста. На обох задніх лапах на 5 мм вище за кут кісточки татуйована лінія. Об'єми лапи під лінією вимірюють по об'ємному зміщенню. з використанням плетизмографа (Одо-Вазііе) в день ін'єкції ад'юванта (0 день) і на 14 день. На 14 день тварин з об'ємами лап, рівними середньому значенню об'єму лап ж стандартнаї помилка, розподіляють випадковим образом на групи, що обробляються. Пацюків, які не попадають в рамки (4-1 стандартна помилка), в досліді не використовують. Одна група отримує розчинник (196 метилцелюлозу) п/о, а інша група отримує індометацин (Змг/кг, суспендований в 195 метилцелюлозі). Введення доз починають на 14 день і продовжують до отримання кінцевого результату на 21 день після ін'єкції ад'юванта. Окрему групу, яка не отримує ні ад'ювант, ні випробувану сполуку, також використовують як контроль. Ця група через зростання пацюків має невелике с об позИиТИВНе збільшення об'єму, коли об'єми лап на 21 день віднімають із значень 0 дні. Індометацин (Змг/кг, п/о), відома протизапалювальна сполука, значно зменшує об'єм лапи в порівнянні з розчинником-контролем. і)

Сполуки, що знижують об'єм лапи, щонайменше, приблизно на 3095 в порівнянні з контрольною групою, що отримувала розчинник, вважаються ефективними в цьому випробуванні.

Приклад М «- зо Метод оцінки колагенового артриту

У цьому досліді показана здатність сполук формули | зменшувати колагеновий набряк подушечки лапи у о пацюків. Цей метод оцінки звичайно використовується для скринінгу і оцінки можливих протизапалювальних «Е лікарських засобів. Див., наприклад, і агезоп еї аї!. Агійгійз 5 КПпешйтаїйізт, 33, 693-701, 1990, а також посилання, що цитуються там. ісе)

Для цих дослідів самиць пацюків СА (віком 7-8 тижнів) імунізують колагеном Тип ІІ, отриманим з бичачої «о носової перегородки, як описано в публікації Стетег еї аї.,./ ої Іттипоіоду, 149:1045-1053, 1992. Колаген розчиняють і вводять з неповним ад'ювантом Фрейнда. Дотримуються стандартних розпоряджень, щоб виключити денатурацію колагену перед його введенням, тобто, розчин в процесі приготування зберігають холодним. Пацюків імунізують в основу хвоста на 0 день. Введення доз починають на 10 день з бальною оцінкою « пацюків на 21 день по шкалі жорсткості симптомів. Пацюків оцінюють по ході (0-3), опуханню (плюсневе, Ше) с лодижкове, кистьове, п'ятне, 0-3) з найвищими показниками, що даються найбільшому опуханню або

Й недостатності. Всю бальну оцінку проводять по сліпому методу. Сполуки, що знижують показники, щонайменше, а на близько 3095 в порівнянні з контролем, вважаються ефективними при даному способі оцінки. Артрит також оцінюють шляхом порівняння ваги лап на 21 день. Сполуки, що зменшують вагу лапи, щонайменше, приблизно на З09о в порівнянні з контролем, також вважаються ефективними в даному методі оцінки.

Ге» Результати оцінки

Кожна сполука формули І, яка була перевірена в описаних вище методах оцінки, як встановлене, ефективно

Ме, знижує індукцію РОЕ» і/або є ефективною в методах оцінки з карагенаном, ад'ювантом і/або колагеном. їх Приклад МІ

Дослідження за допомогою електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) о З використанням наступних методик можна показати, що нітрони даного винаходу вловлюють вільні

