[go: up one dir, main page]

UA81382C2 - Composition for treating retinol-related diseases by modulation of retinol binding - Google Patents

Composition for treating retinol-related diseases by modulation of retinol binding Download PDF

Info

Publication number
UA81382C2
UA81382C2 UAA200704499A UAA200704499A UA81382C2 UA 81382 C2 UA81382 C2 UA 81382C2 UA A200704499 A UAA200704499 A UA A200704499A UA A200704499 A UAA200704499 A UA A200704499A UA 81382 C2 UA81382 C2 UA 81382C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
compound
kvr
retinol
mammal
group
Prior art date
Application number
UAA200704499A
Other languages
English (en)
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed filed Critical
Priority claimed from PCT/US2005/044416 external-priority patent/WO2006063128A2/en
Publication of UA81382C2 publication Critical patent/UA81382C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/16—Amides, e.g. hydroxamic acids
    • A61K31/165—Amides, e.g. hydroxamic acids having aromatic rings, e.g. colchicine, atenolol, progabide
    • A61K31/167—Amides, e.g. hydroxamic acids having aromatic rings, e.g. colchicine, atenolol, progabide having the nitrogen of a carboxamide group directly attached to the aromatic ring, e.g. lidocaine, paracetamol
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/705—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A01—AGRICULTURE; FORESTRY; ANIMAL HUSBANDRY; HUNTING; TRAPPING; FISHING
    • A01K—ANIMAL HUSBANDRY; AVICULTURE; APICULTURE; PISCICULTURE; FISHING; REARING OR BREEDING ANIMALS, NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; NEW BREEDS OF ANIMALS
    • A01K67/00—Rearing or breeding animals, not otherwise provided for; New or modified breeds of animals
    • A01K67/027—New or modified breeds of vertebrates
    • A01K67/0275—Genetically modified vertebrates, e.g. transgenic
    • A01K67/0276—Knock-out vertebrates
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/16—Amides, e.g. hydroxamic acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/16—Amides, e.g. hydroxamic acids
    • A61K31/165—Amides, e.g. hydroxamic acids having aromatic rings, e.g. colchicine, atenolol, progabide
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/185—Acids; Anhydrides, halides or salts thereof, e.g. sulfur acids, imidic, hydrazonic or hydroximic acids
    • A61K31/19—Carboxylic acids, e.g. valproic acid
    • A61K31/20—Carboxylic acids, e.g. valproic acid having a carboxyl group bound to a chain of seven or more carbon atoms, e.g. stearic, palmitic, arachidic acids
    • A61K31/203—Retinoic acids ; Salts thereof
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/21—Esters, e.g. nitroglycerine, selenocyanates
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/21—Esters, e.g. nitroglycerine, selenocyanates
    • A61K31/215—Esters, e.g. nitroglycerine, selenocyanates of carboxylic acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/56—Compounds containing cyclopenta[a]hydrophenanthrene ring systems; Derivatives thereof, e.g. steroids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P27/00—Drugs for disorders of the senses
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P27/00—Drugs for disorders of the senses
    • A61P27/02—Ophthalmic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P3/00—Drugs for disorders of the metabolism
    • A61P3/08—Drugs for disorders of the metabolism for glucose homeostasis
    • A61P3/10—Drugs for disorders of the metabolism for glucose homeostasis for hyperglycaemia, e.g. antidiabetics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/46—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • C07K14/47—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C07K14/4701—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals not used
    • C07K14/4702—Regulators; Modulating activity
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N15/00—Mutation or genetic engineering; DNA or RNA concerning genetic engineering, vectors, e.g. plasmids, or their isolation, preparation or purification; Use of hosts therefor
    • C12N15/09—Recombinant DNA-technology
    • C12N15/63—Introduction of foreign genetic material using vectors; Vectors; Use of hosts therefor; Regulation of expression
    • C12N15/79—Vectors or expression systems specially adapted for eukaryotic hosts
    • C12N15/85—Vectors or expression systems specially adapted for eukaryotic hosts for animal cells
    • C12N15/8509—Vectors or expression systems specially adapted for eukaryotic hosts for animal cells for producing genetically modified animals, e.g. transgenic
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A01—AGRICULTURE; FORESTRY; ANIMAL HUSBANDRY; HUNTING; TRAPPING; FISHING
    • A01K—ANIMAL HUSBANDRY; AVICULTURE; APICULTURE; PISCICULTURE; FISHING; REARING OR BREEDING ANIMALS, NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; NEW BREEDS OF ANIMALS
    • A01K2217/00—Genetically modified animals
    • A01K2217/07—Animals genetically altered by homologous recombination
    • A01K2217/075—Animals genetically altered by homologous recombination inducing loss of function, i.e. knock out
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A01—AGRICULTURE; FORESTRY; ANIMAL HUSBANDRY; HUNTING; TRAPPING; FISHING
    • A01K—ANIMAL HUSBANDRY; AVICULTURE; APICULTURE; PISCICULTURE; FISHING; REARING OR BREEDING ANIMALS, NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; NEW BREEDS OF ANIMALS
    • A01K2227/00—Animals characterised by species
    • A01K2227/10—Mammal
    • A01K2227/105—Murine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A01—AGRICULTURE; FORESTRY; ANIMAL HUSBANDRY; HUNTING; TRAPPING; FISHING
    • A01K—ANIMAL HUSBANDRY; AVICULTURE; APICULTURE; PISCICULTURE; FISHING; REARING OR BREEDING ANIMALS, NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; NEW BREEDS OF ANIMALS
    • A01K2267/00—Animals characterised by purpose
    • A01K2267/03—Animal model, e.g. for test or diseases
    • A01K2267/0306—Animal model for genetic diseases
    • A01K2267/0318—Animal model for neurodegenerative disease, e.g. non- Alzheimer's

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Emergency Medicine (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Environmental Sciences (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Biodiversity & Conservation Biology (AREA)
  • Animal Husbandry (AREA)
  • Plant Pathology (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Hematology (AREA)

Description

Опис винаходу
Ця патентна заявка претендує на пріоритет (а) попередньої заявки США Моб0/634449, поданої 8 грудня 2 2004р., (Б) попередньої заявки США Моб0/660924, поданої 10 березня 2005р., (с) попередньої заявки США
Моб60/660904, поданої 11 березня 2005р., (4) попередньої заявки СШАМОо 60/672405, поданої 18 квітня 2005р., та (е) попередньої заявки США МобО/698512, поданої 11 липня 2005р.|; вищезгадані патентні заявки цілком включені сюди як посилання.
Способи та композиції, описані тут, стосуються лікування ретинол-асоційованих захворювань у суб'єкта 70 шляхом модулювання у суб'єкта активності або доступності ретинол-зв'язуючого білка (КВР) та транстиретину (ТК).
Ретиноїди є суттєвими для підтримання нормального росту, розвитку, імунітету, розмноження, зору та інших фізіологічних процесів. Навпаки, анормальне продукування чи процесинг ретиноїдів корелює з виявами хворобливих процесів. 12 Наприклад, більш ніж 100 мільйонів дітей у світі є вітамін А-дефіцитними, що спричинює сліпоту та загибель цих дітей. Надлишкові рівні вітаміну А в цільових органах та тканинах, таких як око, може також спричинити сліпоту внаслідок різноманітних захворювань сітківки, включаючи дегенерацію жовтої плями. Велика кількість станів, що загалом називаються вітреоретинальними захворюваннями, можуть впливати на склоподібне тіло та сітківку, розташовані у задній частині ока, включаючи ретинопатії і дегенерації та дистрофії жовтої плями. Дегенерація жовтої плями є групою очних хвороб, які є основною причиною сліпоти для осіб у віці 55 років та більше у США, вражаючи більш ніж 10 мільйонів американців. Деякі дослідження прогнозують шестикратне збільшення числа нових випадків дегенерації жовтої плями протягом наступного десятиріччя, з набуттям характеру епідемії. Вік-асоційована дегенерація чи дистрофія жовтої плями, що є особливо виснажуючою хворобю, приводить до поступової втрати зору та, в кінцевому підсумку, тяжких ушкоджень с 22 Центрального зору. Го)
Анормальні рівні вітаміну А та/або його асоційованих транспортних білків (ретинол-зв'язуючий білок (КВР) та транстиретин (ТТК)) також корелюють з виявами інших хвороб, включаючи метаболічні розлади. Прикладом є діабет, де анормальні рівні ретинолу спостерігаються у діабетичних пацієнтів як типу І, так і типу ЇЇ, але не у нормальних пацієнтів. Інші хвороби включають несправжню пухлину головного мозку (РТС), ідіопатичну сч внутрішньочерепну гіпертензію (ПІН), та розлади, зв'язані з кістками, включаючи шийний спондильоз, спичальний о гіперостоз та дифузний ідіопатичний скелетний гіперостоз (0ІЗН). На додаток, вітамін А та/або його асоційовані транспортні білкі, зокрема, ТТК, можуть фати певну роль у хворобах невірної укладки та агрегації о білків, включаючи хворобу Альцгеймера та системний амілоїдоз. «--
Розлади, асоційовані з ретиноїд-спорідненими фізіологічними виявами, залишаються проблемою в усьому 39 світі. Таким чином, існує потреба в створенні способів та композицій для лікування цих хвороб. со
Тут описані способи та композиції для ідентифікації та детектування агентів, які модулюють рівні або активність ретинол-зв'язуючого білка (КВР) або транстиретину (ТТК) у ссавця. Тут описані також аналізи для ідентифікації сполук та терапевтичних агентів, а також способи та композиції для лікування суб'єкта або « пацієнта з ретинол-асоційованими захворюваннями шляхом введення сполук або терапевтичних агентів, де З 740 зазначене введення приводить до модуляції рівнів або активності КВР або ТТК у зазначеного пацієнта або с суб'єкта. Тут описані також способи та композиції для лікування пацієнта з ретинол-асоційованими
Із» захворюваннями шляхом модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у пацієнта шляхом введення таких сполук.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модуляцію рівнів або активності ВВР або ТТЕ у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості бо агента, який модулює транскрипцію КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або - активності КВР або ТТК знижує утворення ало-транс-ретиналю в очах ссавця. В одному варіанті втілення, агент вибирають з групи, що складається з агоністів КХЕ/КАК, антагоністів КХРЕУ/КАК, агоністів естрогену, о антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, о 20 антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА (короткої інтерферуючої РНК), антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів їз С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів. НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл. 29 В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модуляцію рівнів або
ГФ) активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора трансляції КВР або ТТЕ, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення о ало-транс-ретиналю в очах ссавця. Агент може бути вибраний з групи, що складається з: агоністів ЕХЕ/КАК, антагоністів КХРК/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів 60 тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів
С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл. бо В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості агента, який модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності
ЕВР або ТТК знижує утворення ало-транс ретиналю в очах ссавця. Агент модулювання може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТІК у ссавця. Агент модулювання може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТТК. Агент модулювання може бути вибраний з групи, що складається з: ретинільного похідного, полігалогенованого ароматичного вуглеводню, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, 7/0 нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
В одному варіанті втілення, ретинільне похідне у способах та композиціях, розкритих тут, є сполукою, що має структуру:
І, сч
І
І (8) м у якій Х вибирають з групи, що складається з МАК, О, 5, СН; ВК! означає (СНЕМ І 1-23, де х дорівнює 0, сч 1, 2 або 3; І! означає простий зв'язок або -С(0)-; В? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, со (С4-Су)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, -Ф(0)-(С14-С.)-алкілу, -С(0)-(С4-Су)-фторалкілу, -С(0)-(С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С.-Су)-алкокси; і КЗ означає Н.О або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що «- складається з (С 5-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-Циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом. г)
В одному варіанті втілення, ретинільне похідне у способах та композиціях, розкритих тут, є сполукою, що має структуру: 4. 4-4 - ші с ;» З З ЗУ х со ду (пу; - з о ря у якій Х вибирають з групи, що складається з МАЕ2, О, 5, СН; В! означає (СНЕ2),-І 7-К3, де х дорівнює 0, со 1, 2 або 3; І означає простий зв'язок або -С(0)-; КВ? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н,
Кз (С4-Су)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, -С(0)-(С4-С4)-алкілу, -С(0)-(С4-С4)-фторалкілу, -С(0)-(С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; і КЗ означає Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що дв складається з (С 2-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (Сз-С7)-циклоалкілу, (Св-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом.
Ф, В наступних варіантах втілення (а) Х" означає МЕ, де К? означає Н або (С.--Су)-алкіл; (Б) х дорівнює 0; іме) (с) х дорівнює 1 і І" означає -С(О)-; (а) ЕЗ означає необов'язково заміщений арил; (ге) З означає необов'язково заміщений гетероарил; (Д Х! означає МН і ВЗ означає необов'язково заміщений арил, включаючи ще інші 60 варіанти втілення, у яких (ї) арильна група має один замісник, (ії) арильна група має один замісник, вибраний з групи, що складається з галогену, ОН, (С 4-Су/)-алкілу,8 МН-(С.4-С/)-алкілу, О(С.4-С;)-фторалкілу та
М(С4-Са)-алкілі|», (ії) арильна група має один замісник, який є ОН, (М) арил є фенілом, або (мі) арил є б5 нафтилом; (9) сполука є , або її активним '
Фаваао. 1 о ці 0 , метаболітом, або фармацевтично прийнятними опроліками або сольватом; (п) сполука є 4-гідроксифенілретинамідом, або його метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом; () сполука є 4-метоксифенілретинамідом, або (|) 4-оксофенретинідом, або його метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом.
В наступних варіантах втілення, введення сполуки формули (ІІ) використовується для лікування офтальмічних станів за рахунок зниження рівнів ретинолу сироватки в організмі пацієнта. В наступних варіантах втілення (а) ефективну кількість сполуки системно вводять ссавцю; (Б) ефективну кількість сполуки вводять ссавцю перорально; (с) ефективну кількість сполуки внутрішньовенно вводять ссавцю; (4) ефективну кількість сполуки офтальмічно вводять ссавцю; (е) ефективну кількість сполуки вводять за допомогою іонофорезу; або (ї) с ефективну кількість сполуки вводять ін'єкцією ссавцю. Ге)
В наступних варіантах втілення ссавець є людиною, включаючи варіанти втілення, у яких(а) людина є носієм мутантного АВСАА гена дегенерації жовтої плями Штаргардта або людина має мутантний ген ЕЇ ОМА дегенерації жовтої плями Штаргардта, або має генетичну варіацію у факторі комплемента Н, асоційованому з вік-асоційованою дегенерацією жовтої плями, або (б) людина має офтальмічний стан чи ознаку, вибрані з групи, с що складається з дегенерації жовтої плями Штаргардта, рецесивного пігментного ретиніту, географічної атрофії ее) (одним необмежувальним прикладом якої є скотома), дегенерації фоторецепторів, сухої форми АМО, рецесивної дистрофії паличок-колбочок, ексудативної (або вологої форми) вік-асоційованої дегенерації жовтої плями, о дистрофії паличок-колбочок та пігментного ретиніту. В наступних варіантах втілення ссавець є тваринною «- моделлю дегенерації сітківки.
В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають багатократне введення ефективної со кількості агента, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, включаючи наступні варіанти втілення, у яких (ї) час між багатократними введеннями становить щонайменше один тиждень; (ії) час між багатократними введеннями становить щонайменше один день; і (ії) сполуку вводять ссавцю щоденно; або (ім) « сполуку вводять ссавцю кожні 12 годин. В наступних або альтернативних варіантах втілення, спосіб включає - 70 вихідний від ліків, у який введення сполуки тимчасово зупиняють або дозу сполуки, що вводиться, тимчасово с зменшують; наприкінці вихідного від ліків, дозування сполуки відновлюють. Тривалість вихідного від ліків може з» змінюватися від 2 днів до 1 року.
В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають введення щонайменше одного додаткового агента, вибраного з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, протизапального агента, фізіологічно прийнятного антиоксиданту, фізіологічно прийнятної мінеральної речовини, негативно со зарядженого фосфоліпіду, каротеноїду, статину, антиангіогенного лікарського засобу, інгібітора - металопротеїнази матриксу, 13-цис-ретиноєвої кислоти (включаючи похідні 13-цис-ретиноєвої кислоти), 11-цис-ретиноєвої кислоти (включаючи похідні 11-цис-ретиноєвої кислоти), 9-цис-ретиноєвої кислоти (включаючи о похідні 9-цис-ретиноєвої кислоти) та похідних ретиніламіну. В наступних варіантах втілення:
Ге | 20 (а) додатковий агент є індуктором продукування оксидів азоту, включаючи варіанти втілення, у яких індуктор продукування оксидів азоту вибирають з групи, що складається з цитруліну, орнітину, нітрозованого о Ї -аргініну, нітрозильованого Ї -аргініну, нітрозованого М-гідрокси-І -аргініну, нітрозильованого
М-гідрокси-І -аргініну, нітрозованого І -гомоаргініну та нітрозильованого І -гомоаргініну; (Б) додатковий агент є протизапальним агентом, включаючи варіанти втілення, у яких протизапальний агент вибирають з групи, що складається з нестероїдного протизапального лікарського засобу, інгібітора
ГФ) ліпоксигенази, преднізону, дексаметазону та інгібітора циклооксигенази; (с) додатковий агент є щонайменше одним фізіологічно прийнятним антиоксидантом, включаючи варіанти о втілення, у яких фізіологічно прийнятний антиоксидант вибирають з групи, що складається з вітаміну С, вітаміну Е, бета-каротину, убіхінону (коферменту С) та 4-гідрокси-2,2,6,6-тетраметилпіперадин-М-оксилу, або 60 варіанти втілення, у яких (ї) щонайменше один фізіологічно прийнятний антиоксидант вводять з агентом, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, або (ії) щонайменше два фізіологічно прийнятні антиоксиданти вводять з агентами, що модулюють зв'язування КВР з ТТЕК у зазначеного ссавця; (4) додатковий агент є щонайменше однією фізіологічно прийнятною мінеральною речовиною, включаючи варіанти втілення, у яких фізіологічно прийнятну мінеральну речовину вибирають з групи, що складається зі бо сполуки цинку(ІЇ), сполуки Сщ(ІЇ) та сполуки селену(І!), або наступні варіанти втілення, що включають введення ссавцю щонайменше одного фізіологічно прийнятного антиоксиданту; (е) додатковий агент є негативно зарядженим фосфоліпідом, включаючи варіанти втілення, у яких негативно заряджений фосфоліпід є фосфатидилгліцерином; (У додатковий агент є каротеноїдом, включаючи варіанти втілення, у яких каротеноїд вибирають з групи, що складається з лютеїну та зеаксантину; (9) додатковий агент є статином, включаючи варіанти втілення, у яких статин вибирають з групи, що складається з росувастатину, пітівастатину, симвастатину, правастатину, церивастатину, мевастатину, велостатину, флувастатину, компактину, ловастатину, далвастатину, флуїндостатину, аторвастатину, /о аторвастатин-кальцію та дигідрокомпактину; (п) додатковий агент є антиангіогенним лікарським засобом, включаючи варіанти втілення, у яких антиангіогенний лікарський засіб є Кишар М2, триптофаніл-тРНК-синтетазою, анти-МЕСЕ пегильованим аптамером, скваламіном, анекортавацетатом, проліками комбретастатину А4, Масидептм, міфепристоном, субтеноновими ін'єкціями триамцинолонацетоніду, інтравітреальним введенням кристалічного 75 триамцинолонацетоніду, А3340, флуоцинолонацетонідом та МЕСЕ-Тгар; () додатковий агент є інгібітором металопротеїнази матриксу, включаючи варіанти втілення, у яких інгібітор металопротеїнази матриксу є тканинними інгібіторами металопротеїназ, оо-макроглобуліном, тетрацикліном, лдроксаматом, хелатором, синтетичним фрагментом ММР, сукцинілмеркаптопурином, фосфонамідатом та гідроксаміновою кислотою; (Ї) додатковий агент є інгібітор комплементу, включаючи, лише як приклад, антитіла проти С1, С2, С3, С4,
С5, Сб, С7, С8 та СО, такі як розкриті у (патентах США МоМо 5635178; 5843884; 5847082; 5853722; та у Коїпз еї а).; Ттапзріапіайоп, 60:1284-1292 (1995)) (вміст яких включений сюди як посилання); (К) додатковий агент є риб'ячим жиром, включаючи, лише як приклад, омега-3 жирні кислоти; () додатковий агент є 13-цис-ретиноєвою кислотою (включаючи похідні 13З-цис-ретиноевої кислоти), с 11-цис-ретиноевою кислотою (включаючи похідні 11-цис-ретиноєвої кислоти) або 9-цис-ретиноєвою кислотою (включаючи похідні 9-цис-ретиноєвої кислоти); і) (т) додатковий агент є похідним ретиніламіну, включаючи похідне ало-транс-ретиніламіну, похідне 13-цис-ретиніламіну, похідне 11-цис-ретиніламіну або похідне 9-цис-ретиніламіну; (п) додатковий агент вводять (і) перед введенням агента, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного сі
Зо ссавця, (ії) після введення агента, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, (ії) одночасно з введенням агента, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, або (ім) як до, так і після введення со агента, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця; або со (о) додатковий агент та агент, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, вводять в одній фармацевтичній композиції. -
В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають введення ссавцю шляхом ее) екстракорпорального реоферезу. В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають застосування для ссавця терапії, вибраної з групи, що складається з обмеженої транслокації сітківки, фотодинамічної терапії, лазерної обробки друзів, хірургії розривів жовтої плями, хірургічної транслокації « жовтої плями, Рпі-Моййоп, терапії протонним пучком, хірургії відшарування сітківки та склоподібного тіла, склеральних скобок, субмакулярної хірургії, транспупілярної термотерапії, терапії фотосистеми І!, стимуляції - с мікрострумом, протизапальних агентів, РНК-втручання, введення лікарських засобів для очей, таких як ц фосфолінйодид або ехотіофат або інгібітори карбоангідрази, імплантації мікрочипів, терапії стовбуровими "» клітинами, терапії генної заміни, терапії рибозимного гена, трансплантації клітин фоторецепторів/сітківки та акупунктури.
