Steam Community :: K2 :: Review for Red Dead Redemption 2

K2 » Reviews » Red Dead Redemption 2

View Store Page

View Community Hub

Find More Like This

View Store Page

View Community Hub

Find More Like This

65 people found this review helpful

Recommended

0.0 hrs last two weeks / 199.3 hrs on record (143.5 hrs at review time)

Posted: 17 Feb, 2025 @ 5:24am
Updated: 17 Feb, 2025 @ 5:37am

Велична гра. Величний сюжет.

Я грав багато. Дуже багато. Від піксельних інді-шедеврів до гучних AAA-тайтлів, від бездушного ґринду до історії,
що залишають шрами в серці. Але ця гра… Вона стала для мене чимось більшим за просто розвагу.

Якщо сказати про неї в одному реченні, то:
Це гра, що перевернула мій світ

Сюжет, ох скільки було цікавих та не ординарних моментів.
Із самих веселих це все ж таки глава банди Датч з його невтомними фразами:
ЦЕ ПЛАН, Я МАЮ ЧУДОВИЙ ПЛАН
:-)
Та Артур який постійно бурчить на ці ідеї, від обережності до критики. Бурчить, але всеж таки робить.
Трагедією на мою думку було те, що вони с Датча зробили культ особистості та багато довірялись йому.
Та, насправді без цього не було б таких неймовірних пригод.

Світ не просто живий, він дихає разом зі мною. Дрібниці, які в інших іграх здаються фоном,
тут мають значення: як змінюється світло залежно від доби, як персонажі помічають мої дії,
як навіть вітер здається частиною історії.
А зустріч з Пінкертоном в Роудсі, після проходження сюжетки, приємна несподіванка.
Як мабуть сумні моменти, як відвідування могили Артура Моргана.

Саундтрек? Він не просто доповнює атмосферу, а веде мене крізь емоції,
неначе композитор знає, що я відчуваю в цій миті.
Коли відвідував дикі землі з мексиканськими бандитами, там і музичний супровід дав відчуття вестерну.

А геймплей… Це не набір механік, а органічний досвід. Я не зустрічав майже багів, настільки все пророблено до дрібниць.
Єдине це, мабуть, управління конем не завжди було зручно, але то не страшне.

.... Диліжанс, як це слово смакує... Захотілося передивитися фільм Квентіна Тарантіно "Мерзенна вісімка".

І найголовніше гра не відпускає навіть після фінальних титрів. Вона залишається в голові,
змушує перегравати, шукати нові деталі, розбирати її світ ще глибше. Досліджувати незвідані шматки мапи, та виконувати випробування.
Всі інші ігри після неї здаються просто непоганими, та по своєму цікавими.

Жалкую що стільки відкладав її проходження.

Я не знаю, чи знайду коли-небудь щось подібне. Але тепер у мене є ідеал, з яким я буду порівнювати все інше. Навіть не певний що готовий проходити першу
частину, бо по відгукам це не той симулятор життя, а більш спрощений як по грі так і по графіці.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3424162234

[h1]Велична гра. Величний сюжет.[/h1]

[b]Я грав багато. Дуже багато. Від піксельних інді-шедеврів до гучних AAA-тайтлів, від бездушного ґринду до історії,
 що залишають шрами в серці. Але ця гра… Вона стала для мене чимось більшим за просто розвагу.

Якщо сказати про неї в одному реченні, то:
[h2]Це гра, що перевернула мій світ[/h2]

Сюжет, ох скільки було цікавих та не ординарних моментів.
Із самих веселих це все ж таки глава банди Датч з його невтомними фразами: [h3]ЦЕ ПЛАН, Я МАЮ ЧУДОВИЙ ПЛАН[/h3] :-)
Та Артур який постійно бурчить на ці ідеї, від обережності до критики. Бурчить, але всеж таки робить.
Трагедією на мою думку було те, що вони с Датча зробили культ особистості та багато довірялись йому.
Та, насправді без цього не було б таких неймовірних пригод.

Світ не просто живий, він дихає разом зі мною. Дрібниці, які в інших іграх здаються фоном,
тут мають значення: як змінюється світло залежно від доби, як персонажі помічають мої дії,
як навіть вітер здається частиною історії. 
[spoiler]А зустріч з Пінкертоном в Роудсі, після проходження сюжетки, приємна несподіванка.
Як мабуть сумні моменти, як відвідування могили Артура Моргана.[/spoiler]

Саундтрек? Він не просто доповнює атмосферу, а веде мене крізь емоції,
неначе композитор знає, що я відчуваю в цій миті.
Коли відвідував дикі землі з мексиканськими бандитами, там і музичний супровід дав відчуття вестерну.

А геймплей… Це не набір механік, а органічний досвід. Я не зустрічав майже багів, настільки все пророблено до дрібниць.
Єдине це, мабуть, управління конем не завжди було зручно, але то не страшне.

[i].... Диліжанс, як це слово смакує... Захотілося передивитися фільм Квентіна Тарантіно "Мерзенна вісімка". [/i]

І найголовніше гра не відпускає навіть після фінальних титрів. Вона залишається в голові,
змушує перегравати, шукати нові деталі, розбирати її світ ще глибше. Досліджувати незвідані шматки мапи, та виконувати випробування.
Всі інші ігри після неї здаються просто непоганими, та по своєму цікавими.

Жалкую що стільки відкладав її проходження.

Я не знаю, чи знайду коли-небудь щось подібне. Але тепер у мене є ідеал, з яким я буду порівнювати все інше. Навіть не певний що готовий проходити першу
частину, бо по відгукам це не той симулятор життя, а більш спрощений як по грі так і по графіці.[/b]

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3424162234

Check this box if you received this product for free (?)

Do you recommend this game? Yes No

Cancel Save Changes

Was this review helpful? Yes No Funny

Award

12 Comments

< >

Knssi 18 Feb, 2025 @ 11:44am

Повністю згоден. Сам після проходження сюжету на 100% не міг звикнути що Абігейл це нпс а не моя жінка)

Vlad.OS 18 Feb, 2025 @ 8:40am

Stizend 17 Feb, 2025 @ 5:09pm

Цікаве те що в мене вже більше 500 годин зіграно, я досі не дійшов до середини гри, бо є багато місць для дослідження та виконання другорядних завдань деяких багато часу займає.