Кк радикали при проведенні спінового захоплення за методикою ЕПР. Для додаткового опису експерименту див., наприклад, К.К. Маріез еї аїЇ., "п Мімо ЮОеїйїесіоп ої ЕГгее Кадіса! Мегйароїйев", Егее КадісаІв іп Зупіпевів апа Віоіоду (Р. Міпівсі, ед.), рр.423-436 (Кішшег Асадетіс Рибіїзвнеге, Вовіоп, 1989) і 246-300 (1994). В ов цьому досліді використовується генеруюча вільні радикали система трет.-бутилгідропероксид/залізо. Така генеруюча вільні радикали система дає трет.-бутилалкоксильні радикали, трет.-бутилпероксильні радикали і (Ф, метильні радикали. Якщо нітрон даного винаходу володіє здатністю вловлювати ці радикали з утворенням ка стабільного радикального адукту, то такі радикальні адукти повинні визначатися за допомогою спектроскопії

ЕПР. во До 490мкл 100мММ розчину нітрону у воді додають 5мкл 100мММ сульфату заліза.

Реакцію ініцюють додаванням бмкл 100мМ трет.-бутилгідропероксиду. Кінцеві концентрації реагентів становлять ТММ заліза, 1ММ трет.-бутилгідропероксиду і 98ММ нітронової сполуки у воді. Після змішування розчин швидко переносять в кварцовий плоский осередок, і цей осередок вміщують в порожнину спектрометра

ЕПР Вгокег ЕР 300 і сканують в межах 5-хвилинного змішування. Настройка спектрометра ЕПР: центральне бе поле З480Ге, ширина поля 200Ге, час розгортки 480сек., частота 9,76ГГц, потужність 1ОдБ, посилення ресивера 1,6х105, амплітуда модуляції О0,200Ге, тимчасова константа 0,32Осек. і фаза 270". Дані спектрів ЕПР показують,

що нітрон ефективно вловлює вільні радикали, і що такі сполуки можуть бути використані як аналітичні реагенти для ЕПР.

З приведеного вище опису видно, що різні модифікації і зміни композицій і способів даного винаходу можуть бути зроблені кваліфікованими в даній області фахівцями. Передбачається, що всі такі модифікації, що попадають в об'єм прикладеної формули винаходу, включені у винахід.

Claims (1)

1. Формула винаходу , , , , .

   1. 3,4,5-Тризаміщені арилнітронові сполуки загальної формули |: г: го а- М а Й | (І) е2 Е Ез де В! вибраний з групи, що включає: уу м до Ї , | сч б З - м... -25 й 5 р-- ве ОМ--0-- Б--х-- сн о ЕЕ - 2 «- зо кожний К- незалежно являє собою ло | «в) т

   11 . пс Ф | (Се) 12 ВЗ вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, циклоалкіл і арил; « В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл, заміщений циклоалкеніл і арил; - с ВЕ? вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений "з алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; " 25 ЇЇ 27 незалежно вибрані з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; або Вб в разом можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів Ме вуглецю; Ге») Ге; вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений ї» алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; о вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, о заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; або З і 29 разом щк можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; ВО вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю, і циклоалкіл, що містить 3-6 атомів вуглецю; або В і КУ разом можуть утворювати алкіленову групу, заміщену алкіленову групу, 556 -С(0)-, -(0)- або -5(0)»-групи; о В" ї 872 незалежно вибрані з групи, що включає алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю, і циклоалкіл, який містить 3-6 атомів вуглецю; або В! і 212 разом можуть утворювати алкіленову групу, яка містить від 2 до 10 о атомів вуглецю; Х являє собою атом кисню, сірки, -5(0)- або -5(0)»5-; і 60 МУ являє собою атом кисню або сірки, а також їх фармацевтично прийнятні солі.

   2. Сполука за п. 1, де МУ являє собою атом кисню.

   З. Сполука за п. 2, де ВЗ являє собою атом водню або алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю.

   4. Сполука за п. З, де ВЗ являє собою атом водню. б5 У й й У :. й

   5. Сполука за п. 4, де КЕ? вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл.

   б. Сполука за п. 5, де БК? вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил.

   7. Сполука за п. 4, де ВЕ? вибраний з групи, що включає алкіл і циклоалкіл.

   8. Сполука за п. 7, де В? вибраний з групи, що включає метил, етил, н-пропіл, ізопропіл і н-бутил.

   9. Сполука за п. 4, де К'/ являє собою атом водню і К З вибраний з групи, що включає алкіл і алкоксикарбонілалкіл.