В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають використання лазерної фотокоагуляції (ее) для видалення друзів з ока ссавця. з В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості другого агента, що модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, причому о перша сполука відрізняється від другої сполуки.
В наступних варіантах втілення, пропонується апарат, здатний детектувати та/або кількісно визначати со утворення комплексу ретинол-КВР-ТТК, у якому щонайменше частина ТТК є флуоресцентно міченою.
ІЗ В одному варіанті втілення, ретинільне похідне є М-(4-гідроксифеніл)ретинамідом (також позначається тут "НРЕ" або "фенретинід" або "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"),
М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК), або етилретинамідом. В іншому варіанті втілення, полігалогенований ароматичний вуглеводень є гідроксильованим полігалогенованим ароматичним вуглеводневим метаболітом. Гідроксильований полігалогенований ароматичний вуглеводневий о метаболіт може бути гідроксильованим поліхлорованим біфенільним метаболітом. У ще іншому варіанті іме) втілення, аналог диклофенаку у способах та композиціях, розкритих тут, може бути вибраний з групи, що складається з: 2-((2,6-дихлорфеніл)аміно|бензойної кислоти; 2-Ї(3,5-дихлорфеніл)аміно|бензойної кислоти; бо /3,5,-дихлор-4-((4-нітрофеніл)аміно|бензойної кислоти; 2-((3,5-дихлорфеніл)аміно|бензолоцтової кислоти та 2-І(2,6-дихлор-4-карбонова кислота-феніл)аміно|бензолоцтової кислоти.
В інших варіантах втілення, нестероїдний протизапальний агент у способах та композиціях, розкритих тут, може бути флуфенамовою кислотою, дифлунісалом, аналогом дифлунісалу, диклофенамовою кислотою, індометацином, ніфлумовою кислотою або суліндаком. В одному варіанті втілення, аналог дифлунісалу може 65 бути 35'-дифторбіфеніл-З-олом; 2'4"-дифторбіфеніл-З-карбоновою кислотою; 2'4"-дифторбіфеніл-4-карбоновою кислотою; 2"-фторбіфеніл-3-карбоновою кислотою; 2"-фторбіфеніл-4-карбоновою кислотою;
35'-дифторбіфеніл-3-карбоновою кислотою; 35'-дифторбіфеніл-4-карбоновою кислотою; 2,6'-дифторбіфеніл-З3-карбоновою кислотою; 2",6'-дифторбіфеніл-4-карбоновою кислотою; біфеніл-4-карбоновою кислотою; 4-фтор-4-гідроксибіфеніл-3-карбоновою кислотою; 2'"-фтор-4-гідроксибіфеніл-3-карбоновою кислотою; 35'-дифтор-4-гідроксибіфеніл-З-карбоновою кислотою; 2'4"-дихлор-4-гідроксибіфеніл-З-карбоновою кислотою; 4-гідроксибіфеніл-3-карбоновою кислотою; 35'-дифтор-4"-гідроксибіфеніл-3-карбоновою кислотою; 35'-дифтор-4"-гідроксибіфеніл-4-карбоновою кислотою; 3',5'-дихлор-4-гідроксибіфеніл-З-карбоновою кислотою; 35'-дихлор-4"-гідроксибіфеніл-4-карбоновою кислотою; 35'-дихлор-3-формілбіфенілом; 35'-дихлор-2-формілбіфенілом; 2',4"-дихлорбіфеніл-З-карбоновою кислотою; 2'4"-дихлорбіфеніл-4-карбоновою 7/0 КиИслотою; 35'-дихлорбіфеніл-З-ілметанолом; 3',5'-дихлорбіфеніл-4-ілметанолом; або 35'-дихлорбіфеніл-2-іл метанолом.
В інших варіантах втілення, флавоноїд у способах та композиціях, розкритих тут, може бути
З-метил-4",6'-дигідрокси-35'і'-дибромфлавоном або 3,5-дибром-2'4,4",б-тетрагідроксіауроном. У ще іншому варіанті втілення, серцевий агент у способах та композиціях, розкритих тут, є мілриноном.
В іншому варіанті втілення, мала молекула у способах та композиціях, розкритих тут, є М-фенілантраніловою кислотою, метиловим червоним, протравним оранжевим І, бісариламіном, М-бензил-п-амінобензойною кислотою, фуросамідом, апігеніном, ресвератролом, бісариламіном або дибензофураном. В одному варіанті втілення, аналогом тиреоїдного гормону може бути тироксинпропіонова кислота, тироксиноцтова кислота або ЗКЕ94901.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у го ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або
ТТК знижує утворення ало-транс-ретиналю в очах ссавця. В одному варіанті втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з: похідного ретинілу, полігалогенованого ароматичного вуглеводню, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої сч ов Молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. (8)
В одному варіанті втілення, ретинільне похідне є сполукою, що має структуру: с с «- г)
Х, « | ші я "о ;» у якій Х вибирають з групи, що складається з МА, 0, 5, СН; В. означає (СНА2),-І 1-КУ, де х дорівнює 0, 1, 2 або 3; |! означає простий зв'язок або -С(0)-; В? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, (ее) (С4-Су)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, - -Ф(0)-(С14-С.)-алкілу, -С(0)-(С4-С4)-фторалкілу, -С(0)-(С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; і КЗ означає Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що о складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та о 50 гетероциклу; або її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом.
В одному варіанті втілення, ретинільне похідне є сполукою, що має структуру:
Ко)
Ф) з Х 6о Ії (0); : у якій Х вибирають з групи, що складається з МАЕ2, О, 5, СН; В! означає (СНЕ2),-І 7-К3, де х дорівнює 0, 65 1,2, або 3; Ї7 означає простий зв'язок або -С(0)-; 2? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, (С4-С4)-алкілу, Е, (С4-С,)-фторалкілу, (С4-С/)-алкокси, -С(ООН, -ФЩ(09)-МН», -(С4-С.)-алкіламіну,
-С(0)-(С4-С4)-алкілу, -С(0)-(С4-С4)-фторалкілу, -С(0)-(С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; і КЗ означає Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом.
В наступних варіантах втілення (4) Х" означає МЕ, де В? означає Н або (С.4-Су4)-алкіл; (Б) х дорівнює 0; (с) х дорівнює 1 і І" означає -С(О)-; (а) ЕЗ означає необов'язково заміщений арил; (ге) З означає необов'язково заміщений гетероарил; (0 Х! означає МН і ЕЗ означає необов'язково заміщений арил, включаючи ще наступні варіанти втілення, у яких (ї) арильна група має один замісник, (ії) арильна група має один замісник, вибраний 70 з групи, що складається з галогену, ОН, О(С 4-Су/)-алкілу, МН(С.--Су)-алкілу, О(С.4-С/)-фторалкілу та
МС4-Са)-алкілі», (ії) арильна група має один замісник, який є ОН, (М) арил є фенілом, або (мі) арил є нафтилом; (д) сполука є ; ' ї- тя о - 1 о с
ОН І о або її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом; (п) сполука є 4-гідроксифенілретинамідом, або його метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками або сольватом; () сполука є 4-метоксифенілретинамідом, або (|) 4-оксофенретинідом, або його метаболітом або с фармацевтично прийнятними проліками або сольватом.
В наступних варіантах втілення, введення сполуки формули (ІІ) використовується для лікування со офтальмічних станів шляхом зниження рівнів ретинолу сироватки в організмі пацієнта. В наступних варіантах со втілення (а) ефективну кількість сполуки системно вводять ссавцю; (Б) ефективну кількість сполуки вводять перорально ссавцю; (с) ефективну кількість сполуки внутрішньовенно вводять ссавцю; (4) ефективну кількість -- сполуки офтальмічно вводять ссавцю; (е) ефективну кількість сполуки вводять за допомогою іонофорезу;або() о ефективну кількість сполуки вводять ін'єкцією ссавцю.
В наступних варіантах втілення ссавець є людиною, включаючи варіанти втілення, у яких (а) людина є носієм мутантного гена АВСАА дегенерації жовтої плями Штаргардта або людина має мутантний ген ЕЇ ОМА дегенерації « жовтої плями Штаргардта, або має генетичну варіацію у факторі комплемента Н, асоційовану з вік-асоційованою дегенерацією жовтої плями, або (5) людина має офтальмічний стан чи ознаку, вибрані з групи, що складається з й) с дегенерації жовтої плями Штаргардта, рецесивного пігментного ретиніту, географічної атрофії (одним ц необмежувальним прикладом якої є скотома), дегенерації фоторецепторів, сухої форми АМО, рецесивної "» дистрофії паличок-колбочок, ексудативної (або вологої форми) вік-асоційованої дегенерації жовтої плями, дистрофії паличок-колбочок та пігментного ретиніту. В наступних варіантах втілення ссавець є тваринною
Моделлю дегенерації сітківки. о В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають багатократне введення ефективної кількості агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, включаючи наступні - варіанти втілення, у яких (ї) час між багатократними введеннями становить щонайменше один тиждень; (ії) час о між багатократними введеннями становить щонайменше один день; та (ії) сполуку вводять ссавцю щоденно; або (їм) сполуку вводять ссавцю кожні 12 годин. В наступних або альтернативних варіантах втілення, спосіб включає со вихідний від ліків, у який введення сполуки тимчасово зупиняють або дозу сполуки, що вводиться, тимчасово
Кз зменшують; наприкінці вихідного від ліків дозування сполуки відновлюють. Тривалість вихідного від ліків може змінюватися від 2 днів до 1 року.
В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають введення щонайменше одного додаткового агента, вибраного з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, протизапального агента, фізіологічно прийнятного антиоксиданту, фізіологічно прийнятної мінеральної речовини, негативно
Ф, зарядженого фосфоліпіду, каротеноїду, статину, антиангіогенного лікарського засобу, інгібітора ко металопротеїнази матриксу, 13-цис-ретиноєвої кислоти (включаючи похідні 13-цис-ретиноєвої кислоти), 11-цис-ретиноєвої кислоти (включаючи похідні 11-цис-ретиноєвої кислоти), 9-цис-ретиноєвої кислоти (включаючи бо похідні 9-цис-ретиноевої кислоти) та похідні ретиніламіну. В наступних варіантах втілення: (а) додатковий агент є індуктором продукування оксидів азоту, включаючи варіанти втілення, у яких індуктор продукування оксидів азоту вибирають з групи, що складається з цитруліну, орнітину, нітрозованого
Ї -аргініну, нітрозильованого Ї -аргініну, нітрозованого М-гідрокси-І -аргініну, нітрозильованого
М-гідрокси-І -аргініну, нітрозованого І -гомоаргініну та нітрозильованого І -гомоаргініну; 65 (Б) додатковий агент є протизапальним агентом, включаючи варіанти втілення, у яких протизапальний агент вибирають з групи, що складається з нестероїдного протизапального лікарського засобу, інгібітора ліпоксигенази, преднізону, дексаметазону та інгібітора циклооксигенази; (с) додатковий агент є щонайменше одним фізіологічно прийнятним антиоксидантом, включаючи варіанти втілення, у яких фізіологічно прийнятний антиоксидант вибирають з групи, що складається з вітаміну С, вітаміну Е, бета-каротину, коферменту С (убіхінону) та 4-гідрокси-2,2,6,6-тетраметилпіперадин-М-оксилу, або варіанти втілення, у яких (ії) щонайменше один фізіологічно прийнятний антиоксидант вводять з агентом, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, або (ії) щонайменше два фізіологічно прийнятні антиоксиданти вводять з агентами, які збільшують швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця; (4) додатковий агент є щонайменше однією фізіологічно прийнятною мінеральною речовиною, включаючи /о варіанти втілення, у яких фізіологічно прийнятну мінеральну речовину вибирають з групи, що складається зі сполуки цинку(ІЇ), сполуки Сцш(І) та сполуки селену (ІІ), або наступні варіанти втілення, що включають введення ссавцю щонайменше одного фізіологічно прийнятного антиоксиданту; (е) додатковий агент є негативно зарядженим фосфоліпідом, включаючи варіанти втілення, у яких негативно заряджений фосфоліпід є фосфатидилгліцерином; (У додатковий агент є каротеноїдом, включаючи варіанти втілення, у яких каротеноїд вибирають з групи, що складається з лютеїну та зеаксантину; (9) додатковий агент є статином, включаючи варіанти втілення, у яких статин вибирають з групи, що складається з росувастатину, пітівастатину, симвастатину, правастатину, церивастатину, мевастатину, велостатину, флувастатину, компактину, ловастатину, далвастатину, флуїндостатину, аторвастатину, 2о аторвастатин-кальцію та дигідрокомпактину; (п) додатковий агент є антиангіогенним лікарським засобом, включаючи варіанти втілення, у яких антиангіогенний лікарський засіб є Кишар М2, триптофаніл-тРНК синтетазою, анти-МЕСЕ пегильованим аптамером, скваламіном, анекортавацетатом, проліками комбретастатину А4, Масидептм, міфепристоном, субтеноновими ін'єкціями триамцинолонацетоніду, інтравітреальним введенням кристалічного с триамцинолонацетоніду, А3340, флуоцинолонацетонідом та МЕСЕ-Тгар; () додатковий агент є інгібітором металопротеїнази матриксу, включаючи варіанти втілення, у яких о інгібітор металопротеїнази матриксу є тканинними інгібіторами металопротеїназ, о»-макроглобуліном, тетрацикліном, гідроксаматом, хелатором, синтетичним фрагментом ММР, сукцинілмеркаптопурином, фосфонамідатом та гідроксаміновою кислотою; сі (Ї) додатковий агент є інгібітором комплементу, включаючи, лише як приклад, антитіла проти С1, С2, С3,
С4, С5, Сб, С7, С8 та СО, такі як розкриті в |(патентах США МоМо 5635178; 5843884; 5847082; 5853722; та в со
Коїпз еї а!.; Тгапзріапіайноп, 60:1284-1292 (1995)) (вміст яких включений сюди за посиланням); со (К) додатковий агент є риб'ячим жиром, включаючи, лише як приклад, омега-3 жирні кислоти; (І) додатковий агент є 13-цис-ретиноєвою кислотою (включаючи похідні 13-цис-ретиноевої кислоти), - 11-цис-ретиноєвою кислотою (включаючи похідні 11-цис-ретиноєвої кислоти), або 9-цис-ретиноевою кислотою (о (включаючи похідні 9-цис-ретиноєвої кислоти); (т) додатковий агент є похідним ретиніламіну, включаючи похідне ало-транс-ретиніламіну, похідне 13-цис-ретиніламіну, похідне 11-цис-ретиніламіну, або похідне 9-цис-ретиніламіну; « (п) додатковий агент вводять (і) перед введенням агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у 70 зазначеного ссавця, (ії) після введення агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного - с ссавця, (ії) одночасно з введенням агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ц ссавця, або (ім) як перед, так і після введення агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТК у "» зазначеного ссавця; або (о) додатковий агент та агент, що збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, вводять в одній фармацевтичній композиції. (ее) В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають введення ссавцю шляхом з екстракорпорального реоферезу. В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають проведення ссавцю терапії, вибраної з групи, що складається з обмеженої транслокації сітківки, фотодинамічної о терапії, лазерної обробки друзів, хірургії розривів жовтої плями, хірургічної транслокації жовтої плями, Рпі-Мойоп, терапії протонним пучком, хірургії відшарування сітківки та склоподібного тіла, склеральних со скобок, субмакулярної хірургії, транспупілярної термотерапії, терапії фотосистеми І, стимуляції мікрострумом,
Кз протизапальних агентів, РНК-втручання, введення лікарських засобів для очей, таких як фосфолінйодид або ехотіофат або інгібітори карбоангідрази, імплантації мікрочипів, терапії стовбуровими клітинами, терапії генної заміни, терапії рибозимного гена, трансплантації клітин фоторецепторів/сітківки та акупунктури.
В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають використання лазерної фотокоагуляції для видалення друзів з ока ссавця. і) В наступних варіантах втілення пропонуються способи, що включають введення ссавцю щонайменше один ко раз ефективної кількості другого агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТ у зазначеного ссавця, де перша сполука відрізняється від другої сполуки. во В наступних варіантах втілення пропонується апарат, здатний детектувати та/або кількісно визначати утворення комплексу ретинол-КВР-ТТК, у якій щонайменше частина ТТК є флуоресцентно міченою.
В одному варіанті втілення, ретинільне похідне є М-(4-гідроксифеніл)ретинамідом (також позначається тут "НРЕ" або "фенретинід" або "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"),
М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК), або етилретинамідом. В іншому 65 варіанті втілення, полігалогенований ароматичний вуглеводень є гідроксильованим полігалогенованим ароматичним вуглеводневим метаболітом. Гідроксильований полігалогенований ароматичний вуглеводневий метаболіт може бути гідроксильованим поліхлорованим біфеніловим метаболітом.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора транскрипції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення
М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах ссавця. В деяких варіантах втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з: агоністів КХЕ/КАК, антагоністів КХРЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, вікКМА, 70 антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів
НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл.
У ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора трансляції КВР або ТТЕ, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення
М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах ссавця. В деяких варіантах втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з: агоністів КХЕ/КАК, антагоністів КХРЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, вікКМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів
НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості сч ов агента, який модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності
КВР або ТТК знижує утворення М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах ссавця. Агент модулювання може і) зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Агент модулювання може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТК. Агент може бути вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста с зо тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, со бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. с
У ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості --
Зв агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або со активності КВР або ТТК знижує утворення М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах ссавця. В деяких варіантах втілення агент може бути вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, « бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. з с В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості ;» інгібітора транскрипції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення ліпофусцину в очах ссавця. Агент може бути вибраний з групи, що складається з агоністів КЕХЕ/КАК, антагоністів ЕХР/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів о тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів - С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, 2) агоністів. НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків др о Яп-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл. со У ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або
Ге активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора трансляції КВР або ТТЕ, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення ліпофусцину в очах ссавця. В деяких варіантах втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з дв агоністів ЕХР/КАК, антагоністів ЕХЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, (Ф) антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні ка Кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів. НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, бор рибозимів та моноклональних антитіл.
В інших варіантах втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості агента, який модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності
КВР або ТТК знижує утворення ліпофусцину в очах ссавця. Агент модулювання може зв'язуватися з КВР або 65 ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Агент модулювання може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТТК. В одному варіанті втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
У ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення ліпофусцину в очах ссавця. Агент може бути вибраний з групи, що 7/0 бкладається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або /5 активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора транскрипції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення друзів в очах ссавця. В деяких варіантах втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з агоністів КХРЕ/КАК, антагоністів ЕХРК/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, анти смислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів. НМЕ-1, агоністів
НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6б, антагоністів НМЕ-6, аптамери, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл.
У ще іншому варіанті втілення, розкриті тут способи та композиції для модулювання рівнів або активності сч дв ВР або ТІК у ссавця включають введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора трансляції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення друзів в і) очах ссавця. В деяких варіантах втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з агоністів
ЕХР/КАК, антагоністів КХРЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, су зо антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні
Кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, со антагоністів. НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, с рибозимів та моноклональних антитіл.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або -- активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості со агента, який модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності
КВР або ТТК знижує утворення друзів в очах ссавця. Агент модулювання може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Агент модулювання може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТК. Агент «
Може бути вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста /- с тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного . гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого а агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості
Го! агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК знижує утворення друзів в очах ссавця. В деяких варіантах втілення, агент може бути - вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного оо гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, 5р флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, со пептидоміметика, аптамера та антитіла.
Ге В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора транскрипції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК запобігає вік-асоційованій дегенерації чи дистрофії жовтої плями в очах ссавця. Агент в цьому варіанті втілення може бути вибраний з групи, що складається з агоністів ЕХЕ/КАК, антагоністів КЕХРУ/КАК, агоністів естрогену,
Ф) антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, ка антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти агоністів, С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, во агоністів. НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів
НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл.
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості 65 інгібітора трансляції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК запобігає вік-асоційованій дегенерації чи дистрофії жовтої плями в очах ссавця. В одному варіанті втілення, агент вибирають з групи, що складається з агоністів КХЕ/КАК, антагоністів КХРЕУ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів. НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів
НМР-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл.
У ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості /о агента, який модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності
КВР або ТТК запобігає вік-асоційованій дегенерації чи дистрофії жовтої плями в очах ссавця. Агент модулювання може зв'язуватися з КВР або ТТЕК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТ у ссавця.
Агент модулювання може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТК. Агент може бути вибраний з групи, що складається з похідного /5 ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості агента, який збільшує
Швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або
ТТК запобігає вік-асоційованій дегенерації чи дистрофії жовтої плями в очах ссавця. В цьому варіанті втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного сч інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або і) активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора транскрипції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК захищає очі ссавця від світла. В іншому варіанті втілення, агент вибирають з групи, що складається з агоністів ЕХЕ/КАК, с зо антагоністів ЕХР/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів со дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів с
С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів. НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків -- 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл. со
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості інгібітора трансляції КВР або ТТК, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТК захищає очі ссавця від світла. В деяких варіантах втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з агоністів « РЕХР/КАК, антагоністів КХК/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, Ше) с антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні з Кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів. НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл.
Го! У ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості - агента, який модулює зв'язування КВР з ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності 2) ЕВР або ТТ захищає очі ссавця від світла. Агент модулювання може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Агент модулювання може також антагонізувати зв'язування со ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТ. В цьому варіанті
Із втілення, агент може бути вибраний з групи, що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або
Ф) активності КВР або ТТК у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості ка агента, який збільшує швидкість кліренсу КВР або ТТК у зазначеного ссавця, де зазначена модуляція рівнів або активності КВР або ТТ захищає очі ссавця від світла. В деяких варіантах втілення, агент вибирають з групи, бо що складається з похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують модулювання рівнів або 65 активності ретинол-зв'язуючого білка (КВР) або транстиретину (ТТК) у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості щонайменше однієї сполуки, вибраної з групи, що складається з інгібітора транскрипції КВР, інгібітора транскрипції ТТК, інгібітора трансляції КВР, інгібітора трансляції
ТТЕ, агента кліренсу КВР, агента кліренсу ТТК, антагоніста КВР, агоніста КВР, антагоніста ТТК та агоніста ТК.
В деяких варіантах втілення, інгібітор транскрипції КВР вибирають з групи, що складається з агоністів
ЕХР/КАК, антагоністів КХРЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, 5ікМА, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл. В інших варіантах втілення, інгібітор транскрипції ТТК вибирають з групи, що складається з антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, 70 агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, антисмислових олігонуклеотидів, взікМА, агоністів НМЕ-1, антагоністів
НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл.
В ще інших варіантах втілення, інгібітор трансляції КВР вибирають з групи, що складається з агоністів
ЕХР/КАК, антагоністів КХРЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, /5 антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, 5ікМА, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, аптамерів, рибозимів та монокпональних антитіл. В інших варіантах втілення, інгібітор трансляції ТК вибирають з групи, що складається з антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, антисмислових олігонуклеотидів, зікЖМА, агоністів НМЕ-1, антагоністів. НМЕ-1, агоністів
НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6б, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл.
В іншому варіанті втілення, агент кліренсу КВР вибирають з групи, що складається з: похідного ретинілу, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського сч засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. У ще іншому варіанті втілення агент кліренсу ТІК вибирають з групи, що складається з: агоніста тиреоїдного гормону, і) антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. с зо В іншому варіанті втілення, агоніст або антагоніст КВР є похідним ретинілу. У ще іншому варіанті втілення, агоніст або антагоніст ТТК вибирають з групи, що складається з агоніста тиреоїдного гормону, со антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога (У ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. --
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують лікування вік-асоційованої дегенерації чи со дистрофії жовтої плями, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує трансляцію КВР або ТТК у ссавця. У ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР « або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент з с може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або ;» комплексу КВР-агент з ТТ.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують зниження утворення ало-транс-ретиналю в очах бсавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де перша
Го! сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує трансляцію КВР або ТТК - у ссавця. У ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому 2) варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТК др таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати со зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТК.
Ге В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують зниження утворення
М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ов бсавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує трансляцію КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення,
Ф) перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує ка зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування
ЕВЕР з ТТ у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб во інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТК.
В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують зниження утворення ліпофусцину в очах ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука 65 інгібує трансляцію КВР або ТТ у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТ.
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують зниження утворення друзів в очах ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує трансляцію КВР або ТТ у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТтК 7/0 У ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТЕК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТ у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТК.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують захист очей ссавця від /5 бвітла, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТ у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує трансляцію КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТК.
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують лікування ретинол-асоційованих захворювання, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості с щонайменше однієї сполуки, вибраної з групи, що складається з: інгібітора транскрипції КВР, інгібітора транскрипції ТТК, інгібітора трансляції КВР, інгібітора трансляції ТТК, агента кліренсу КВР, агента кліренсу і)
ТТК, антагоніста КВР, агоніста КВР, антагоніста ТІК, агоніста ТІК та антагоніста ретинол-зв'язуючого рецептора. В одному варіанті втілення, інгібітор транскрипції КВР вибирають з групи, що складається з: агоністів ЕХРУКАК, антагоністів КЕХР/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, су зо антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні со
Кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР, агоністів НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, с антагоністів. НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл. --
В іншому варіанті втілення, інгібітор транскрипції ТТК вибирають з групи, що складається з агоністів со
ЕХР/КАК, антагоністів КХРЕ/КАК, агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових олігонуклеотидів, 5ікМА, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, аптамерів, зв'язуючих білків 7п-пальця, рибозимів та моноклональних антитіл. В ще іншому варіанті втілення, « інгібітор трансляції КВР вибирають з групи, що складається з: агоністів КХЕ/КАК, антагоністів КХЕ/КАК, з с агоністів естрогену, антагоністів естрогену, агоністів тестостерону, антагоністів тестостерону, агоністів прогестерону, антагоністів прогестерону, агоністів дексаметазону, антагоністів дексаметазону, антисмислових з олігонуклеотидів, зікМА, агоністів НМЕ-4, антагоністів НМЕ-4, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл.
В ще іншому варіанті втілення, інгібітор трансляції ТТК вибирають з групи, що складається з: антисмислових олігонуклеотидів, зікМА, антагоністів білка, що зв'язує жирні кислоти, агоністів С/ЕВР, антагоністів С/ЕВР,
Го! агоністів. НМЕ-1, антагоністів НМЕ-1, агоністів НМЕ-3, антагоністів НМЕ-3, агоністів НМЕ-4, антагоністів
НМР-4, агоністів НМЕ-6, антагоністів НМЕ-6, аптамерів, рибозимів та моноклональних антитіл. - В одному варіанті втілення, агент кліренсу КВР вибирають з групи, що складається з: похідного ретинілу, оо полігалогенованого ароматичного вуглеводня, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, 5р диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, со нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика,
Ге аптамера та антитіла. Альтернативно, ретинільне похідне є М-(4-гідроксифеніл)ретинамідом (також позначається тут "НРЕ" або "фенретинід" або "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"),
М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК) або етилретинамідом. В іншому Варіанті втілення, полігалогенований ароматичний вуглеводень може бути гідроксильованим полігалогенованим ароматичним вуглеводневим метаболітом, конкретніше, гідроксильованим поліхлорованим біфенільним (Ф, метаболітом. ка В ще іншому варіанті втілення, агент кліренсу ТК вибирають з групи, що складається з: агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої бо Молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера, полігалогенованого ароматичного вуглеводня та антитіла.
В ще іншому варіанті втілення, агоніст або антагоніст КВР може бути похідним ретинілу, таким як
М-(4-гідроксифеніл)ретинамід (також позначається тут "НРК" або "фенретинід" або "4-гідроксифенілретинамід" 65 або "гідроксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамід ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК) або етилретинамід. В ще іншому варіанті втілення, агоніст або антагоніст ТТК вибирають з групи, що складається з:
полігалогенованого ароматичного вуглеводня, агоніста тиреоїдного гормону, антагоніста тиреоїдного гормону, диклофенаку, аналога диклофенаку, сполуки малої молекули, аналога ендокринного гормону, флавоноїду, нестероїдного протизапального лікарського засобу, бівалентного інгібітора, серцевого агента, пептидоміметика, аптамера та антитіла. В одному варіанті втілення, сполука малої молекули може бути ресвератролом або біариламіном. В ще іншому варіанті втілення, антагоніст рецептора ретинол-зв'язуючого білка може бути інгібітором ретинілпальмітатгідролази, більш конкретно, інгібітор ретинілпальмітатгідролази може бути 3,4,3',4-тетрахлорбіфенілом.
В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, забезпечують введення другої сполуки, 7/0 Вибраної з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротеноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду та статину. В деяких варіантах втілення, ретинол-асоційована хвороба може бути діабетом, гіперостозом, ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією, амілоїдозом, хворобою Альцгеймера та синдромом Алстрема-Халгрена.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують лікування діабету типу | або типу ІІ у ссавця, що /5 Включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука може модулювати транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука може модулювати трансляцію КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука може модулювати кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука може модулювати зв'язування КВР з ТТ.
Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТ.
В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, далі включають введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з (а) глюкоза-знижувального гормону або гормономіметика (наприклад, інсулін, сч дв ВІРА або аналог СІ Р-1, ексендин-4 або ліраглутид), (Б) глюкоза-знижувальної сульфонілсечовини (наприклад, ацетогексамід, хлорпропамід, толбутамід, толазамід, глімепірид, гліпізид, глібурид, мікронізований глібурид (8) або гліклазид), (с) глюкоза-знижувального бігуаніду (метформін), (4) глюкоза-знижувального меглітиніду (наприклад, натеглінід або репаглінід), (е) глюкоза-знижувального тіазолідендіону чи іншого агоніста
РРАК-гамма (наприклад, піоглітазон, розіглітазон, троглітазон або ізаглітазон), (Її) глюкоза-знижувального с зо агоніста РРАК подвійної дії зі спорідненістю як до РРАК-гамма, так і до РРАК-альфа (наприклад, ВМ5-298585 та тесаглітазар), (4) глюкоза-знижувального інгібітора альфа-глюкозидази (наприклад, акарбоз або міглітол), (й) со глюкоза-знижувальної антисмислової сполуки, не націленої на глюкоза-б-фосфатаза-транслоказу, (ї) «93 пригнічувача апетиту проти ожиріння (наприклад, фенілермін), (|) інгібітора засвоювання жиру проти ожиріння, такий як орлістат, (К) модифікованої форма циліарного нейротрофічного фактора проти ожиріння, що інгібує --
Зв сигнали голоду, що стимулюють апетит, (І) ліпід-знижувальної смоли з хелатоутворюючою жовчною сіллю со (наприклад, холестирамін, колестипол та колесевелам гідрохлорид), (т) ліпід-знижувального інгібітора
НМОСоОА-редуктази (наприклад, ловастатин, церивастатин, правастатин, аторвастатин, симвастатин та флувастатин), (п) нікотинової кислоти, (0) ліпід-знижувального похідного фібринової кислоти (наприклад, клофібрат, гемфіброзил, фенофібрат, безафібрат та ципрофібрат), (р) агентів, що включають пробукол, « неоміцин, декстротироксин, (4) складних ефірів рослинних етанолів, (г) інгібіторів всмоктування холестерину з с (наприклад, езетиміб), (5) інгібіторів СЕТР (наприклад, торцетрапіб та .)ТТ-705), (Ю інгібіторів. МТР (наприклад, імплітапід), (0) інгібіторів транспортерів жовчної кислоти (апікальні натрій-залежні транспортери ;» жовчної кислоти), (М) регуляторів печінкового СМУР7а, (м) інгібіторів АСАТ (наприклад, авасиміб), (х) ліпід-знижувальних естроген-замінних терапевтичних засобів (наприклад, тамоксиген), (у) синтетичного НОЇ. (наприклад, ЕТС-216) або (7) ліпід-знижувальних протизапальних засобів (наприклад, глюкокортикоїди). Якщо
Го! друга сполука має іншу мішень та/або діє у спосіб, що відрізняється від способу дії описаних тут агентів (тобто, таких, що модулюють рівні або активність КВР чи ТТК), то очікується, що введення двох агентів у - комбінації (наприклад, при одночасному, послідовному або роздільному введенні) забезпечуватиме адитивний 2) або синергічний терапевтичний корисний ефект для пацієнта з діабетом. З цієї ж причини, очікується, що 5ор введення двох агентів у комбінації (наприклад, одночасне, послідовне або роздільне введення) дозволятиме бо знижувати дози кожного або будь-якого з агентів порівняно з дозою такого агента за відсутності комбінованої
Із терапії, дозволяючи при цьому досягти бажаного терапевтичного корисного ефекта, включаючи, лише як приклад, зниження глюкози крові та контроль НрАЇс.
В одному варіанті втілення, першу сполуку вводять ссавцю з діабетом типу ІІ. В ще іншому варіанті ов Втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТ. В деяких варіантах втілення, перша сполука може бути похідним ретинілу, де
Ф) ретинільне похідне є М-(4-гідроксифеніл)ретинамідом (також позначається тут "НРК" або "фенретинід" або ка "4-гідроксифенілретинамід" або "Пуагоксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК) або етилретинамідом. во Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують лікування ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука знижує транскрипцію КВР або ТТ у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука знижує трансляцію КВР або ТТ у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТтК 65 У ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТЕК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТ у ссавця. Далі, такий агент може також антатонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТТК. В деяких варіантах втілення, перша сполука може бути похідним ретинілу, де ретинільне похідне є М-(4-гідроксифеніл)уретинамідом (також позначається тут "НРК" або "фенретинід' або "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК) або етилретинамідом. Способи та композиції, розкриті тут, можуть також далі включати введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротеноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду та статину. 70 Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують лікування гіперостозу у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТІК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує трансляцію КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ще іншому /5 варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу КВР-агент з ТТК. В деяких варіантах втілення, перша сполука може бути похідним ретинілу, де ретинільне похідне є
М-(4-гідроксифеніл)ретинамідом (також позначається тут "НРЕ" або "фенретинід" або "4-гідроксифенілретинамід" 2о або "гідроксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРК"; найбільш поширений метаболіт НРК) або етилретинамідом. Способи та композиції, розкриті тут, можуть також далі включати введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротеноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду та статину.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують лікування амілоїдозу у ссавця, що включає сч ов введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша сполука модулює рівні або активність КВР або ТІК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука інгібує і) транскрипцію або трансляцію ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує кліренс ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука інгібує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з КВР або ТТЕК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТ у ссавця. Далі, такий агент може с зр також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТТК. В деяких варіантах втілення, перша сполука може бути похідним ретинілу, де ретинільне со похідне є М-(4-гідроксифеніл)уретинамідом (також позначається тут ТТРЕК" або "фенретинід' або с "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРЕ) або етилретинамідом. Способи та композиції, розкриті тут, можуть також далі її" з5 Включати введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, со антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротеноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду та статину.
Способи та композиції розкриті тут, також забезпечують лікування хвороби Альцгеймера у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша « сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука з с підвищує транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука підвищує трансляцію
ЕКВР або ТТК у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука знижує кліренс КВР або ТТК у ссавця. В ;» ще іншому варіанті втілення, перша сполука промотує зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з
КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
Го! КВР-агент з ТТК. В деяких варіантах втілення, перша сполука може бути похідним ретинілу, де ретинільне похідне є /М-(4-гідроксифеніл)уретинамдом (також позначається тут "НРК" або "фенретинід"' або - "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш 2) поширений метаболіт НРК) або етилретинамідом. Способи та композиції, розкриті тут, можуть також далі
Включати введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, со антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротеноїду, негативно
Ге зарядженого фосфоліпіду та статину.
Способи та композиції, розкриті тут, також забезпечують лікування синдрому Альстрема-Халгрена у ссавця, що включає введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості першої сполуки, де зазначена перша ов сполука модулює рівні або активність КВР або ТТК у ссавця. В одному варіанті втілення, перша сполука модулює транскрипцію КВР або ТТК у ссавця. В іншому варіанті втілення, перша сполука модулює трансляцію
Ф) ЕВР або ТТ у ссавця. В ще іншому варіанті втілення, перша сполука модулює кліренс КВР або ТТ у ссавця. В ка ще іншому варіанті втілення, перша сполука модулює зв'язування КВР з ТТК. Такий агент може зв'язуватися з
КВР або ТТК таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР з ТТК у ссавця. Далі, такий агент може також бо антагонізувати зв'язування ретинолу з КВР таким чином, щоб інгібувати зв'язування КВР або комплексу
КВР-агент з ТТК. В деяких варіантах втілення, перша сполука може бути похідним ретинілу, де ретинільне похідне є М-(4-гідроксифеніл)уретинамідом (також позначається тут "НРК" або "фенретинід' або "4-гідроксифенілретинамід" або "гідроксифенілретинамід"), М-(4-метоксифеніл)ретинамідом ("МРЕ"; найбільш поширений метаболіт НРК) або етилретинамідом. Способи та композиції, розкриті тут, можуть також далі 65 Включати введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротеноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду та статину.
В ще інших варіантах втілення, ефективна кількість сполуки у способах та композиціях, розкритих тут, може бути системно введена ссавцю. В деяких варіантах втілення, сполука може бути введена перорально ссавцю. В інших варіантах втілення, сполука може бути внутрішньовенно введена ссавцю. В ще інших варіантах втілення, сполука може бути офтальмічно введена ссавцю. В іншому варіанті втілення, сполука може бути введена ін'єкцією ссавцю.
В будь-якому з вищезгаданих варіантів втілення, ссавець у способах та композиціях, розкритих тут, є людиною. В ще інших варіантах втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть включати багатократне /о введення ефективної кількості сполуки. В деяких варіантах втілення, час між кратними введеннями становить щонайменше один тиждень. В інших варіантах втілення, час між кратними введеннями становить щонайменше один день. В ще іншому варіанті втілення, сполуку вводять ссавцю щоденно.
Способи та композиції, розкриті тут, можуть також далі включати введення індуктора продукування оксидів азоту ссавцю. В ще інших варіантах втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі включати /5 введення протизапального агента ссавцю. В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі включати введення ссавцю щонайменше одного антиоксиданту. Антиоксидант у способах та композиціях, розкритих тут, може бути вибраний з групи, що складається з вітаміну С, вітаміну Е, бета-каротину, коферменту О та 4-гідрокси-2,2,6,6-тетраметилпіперадин-М-оксилу.
В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі включати введення щонайменше 2о одного антиоксиданту зі сполуками, розкритими тут. В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі включати введення ссавцю щонайменше однієї мінеральної речовини. В цьому варіанті втілення, мінеральна речовина може бути вибрана з групи, що складається зі сполуки цинку(І!), сполуки СЩІЇ) та сполуки селену(ІІ). В іншому варіанті втілення, мінеральні речовини у способах та композиціях, розкритих тут, можуть бути далі введені із щонайменше одним антиоксидантом. с
В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі включати введення ссавцю каротеноїду. Каротеноїд в цьому варіанті втілення може бути вибраний з групи, що складається з лютеїну та і) зеаксантину. В одному варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі включати введення ссавцю негативно зарядженого фосфоліпіду. В цьому варіанті втілення, негативно заряджений фосфоліпід може бути фосфатидилгліцерином. В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, можуть далі с зо Включати введення ссавцю статину. Статин у способах та композиціях, розкритих тут, може бути вибраний з групи, що складається з росувастатину, пітівастатину, симвастатину, правастатину, церивастатину, мевастатину, со велостатину, флувастатину, компактину, ловастатину, далвастатину, флуїндостатину, аторвастатину, «93 аторвастатин-кальцію та дигідрокомпактину.
В інших варіантах втілення, сполука у способах та композиціях, розкритих тут, може бути введена ссавцю -- кожні 12 годин. В деяких варіантах втілення, способи та композиції, розкриті тут, далі включають введення со ссавцю шляхом реоферезу. В іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, далі включають контроль утворення друзів в очах ссавця. В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, далі включають вимірювання рівнів ліпофусцину в очах ссавця. В ще іншому варіанті втілення, способи та композиції, розкриті тут, далі включають вимірювання гостроти зору очей ссавця. В одному варіанті втілення, « способи та композиції, розкриті тут, далі включають вимірювання автофлуоресценції А2Е та прекурсорів А2Е. з с В деяких варіантах втілення, дегенерація жовтої плями є дегенерацією жовтої плями Штаргардта. В інших . варіантах втілення, дегенерація жовтої плями є сухою формою вік-асоційованої дегенерації жовтої плями. В и?» одному варіанті втілення, людина є носієм гена дегенерації жовтої плями Штаргардта. Розкриті спосіб та композиції можуть також далі включати визначення того, чи є ссавець носієм гена дегенерації жовтої плями
Штаргардта.
Го! В деяких варіантах втілення, фармацевтична композиція для лікування дегенерації жовтої плями може включати сполуки за способами та композиціями, розкритими тут, та фармацевтично прийнятий носій. В одному - варіанті втілення, фармацевтично прийнятний носій є придатним для офтальмічного введення. 2) Інші цілі, ознаки та переваги способів та композицій, описаних тут, будуть зрозумілі з наведеного далі детального опису. Слід розуміти, однак, що детальний опис та конкретні приклади, вказуючи конкретні варіанти бо втілення, наводяться лише для ілюстрації, оскільки різні зміни та модифікації, що не виходять за межі суті та
Із обсягу винаходу, будуть зрозумілі фахівцям з цього детального опису.
Всі публікації та патентні заявки, згадані в цьому описі, включені сюди за посиланням в такому самому ступені, як би для кожної індивідуальної публікації або патентної заявки було конкретно та індивідуально
Вказано, що вони включені за посиланням.
Нові ознаки у способах та композиціях, розкритих тут, викладені детально в прикладеній формулі винаходу. (Ф, Краще розуміння ознак та переваг можна одержати з посиланням на наведений далі детальний опис, де ка викладені ілюстративні варіанти втілення, у яких використовуються розкриті тут принципи, та прикладені креслення, на яких: во Фіг.1 ілюструє блок-схему лікування ретинолу-асоційованого та/або вітреоретинального захворювання з використанням способів та композицій, описаних тут.
Фіг.2 ілюструє співвідношення між рівнями НРК сироватки та рівнями ретинолу сироватки та рівнями ретиноїдів та А2Е в очах.
Фіг.З ілюструє ефект введення НРК мишам дикого типу на (А) рівні ретинолу сироватки та (В) рівні 65 ретиноїду в очах.
Фіг.А4 ілюструє приклад ЕКЕТ спектра комплексу КВР-ТТК за відсутності та в присутності НРК, де ТТК був мічений флуоресцентним фрагментом.
Фіг5 ілюструє приклад доза-залежного інгібування НРК утворення комплексу ретинол-КВР-ТТК, визначуваного з використанням описаних тут способів ЕКЕТ.
Фіг.6 ілюструє порівняння інгібування утворення комплексу ретинол-КВР-ТТК з використанням НРК, 13-цис-ретиноєвої кислоти та ало-транс-ретиноєвої кислоти, визначуваного з використанням описаних тут
ЕКЕТ-способів.
Фіг.та-7с ілюструють різні оберненофазові РХ аналізи ацетонітрильних екстрактів сироватки. Сироватка була одержана від мишей, яким вводили ДМСО (Фіг.7а), 1Омг/кг М-4-(гідроксифеніл)ретинамід (НРК) (Фіг.75) або 7/0. 2Омг/кг НРЕ (Фіг. 7с) протягом 14 днів.
Фіг.8 ілюструє аналіз ретинолу сироватки як функцію концентрації фенретиніду.