   10. Сполука за п. 9, де Б вибраний з групи, що включає етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, етоксикарбонілметил і 2-(етоксикарбоніл)етил.

   11. Сполука за п. 4, де Х являє собою атом кисню, ВЗ являє собою атом водню і З являє собою алкіл або алкоксіалкіл.

   12. Сполука за п. 11, де КЗ вибраний з групи, що включає метил і метоксіетил.

   13. Сполука за п. 4, де ВУ, В! ї Е72 незалежно являють собою алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю.

   14. Сполука за п. 13, де КО, В! | "2 являють собою метил.

   15. Сполука за п. 1, що має формулу: сн, я н-- сн || З З с сб--а й

   В. Їх но М сч Е: (8) щсосно нн де В "З вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; - 3о В вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл, а також її «3 фармацевтично прийнятні солі.

   16. Спол 15, де В"З б і і 1-6 і М

   . ука за п. 15, де являє собою алкіл, що містить атомів вуглецю.

   17. Сполука за п, 15, де ВЕ" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. ісе)

   18. Сполука за п. 17, де Б" вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, Ге) 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил. 19 Сполука за п 1, що має формулу: « сн, о ші с ДОГ УНЬ хз» КЗ 5-5 - 2 й т я Ф 7 що о Мо З Ф сСось он ї де ав | 20 В"5 і в5 незалежно вибрані з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл, заміщений ще циклоалкіл; або В: ї 279 разом можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл, і її фармацевтично прийнятні солі.

   20. Сполука за п. 19, де Б'Є являє собою атом водню і Б 7 вибраний з групи, що включає алкіл і Ф) алкоксикарбонілалкіл. ко 21. Сполука за п. 20, де К'? вибраний з групи, що включає етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, етоксикарбонілметил і 2-(етоксикарбоніл)етил. 60 22. Сполука за п. 19, де ВЕ" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл.

   23. Сполука за п. 22, де Б" вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил.

   24. Сполука за п. 1, що має формулу: б5 ще сн. о воС--сН, К-08--с8-0 - Т я нс М рі сс н де В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; ВЗ вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл; т або ВК 8 ї ВУ разом можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; В? вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл, і її фармацевтично прийнятні солі.

   25. Сполука за п. 24, де ВЗ являє собою атом водню і ВЗ являє собою алкіл або алкоксіалкіл.

   26. Сполука за п. 25, де 28 являє собою метил або метоксієтил.

   27. Сполука за п. 24, де В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл або циклоалкіл.

   28. Сполука за п. 27, де Б" вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, СМ 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил. о

   29. Сполука за п. 1, вибрана з групи, що включає: а -(4-ацетокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-трет-бутилнітрон,

   а. «(4-ізобутаноїлокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-трет-бутилнітрон,

   а. (4-н-бутаноїлокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-трет-бутилнітрон, -- е -4-ацетокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-ізопропілнітрон, о а -(4-ацетокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-1-гідрокси-2-метилпроп-2-ілнітрон,

   а. -(4-н-пентаноїлокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-трет-бутилнітрон, «

   а. (4-ацетокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-4-трифторметилбензилнітрон, «со а «(4-пропіонілокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-трет-бутилнітрон, ж -(4-ацетокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-метилнітрон, (Се) а -(4-ацетокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-3,4,5-триметоксибензилнітрон,

   а. -(4-етиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет-бутилфеніл|-М-трет-бутилнітрон, а -І4-(н-пропіламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет-бутилфеніл|-М-трет-бутилнітрон, « а -І4-(н-бутиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет-бутилфеніл|-М-трет-бутилнітрон, -ІД-(2-етоксикарбоніл)етиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет-бутилфеніл|-М-трет-бутилнітрон, т с а. -І4-(2-етоксикарбоніл)метиламінокарбонілокси)-3,5-ди-трет-бутилфеніл|-М-трет-бутилнітрон, ч» а. (4-метоксиметокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-трет-бутилнітрон, " а -І4-(2-метокси)етоксиметокси)-3,5-ди-трет-бутилфеніл|-М-трет-бутилнітрон, «е -(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-3-(тіометокси)бут-1-илнітрон, «-(4-метоксиметокси-3,5-ди-трет-бутилфеніл)-М-З-тіометоксипропілнітрон і їх фармацевтично прийнятні солі. (2) 30. Сполука за п.1, що являє собою: Ф дя щ» Ге Шо по о З іх а (й е2 и Ез