Фіг.да ілюструє аналіз контролю зв'язування для взаємодії між ретинолом та ретинол-зв'язуючим білком, вимірюваної методом гасіння флуоресценції.
Фіг.9р ілюструє аналіз зв'язування для взаємодії між ретинолом та ретинол-зв'язуючим білком в 7/5 присутності НРК (2мкМ), вимірюваної методом гасіння флуоресценції.
Фіг.10а ілюструє ефект НРК на біосинтез А2РЕ-Н» у арсад4 нуль-мутантних мишей.
Фіг.106 ілюструє ефект НРК на біосинтез А2Е у арса4 нуль-мутантних мишей.
Фіг.11 ілюструє зв'язування М-4-(«метоксифеніл)ретинаміду (МРК) з ретинол-зв'язуючим білком (КВР), вимірюване методом гасіння флуоресценції.
Фіг.12 ілюструє модуляцію зв'язування ТТЕ з ЕВР-МРЕ, вимірюваного методом ексклюзійної хроматофафії та УФ/видимої спектрофотометрії.
Фіг.13 ілюструє аналіз рівнів А2РЕ-Н»о та А2Е як функцію дози фенретиніду та періоду лікування (панелі А-Е) і автофлуоресценції ліпофусцину у ЕРЕ АВСА4 нуль-мутантних мишей як функцію лікування фенретинідом (панелі О-Ї). сч
Фіг.14 ілюструє кореляційний графік, що зв'язує концентрацію фенретиніду зі зниженням ретинолу, А2РЕ-Нг та А2Е у АВСА4 нуль-мутантних мишей. і)
Фіг.15 ілюструє склад ретиноїдів у адаптованих до світла мишей, що одержували ДМСО та НРК (панель А); ефект НРК на регенерацію зорового хромофору (панель В); ефект НРК на відновлення знебарвленого хромофора (панель С); та електрофізіологічні виміри функції паличок (панель 0), функції паличок та колбочок с зо (панель Е) і відновлення після фотознебарвлення (панель Р).
Фіг.16 зображує світлові мікрофотографії сітківок тварин, що одержували ДМСО та НРК. со
Фіг.17 ілюструє поглинання та флуоресцентні хроматограми екстрактів очного келиха контрольних мишей с (панель А) та мишей, яким раніше проводили НРК терапію (панель В) після 12-денного вихідного від ліків; поглинання та флуоресцентні хроматограми екстрактів очного келиха контрольних мишей (панель С) та мишей, 7
Зв ЯКИМ раніше проводили НРК терапію (панель 0) після 28-денного вихідного від ліків; гістограма зображує со відносні рівні А2Е для мишей, описаних на панелях А-О.
Фіг.18 ілюструє відносну концентрацію А2Е, А2РЕ та А2РЕ-Н» у трьох ліній мишей в тримісячному віці.
Далі будуть детально описані варіанти втілення способів та композицій, розкритих тут. Приклади варіантів втілення проілюстровані в наведеному далі розділі Приклади. «
Якщо не вказано інше, всі технічні та наукові терміни, використовувані тут, мають значення, з с загальновідомі фахівцю в області техніки, до якої належить даний винахід. Всі патенти та публікації, згадані тут, включені сюди за посиланням. ;» В тому значенні, що використовується тут, термін "ген АВСА4" стосується гена, що кодує білок гіт або КтР.
Ген АВСА4 відомий також як ген АВСК.
В тому значенні, що використовується тут, термін "антиоксидант" стосується синтетичної або природної
Го! речовини, яка може запобігати, уповільнювати чи інакше інгібувати окиснення сполуки або біологічної речовини.
В тому значенні, що використовується тут, термін "деконволюція" стосується процесу перетворення даних, - інформації та/або зображень на (щонайменше частково) складові компоненти. Наприклад, спектр флуоресценції оо або поглинання, який характеризується складною формою хвилі, може бути математично відновлений до 5р окремих піків поглинання або флуоресценції, які створюють складну хвилю. Придатні математичні процедури та бо алгоритми є добре відомими фахівцям, а придатні системи програмного забезпечення для деконволюції даних,
Ге інформації та/або зображень, є комерційно доступними.
В тому значенні, що використовується тут, термін "порушення зорового циклу" чи подібний стосується будь-яких засобів модулювання активності, прямо чи опосередковано, щонайменше одного ферменту, який бере участь в зоровому циклі.
В тому значенні, що використовується тут, термін "диспергування" стосується суспендування речовини в
Ф) іншому середовищі. Диспергування може включати стадії гомогенізації, фракціонування, подрібнення, флуїдізації ка або зменшення розміру речовини з метою сприяння стадії суспендування.
В тому значенні, що використовується тут, похідне ретинілу стосується сполуки, яка може бути одержана бо Шляхом проведення реакції одного з різних цис- або транс-ізомерів ретиналю з іншою сполукою або рядом сполук.
В тому значенні, що використовується тут, термін "вік-асоційована дегенерація чи дистрофія жовтої плями" або "АКМО" стосується виснажуючої хвороби, яка включає вологі та сухі форми АКМО. Суха форма АКМО, на яку приходиться приблизно 90 процентів усіх випадків, відома також як атрофічна, неексудативна або 65 друзеноїдна дегенерація жовтої плями. При сухій формі АКМО, друзи типово накопичуються в тканині пігментного епітелію сітківки (КРЕ) під/усередині оболонки Бруха. Втрата зору може потім виникнути, коли друзи заважатимуть функції фоторецепторів у жовтій плямі. Суха форма АКМО призводить до поступової втрати зору на протязі багатьох років. Суха форма АКМО може спричинити вологу форму АКМО. Волога форма АКМО може швидко прогресувати та спричинювати тяжкі ушкодження центрального зору. Макулярні дистрофії
Включають дегенерацію жовтої плями Штаргардта, також відому як макулярна дистрофія Штаргардта або жовтоплямиста абіотрофія сітківки, яка є найпоширенішою ювенільною початковою формою макулярної дистрофії.
В тому значенні, що використовується тут, термін "ссавець" стосується всіх ссавців, включаючи людей.
Ссавці включають, лише як приклад, людей, не-людиноподібних приматів, корів, собак, кішок, кіз, овець, 70 свиней, пацюків, мишей та кролей.
В тому значенні, що використовується тут, термін "біологічний зразок" стосується плазми, крові, сечі, екскрементів, тканин, слизу, сліз або слини.
В тому значенні, що використовується тут, термін "ефективна кількість" стосується загальної кількості терапевтичного агента у фармацевтичній композиції або способі, яка є достатньою для створення суттєвого 7/5 Корисного ефекту для суб'єкта або пацієнта.
В тому значенні, що використовується тут, термін "модуляція" позначає підвищення або зниження рівнів або експресії нуклеїнової кислоти або поліпептиду або зв'язування чи інших функціональних характеристик нуклеїнової кислоти або поліпептиду.
В тому значенні, що використовується тут, термін "офтальмічна хвороба або стан" стосується будь-якої 2о хвороби або стану, що захоплює око або споріднені тканини. Необмежуючі приклади включають хвороби або стани, що включають дегенерацію сітківки та/л"або жовтої плями, включаючи дистрофії сітківки та/(або жовтої плями та дегенерації сітківки та/або жовтої плями.
В тому значенні, що використовується тут, термін "іммобілізований" стосується ковалентного або нековалентного приєднання хімічної або біологічної частинки до носія. сч
В тому значенні, що використовується тут, термін "примат" стосується ссавців найвищого ряду; включаючи людину, людиноподібних мавп та мавп. і)
В тому значенні, що використовується тут, термін "вітреоретинальна хвороба" стосується будь-якої хвороби або стану, що захоплює склоподібне тіло та сітківку, включаючи, лише як приклад, діабетичну ретинопатію, дегенерацію жовтої плями, передчасну ретинопатію та пігментний ретиніт. с зо В тому значенні, що використовується тут, термін "ретинол-асоційована хвороба" стосується будь-якої хвороби або стану, асоційованих з анормальними рівнями вітаміну А, ретинолу та його споріднених со транспортних білків, включаючи хвороби, асоційовані з анормальними рівнями ретинол-зв'язуючого білка та с транстиретину, у пацієнта.
В тому значенні, що використовується тут, термін "ризик" стосується імовірності того, що подія відбудеться. --
Зоровий цикл со
Сітківка хребетних містить два типи фоторецепторних клітин. Палички є спеціалізованими на зорі в умовах низького освітлення. Колбочки є менш чутливими, забезпечують зір з високим часовим та просторовим розрізненням та забезпечують сприйняття кольорів. В умовах денного освітлення, реакція паличок насичена і зір медіюється виключно колбочками. Обидва типи клітин містять структуру, що називається зовнішнім сегментом, « яка включає стопку мембранних дисків. Реакції перетворення зорових сигналів відбуваються на поверхнях цих з с дисків. Першою стадією зору є поглинання фотону молекулою опсинового пігменту, яке включає ізомеризацію . 11-цис хромофору сітківки до ало-транс-форми. Для відновлення чутливості до світла, ало-транс-ретиналь, що и?» утворюється, повинен дисоціювати від опсинового апопротеїну та ізомеризуватися до 11-цис-ретиналю.
Ало-транс-ретиналь є ретиноїдом зорового циклу, який при конденсації з росфатидилетаноламіном утворює диретинальні частинки М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну. 11-Цис-ретиналь є фотореактивною частиною о родопсину, який перетворюється на ало-транс-ретиналь, коли фотон світла активної смуги поглинання потрапляє в молекулу. Цей процес проходить через послідовність хімічних реакцій, в ході яких 11-цис-ретиналь - ізомеризується до ало-транс-ретиналю. Під час цієї серії хімічних стадій, нервове волокно, приєднане до цієї оо конкретної палички чи колбочки, зазнає дії стимулу, який сприймається у мозку як візуальний сигнал.
Зоровий цикл регенерації родопсину со Родопсин, С-білок-спряжений рецептор, має два фізіологічні шляхи: фототрансдукція та/або відновлення
Із після знебарвлення (повернення активованих компонентів до темнового стану) та ретиноїдний цикл (продукування 11-цис-ретиналю). Фототрансдукція у хребетних ініціюється фотохімічною реакцією, в ході якої 11-цис-ретиналь, зв'язаний з його опсиновим фрагментом (родопсин - опсин о ж- 11-цис-ретиналь), зазнає дв ізомеризації до ало-транс-ретиналю, створюючи конформаційні зміни в опсині. У хребетних, відновлення конформації фоточутливого рецептора (повернення до темнового стану) потребує утворення 11-цис-ретиналю з
Ф) ало-транс-ретиналю по ретиноїдному циклу. Весь цикл ізомеризації та регенерації пігменту у людей відбувається ка протягом хвилин для родопсину та значно швидше для паличкових пігментів. Відновлення ало-транс-ретиналю до ало-транс-ретинолу протікає у зовнішніх сегментах фоторецепторів, у той час як всі інші реакції, включаючи бо ізомеризацію, протікають в клітинах пігментого епітелію сітківки (КРЕ). Шифова основа ало-транс-ретинілідену гідролізується та ало-транс-ретиналь дисоціює від кармана зв'язування опсину, хоч молекулярні стадії, які приводять до його вивільнення з кармана зв'язування опсину, залишаються повністю незрозумілими. Видаленню ало-транс-ретиналю з дисків може сприяти транспортер касети АТР-зв'язування (АВСА4), мутації у яких спричинюють ряд розладів сітківки, включаючи хворобу Штаргардта, дистрофію паличок-колбочок, пігментний 65 ретиніт та, можливо, дегенерацію жовтої плями.
Далі, ало-транс-ретиналь відновлюється до ало-транс-ретинолу за допомогою МАОРН-залежної ало-транс-ретинол дегідрогенази, мембрана-асоційованого ферменту, що належить до великого генного сімейства коротколанцюгових алкогольдегідрогеназ (ЗСАЮ). Ало-транс-ретинол переміщується до КРЕ завдяки погано зрозумілому процесу, можливо, за участю таких компонентів, як ІКВР та КВР, присутні в міжфоторецепторному матриксі (ІРМ), або пасивній дифузії, рухомою силою якої є ретиноїдні пастки (наприклад, нерозчинні ретинільні складні ефіри жирних кислот) у КРЕ. Естерифікація у КРЕ включає перенесення ацильної групи від лецитину до ретинолу та каталізується лецитингретинол-ацилтрансферазою (І КАТ). Ці складні ефіри можуть бути субстратами для ще невідомого ферменту, названого ізомерогідролазою, який би використовував енергію гідролізу ретинільного складного ефіру для ізомеризації ало-транс-ретинолу в 11-цис-ретинол і, таким 7/0 чином, забезпечував протікання реакції в прямому напрямку. Альтернативно, ці дві реакції можуть протікати окремо, тобто, складний ефір може спочатку гідролізуватися гідролазою ретинільного складного ефіру, а потім ізомеризуватися до 11-цис-ретинол у через проміжну сполуку. 11-Цис-ретинол буде потім окиснюватися до 11-цис-ретиналю за реакцією, каталізованою МАЮО- та МАОР-залежними 11-цис-ретинол-дегідрогеназами, які є іншими членами сімейства коротколанцюгових дегідрогеназ. Зрештою, 11-цис-ретиналь переміщається взад до 7/5 паличок фоторецепторів, у ІКВР-залежний або -незалежний спосіб, де він з'єднується з опсином, регенеруючи зоровий пігмент.
Додаткова інформація щодо анатомічної організації очей хребетних, зорового циклу регенерації родопсину та біогенезу А2Е-оксиранів наведена в |патентній заявці США Мо11/150641, поданій 10 червня 2005р., патентній заявці РСТ Мо 2005/29455, поданій 17 серпня 2005р. та тимчасовому патенті США 60/622213, поданому 25
Жовтня 2004р.), вміст яких цілком включений сюди за посиланням.
Дегенерації та дистрофії жовтої плями або сітківки
Макулярна дегенерація (яка також називається дегенерацією сітківки) є хворобою очей, яка включає ушкодження жовтої плями, центральної ділянки сітківки. Приблизно від 8595 до 9095 випадків дегенерації жовтої плями належать до "сухого" (атрофічного або не-неоваскулярного) типу. При сухій дегенерації жовтої плями, сч об ушкодження сітківки асоційоване з утворенням маленьких жовтих відкладень, відомих як друзи, під жовтою плямою; на додаток, накопичення ліпофусцину у КРЕ приводить до географічної атрофії. Це явище приводить і) до стоншення та висихання жовтої плями. Місцезнаходження та кількість стоншень у сітківці, викликаних друзами, прямо корелює з величиною втрати центрального зору. Дегенерація пігментованого шару сітківки та фоторецепторів над друзами стає атрофічною та може спричинити повільну втрату центрального зору. с зо При "вологій" дегенерації жовтої плями утворюються нові кровоносні судини (тобто, неоваскуляризація) для поліпшення кровопостачання тканини сітківки, точніше, під жовтою плямою, яка є частиною сітківки, со відповідальною за наш гострий центральний зір. Нові судини легко ушкоджуються та інколи розриваються, со спричинюючи кровотечу та ушкодження навколишніх тканин. Хоч волога дегенерація жовтої плями спостерігається лише у приблизно 10 процентах всіх випадків дегенерації жовтої плями, вона відповідає за -- приблизно 9090 сліпоти, пов'язаної з дегенерацією жовтої плями. Неоваскуляризація може призводити до со швидкої втрати зору та поступового рубцювання тканин сітківки і кровотечі в очах. Ця зарубцьована тканина та кров створює темну, спотворену ділянку в полі зору, часто роблячи око сліпим в юридичному розумінні. Волога дегенерація жовтої плями звичайно починається зі спотворення у центральному полі зору. Прямі лінії здаються хвилястими. Багато людей з дегенерацією жовтої плями також повідомляють про затьмарений зір та сліпі плями «
В їхньому полі зору. Ріст-промотуючі білки, що називаються фактором росту судинного ендотелію або МЕСЕ, є ств) с мішенями, що запускають анормальний ріст судин в очах. Це відкриття привело до енергійних досліджень експериментальних лікарських засобів, що інгібують чи блокують МЕСЕ. Дослідження показали, що анти-"МЕСЕ ;» агенти можуть бути використані для блокування та запобігання анормальному росту кровоносних судин. Такі анти-МЕСЕ агенти зупиняють або інгібують стимулювання МЕСЕ, так що відбувається меншій ріст кровоносних будин. Такі анти-МЕСЕ агенти можуть також бути успішними при анти-ангіогенезі або блокуванні здатності МЕСЕ
Го! індукувати ріст кровоносних судин під сітківкою, а також витоків з кровоносних судин.
Дегенерація жовтої плями Штаргардта є макулярною дистрофією, що виявляється як рецесивна форма - дегенерації жовтої плями з початком у дитинстві. |Див., наприклад, АЇїКтеїв еї аїЇ., Зсіепсе, 277:1805-07 2) (1997); Іемів еї а), Ат. У. Нит. Сепеї.,, 64:422-34 (1999); Біопе еї аїЇ., Маїшге Сепеїйісв, 20:328-29 (1998); бо АМїКтеї5, Ат. У. Нит. Сеп., 67:793-799 (2000); Кіемегіпу, еї аї., Орппаі!тоїюду, 111:546-553 (2004)). со Дегенерація жовтої плями Штаргардта характеризується клінічно прогресивною втратою центрального зору та
Ге прогресивною атрофією КРЕ над жовтою плямою. Мутації у гені АВСА4 людини білка гіт (КтР) відповідають за дегенерацію жовтої плями Штаргардта. На ранніх стадіях хвороби, пацієнти виявляють уповільнену темнову адаптацію при нормальній в іншому функції паличок. Гістологічно, дегенерація жовтої плями Штаргардта асоційована з відкладенням гранул пігменту ліпофусцину в КРЕ клітинах.
Мутації в АВСА4 також вважаються пов'язаними з рецисивним пігментним ретинітом, |див., наприклад,
Ф) Стгетеге еї а), Нит. Мої. Сепеї, 7355-62 (1998)) рецесивною дистрофією паличок-колбочок, ід., та ка неексудативною вік-асоційованою дегенерацією жовтої плями, |Див., наприклад, АЇКтеїв5 еї аї., Зсіепсе, 277:1805-07 (1997); І ем/ів еї аі., Ат. у). Нит. Сепеї., 64:422-34 (1999)), хоч поширеність АВСА4 мутацій при во АМО залишається ще невизначеною. |Див. 5іопе еї аіЇ., Майте Сепеїйісв, 20:328-29 (1998); АїКтеїйв5, Ат. 3.
Нит. Сеп., 67:793-799 (2000); Кіемегіпд, еї аїЇ., Орпіпаітоїоду, 111:546-553 (2004)) Аналогічно до дегенерації жовтої плями Штаргардта, ці хвороби асоційовані з уповілоненою темновою адаптацією паличок.
ІДив. 5іеіптеї» еї аї., Вгй. 9. ОрпійаІт., 77:549-54 (1993))Ї. Відкладання ліпофусцину в клітинах КРЕ також є помітною ознакою при АМО, |див. Кійеп еї аЇ., Місгозс. Кев. Тесп., 36:106-22 (1997)| та в деяких випадках 65 пігментного ретиніту. (Див. Вегозта еї аї., Майге, 265:62-67 (1977).
На додаток, існує кілька типів дегенерації жовтої плями, які вражають дітей, підлітків або дорослих, що є загальновідомими як рання або ювенільна дегенерація жовтої плями. Багато з цих типів є спадковими і вважаються макулярними дистрофіями, а не дегенерацією. Деякі приклади макулярних дистрофій включають: дистрофію паличок-колбочок, дистрофію рогівки, дистрофію Фукса, макулярну дистрофію Сорсбі, хворобу Беста та ювенільний ретиношиз, а також дегенерацію жовтої плями Штаргардта.
Офтальмолог, що оглядає пацієнта на цій стадії може помітити присутність цих друзів, навіть якщо більшість люде не матиме ніяких симптомів. Якщо при огляді були виявлені друзи, буде потрібний контроль протягом тривалого періоду часу. Багато людей у віці старше 60 років матимуть деяку кількість друзів.
Метаболічні розлади 70 Метаболічні розлади, включаючи тип І! та тип ІІ цукрового діабету, також були асоційовані з анормальними рівнями ретинолу.
Діабет типу І (інсулін-залежний цукровий діабет)
Діабет типу І є тяжкою формою діабету. Якщо він буде залишений без лікування, діабет типу | призводить до кетозу у пацієнта та швидкої дегенерації. Приблизно 10-2095 діабетичних пацієнтів класифікуються як тип |, 7/5 Включаючи переважно молодих осіб. Дорослі без ожиріння також включають діабетичних пацієнтів типу І, хоч і в меншій кількості.
Діабет типу І є катаболічним розладом, при якому рівні інсуліну в кровотоці по суті відсутні, а рівні глюкагону плазми підвищені. Діабет типу І, як вважають, має автоїмунне походження, можливо, є спричиненим інфекційним або токсичним ушкодженням факторами навколишнього середовища панкреатичних В-клітин 2о уражених осіб. На підтримку автоіїмунної теорії, у діабетичних пацієнтів типу | були детектовані аутоантитіла до інсуліну та інсулярних клітин, на відміну від недіабетичних осіб.
Нижчі рівні ретинолу, при спостережуваному зниженні рівнів ретинол-зв'язуючого білка (КВР) та підвищеній екскреції КВР у сечі, були корельовані з діабетом типу | у підлітків. |Див. Вази, Т.К., еї аіЇ.,, Ат. 9. Сііп.
Миші. 50:329-331 (1989); Юигреу, ЗМУ. еї аї., Оіаре(ез Саге 20:84-89 (1997)). Нижчі рівні ретинолу та КВР сч ов супроводжуються супутним зниженням метаболізму цинку, фактора, необхідного для синтезу КВР у печінкових клітинах. Див. Сиппіпдайат, ..9У., еї аїЇ., Меїароїїзт 42:1558-1562 (1994)). Навпаки, рівні токоферолу або і) вітаміну Е є незмінними у діабетичних пацієнтів типу І. (Див. Ваги, Т.К. еї аї. (1989).
Нижчі рівні ретинолу спостерігаються незважаючи на підвищені рівні вітаміну А у печінкових запасних клітинах. |Див. Тийоек Р.)., ек аї.,, Вг. 9У. Миші. 75: 615-622 (1996). Дослідження, що демонструють зв'язок с зо Між статусом вітаміну А та секрецією інсуліну, показують, що тільки лікування інсуліном може поліпшити пригнічені рівні вітаміну А у діабетичних суб'єктів типу І. (Гойоек, Р.). еї аїЇ., 9. Сііп. Віоспет. Миїг. со 19:165-169 (1996)). Навпаки, харчові добавки вітаміну А не нормалізують метаболічну доступність вітаміну А, Ід. с
Ці дослідження демонструють взаємозв'язок між вітаміном А та інсуліновою регуляцією глюкозного транспорту в клітини м'язів та адипоцити. Подальші дослідження підтвердили цей взаємозв'язок, -- зв продемонструвавши потребу у вітаміні А для нормальної секреції інсуліну. |Див. Спегпом, В.5., еї аї., 5. со
Сііп. Іпмеві. 79:163-169 (1987)). Було показано, що ретинол є необхідним для вивільнення інсуліну вітамін
А-дефіцитними інсулярнми клітинами при перфузії, Ід. іп мімо експерименти продемонстрували, що вітамін-А дефіцитні пацюки мали порушення глюкоза-індукованого гострого вивільнення інсуліну, яке поліпшується лише при насиченні вітаміном А, Іа. Вітамін А може виявляти свої ефекти на секрецію інсуліну шляхом активації « трансглутаміназної активності в інсулярних та Іінсулін-секретуючих клітинах, |див. Огізсої Н.К., еї аї)., з с Рапсгеаз 15:69-77 (1997)), і є потрібним для розвитку ембріонального острівця та запобігання нестерпності до глюкози у дорослих, |див. Майпем/ув, К.А. еї аїЇ., 9. Мшиїг. 134:1958-1963 (20043), що далі підкреслює роль ;» вітаміну А та ретинолу у вивільненні інсуліну та регуляції рівнів глюкози крові у діабетичних пацієнтів.
Діабет типу ІІ (Інсуліннезвлежний цукровий діабет)
Діабет типу Ії включає гетерогенну групу слабких форм діабету. Діабет типу ІЇ звичайно спостерігається у о дорослих, але інколи може починатися у дитинстві.
Діабетичні пацієнти типу І класично виявляють нечутливість до інсуліну у відповідь на підвищені рівні - глюкози плазми. До 85905 діабетиків типу ІЇ мають ожиріння, нечутливість до ендогенного інсуліну, що позитивно 2) корелює з присутністю черевного розподілу жиру. Причини нечутливості до інсуліну пов'язані з пост-рецепторним 5о дефектом в дії інсуліну. Він асоційований з надмірно збільшеними клітинними запасними депо (наприклад, бо збільшені адипоцити та клітини печінки і м'язів з надлишком живильних речовин) та зменшеною здатністю
Ге виводити живильні речовини з циркуляції після їжи. Наступний гіперінсулінзм може також призвести до подальшої даун-регуляції клітинних рецепторів інсуліну. Крім того, транспортерні білки глюкози (наприклад,
СІ Ота) також даун-регулюються при безперервній активації, приводячи до погіршення гіперглікемічних станів у ов пацієнтів.
На відміну від діабету типу І, діабетичні пацієнти типу ІЇ виявляють підвищені рівні КВР селективно, при
Ф) рівнях ретинолу від нормальних до підвищених. |Див. бавзакі, Н. еї аіІ.,, "Ат. 9). Мей. 5сі. 310:177-82 (1995); ка Вазцаідо С.О., еб аї, У. Ат. СоїЇ. Ми. 16:39-45 (1997); Арапаийвзаїйй, МА еї аїЇ., Еицг. 9. Сііп. Ми. 53: 630-635 (1999)). Рівні ретиноєвої кислоти (ало-транс КА та 13-цис КА) також були зниженими у пацієнтів з во діабетом типу ІІ. (МатакКовзні, М. ей аї., Віої. Риапт. Ви! 25:1268-1271 (20023). Рівні інших вітамінів, включаючи вітамін Е (токоферол) та каротеноїди, були незмінними як у діабетичній, так і у контрольній групах, а також рівні цинку, альбуміну та ТТК, що, як відомо, впливають на метаболізм вітаміну А, Іа.
Це селективне підвищення рівнів КВР у діабетиків типу ІІ, у поєднанні із селективним зниженням КВР у діабетиків типу І, підтверджує роль КВР та вітаміну А в контролі інсуліном рівнів глюкози крові. Підвищені 65 рівні КВР пояснювали підвищеними рівнями інсуліну (гіперінсулінемія) у діабетичних пацієнтів. |Вазцаїдо еї аІ.,, (1997)Ї. Рівні КВР також пов'язувалися з тяжкістю гіперглікемії у пацієнтів, (Я. Раніше було показано,
що ретиноїди підвищують чутливість до інсуліну у людей. |Див. Нагітапп, Ю. еї аї., Еиг. У. Сііп. Рпаптасої. 42:523-8 (1992)). Зворотна кореляція рівнів КВР з чутливістю до інсуліну у діабетиків типу | та типу І! вказує на терапевтичні засоби контролю чутливості до інсуліну у суб'єктів-ссавеців.
Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія (ПІН)
ІН, також відома як несправжня пухлина головного мозку (РТС), є станом високого тиску у рідині навколо мозку без ідентифікованого каузального агента. Стан існує переважно у жінок дітородного віку. Симптоми часто починаються чи погіршуються у період збільшення ваги. Типові симптоми включають головні болі, дзвін у вухах синхронно з пульсом та проблеми із зором (набряк диску зорового нерва), що можуть привести до тяжкої та 70 постійної втрати зору, якщо не буде проведено лікування.
Хоч етіологія ІН є невідомою, дослідники розглядали надлишкові рівні вітаміну А як кандидата, тому що симптоми та ознаки гіпервітамінозу А імітують ті, що спостерігаються при ІН. Дослідження показали, що рівні ретинолу сироватки є істотно вищими у пацієнтів з ІІН, ніж у контрольних групах, незважаючи на відсутність значних розбіжностей в прийомі вітаміну А або концентрації ретинільного складного ефіру в обох групах. |Див. 7/5 Засорзоп, О.М. еї а!., Мешйгоіоду, 54:2192-3 (1999).
Розлади, пов'язані з кістками
Гіперостоз є станом, у якому спостерігається надлишковий ріст кісток. Цей стан може приводити до утворення маси, яка виступає з нормальної кістки, що спостерігається при численних скелетно-м'язових розладах. Дифузний ідіопатичний скелетний гіперостоз (ОІЗН) є формою гіперостозу, що характеризується 2о протіканням кальцифікації та осифікації тіл хребців. Радіографічні анормалії у пацієнтів з ОІЗН спостерігаються найчастіше у грудному відділі хребта, приводячи до присутності рентгеноконтрастного екрана перед спинним хребтом. Осифікація задньої поздовжньої зв'язки (ОРІ!) також асоційована з підвищеною частотою у пацієнтів з СІЗН, на додаток до компрометації шийного відділу спинного мозку в результаті гіперостозу або осифікації спинних зв'язок. Інші розлади, що супроводжують пацієнтів з гіперостозом або ОРІЗН, сч г Включають гострий перелом та псевдоартроз хребта.
Хоч патогенез ОІЗН та ОРІ зараз невідомий, обидва розлади були асоційовані з високими рівнями ретинолу і) сироватки та КВР. |Див. Кодата, Т. еї аї., іп мімо 12:339-344 (1998); Кіїсоупе, К.Е., У. Ат. Асай. Оегтацої. 19:212-216 (1988)), де пропонується можлива роль вітаміну А у патогенезі СБІЗН та ОРІ. Інші дослідження показали можливість існування випадків уродженого функціонального дефіциту КВР з анормальними рівнями с зо ретинолу та рівнями КВР у пацієнта з гіперостозом. |Ое Вапаї, М., еї аї., /. КПпеитайо!. 22:1395-8 (1995)).
Медичні звіти також повідомляють про спостереження гіпервітамінозу А з дегенеративним артритом у пацієнта со похилого віку. |Див. Котего, -.В. еї аі!., ВиїЇ. Нозр. У. Сів. 54:169-174(1996)). с
Хвороби невірної укладки та агрегації білків
Невірна укладка та агрегація білків зв'язувалася з кількома хворобами, загальновідомими як амілоїдози, --
Зз5 Включаючи хворобу Альцгеймера, хворобу Паркінсона та системний амілоїдоз. Ці хвороби виникають при со невірній укладці вторинної структури білків, у яких нормально розчинний білок утворює нерозчинні позаклітинні фібрильні відкладення структур з підвищеним вмістом р-листів, що називаються амілоїдими фібрилами, які спричинюють дисфункцію органу. Двадцять різних фібрильних білків, включаючи транстиретин (ТТК), були описані при амілоїдозі людини, причому кожен з них має відмінну клінічну картину. «
ТТ білки дикого типу беруть участь в розвитку старечого системного амілоїдозу, спорадичного розладу, ще) с викликуваного відкладанням ТТК фібрил у серцевих тканинах. Мутантні ТТК білки, навпаки, асоційовані із й сімейною амілоїдною поліневропатією та кардіоміопатією, причому їхні відкладення в першу чергу вражають «» периферичну та автономну нервову систему та серце. Механізми, відповідальні за селективність відкладання у тканинах, є зараз невідомими. При виникненні амілоїдозу, ТІК асоціюється з утворенням фібрил в його Мономерній формі. Сполуки, що промотують стабілізацію тетрамерів ТТК, такі як малі молекули ресвератрол та о біариламін, інгібують утворення амілоїдних фібрил іп міїго. |Див. Кеїхаси, М. еїг аіІ., РМАБ5 101:2817-2822 (2004)). щщ Транстиретин також бере участь у хворобі Альцгеймера, але, на відміну від утворення амілоїдних фібрил при амілоїдозі, ТТК інгібує утворення амілоїдного бета-білка як іп мійго, так і іп мімо. |Див. Зспулагігтап, А...
Ге) еї аї,, Атуїоід. 11:1-9 (2004); -(еіїп, Т.О. апа доппзоп, 9.А., у). Меийговсі. 22:7380-7388 (2002)). Було також показано, що вітамін А виявляє антиамілоїдогенний та дестабілізуючий по відношенню до амілоїд-бета фібрил бо ефекти іп міїго. |(Див. Опо, К., еї аі., Ехр. Мешйгої. 189:380-392 (2004)|. з Синдром Альстрема-Халлгрена
Синдром Альстрема-Халлгрена (також відомий як синдром Альстрема) є рідким аутосомальним рецесивним розладом, що вражає дітей в дуже ранньому віці. Симптоми включають сліпоту або тяжке порушення зору у дитинстві, асоційовані з дистрофією паличок-колбочок, глухотою, початком ожиріння на першому році життя, розвитком цукрового діабету типу ІІ та тяжкою інсулінорезистентністю, кантокератодермією (розвиток темних (Ф, ділянок шкіри) гіперонадотропним гіпогонадізмом та тироїдними недостатностями. ко Мутації, зв'язані із синдромом Альстрема, були локалізовані у 14,9 сМ ділянці хромосоми 2р. |СоПіп, О.В. еї аі,, Нит. Мої. Сеп. 6:213-219 (1997)). Зараз для пацієнтів із синдромом Альстрема немає іншого доступного бо терапевтичного лікування, крім лікування Індивідуальних симптоматичних виявів хвороби.
Модуляція рівнів вітаміну А
Вітамін А (ало-транс-ретинол) є життєво важливою клітинною живильною речовиною, яка не може бути синтезована де помо і тому повинна бути одержана з харчових джерел. Вітамін А є родовим терміном, який може позначати будь-яку сполуку, що виявляє біологічну активність ретинолу, включаючи активність зв'язування. Один б5 ретинольний еквівалент (КЕ) є питомою біологічною активністю мкг ало-транс ретинолу (3,33 міжнародних одиниці (103) або бмкг (10 ІШ) бета-каротину. Бета-каротин, ретинол та ретиналь (вітамін А альдегід) усі виявляють ефективну та стабільну активність вітаміну А. Кожна з цих сполук є похідним молекули рослинного прекурсора, каротину (члена сімейства молекул, відомого як каротеноїди). Бета-каротин, який складається з двох молекул ретиналю, з'єднаних їхніми альдегідними кінцями, також називається провітамінною формою вітаміну А.
Прийнятий усередину Д-каротин розщеплюється у порожнині кишечника р-каротиндіоксигеназою з утворенням ретиналю. Ретиналь відновлюється до ретинолу ретинальдегідредуктазою, ферментом, що потребує МАОРН, у кишечнику, і потім естерифікується пальмітиновою кислотою.
Після ферментативного гідролізу, ретинол з харчового матеріалу транспортується до печінки зв'язаним з 70 Лліпідними агрегатами. |Див. Веїоміпо еї а), Мої. Аспеіаг Мей., 24:411-20 (2003)). Після надходження до печінки, ретинол утворює комплекс з ретинол-зв'язуючим білком (КВР), а потім секретується в кровотік. Для того, щоб ретинол-голобілок КВР міг бути доставлений до позапечінкових цільових тканин, таких як, наприклад, око, він повинен зв'язатися з транстиретином (ТТК). |лапойці апа Вегпі, Мат. Ногт., 69:271-95 (20043). Саме цей вторинний комплекс дозволяє ретинолу залишатися в кровотоці протягом тривалого періоду часу. Асоціація 7/5 З ТТК сприяє вивільненню КВР з гепатоцитів та запобігає нирковій фільтрації комплексу КВР-ретинол. Комплекс ретинол-КВР-ТТК доставляється цільовим тканинам, де ретинол всмоктується та використовується для різноманітних клітинних процесів. Доставка ретинолу клітинам через кровотік у вигляді комплексу КВР-ТТК є головним шляхом надходження ретинолу до клітин та тканин.
Поглинання ретинолу з його комплексної ретинол-КВР-ТТК форми клітинами відбувається шляхом 2о зв'язування КВР з клітинними рецепторами клітин-мішеней. Ця взаємодія приводить до ендоцитозу комплексу
КВР-рецептор та подальшого вивільнення ретинолу з комплексу або зв'язування ретинолу з клітинними ретинол-зв'язуючими білками (СКВР) і подальшого вивільнення апо-КВР клітинами в плазму. Інші шляхи передбачають альтернативні механізми надходження ретинолу до клітин, включаючи поглинання самого лише ретинолу клітиною. Див. огляд у Віотоїй (1994)|. с
Способи та композиції, описані тут, є придатними для модуляції рівнів вітаміну А у суб'єкта-ссавця.
Зокрема, модуляція рівнів вітаміну А може відбуватися шляхом регуляції доступності або активності о ретинол-зв'язуючого білка (КВР) та транстиретину (ТІК) у ссавця. Способи та композиції, описані тут, забезпечують модуляцію рівнів або активності КВР та ТТК у суб'єкта-ссавця та подальшу модуляцію рівнів вітаміну А. Зростання або зниження рівнів вітаміну А у суб'єкта може впливати на доступність ретинолу у Га зо цільових органах та тканинах. Таким чином, створення засобів модулювання доступності ретинолу або ретинольних похідних може відповідно модулювати хворобливі стани, спричинені локальною нестачею або со надлишковою концентрацією ретинолу або ретинольних похідних у цільових органах та тканинах. со
Наприклад, А2Е, головний фюорофор ліпофусцину, утворюється при дегенерації або дистрофії жовтої плями або сітківки, включаючи вік-асоційовану дегенерацію жовтої плями та дегенерацію жовтої плями Штаргардта, - внаслідок надлишкового продукування ретиноїду зорового циклу, ало-транс-ретинальдегіду, прекурсора А2Е. Ге)
Відновлення вітаміну А та ало-транс-ретинальдегіду у сітківці, таким чином, було б корисним для зниження А2Е та накопичення ліпофусцину та лікування вік-асоційованої дегенерації жовтої плями. Дослідження підтвердили, що зниження ретинолу сироватки може мати корисний ефект зниження А2Е та ліпофусцину при КРЕ.
Наприклад, було показано, що тварини, яких утримували на вітамін А-дефіцитній дієті, демонструють значне « зниження накопичення ліпофусцину. |(Каїе еї аІ., Меси. Адеїпо Оеум., 35:291-305 (1986); Каїе еї аї., Меср. шщ с Адеіїпд Оем., 39:81-90 (1987); Каїе еї аї., Віоспіт. Віорпувз. Асіа, 924:432-41 (1987)). Додаткові свідчення й того, що зниження рівнів вітаміну А може бути корисним при прогресуванні дегенерації та дистрофії жовтої «» плями, були одержані Кади з колегами, у яких зниження рівнів вітаміну А в очах приводило до зниження як ліпофусцину, так і А2Е. |Кайди еї аї., Ргос. Май. Асад. сі. ОБА, 100:4742-7 (2003); Кади еї аї., Ргос. Май.
Асай. Зсі. ОБА, 101:5928-33 (2004). о Було показано, що введення аналога ретиноєвої кислоти, М-4-(гідроксифеніл)уретинаміду (НРК або фенретинід), спричинює зниження ретинолу сироватки та КВР. (ГРогтеїрї еї аі., Сапсег Кевз. 49:6149-52 (1989); - ЕБогтей ебг аїЇ., У. Сі Опсої., 11:2036-42 (1993); Тоітіві еї аїЇ., Сапсег Ерідетіо!ї. ВіотагКеге Ргем.,
Ге) 3:507-10 (1994)). Іп міго дослідження продемонстрували, що НРК перешкоджає нормальній взаємодії ТТК з КВР.
ІМаїреї еї аі., Віоспіт. Віорнуз. Асіа 1294: 48-54 (1996); Ноїмеп е! аї/., Іпі. У. Сапсег 71:654-9 (1997). бо Таким чином, модулятори (наприклад, НРК), що інгібують доставку ретинолу клітинам шляхом переривання з зв'язування ретинолу з апо-КВР або голо-КВР (КВР ретинол) з його транспортним білком, ТТК, або підвищена ниркова екскреція КВР та ТТК, були б корисними для зниження рівнів вітаміну А сироватки та накопичення ретинолу та його похідних у цільових тканинах, таких як око.
Аналогічно, модулятори, що зменшують доступність транспортних білків ретинолу, ретинол-зв'язуючий білок (КВР) та транстиретин (ТТК), також були б корисними для зниження рівнів вітаміну А сироватки і накопичення іФ) ретинолу та його похідних та фізичних виявів у цільових тканинах, таких як око. Наприклад, було показано, що ко ТТК є складовим компонентом друзів, що дозволяє припустити пряму участь ТТ у вік-асоційованій дегенерації жовтої плями. |Миїйпв, К.Р., РЕАЗЕВ 3. 14:835-846 (2000); РгГеПег В.А., еї аіІ., МоІесшаг Мівіоп 10:23-30 (2004)). во Очікується, що такий саме підхід до модуляції рівнів або активності КВР та/(або ТТК у ссавця знайде застосування у лікуванні метаболічних розладів, таких як діабет типу І або типу ІЇ, ІН, розлади, пов'язані з кістками, такі як гіперостоз, хвороби невірної укладки та агрегації білків, такі як системні амілоїдози і хвороба Альцгеймера та синдромом Алстрема-Халгрена.
Таким чином, один варіант втілення способів та композицій, розкритих тут, пропонує модуляцію рівнів або б5 активності КВР або ТІК у ссавця шляхом введення ссавцю щонайменше один раз ефективної кількості щонайменше однієї сполуки, вибраної з групи, що складається з інгібітора транскрипції КВР, інгібітора транскрипції ТТК, інгібітора трансляції КВР, інгібітора трансляції ТТК, агента кліренсу КВР, агента кліренсу
ТТК, антагоніста КВР, оаагоніста ВР, оаантагоніста ТІК, агоніста ТТК та антагоніста рецептора ретинол-зв'язуючого білка.
Реєтинол-зв'язуючий білок (КВР) та транстиретин (ТК)
Ретинол-зв'язуючий білок або КВР, є одноланцюговим поліпептидом з молекулярною вагою приблизно 21кДа. КВР був клонований та секвенований, а його амінокислотна послідовність визначена. |Соіапіцпі еї аї.,
Мис. Асідз Кев., 11:7769-7776 (1983). Тривимірна структура КВР показує наявність спеціалізованого гідрофобного кармана, призначеного для зв'язування та захисту жиророзчинного вітаміну ретинолу. |Мем/сотег ло еК а, РМВО 3., 3:1451-1454 (1984)). В іп міго експериментах було показано, що культури гепатоцитів синтезують та секретують КВР. |ВІапег, МУ.5., Епдосгіпе Кем., 10:308-316 (1989)). Подальші експерименти продемонстрували, що багато клітин містять МРНК КВР, що дозволяє припустити наявність широкого розподілу синтезу КВР в організмі. |Див. ВіІапег (1989)). Більшість КВР, що секретується печінкою, містить ретинол у молярному співвідношенні 1:1, а зв'язування ретинолу з КВР є потрібним для нормальної секреції КВР.
В клітинах КВР тісно зв'язується з ретинолом в ендоплазматичному ретикулюмі, де він присутній у високих концентраціях. Зв'язування ретинолу з КВР ініціює транслокацію ретинолу-КВР з ендоплазматичного ретикулюму в комплекс Гольджі, з наступною секрецією ретинолу-КВР з клітин. КВР, що секретується гепатоцитами, також допомагає у перенесенні ретинолу з гепатоцитів до зірчастих клітин, де відбувається пряма секреція ретинолу-КВР в плазму.
У плазмі, приблизно 95956 КВР плазми асоційовано з транстиретином (ТТК) у співвідношенні 1:1 мол./мол., причому по суті весь вітамін А плазми є зв'язаним з КВР. ТТК є добре охарактеризованим білком плазми, що складається з чотирьох ідентичних субодиниць з молекулярною вагою 54980. Повна тривимірна структура, визначена методом рентгенівської дифракції, показує наявність великих В-листів, розташованих тетраедрично.