   (Ф. де ка В вибраний з групи, що включає: уу уу ло во ве ЗА с-- ве -М-2- 3 -х-СН-- б5 Е кожний В? незалежно являє собою

   Ето р Й ни | ' 12 ВЗ являє собою атом водню; 70 В" вибраний з групи, що включає алкіл і заміщений алкіл; В? являє собою алкіл; ВЕ? являє собою алкіл; В" являє собою атом водню; ВЗ вибраний з групи, що включає алкіл і алкоксил; щі ВЕ? являє собою атом водню; ВТО В 872 кожний являє собою метил; Х являє собою атом кисню і МУ являє собою атом кисню, і її фармацевтично прийнятні солі.

   31. Сполука за п. 30, де 2? вибраний з групи, що включає метил, етил, н-пропіл, ізопропіл і н-бутил.

   32. Фармацевтична композиція, що містить фармацевтично прийнятний носій і фармацевтично ефективну кількість сполуки за п. 1.

   33. Фармацевтична композиція за п. 32, де МУ являє собою атом кисню.

   34. Фармацевтична композиція за п. 33, де ВЗ являє собою атом водню або нижчий алкіл. Ге!

   35. Фармацевтична композиція за п. 34, де ВЗ являє собою атом водню. о

   36. Фармацевтична композиція за п. 35, де Б 7 вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл.

   37. Фармацевтична композиція за п. 36, де Б" вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, - 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил. ав!

   38. Фармацевтична композиція за п. 35, де Е? вибраний з групи, що включає алкіл і циклоалкіл. «

   39. Фармацевтична композиція за п. 38, де Б У вибраний з групи, що включає метил, етил, н-пропіл, ізопропіл і н-бутил. (Се)

   40. Фармацевтична композиція за п. 35, де Б" являє собою атом водню і Б. З вибраний з групи, що включає «о алкіл і алкоксикарбонілалкіл.

   41. Фармацевтична композиція за п. 40, де Б б вибраний з групи, що включає етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, етоксикарбонілметил і 2-(етоксикарбоніл)етил. «

   42. Фармацевтична композиція за п. 35, де Х являє собою атом кисню, К 9 являє собою атом водню і В 8 являє собою алкіл або алкоксіалкіл. - с 43. Фармацевтична композиція за п. 42, де З вибраний з групи, що включає метил і метоксієтил. хз» 44. Фармацевтична композиція за п. 35, де БВ 19, 1 | к72 незалежно являють собою алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю.

   45. Фармацевтична композиція за п. 44, де БО, В! | 22 являють собою метил.

   46. Фармацевтична композиція за п. 32, яка відрізняється тим, що вона містить сполуку формули І: й Її но--сн, тез (о о 50 ас - І, не - М шк З со сн, Н

   (Ф. де ка В "З вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл, а також її бо фармацевтично прийнятні солі.

   47. Фармацевтична композиція за п. 46, де ВЗ являє собою алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю.

   48. Фармацевтична композиція за п. 46, де Б? вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. 49, Фармацевтична композиція за п. 48, де Б вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, бо /1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил,

   4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил.

   50. Фармацевтична композиція за п. 32, яка відрізняється тим, що вона містить сполуку формули ПІ: сн, с По вс-І- сн 5--5- Є« - о Й т я ю ЕВ Н. е р М (2) іш нс о с, Н де ВЗ к75 незалежно вибрані з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл; або В: ї 279 разом можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл, і її фармацевтично прийнятні солі.

   51. Фармацевтична композиція за п. 50, де Б 17 являє собою атом водню і ВЕ? вибраний з групи, що включає алкіл і алкоксикарбонілалкіл.