ІВіаКе еї аї., 9. Мої. Віо!., 121:339-356 (1978)). Через центр тетрамера проходить канал, у якому розташовані сч ов два сайти зв'язування тироксину. Однак, лише одна молекула тироксину, по-видимому, нормально зв'язується з
ТТК внаслідок негативної кооперативності. Комплексоутворення ТТК з КВР-ретинолом, як вважають, знижує і) клубенькову фільтрацію ретинолу, тим самим збільшуючи період напіввиведення ретинолу та КВР у плазмі приблизно утричі.
Модуляція транскрипції та трансляції ТТК та КВР с зо Миші, що не мають КВР, мають порушену функцію сітківки та доступність вітаміну А. (Очагаго, |, еї аї.,
ЕМВО 3. 18:4633-4644 (1999)), який цілююм включений сюди за посиланням. Хоч КВР-/- миші можуть со накопичувати та зберігати ретинол у гепатоцитах, вони нездатні мобілізувати ці печінкові запаси ретинолу, що с спричинює низький статус вітаміну А та робить мишей повністю залежними від регулярого прийому харчового вітаміну А. (Оцагаго (1999)). Аналогічно, рівні ретинолу також знижуються у транстиретин-дефіцитних мишей, -- які мають низькі рівні циркулюючого ретинолу та КВР, ІЕріквороц, М., еї аїЇ.,, Рос. Май. Асай. зобі. со 90:2375-2379 (1993); мап Веппекит, А.М., еї аї., У. Віої. Спет. 276:1107-1113 (2001)), демонструючи, що ТТК підтримує нормальні рівні ретинолу та метаболітів ретинолу в плазмі.
Отже, способи та композиції, що модулюють КВР або ТТК у суб'єкта, прямо впливають на зв'язування ретинолу та наступну доставку ретинолу в око. Якщо агент знижує доставку ретинолу в очі особи з « Вітреоретинальною хворобою, такою як ретинопатії та дегенерації жовтої плями, то в такому оці буде з с генеруватися знижена кількість ало-транс-ретиналю, що також знижує кількість А2Е, утворюваного в тому самому оці. Оскільки А2Е є цитотоксичним для клітин ока, зокрема, для клітин, з яких складається сітківка ;» ока, очікується, що знижена кількість А2Е в очах пацієнта з вітреоретинальною хворобою створюватиме корисний ефект. Таким чином, очікується, що модуляція (зокрема, даун-регуляція) рівнів КВР та ТТК сироватки забезпечуватиме корисний ефект для пацієнтів з різними вітреоретинальими станами та хворобами, включаючи,
Го! без обмеження, ретинопатії та дегенерації жовтої плями. Крім того, очікується також, що така модуляція створюватиме корисний ефект для пацієнтів, наприклад, при лікуванні метаболічних розладів, таких як діабет - типу ! або типу ІІ, ПН, розлади, пов'язані з кістками, такі як гіперостоз, хвороби невірної укладки та 2) агрегації білків, такі як системні амілоїдози і хвороба Альцгеймера та синдром Алстрема-Халгрена. Способи 5р промотування нижчих рівніву ТТК та КВР сироватки включають, лише як приклад, даун-регуляцію транскрипції со ТТК та/або КВР, даун-регуляцію трансляції ТТК та/або КВР, інгібування пост-трансляціонної модифікації ТТтК
Ге та/або КВР, промотування внутрішньоклітинної деградації КВР та/або ТТК, інгібування позаклітинної секреції
ЕВР та/або ТТЕ, та/або підвищення швидкості кліренсу ТТК та/або КВР сироватки.
Одним варіантом втілення способів та композицій, розкритих тут, є модуляція рівнів або активності ТТК або
КВР будь-якими засобами, що впливають на транскрипцію ТТК або КВР і, таким чином, експресію відповідних
МРНК транскриптів у клітинах. Таким чином, експресія рецептора КВР або ТТК може бути даун-регульована, (Ф) наприклад, за допомогою антисмислових олігонуклеотидів до мРНК, що кодує КВР або ТТК, або шляхом ка даун-регуляції транскрипції такої МРНК або шляхом модуляції транспорта мРНК, процесингу, деградації і т.д.
Така даун-регуляція або модуляція може використовувати способи, відомі фахівцям, наприклад, за допомогою во інгібіторів транскрипції.
Трансляція рецептора ретинол-зв'язуючого білка з МРНК КВР та ТТК може також регулюватися шляхом даун-регуляції експресії цього білка. Така даун-регуляція або модуляція може використовувати способи, відомі фахівцям, наприклад, за допомогою неспецифічних або специфічних інгібіторів трансляції КВР або ТТ.
Наприклад, модуляція транскрипції або трансляції КВР може відбуватися шляхом введення специфічних або 65 неспецифічних інгібіторів транскрипції або трансляції КВР. 5-Транскрипційна регуляторна ділянка КВР людини була клонована та секвенована. |Див. С'Опоїтіо, С, еї аі, ЕМВО 4. 4:1981-1989 (1985); Соіопіцопі, М., еї аІ.,, ЕМВО .). 6:631-636 (1987)|, які обидва включені сюди за посиланням. Було показано, що експресія КВР миші регулюється ретиноєвою кислотою, причом було показано, що як ало-транс ретиноєва кислота, так і 9-цис ретиноєва кислота індукують експресію МРНК КВР у доза- та час-залежний спосіб, Пеззеп, К.А. апа Заїге, МА,
Мої. СеїЇ Віоспет., 211:85-94 (2000)). Таким чином, одним варіантом втілення, розкритим тут, є використання агоністів та антагоністів ретиноєвої кислоти, таких як антагоністи КЕХК та КАК або ретинілметиловий простий ефір Ідив. Запі, В.Р., еї аіІ., Віоспет. Віорпуз. Кев. Соттип., 223: 293-298 (1996), яку цілюом включено сюди за посиланнямі, для модуляції транскрипції або трансляції КВР у клітині. Інші регулятори транскрипції та трансляції КВР включають естроген, прогестерон, тестостерон та дексаметазон |див. Ерегпагаї, О.М., еї аї., 7/0 Віої. Кергод. 60:714-720 (1999); Виссо К.А., еї аї., Епдосгіпоюду 37:3111-3122 (1996); МеКеагіп, О.М., еї аІ., У. Віої. Спет. 263:3261-3265 (1988)). НМЕ-4, член сімейства зв'язуючих білків цинкового пальця, також регулює експресію КВР та ТК. |Ошпсап, 5.А., еї аіІ., Оемеюртепі 124:279-287 (1997); Науаврпї, М., еї аї., 9.
Сііп. Раїйої.: Мої. Раїйої. 52:19-24 (1999)), які обидва включені сюди за посиланням. Отже, агоністи НМЕ-4 та антагоністи і зв'язуючі білки 7п-пальця можуть бути корисними для модуляції транскрипції або трансляції КВР /5 або ТК.
ТТК регулюється різноманітними печінковими специфічними факторами транскрипції, включаючи печінковий ядерний фактор (НМЕ) 1, НМЕ-3, НМЕ-4 та НМЕ-6. Див. Науавзпїі, МУ., еї аї., 9. Сііп. Раїпої.: Мої. Раїної. 52:19-24 (1999); Затадапі, О., еї аІ., Мої. СеїІ. Віої. 16:6273-6284 (1996)), які обидва цілком включені сюди за посиланням. ССААТ/Енхансер-зв'язуючий білок (С/ЕВР) та зв'язуючі білки жирних кислот також гадано беруть 2о участь в трансактивації ТК у гепатоцитах. |Див. Науазні (1999); РизКав, І.., еї аї., Ргос. Май). Асай. зо. 100:1580-1585 (2003)), що цілком включена сюди за посиланням.
Інші транскрипційні та трансляційні регулятори транскрипції або трансляції КВР або ТТК включають зікМА рибозими, антитіла, антисмислові олігонуклеотиди або аптамери.
В одному варіанті втілення, короткі інтерферуючі КМА (зікМА) можуть модулювати транскрипцію або сч ов трансляцію КВР або ТТК шляхом РНК-втручання (КМАЇ) або пост-транскрипційного генного сайленсингу (РТО5)
Ідив., наприклад, Кеціпо еї аї., (2001) Сепез ЮОемеїіор. 15:2654-2659). Молекули зікМА можуть націлюватися на і) гомологічні молекули мРНК для їхнього руйнування шляхом розщеплення молекули мРНК на ділянці, охопленій молекулою зікМА. Відповідно, зікМА здатні націлюватися та розщеплювати гомологічні МРНК ТТК або КВР і тому є корисними для модуляції рівнів або активнсті ТТК або КВР у суб'єкта. с зо В іншому варіанті втілення, рибозими можуть бути використані при модуляції транскрипції або трансляції
ЕВР або ТТК. Рибозими є ферментативними молекулами РНК, здатними каталізувати специфічне розщеплення со
РНК. Механізм дії рибозимів включає послідовність-специфічну гібридизацію молекули рибозиму до с комплементарної цільової РНК, з наступною подією ендонуклеолітичного розщеплення. До складу молекули рибозиму мають входити одна чи більше послідовностей, комплементарних до цільового гена мРНК, і вони -- повинні включати добре відому каталітичну послідовність, відповідальну за розщеплення мРНК. Цю со послідовність див., наприклад, у (патенті США Мо5093246). Хоч рибозими, що розщеплюють мРНК по сайт-специфічним послідовностям розпізнавання, можуть бути використані для знищення мРНК, які кодують КВР або ТТК, можуть бути використані також рибозими "головка молотка". Рибозими "головка молотка" розщеплюють
МРНК в положеннях, що визначаються фланкуючими ділянками, які утворюють комплементарні пари основ з « цільовою мРНК. Єдиною вимогою є те, що цільова мРНК повинна мати таку послідовність двох основ: 5-005-3. нау с Конструювання та продукування рибозимів "головка молотка" є добре відомими фахівцям. Рибозими, розкриті тут, можуть також включати ендорибонуклеази РНК (тут та надалі "рибозими Сесі-типу"), такі як та, що присутня ;» в природних умовах у Теігапутепа Іпегторпіа (відома як ЇІМ5 або 1-19 ІМ5 РНК). Рибозими Сесп-типу мають активний сайт з восьми пар основ, який гібридизується з послідовністю цільової РНК після того, як відбудеться розщеплення цільової РНК. Способи та композиції, розкриті тут, охоплюють такі рибозими Сесп-типу, що націлені
Го! на послідовності активного сайта з восьми пар основ, присутні в генах, що кодують КВР або ТТ.
В ще іншому варіанті втілення, для модуляції транскрипції чи трансляції ТТК або КВР у суб'єкта можуть - бути використані антитіла. Термін "антитіло" в тому значенні що використовується тут, стосується 2) поліпептиду, який включає каркасну ділянку гена імуноглобуліну або його фрагменти, що специфічно зв'язуються 5р та розпізнають антиген. Імуноглобулінові гени, що розпізнаються, включають каппа, лямбда, альфа, гамма, бо дельта, епсилон та мю-константні ділянки, а також множину генів варіабельних ділянок імуноглобуліну. Легкі
Ге ланцюги класифікуються як каппа або лямбда. Важкі ланцюги класифікуються як гамма, мю, альфа, дельта або епсилон, які у свою чергу утворюють класи імуноглобулінів ДС, ІМ, ІдА, ДО та І9Е, відповідно. В каждому класі дО існує кілька ізотипів (наприклад, ІДС, ІдС2 і т.д.). Типово, антиген-зв'язуюча ділянка антитіла буде найбільш критичною при визначенні специфічності та афінності зв'язування.
Приклади структурних блоків імуноглобуліну (антитіла) включають тетрамер. Кожний тетрамер складається з
Ф) двох ідентичних пар поліпептидних ланцюгів, причому кожна пара має один легкий ланцюг (приблизно 25кДа) та ка один важкий ланцюг (приблизно 50-7ОкДа). М-кінець кожного ланцюга утворює варіабельні ділянки з приблизно 100-110 чи більше амінокислот, які переважно відповідають за розпізнавання антигену. Терміни "варіабельний во легкий ланцюг" (МІ) та варіабельний важкий ланцюг (Мі) стосуються цих легких та важких ланцюгів, відповідно.
Способи приготування антитіл є добре відомими фахівцям. |Див., наприклад, Копіег 8 Міївівіїп (1975)
Майшге, 256:495-497; Нагпомж 5 Іапе (1988) Апііродіев: а І арогаїогу Мапиа!Ї, Соїд Зргіпд Нагрог Габ., Соїа
Зргіпд Нагброг, М.М). Гени, що кодують важкий та легкий ланцюги антитіла, про яке йде мова, можуть бути клоновані з клітини, наприклад, гени, що кодують моноклональне антитіло, можуть бути клоновані з гібридоми та 65 використані для продукування рекомбінантного моноклонального антитіла. Генні бібліотеки, що кодують важкі та легкі ланцюги моноклональних антитіл, можуть також бути вироблені з гібридоми або плазми клітин. Випадкові комбінації генних продуктів з важкими та легкими ланцюгами створюють великий пул антитіл з різною антигенною специфічністю. Методики продукування одноланцюгових антитіл або рекомбінантних антитіл (патент
США Мо4946778; патент СШАМОо 4816567) можуть бути адаптовані до продукування антитіл, використовуваних у
ЗлитиХ білках та способах за даним винаходом. Крім того, трансгенні миші чи інші організми, такі як інші ссавці, можуть бути використані для експресії людських або гуманізованих антитіл. Альтернативно, технологія демонстрації фага може бути використана для ідентифікації антитіл та гетеромерних Бар фрагментів, що специфічно зв'язуються з вибраними антигенами.
Скринінг та вибір кращих антитіл можуть бути проведені різноманітними способами, відомими фахівцям. 70 Початковий скринінг на присутність моноклональних антитіл, специфічних до цільового антигена, може бути проведений, наприклад, шляхом використання способів на основі ЕГІ5А. Вторинний скринінг краще проводять з метою ідентифікації та вибору бажаного моноклонального антитіла для використання у конструюванні мультиспецифічних злитих білків за винаходом. Вторинний скринінг може бути проведений будь-яким придатним способом, відомим фахівцям.
Модулятор, розкритий тут, може також включати одну чи більше антисмислову сполуку, включаючи антисмислову РНК та антисмислову ДНК, які, лише як приклад, є здатними знижувати ендогенний рівень КВР або ТТК у суб'єкта. Таким чином, модулятор, здатний знижувати рівень експресії КВР або ТТК у клітині таким чином, щоб зменшувати рівні або активність ендогенних ТТК або КВР, е включеним до обсягу винаходу. Краще, антисмислові сполуки включають послідовності, комплементарні до нуклеїнових кислот КВР або ТТ.
В одному варіанті втілення, антисмислові сполуки є олігомерними антисмисловими сполуками, особливо, олігонуклеотидами. Антисмислові сполуки специфічно гібридизуються з однією чи більше нуклеїновими кислотами, що кодують КВР або ТТ. В тому значенні, що використовується тут, термін "нуклеїнова кислота, що кодує КВР або ТТК" охоплює ДНК, що кодує КВР або ТІК, РНК (включаючи перед-мРНК та мРНК), транскрибовані з такої ДНК, а також кДНК, похідні від таких РНК. сч
Специфічна гібридизація олігомерної сполуки з її цільовою нуклеїновою кислотою перешкоджає нормальній функції нуклеїнової кислоти. Ця модуляція функції цільової нуклеїнової кислоти сполуками, які специфічно і) гібридизуються з нею, загалом називаються "антисмисловою". Функції ДНК, яким перешкоджають, включають реплікацію та транскрипцію. Функції РНК, яким треба перешкоджати, включають всі життєві функції, такі як, наприклад, транслокацію РНК до сайта трансляції білка, трансляцію білка з РНК, сплайсинг РНК з одержанням с зо однієї чи більше мРНК та каталітичну активність, у якій може брати участь або якій може сприяти РНК.
Загальним ефектом такого втручання в функцію цільової нуклеїнової кислоти є модуляція експресії рецептора со ретинол-зв'язуючого білка або ферменту синтезу ретиноєвої кислоти (включаючи ретинолдегідрогеназу та с ретинальдегідрогеназу). Антисмислові конструкти описані детально в (патенті США Моб100090 (Мопіа еї аї.), та
Мескегз еї а!., 1992, Стії. Кем. Опсод. 3(1-2):175-231), вміст яких включений сюди за посиланням. --
В іншому варіанті втілення, аптамери використовуються для модуляції транскрипції або трансляції КВР або со
ТТК у суб'єкта. Аптамери стосуються реагентів, генерованих шляхом вибору з комбінаторної бібліотеки (типово іп міїго), у якій цільова молекула, звичайно, але не виключно, білок або нуклеїнова кислота, використовується для вибору з комбінаторного пула молекул, загалом, але не виключно, олігонуклеотидів, що є здатними зв'язуватися з цільовою молекулою. Вибрані реагенти можуть бути ідентифіковані як первинні аптамери. Термін « аптамер" включає не лише первинний аптамер та його оригінальний формі, але також вторинні аптамери, ще) с похідні від (тобто, утворювані шляхом мінімізації та/або модифікації) первинного аптамера. Аптамери, таким чином, мають поводитися як ліганди, зв'язучись з їхньою цільовою молекулою. |Див. БІШІ апа 52оКа, ;» РПпапгтасеціїса| Кев. 12(4):465-483 (1995)). У способах та композиціях, розкритих тут, аптамери, що зв'язуються з нуклеїновою кислотою або білками, які беруть участь в транскрипції або трансляції або регуляції транскрипції або трансляції, можуть бути використані для модуляції транскрипції або трансляції КВР або ТК у о суб'єкта.
Може бути використана комбінація двох чи більше модуляторів, наприклад, комбінація КВР модулятора та - модулятора транскрипції або трансляції ТТК. Такі складові курси лікування можуть бути введені одночасно або 2) послідовно, наприклад, по черзі.
Модуляція зв'язування або кліренсу КВР або ТТК м суб'єкта со Перед тим, як ретинол, зв'язаний з КВР, буде транспортуватися у кровотоці для доставки в око, він повинен
Ге утворити комплекс з ТТК. Саме цей вторинний комплекс дозволяє ретинолу залишатися в циркуляції протягом тривалих періодів часу. За відсутності ТТК, комплекс ретинол-КВР швидко виводився б у сечі. Аналогічно, за відсутності КВР, транспорт ретинолу у кровотоці та поглинання клітинами зменшувалося 6.
Іншим варіантом втілення винаходу, таким чином, є модуляція доступності КВР або ТТК для комллексоутворення з ретинолом або ретинолом-КВР у кровотоці шляхом модулювання характеристик
Ф) зв'язування або швидкостей кліренсу КВР або ТТ. Як згадувалося вище, зв'язування ТТК з голопротеїном КВР ка знижує швидкість кліренсу КВР та ретинолу. Таким чином, шляхом модулювання доступної або активності КВР або ТТК, можна аналогічно модулювати рівні ретинолу у суб'єкта, який потребує цього. во Наприклад, зв'язування антагоністів ретинолу з КВР може бути використане у способах та композиціях, розкритих тут. Антагоніст ретинолу, що зв'язується з КВР, може включати похідні або аналоги ретинолу, які конкурують зі зв'язуванням ретинолу з КВР. Альтернативно, антагоніст може включати фрагмент КВР, який конкурує з нативним КВР за зв'язування з ретинолом, але не забезпечує доставки ретинолу до клітин. Він може включати ділянки, важливі для зв'язування КВР з рецептором ретинол-зв'язуючого білка клітини. Альтернативно 65 або на додаток до цього, може бути використаний імуноглобулін, здатний зв'язуватися з КВР або іншим білком, наприклад, на клітинній поверхні, за умови, що він перешкоджає здатності КВР зв'язуватися з ретинолом та/або поглинанню ретинолу шляхом зв'язування КВР з рецептором ретинол-зв'язуючого білка. Як вказано вище, імуноглобулін може бути моноклональним або поліклональним антитілом.
Як згадувалося вище, одним засобом модуляції зв'язування КВР з ретинолом може бути конкурентне зв'язування агоністів або антагоністів КВР, таких як аналоги ретинолу. Таким чином, один варіант втілення у способах та композиціях, розкритих тут, передбачає агоністи КВР або антагоністи КВР для модулювання рівнів або активності КВР. Наприклад, було показано, що введення аналога ретиноєвої кислоти,
М-4-(гідроксифеніл)ретинаміду (НРК або фенретиніду), спричинює різке зниження ретинолу та КВР сироватки. (Богтеїй еї аїЇ., Сапсег Кев., 49:6149-52 (1989); Рогтеїї ей аїЇ., 9. Сіп. Опсої., 11:2036-42 (1993); 7/0 Топіві еї аі., Сапсег Ерідетіої. Віотагкегв Ргем., З:507-10 (1994)), п міго дослідження продемонстрували, що НРК перешкоджає нормальній взаємодії ТК з КВР. |Див. Маїрен еї аї., Віоспіт. Віорпуз. Асіа 1294:48-54 (1996); Ноїмеп еї а)/., Іпі. У. Сапсег 71:654-9 (1997)|.
Інші приклади потенційних модуляторів рівнів або активності КВР включають похідні вітаміну А, такі як третиноїн (ало-транс-ретиноєва кислота) та ізотретиноїн (13-цис-ретиноєва кислота), які використовуються в лікуванні акне та деяких інших розладів шкіри. Інші похідні включають етилретинамід. В деяких аспектах у способах та композиціях, розкритих тут, передбачається, що похідні ретинолу, похідні ретинілу та споріднені ретиноїди можуть бути використані самі або у комбінації з іншими похідними ретинолу або спорідненими ретиноїдами.