   52. Фармацевтична композиція за п. 51, де Б? вибраний з групи, що включає етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, етоксикарбонілметил і 2-(етоксикарбоніл)етил. сч

   53. Фармацевтична композиція за п. 50, де Б 7 вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл і циклоалкіл. і)

   54. Фармацевтична композиція за п. 53, де Б" вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилпроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил. --

   55. Фармацевтична композиція за п. 32, яка відрізняється тим, що вона містить сполуку формули ІМ: о Ел СН, « шо сн, ЕЗ д-. що Ссн-о - с (Се) Їх о Мо СМ) Е « и сСось н з с де » В "8 вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; "З вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл; 15 або в'я до КО разом можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 б» атомів вуглецю; В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, циклоалкіл і заміщений циклоалкіл, і її (2) фармацевтично прийнятні солі. їх 56. Фармацевтична композиція за п. 55, де К 19 являє собою атом водню і Кк 18 являє собою алкіл і алкоксіалкіл. Га ШК 57. Ф : 18 :

   -. Фармацевтична композиція за п. 56, де КУ являє собою метил або метоксіетил.

   -. й 58. Фармацевтична композиція за п. 55, де Б" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл або циклоалкіл.

   59. Фармацевтична композиція за п. 58, де Б" вибраний з групи, що включає метил, н-пропіл, ізопропіл, 1-гідрокси-2-метилроп-2-іл, н-бутил, трет-бутил, З-тіометилпропіл, З-(тіометокси)бут-1-ил, циклогексил, Ге! 4-трифторметилбензил і 3,4,5-триметоксибензил.

   60. Спосіб лікування у ссавця стану, пов'язаного із запаленням, який відрізняється тим, що ссавцеві ко вводять фармацевтичну композицію, яка містить фармацевтично прийнятний носій і ефективну для ослаблення запалень кількість сполуки формули |: 60 б5

   КК: КО -

   (о. чи і | (І) е2 и З КЕ де В вибраний з групи, що включає: уу м до ів Ї Ї Е з 8 м п. 5 гс-- ве ощ--02-- г х-А-СН ЕЕ щк кожний К- незалежно являє собою Ето уд с . с | ' о 12 ВЗ вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, циклоалкіл і арил; «ч- В" вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений о алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл, заміщений циклоалкеніл; В? вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений (Ж алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; «со ВЗ ї 7 незалежно вибрані з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений 3о алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; ісе) або 5 ії 2" разом можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; ВЗ вибраний з групи, що включає алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений « дю алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; з с о вибраний з групи, що включає атом водню, алкіл, заміщений алкіл, алкеніл, заміщений алкеніл, алкініл, заміщений алкініл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклоалкеніл і заміщений циклоалкеніл; або З і 29 разом ів . . . . . . а можуть утворювати алкіленову або заміщену алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; ВЗ вибраний із групи, що включає атом водню, нижчий алкіл і нижчий циклоалкіл; або В! і 2/9 разом можуть 5 утворювати алкіленову групу, заміщену алкіленову групу, - С(0)-, -5(0)- або 5(О)»-групи; (о) В" ї "2 незалежно вибрані з групи, що включає алкіл, що містить 1-6 атомів вуглецю, і циклоалкіл, що б містить 3-6 атомів вуглецю; або В!! і 272 разом можуть утворювати алкіленову групу, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю; ї- Х являє собою атом кисню, сірки, -5(0)- або -5(0)»5-; і о 50 МУ являє собою атом кисню або сірки, а також їх фармацевтично прийнятні солі.

   -. 61. Спосіб за п. 60, де пов'язаний із запаленням стан являє собою ревматоїдний артрит.

   62. Спосіб за п. 60, де пов'язаний із запаленням стан являє собою остеоартрит.

   63. Спосіб за п. 60, де пов'язаний із запаленням стан являє собою анкілозивний спондиліт.

   64. Спосіб за п. 60, де пов'язаний із запаленням стан являє собою системний червоний вовчак. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних де мікросхем", 2004, М 5, 15.05.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. 60 б5