Далі, потенційні модулятори рівнів або активності КВР включають ретинільні похідні, що мають структуру формули (І) та формули (І):
ЗУ се | о
Х І с 30 . І со (а) Я, Формула (І), Ф у якій Хі вибирають з групи, що складається з МА, О, 5, СНЕ2; В! означає (СНА2),-І 1-3, де х дорівнює 0, - 1, 2 або 3; І! означає простий зв'язок або -С(0)-; В? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, со (С4-Су)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, -Ф(0)-(С14-С.)-алкілу, -С(0)-(С4-С4)-фторалкілу, -С(0)-(С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; І КЗ означає Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що « складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та - с 70 гетероциклу; або їхні активні метаболіти або фармацевтично прийнятні проліки або сольвати; або ;»
За За х! (ее) й ім
Фо (Б) формула (Ії) бо у якій Хі вибирають з групи, що складається з МА, О, 5, СНЕ2; В! означає (СНА2),-І 1-3, де х дорівнює 0, що) 1, 2 або 3; І означає простий зв'язок або -С(0)-; КВ? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, (С4-Су)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, -С(0)-(С4-С4)-алкілу, -С(0)-(С4-С4)-фторалкілу, -С(0)-(С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; і КЗ означає Н го або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що о складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або їхні активні метаболіти або фармацевтично прийнятні проліки або сольвати. ю Фенретинід (який тут та надалі називається гідроксифенілретинамідом) є одним прикладом сполуки, що має структуру формули (ІІ), і є особливо придатним для композицій та способів, розкритих тут. Як буде пояснено 60 нижче, фенретинід може бути використаний як модулятор зв'язування ретинолу з КВР. В деяких аспектах способів та композицій, описаних тут, похідні фенретиніду можуть бути використані замість фенретиніду або в комбінації з ним. В тому значенні, що використовується тут, "похідне фенретиніду" стосується сполуки, хімічна структура якої є хімічно похідною від фенретиніду.
В деяких варіантах втілення, похідні фенретиніду, що можуть бути використані, включають, без обмеження, 65 С-глікозидні та ариламідні аналоги М-(4-гідроксифеніл)ретинамід-О-глюкороніду, включаючи, без обмеження, 4-(ретинамідо)феніл-С-глюкоронід, 4-(ретинамідо)феніл-С-глюкозид, 4-(ретинамідо)феніл-С-ксилозид,
4-(ретинамідо)бензил-С-глюкоронід, 4-(ретинамідо)бензил-С-глюкозид, 4-(ретинамідо)бензил-С-ксилозид; (|і етиноїл-р-глюкоронідні аналоги, такі як, наприклад, 1-( Д-О-глюкопіранозил)ретинамід та 1--О-глюкопіранозилуронозил)ретинамід, описані в |(патентах США МоМо 5516792, 5663377, 5599953, 5574177, та ВНаїпадаг еї аі., Віоспет. Рнагтасої., 41:1471-7 (1991)), які всі включені сюди за посиланням.
В інших варіантах втілення, можуть бути використані інші похідні вітаміну А, включаючи розкриті у
І(патенті США Мо4743400)Ї, який включений сюди за посиланням. Ці ретиноїди включають, наприклад, ало-транс-ретиноїлхлорид, ало-транс-4-(метоксифеніл)ретинамід(метоксифенілретинамід), 13-цис-4-(гідроксифеніл)ретинамід та ало-транс-4--етоксифеніл)ретинамід. (Патент США Мо4310546), який 7/0 Включений сюди за посиланням, описує М-(4-ацилоксифеніл)-ало-транс-ретинаміди, такі як, наприклад,
М-(4-ацетоксифеніл)-ало-транс-ретинамід, М-(4-пропіонілоксифеніл)-ало-транс-ретинамід та
М-(4-н-бутирилоксифеніл)-ало-транс-ретинамід, які усі призначені для використання в певних варіантах втілення.
Інші похідні або метаболіти вітаміну А, такі як М-(1Н-тетразол-5-іл)уретинамід, М-етилретинамід, 13-цис-М-етилретинамід, М-бутилретинамід, етретин (ацитретин), етретинат, третиноїн (ало-транс-ретиноєва 7/5 Кислота) або ізотретиноїн (13-цис-ретиноєва кислота) можуть передбачатися для використання в певних варіантах втілення. |Див. попередні патентні заявки США МоМо 60/582293 та 60/602675; див. також Типоп еї аї.,
Іпї. 9. Ехр. Раїйої., 73:551-63 (1992)), які усі включені сюди за посиланням.
Аналогічно, модуляція зв'язування ТТК може здійснюватися шляхом зв'язування конкурентних агентів з лігандами ТТК, такими як тироксин або трийодотиронін, або Їхніми відповідними аналогами, або зв'язування КВР
З ТК. ТТК є тетрамерним білком, який складається з ідентичних р-листів сендвіч-структур субодиниць з 127 амінокислот, і його тривимірна конфігурація є відомою. |Віаке, С, еї аїЇ., У. Мої. ВіоІ. 61:217-224 (1971);
ВіаКе, С. еї аїЇ., 9. Мої. Віої. 121:339-356 (1978). ТК утворює комплекси з голо-КВР та збільшує період напіввиведення ретинолу та КВР шляхом запобігання гломерулярній фільтрації КВР та ретинолу. Таким чином, модулювання зв'язування ТТК з голо-КВР, може модулювати рівні КВР та ретинолу шляхом зменшення періоду Га напіввиведення цих композицій.
Тривимірна структура комплексів ТТК з голо-КВР показує, що природний ліганд ТТК, тироксин, не і) перешкоджає зв'язуванню з голопротеїном КВР. |Мопасо, Н.ГЇ., еї аїЇ., Зсіепсе, 268:1039-1041 (1995)). Однак, дослідження з використанням конкурентних інгібіторів зв'язування тироксину показали, що може відбуватися руйнування комплексу ТТК-голопротеїн КВР, приводячи до зниження рівнів ретинолу плазми у суб'єкта. сі
Наприклад, метаболіти 3,4,3'4"-тетрахлорбіфенілу зменшують число сайтів зв'язування КВР на ТТК та інгібують утворення комплексу ТТК-голопротеїн КВР. |Див. Вгошмег, А., еї аі,, Спет. Віої!. Іпіегасі.,, 68:203-17 (1988); со
Вгоцуег, А., еї аї., ТохісоЇ. Аррі. Рпаптасої. 85:310-312 (1986). Таким чином, один варіант втілення со способів та композицій, розкритих тут, включає використання гідроксильованих полігалогенованих ароматичних вуглеводневих метаболітів для модуляції доступності ТТК або КВР. --
Лише як приклад, інші модулятори ТТК включають диклофенак, аналог диклофенаку, сполуку малої ее молекули, аналог ендокринного гормону, флавоноїд, нестероїдний протизапальний лікарський засіб, бівалентний інгібітор, серцевий агент, пептидоміметик, аптамер та антитіло.
В одному варіанті втілення, нестероїдні протизапальні агенти можуть бути використані як модулятори ТТК, « включаючи, без обмеження, флуфенамову кислоту, мефенамову кислоту, меклофенамову кислоту, дифлунісал, диклофенак, диклофенамову кислоту, суліндак та індометацин. |Див. Рей(егзоп, З.А., еї аіЇ.,, Ргос. Май. Асаай. - с Зсі. 95:12956-12960 (1998); Ригкеу, Н.Е., еї аїЇ.,, Ргос. Май. Асад. Зсі. 98:5566-5571 (2001)), які обидві ц цілком включені сюди за посиланням. "» Аналоги диклофенаку можуть також бути використані у поєднанні зі способами та композиціями, розкритими тут. Деякі приклади включають 2-((2,6-дихлорфеніл)аміно|бензойну кислоту; 2-((3,5-дихлорфеніл)аміно|бензойну
Кислоту; З3,5-дихлор-4-((4-нітрофеніл)аміно|бензойну кислоту; 2-(3,5-дихлорфеніл)аміно|-бензолоцтову кислоту (оо) та 2-(2,6-дихлор-4-карбонова кислота-феніл)аміно|-бензолоцтову кислоту. |Див. О2а, М.В. еї аї., 9. Мед. -3з Спет. 45:321-332 (2002))|, який цілком включений сюди за посиланням. Аналогічно, аналоги дифлунісалу можуть також бути використані у поєднанні зі способами та композиціями, розкритими тут. Деякі приклади включають оз 3 5'-дифторбіфеніл-З-ол; 2'4"-дифторбіфеніл-З-карбонову кислоту; 2'4"-дифторбіфеніл-4-карбонову кислоту; 2-фторбіфеніл-З-карбонову кислоту; 2"-фторбіфеніл-4-карбонову кислоту; 3'5'-дифторбіфеніл-3-карбонову со кислоту; 35'-дифторбіфеніл-4-карбонову кислоту; 2,6'-дифторбіфеніл-3-карбонову кислоту; вгз 2,6'-дифторбіфеніл-4-карбонову кислоту; біфеніл-4-карбонову кислоту; 4'-фтор-4-гідроксибіфеніл-3-карбонову кислоту; 2'-фтор-4-гідроксибіфеніл-З-карбонову кислоту; 3'5'-дифтор-4-гідроксибіфеніл-З-карбонову кислоту; 2",4-дихлор-4-гідроксибіфеніл-3-карбонову кислоту; 4-гідроксибіфеніл-3-карбонову кислоту; 5Б о З,5--дифтор-4-гідроксибіфеніл-З-карбонову кислоту; 35'-дифтор-4-гідроксибіфеніл-4-карбонову кислоту; 35'-дихлор-4"-гідроксибіфеніл-3-карбонову кислоту; 35'-дихлор-4"-гідроксибіфеніл-4-карбонову кислоту; о 35'-дихлор-3-формілбіфеніл; 35'-дихлор-2-формілбіфеніл; 2,4-дихлорбіфеніл-3-карбонову кислоту; ко 2",4-дихлорбіфеніл-4-карбонову кислоту; /35'-дихлорбіфеніл-З-ілметанол; / 3',5'-дихлорбіфеніл-4-ілметанол; або 3,5'-дихлорбіфеніл-2-ілметанол. |Див. АдатвекКкі-УУепіег, 5.Ї., еї аЇ., 9У. Мей. Спет. 47:355-374 (2004), бо опис якої цілком включений сюди за посиланням. Бівалентні інгібітори, що з'єднують аналоги малої молекули в одну сполуку, також можуть бути використані у поєднанні з способами та композиціями, розкритими тут. (Сгееп,
М.5., еї аї., У. Ат. Спет. ос, 125:13404-13414 (2003)).
Було показано, що флавоноїди та споріднені сполуки також конкурують з тироксином за зв'язування з ТТ.
Лише як приклад, деякі флавоноїди, що можуть бути використані у поєднанні зі способами та композиціями, 65 розкритими тут, включають З-метмн-4",б-дигідрокси-3,5'-дибромфлавон або 35'-дибром-2',4 4", б-тетрагідроксіаурон. Флавеноїди та флаваноїди, що є порідненими з флавоноїдами, також можуть бути використані як модулятори зв'язування ТТК. На додаток, було показано, що серцеві агенти конкурують з тироксином за зв'язування з ТТК. |Див. Реадгага, Р., еї аіІ., Епдосгіпоїсюду 137:4902-4914 (1996)), яку включено сюди за посиланням. Ці агенти включають, лише як приклад, мілринон та амринон. Див. Юамів,
Р. егаї,, Віоснет. Рнагтасої. 36:3635-3640 (1987); Соду, М., Сііп. Спет. Гар. Меа. 40:1237-1243 (2002).
Додатково, було показано, що аналоги, агоністи та антагоністи гормонів є ефективними конкурентними інгібіторами тиреоїдного гормону, включаючи тироксин та трийодтиронін. Наприклад, було показано, що діетилстілбестрол, антагоніст естрогену, зв'язується з та інгібує зв'язування тироксину. |Див. Могаїів-де-за,
Е., еї аї., 9. Віої. Спет. Ериб. (Осі. 6, 20043), яку цілююм включено сюди за посиланням. Тироксинпропіонова 7/0 Кислота, тироксиноцтова кислота та ЗКЕ-94901 є деякими прикладами аналогів тироксину, які можуть діяти як модулятори зв'язування ТТК. |Див. Соду, М. (2002)). На додаток, було також показано, що ретиноєва кислота інгібує зв'язування тироксину з транстиретином людини. (Зтійй, ТУ, еї аї., Віоспіт. Віорпуз. Асіа, 1199:76 (1994)).
Інши варіанти втілення включають використання малих молекул інгібіторів як модуляторів зв'язування ТТК.
Деякі приклади включають М-фенілантранілову кислоту, метиловий червоний, протравний оранжевий І, бісариламін, М-бензил-п-амінобензойну кислоту, фуросамід, апігенін, ресвератрол, дибензофуран, ніфлумову кислоту або суліндак. Див. Вашйгев, Р.МУ., еї а!., Віоогд. 5 Мед. Спет. 6:1389-1401 (1998)), яку включено сюди за посиланням.
Модулятори для використання за даним винаходом мають також включати білок, поліпептид або пептид, включаючи, без обмеження, структурний білок, фермент, цитокін (такий як інтерферон та/або інтерлейкін), антибіотик, поліклональне або моноклональне антитіло або його ефективну частину, таку як Ем-фрагмент, причому антитіло або його частина можуть бути природними, синтетичними або гуманізованими, пептидний гормон, рецептор, сигнальну молекулу чи інший білок; нуклеїнову кислоту, як визначено нижче, включаючи, без обмеження, олігонуклеотид або модифікований олігонуклеотид, антисмисловий олігонуклеотид або модифікований антисмисловий оолігонуклеотид, КДНК, геномну ДНК, штучну або природну хромосому сч об (наприклад, штучну хромосомі дріжджів) або її частину, РНК, включаючи мРНК, тРНК, рРНК або рибозим або пептидну нуклеїнову кислоту (РМА); вірус або вірус-подібні частинки; нуклеотид або рибонуклеотид або його і) синтетичний аналог, які можуть бути модифікованими або немодифікованими; амінокислоту або її аналог, які можуть бути модифікованими або немодифікованими; непептидний (наприклад, стероїдний) гормон; протеоглікан; ліпід; або вуглеводень. До обсягу винаходу включені також малі молекули, включаючи неорганічні с зо та органічні хімікати, які зв'язуються та займають активний сайт поліпептиду, тим самим роблячи каталітичний сайт недоступним для субстрату, перешкоджаючи нормальній біологічній активності. Приклади малих молекул со включають, без обмеження, малі пептиди або пептид-подібні молекули. со
Детектування активності модулятора
Сполуки та композиції, розкриті тут, можуть також бути використані в аналізах для детектування розладів -- з5 доступності КВР або ТТК звичайними засобами. Наприклад, суб'єкт може одержувати будь-які зі сполук або со композицій, розкритих тут, і рівні КВР або ТТК кількісно визначають за допомогою звичайних методів аналізу.
Див. З!йипаагат, М., еї аї., Віоспет. У. 362:265-271 (2002)). Наприклад, типовий неконкурентний сендвіч-аналіз є аналізом, розкритим у (патенті США Мо4486530), який включений сюди за посиланням. В цьому способі, сендвіч-комплекс, наприклад, імунний комплекс, формують в середовищі для аналізу. Комплекс включає аналіт, « перше антитіло або зв'язуючий елемент, що зв'язується з аналітом, та друге антитіло або зв'язуючий елемент що -/- с зв'язується з аналітом або комплексом аналіту та першого антитіла або зв'язуючого елемента. Потім сендвіч-комплекс детектують і співвідносять з присутністю та/або кількістю аналіту у зразку. Сендвіч-комплекс ;» детектують завдяки присутності в комплексі мітки, причому будь-яке чи обидва з першого антитіла та другого антитіла або зв'язуючих елементів, містить мітки або замісники, здатні з'єднуватися з мітками. Зразок може бути плазмою, кров'ю, екскрементами, тканиною, слизом, сльозами, слиною або сечею, наприклад, для
Го! детектування модуляції швидкостей кліренсу КВР або ТТ. Більш детальне обговорення цього підходу наведене у (патентах США МоМо Ке 29169 та 4474878), описи яких включені сюди за посиланням. - У варіанті описаного вище сендвіч-аналізу, зразок в придатному середовищі вводять в контакт з міченим 2) антитілом або зв'язуючим елементом аналіту та інкубують протягом певного періоду часу. Потім середовище 5р Вводять в контакт з підкладкою, з якою зв'язане друге антитіло або зв'язуючий елемент аналіту. Після бо інкубаційного періоду, підкладку відокремлюють від середовища та промивають для видалення незв'язаних
Ге реагентів. Підкладку або середовище досліджують на присутність мітки, яка пов'язана з присутністю або кількістю аналіту. Більш детальне обговорення цього підходу наведене у (патенті США Мо4098876), опис якого включений сюди за посиланням. 5Б Розкриті тут модулятори, можуть також бути використай в іп мйго аналізах для детектування порушень активності КВР або ТТК. Наприклад, модулятор може бути доданий до зразка, який включає КВР, ТТК та (Ф) ретинол, для детектування руйнування комплексу. Компонент, наприклад, КВР, ТТК, ретинол або модулятор, ка може бути міченим для визначення, чи відбувається порушення утворення комплексу. Утворення комплексу та наступне руйнування може бути детектованим та/або виміряним звичайними засобами, такими як бо сендвіч-аналізи, розкриті вище. Інші системи детектування також можуть бути використані для детектування модуляції КВР або зв'язування ТТК, наприклад, ЕКЕТ детектування утворення комплексу КВР-ТТК-ретинол.
Див. Попередню патентну заявку США Моб0/625532 "Флуоресцентий аналіз модуляторів зв'язування ретинолу", яка повністю включена сюди за посиланням.
Іп міго аналізи генної експресії також можуть бути використані для детектування модуляції транскрипції 65 або трансляції КВР або ТТК розкритими тут модуляторами. Наприклад, як описано |МУодіска еї аї., Майте
ВіоїесппоЇоду 15 (1997)| (яка цілююм включена сюди за посиланням), оскільки гібридизація мРНК корелює з рівнем генної експреси, можна порівняти характеристики гібридизації для визначення відмінностей у генній експресії. Як необмежуючий приклад, параметри гібридизації зразків, оброблених модуляторами, можуть бути порівняні з параметрами гібридизації зразків, які не були оброблені або були оброблені іншою сполукою або іншими кількостями такої саме сполуки. Зразки можуть бути проаналізовані з використанням технології
ДНК-матриці, (див. патент США Моб040138), який цілком включений сюди за посиланням. Аналіз активності КВР або ТТК методом генної експресії може також бути проведений з використанням технології рекомбінантної ДНК шляхом аналізу експресії репортерних білків під керуванням КВР або ТТ промоторних ділянок методом іп міїго.
ІДив., наприклад, Каріеу апа У/аІКег, МоїІесшаг Віотеїйодз Напарсок (1998); М/ївоп апа УМаїКег, Ргіпсіраів апа /о Тесппіднез ої Ргасіїса! Віоспетівігу (2000)), які цілюом включені сюди за посиланням.
Іп міго аналізи трансляції також можуть бути використані для детектування модуляції або трансляції КВР або ТТК розкритими тут модуляторами. Лише як приклад, модуляція трансляції модуляторами може бути детектована з використанням безклітинних систем трансляції білків, таких як екстракт Е. сої), лізат ретикулоцитів кроля та екстракт зародків пшениці, Ідив. Зрігіп, А.5., СеїІ-їее ргоївеіп зупіпезів бБіогеасіог 7/5. А1991)), яка цілюом включена сюди за посиланням, шляхом порівняння трансляції білків в присутності розкритих тут модуляторів та без них. Ефекти модуляторів на трансляцію білка можуть також контролюватися з використанням гель-електрофоретичного аналізу білка або аналізу імунного комплексу для визначення кількісних та якісних відмінностей після додавання модуляторів.
На додаток, інші потенційні модулятори, які включають, без обмеження, малі молекули, поліпептиди, 2о Нуклеїнові кислоти та антитіла, можуть також бути піддані скринінгу з використанням іп мйго способів детектування, описаних вище. Наприклад, способи та композиції, описані тут, можуть бути використані для скринінгу бібліотек малих молекул, бібліотек нуклеїнових кислот, бібліотек пептидів або бібліотек антитіл з використанням наведеного тут опису. Способи скринінгу бібліотек, таких як комбінаторні бібліотеки та інші бібліотеки, розкриті вище, можна знайти в (патентах США МоМо 5591646; 5866341; та 6343257), які цілком с г Включені сюди за посиланням.
Іп мімо детектування активності модулятора і)
На додаток до іп міго способів, розкритих вище, способи та композиції, розкриті тут, можуть також бути використані у поєднанні з іп мімо детектуванням та/або кількісним визначенням впливу модулятора на доступність ТТК або КВР. Наприклад, мічені ТІК або КВР можуть бути введені ін'єкцією суб'єкту, якому с зо кандидат в модулятори був введений раніше, під час або після ін'єкції міченого ТТК або КВР. Суб'єкт може бути ссавцем, наприклад, людиною; однак, можуть бути використані також інші ссавці, такі як примати, коні, собаки, со вівці, кози, фолі, миші або пацюки. Після цього у суб'єкта беруть біологічний зразок та проводять с детектування мітки для визначення доступності ТК або КВР. Біологічний зразок може включати, без обмеження, плазму, кров, сечу, екскременти, слиз, тканину, сльози або слину. Детектування мічених реагентів, -- зв розкритих тут, може проводитися з використанням будь-яких звичайних засобів, відомих пересічним фахівцям, в. ду залежності від природи мітки. Приклади пристроїв для визначення хемолюмінесценції, радіоактивних міток та інших мічених сполук можна знайти в |патентах США МоМо 4618485; 59812021), описи яких включені сюди за посиланням.
Способи лікування, дози та комбіновані терапії «
Композиції, що містять сполуку (сполуки), описані тут, можуть бути введені з метою профілактичного та/або пт») с терапевтичного лікування. Термін "лікування" використовується для позначення профілактичного та/або . терапевтичного лікування. При терапевтичному застосуванні, композиції вводять пацієнту, який вже страждає від а хвороби, стану або розладу, в кількості, достатній для зцілення або щонайменше часткового зупинення симптомів хвороби, розладу або стану. Кількості, ефективні для такого застосування, будуть залежати від
ТЯЖКОСТІ та перебігу хвороби, розладу або стану, попередньої терапії, стану здоров'я пацієнта та відповіді на
Го! лікарські засоби, та думки лікаря-куратора. Вважається, що рядовий фахівець є цілком здатним визначити такі терапевтично ефективні кількості за допомогою рутинних експериментів (наприклад, клінічних випробувань з - ескалацією дози). 2) При профілактичному застосуванні, композиції, що містять сполуки, описані тут, вводять пацієнту, який є сприйнятливим до чи якось інакше має ризик певної хвороби, розладу або стану. Така кількість визначається як со "профілактично ефективна кількість або доза". При такому застосуванні, точна кількість також залежить від
Ге стану здоров'я пацієнта, ваги і т.л. Вважається, що рядовий фахівець в цій області є здатним визначити такі профілактично ефективні кількості за допомогою рутинних експериментів (наприклад, клінічних випробувань з ескалацією дози).
Терміни "посилювати" або "посилення" позначають підвищення або подовження сили чи тривалості бажаного ефекту. Таким чином, по відношенню до посилення ефекту терапевтичних агентів, термін "посилення" (Ф, стосується здатності підвищувати чи подовжувати, за показниками сили чи тривалості, ефект інших ка терапевтичних агентів на систему. "Кількість, що ефективно посилює", в тому значенні, що використовується тут, стосується кількості, достатньої для посилення ефекту іншого терапевтичного агента в бажаній системі. бо При застосуванні на пацієнті, кількості, ефективні для такого використання, будуть залежати від тяжкості та перебігу хвороби, розладу або стану, попередньої терапії, стану здоров'я пацієнта та відповіді на лікарські засоби і від думки лікаря-куратора.
У випадку, коли стан пацієнта не поліпшується, за рішенням лікаря введення сполук може проводитися хронічно, тобто, протягом тривалого періоду часу, включаючи на протязі життя пацієнта, з метою полегшення 65 або іншого контролю чи обмеження симптомів хвороби або стану пацієнта.
У випадку, коли стан пацієнта не поліпшується, за рішенням лікаря введення сполуки може проводитися безперервно або тимчасово припинятися на певні проміжки часу (тобто, "вихідний від ліків").
Після досягнення поліпшення стану пацієнта, при необхідності вводять підтримувальну дозу. Після цього, дозування або частота введення або обидва ці показники, можуть бути зменшені, в залежності від симптомів, до Вівня, при якому зберігається поліпшення хвороби, розладу або стану. Пацієнти може, однак, потребувати періодичного лікування на довготривалій основі при будь-яких рецидивах симптомів.
Кількість конкретного агента, що відповідає такій кількості буде змінюватися в залежності від таких факторів, як конкретна сполука, стан хвороби та її тяжкість, характеристики (наприклад, вага) суб'єкта або хазяїна, що потребує лікування, але, тим не менш, може бути рутинно визначена спрособами, відомими 70 фахівцям, відповідно до конкретних обставин історії хвороби, включаючи, наприклад, конкретний агент, що вводиться, шлях введення, стан, що лікується, та суб'єкт або хазяїн, якого лікують. Загалом, однак, дози, використовувані для лікування дорослих людей, типово будуть в інтервалі 0,02-500Омг за добу, краще, 1-1500мг за добу. Бажана доза може бути зручно презентована як одинична доза або як кратні дози, що вводяться одночасно (або протягом короткого періоду часу) або з відповідними інтервалами, наприклад, як дві, три, 7/5 Чотири чи більше субдоз за добу.
У певних випадках, може бути зручним вводити щонайменше одну зі сполук, описаних тут (або фармацевтично прийнятну сіль, складний ефір, амід, проліки або сольват) у комбінації з іншим терапевтичним агентом. Лише як приклад, якщо одним з побічних ефектів, що виникають у пацієнта після введення однієї з описаних тут сполук, є запалення, то може бути зручним вводити протизапальний агент у комбінації з першим 2о терапевтичним агентом. Або, лише як приклад, терапевтична ефективність однієї зі сполук, описаних тут, може бути посилена шляхом введення ад'юванту (тобто, сам по собі адювант може мати лише мінімальний терапевтичний корисний ефект, але в комбінації з іншим терапевтичним агентом, загальний терапевтичний корисний ефект для пацієнта посилюється). Або, лише як приклад, корисний ефект для пацієнта може бути підвищений шляхом введення однієї зі сполук, описаних тут, з іншим терапевтичним агентом (що також включає сч ов схему лікування), який також має терапевтичний корисний ефект. Лише як приклад, при лікуванні дегенерації жовтої плями, яке включає введення однієї зі сполук, описаних тут, підвищений терапевтичний корисний ефект (8) може бути одержаний шляхом надання пацієнту інших терапевтичних агентів або терапій дегенерації жовтої плями. В будь-якому випадку, незалежно від хвороби, розладу або стану, що лікується, загальний корисний ефект, створюваний для пацієнта, може бути просто адитивним для двох терапевтичних агентів або пацієнт с зо Може відчувати синергічний корисний ефект.
Конкретні необмежуючі приклади можливих комбінованих терапій включають використання щонайменше со однієї сполуки, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, з індукторами оксиду азоту (МО), статинами, с негативно зарядженими фосфоліпідами, антиоксидантами, мінеральними речовинами, протизапальними агентами, антиангіогенними агентами, інгібіторами металопротеїнази матриксу та каротеноїдами. В кількох ї7 з5 випадках, придатні для комбінування агенти можуть належати до численних категорій (лише для прикладу, со лютеїн є антиоксидантом та каротеноїдом). Далі, сполуки, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК, можуть також бути введені з додатковими агентами, які можуть забезпечувати корисний ефект для пацієнта, включаючи, лише як приклад, циклоспорин А.
На додаток, сполуки, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК, також можуть бути використані у « комбінації з процедурами, які можуть забезпечувати додатковий або синергічний корисний ефект для пацієнта, з с включаючи, лише як приклад, використання екстракорпорального реоферезу (також відомого як мембранна . диференційна фільтрація), використання імплантованих мініатюрних телескопів, лазерної фотокоагуляції друзів и?» та мікростимуляційної терапії.
Було показано, що використання антиоксидантів створює корисний ефект для пацієнтів з дегенераціями та дистрофіями жовтої плями. |Див., наприклад, Агсп. ОрпїпаїЇтої., 119: 1417-36 (2001); Зратом, еї аї., 9. Віої!.
Го! Спет., 278:18207-13 (2003)Ї. Приклади придатних антиоксиданте, які можуть бути використані в комбінації із щонайменше однією сполукою, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, включають вітамін С, вітамін Е, - бета-каротин та інші каротеноїди, кофермент ОС, 4-гідрокси-2,2,6,6-тетраметилпіперидин-М-оксил (також відомий 2) як Тетрої), лютеїн, бутилований гідрокситолуол, ресвератрол, аналог тролоксу (РМО-83836-Е) та екстракт чорниці. со Було також показано, що використання певних мінеральних речовин створює корисний ефект для пацієнтів з
Ге макулярними дегенераціями та дистрофіями. |Див., наприклад, Агсй. Орпіпаї!тої., 119: 1417-36 (2001)). Приклади придатних мінеральних речовин, що можуть бути використані в комбінації із щонайменше однією сполукою, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, включають мідь-вмісні мінеральні речовини, такі як оксид міді (лише ов як приклад); цинк-вмісні мінеральні речовини, такі як оксид цинку (лише як приклад); та селен-вмісні сполуки.
Використання певних негативно-заряджених фосфоліпідів також, як було показано, створює корисний ефект (Ф) для пацієнтів з дегенераціями та дистрофіями жовтої плями.| Див., наприклад, Зпабап й Кіспіег, Віої. Спет., ка 383:537-45 (2002); Зпаврап, еї аї., Ехр. Еуе Кев., 75:99-108 (2002)). Приклади придатних негативно заряджених фосфоліпідів, що можуть бути використані у комбінації із щонайменше однією сполукою, що модулює рівні або бо активність КВР або ТТК, включають кардіоліпін та фосфатидилгліцерин. Позитивно-заряджені та/або нейтральні фосфоліпіди можуть також створювати корисний ефект для пацієнтів з дегенераціями та дистрофіями жовтої плями при використанні у комбінації зі сполуками, що модулюють рівні або активність КВР або ТТ.
Було встановлено кореляцію використання певних каротеноїдів з підтриманням фотозахисту. необхідного для фоторецепторних клітин. Каротеноїди є поширеними у природі пігментами від жовтого до червоного 65 Кольору, що належать до групи терпеноїдів, які можуть бути знайдені у рослинах, водоростях, бактеріях та певних тваринах, таких як птиці та молюски. Каротеноїди є великим класом молекул, у якому було ідентифіковано більш ніж 600 поширених у природі каротеноїдів. Каротеноїди включають вуглеводні (каротини) та їхні оксигеновані, спиртові похідні (ксантофіли). Вони включають актиніоеритрол, астаксантин, кантаксантин, капсантин, капсорубін, р-8'-апо-каротеналь
С(апо-каротеналь), дД-12-апо-каротеналь, о-каротин, р-каротин, "каротин" (суміш а- та р-каротинів), у-каротини, Д-цирптоксантин, лютеїн, лікопен, віолеритрин, зеаксантин та складні ефіри їхніх гідроксил- або карбоксил-вмісних членів. Багато каротеноїдів зустрічаються в природі як цис- та транс-ізомерні форми, у той час як синтетичні сполуки є часто рацемічними сумішами.
У людей, сітківка селективно накопичує переважно два каротеноїди: зеаксантин та лютеїн. Ці два 70 каротеноїди, як вважають, допомагають захищати сітківку, тому що вони є сильними антиоксидантами та поглинають сине світло. Дослідження на перепелах встановили, що групи, які годували каротеноїд-дефіцитними кормами, мали сітківки з низькими концентраціями зеаксантину та страждали від тяжких розладів зору, про що свідчить дуже високе число апоптичних фоторецепторних клітин, у той час як група з високими концентраціями зеаксантину мала мінімальні ушкодження. Приклади каротеноїдів, придатних для використання у комбінації із 75 щонайменше однією сполукою, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, включають лютеїн та зеаксантин, а також будь-які з вищезгаданих каротеноїдів.
Придатні індуктори оксиду азоту включають сполуки, що стимулюють ендогенний МО або підвищують рівні ендогенного ендотеліального релаксуючого фактора (ЕОКЕ) іп мімо або є субстратами синтази оксиду азоту. Такі сполуки включають, наприклад, І -аргінін, І-гомоаргінін та М-гідрокси-І -аргінін, включаючи їхні нітрозовані та нітрозильовані аналоги (наприклад, нітрозований І -аргінін, нітрозильований І -аргінін, нітрозований
М-гідрокси-І -аргінін, нітрозильований /М-гідрокси-І! -аргінін, нітрозований І-гомоаргінін та нітрозильований
Ї-гомоаргінін), прекурсори І1-аргініну та/або його фізіологічно прийнятні солі, включаючи, наприклад, цитрулін, орнітин, глутамін, лізин, поліпептиди, що включають щонайменше одну з цих амінокислот, інгібітори ферменту аргінази (наприклад, М-гідрокси-і -аргінін та 2(5)-аміно-б6-бороногексанова кислота) та субстрати СМ синтази оксиду азоту, цитокіни, аденозин, брадикінін, калретикулін, бісакодил та фенолфталеїн. ЕОКЕ є о судинним релаксуючим фактором, що секретується ендотелієм і був ідентифікований як оксид азоту або його близько споріднене похідне |РаЇтег еї аїЇ., Маїйге, 327:524-526 (1987); Ідпаго еї аІ., Ргос. Май. Асай. збі. иИЗА, 84:9265-9269 (1987)|.
Статини служать ліпід-знижувальними агентами та/або придатними індукторами оксиду азоту. На додаток, СМ було продемонстровано співвідношення між використанням статинів та уповільненим початком або розвитком дегенерації жовтої плями. (б. МесОм/іп, еї аї., Вгйівй доцгпа! ої ОрпіпаІтоїоду, 87:1121-25 (2003)). Таким со чином, статини можуть створювати корисний ефект для пацієнта, що страждає від офтальмічного стану (такого «9 як дегенерації та дистрофії жовтої плями та дистрофії сітківки) при введенні в комбінації зі сполуками, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК. Придатні статини включають, лише як приклад, росувастатин, - пітівастатин, симвастатин, правастатин, церивастатин, мевастатин, велостатин, флувастатин, компактин, с ловастатин, далвастатин, флуїндостатин, аторвастатин, аторвастатин-кальцій (який є гемікальцієвою сіллю аторвастатину) та дигідрокомпактин.
Придатні протизапальні агенти, з якими можуть бути використані сполуки, що модулюють рівні або активність «
КВР або ТТК, включають, лише як приклад, аспірин та інши саліцилати, кромолін, недокроміл, теофілін, 70 зилеутон, зафірлукаст, монтелукаст, пранлукаст, індометацин та інгібітори ліпоксигенази; нестероїдні - с протизапальні лікарські засоби (МА!) (такі як ібупрофен та напроксин); преднізон, дексаметазон, інгібітори а циклооксигенази (тобто, інгібітори СОХ-1 та/або СОХ-2, такі як Маргохептм або СеІергехтм); статини (лише як ,» приклад, росувастатин, пітівастатин, симвастатин, правастатин, церивастатин, мевастатин, велостатин, флувастатин, компактин, ловастатин, далвастатин, флуїндостатин, аторвастатин, аторвастатин-кальцій (який є гемікальцієвою сіллю аторвастатину) та дигідрокомпактин); та дисоційовані стероїди. (ее) Придатні інгібітори металопротеїназ матриксу (ММР) можуть також бути введен в комбінації зі сполуками, що - модулюють рівні або активність КВР або ТТК, з метою лікування офтальмічних станів або симптомів, асоційованих з дегенераціями жовтої плями або сітківки. Відомо, що ММР гідролізують більшість компонентів (95) позаклітинного матриксу. Ці протеїнази відіграють головну роль в багатьох біологічних процесах, таких як со 50 нормальне ремоделювання тканин, ембріогенез, загоєння ран та ангіогенез. Однак, надлишкова експресія ММР спостерігалася при багатьох хворобливих станах, включаючи дегенерацію жовтої плями. Було ідентифіковано до) багато ММР, більшість з яких є мультидоменними ендопептидазами цинку. Відомий ряд інгібіторів металопротеїназ |див., наприклад, огляд інгібіторів ММР УУпічакег М. еї аІ., Спетіса! Кеміемуз 99(9):2735-2776 (1999)). Типові приклади інгібіторів ММР включають тканинні інгібітори металопротеїназ (ТІМР) (наприклад,
ТІМР-1, ТІМР-2, ТІМР-З або ТІМР-4), о»-макроглобулін, тетрацикліни (наприклад, тетрациклін, міноциклін та
Ге! доксициклін), гідроксамати (наприклад, ВАТІМАЗТАТ, МАКІМІЗТАТ та ТКОСАОБЕ), хелатори (наприклад, ЕОТА, цистеїн, ацетилцистеїн, О-пеніциламін та солі золота), синтетичні фрагменти ММР, сукцинілмеркаптопурини, де фосфонамідати та гідроксамінові кислоти. Приклади інгібіторів ММР, які можуть бути використані у комбінації зі сполуками, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК, включають, лише як приклад, будь-які з 60 вищезгаданих інгібіторів.
Використання антиангіогенних або анти-МЕСЕ лікарських засобів, як також було показано, створює корисний ефект для пацієнтів з дегенераціями та дистрофіями жовтої плями. Приклади придатних антиангіогенних або анти-МЕСЕ лікарських засобів, які можуть бути використані у комбінації із щонайменше однією сполукою, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, включають Кпшаь мМ2 (І исепіїзтм), триптофаніл-тРНК-синтетазу бо (Тр), Еуе001 (анти-МЕСЕ пегильованії аптамер), скваламін, Ке(аапетм 15т9 (анекортавацетат для суспензій депо; АїЇсоп Іпс.), проліки комбретастатину А4 (СА4Р), Масидептм, Мітергех"м (міфепристон - ги486), субтенонові ін'єкції триамцинолонацетоніду, інтравітреальне введення кристалічного триамцинолонацетоніду, приномастат (АС3340 - синтетичний інгібітор металопротеїнази матриксу, Ріїгег), флуоцинолонацетонід (включаючи Внутрішньоочний імплантат флуоцинолону, Вайвесй 8 Готр/Согйго! Оеїїмегу Зувіетв), інгібітори МЕСЕК (Зидеп) та МЕОСЕ-Тгар (Кедепегоп/Амепіїв).
Інші фармацевтичні терапії, що використовувалися для полегшення розладів зору, можуть бути використані у комбінації із щонайменше однією сполукою, що модулює рівні або активність КВР або ТТ. Такі курси лікування включають, без обмеження, такі агенти, як Мізидупе тм з використанням нетермального лазера, РКС 412, 70 Епдоміоп (МешгозЗеагсп А/5), нейротрофічні фактори, включаючи наприклад, гліальний нейротрофічний фактор та циліарний нейротрофічний фактор, діатазем, дорзоламід, фотороп, 9-цис-ретиналь, засоби лікування очей (включаючи ехотерапію), включаючи фосфолінйодид або ехотіофат або інгібітори карбоангідрази, АЕ-941 (АЕ(егпа Ї арогаюгіев, Іпс.), Зігпа-027 (бітпа Тпегареціїсв, Іпс.), пегаптаніб (МехХвіаг
РПпагтасеціісаІз/зПеай Зсіепсез), нейротрофіни (включаючи, лише як приклад, МТ-4/5, Сепепіесі), Сапа5 (Асийу 75 РПагтасеціїсаІв), ранібізумаб (Сепепіесп), 1ІМ5-37217 (Іпзріге РВІагтасеціїсаІв), антагоністи інтефину (включаючи ті, що виробляються фірмами дегіпі АС та Арбррої І арогайогіев), ЕС-3306 (Ак Тнпегареціісв Ца.),
ВОМ-Е (Віобіет Ца.), талідомід (що використовується, наприклад, фірмою ЕпігеМеа, Іпс.), кардіотрофін-1 (Сепепіесі), 2-метоксиестрадіол (АПегдап/Осцех), 01-8234 (Тогау Іпдивігіев), МТО-200 (Меийгоїгесп), тетратіомолібдат (Опімегейу ої Міспідап), І1ММ-002 (Гупкеиз Віоїест), мікроводоростева сполука (Аацазеагсп/АІрапу, Мега РНагтасеціїсаів), 0-9120 (СеїШеспи ОСгоцр ріс), АТХ-510 (Нататаїви РпНойопісвз),
ТОБ-бета 2 (Сеплуте/Сейгіх), інгібітори тирозинкінази (АПегдап, ЗИОСЕМ, Ріїгег), МХ-278-Ї (МехХвіаг
РПпапгтасеціїісаІз/«зйПеадй Зсіепсев), Орі-24 (ОРТІЗ Ргапсе ЗА), нейрозахисні засоби гангліонів клітин сітківки (Содепі Меигозсіепсев), похідні М-нітропіразолу (Техаз АКМ Опімегейу Бувіет), КР-102 (Кгепіїзку
Рпагтасеціїса!Із) та циклоспорин А. |Див. публікацію патентної заявки США Мо200400924351. с
Для лікування діабету, способи та композиції, розкриті тут, далі включають введення другої сполуки, вибраної з групи, що складається з (а) глюкоза-знижувального гормону або гормономіметику (наприклад, о інсуліну, СІ Р-1 або аналога сі Р-1, ексендину-4 або ліраглутиду), (Б) глюкоза-знижувальної сульфонілсечовини (наприклад, ацетогексаміду, хлорпропаміду, толбутаміду, толазаміду, глімепіриду, гліпізиду, глібуриду, мікронізованого глібуриду або гліклазиду), (с) глюкоза-знижувального бігуаніду (метформіну), (4) с глюкоза-знижувального меглітиніду (наприклад, натеглініду або репаглініду), (е) глюкоза-знижувального тіазолідендіону чи іншого РРАК-гамма агоніста (наприклад, піоглітазону, розіглітазону, троглітазону або со ізаглітазону), (Ї) глюкоза-знижувального агоніста РРАК подвійної дії зі спорідненістю як до РРАК-гамма, так і со до РРАК-альфа (наприклад, В8М5-298585 та тесаглітазару), (9) глюкоза-знижувального інгібітора альфа-глюкозидази (наприклад, акарбозу або міглітолу), (п) глюкоза-знижувальної антисмислової сполуки, не - націленої на глюкоза-б-фосфатаза-транслоказу, (і) пригнічувача апетиту проти ожиріння (наприклад, ее фенілерміну), (Ї) інгібітора засвоювання жиру проти ожиріння, такого як орлістат, (К) модифікованої форми циліарного нейротрофічного фактора проти ожиріння, який інгібує сигнали голоду, що стимулюють апетит, (І) ліпід-знижувальної смоли з хелатоутворюючою жовчною сіллю (наприклад, холестираміну, колестиполу та « колесевелам-гідрохлориду), (т) ліпід-знижувального інгібітора НМОСоА-редуктази (наприклад, ловастатину, церивастатину, правастатину, аторвастатину, симвастатину та флувастатину), (п) нікотинової кислоти, (0) й с ліпід-знижувального похідного фібринової кислоти (наприклад, клофібрату, гемфіброзилу, фенофібрату, ц безафібрату та ципрофібрату), (р) агентів, що включають пробукол, неоміцин, декстротироксин, (4) складних "» ефірів рослинних етанолів, (г) інгібіторів всмоктування холестерину (наприклад, езетимібу), (8) інгібіторів
СЕТР (наприклад, торцетрапібу та ТТ-705), (Ю інгібіторів МТР (наприклад, імплітапіду), (ц) інгібіторів транспортерів жовчної кислоти (апікальні натрій-залежні транспортери жовчної кислоти), (М) регуляторів (оо) печінкового СУР7а, (м) інгібіторів АСАТ (наприклад, авасимібу), (х) ліпід-знижувального естроген-замінного -3з терапевтичного засобу (наприклад, тамоксигену), (у) синтетичного НОЇ (наприклад, ЕТОС-216) або (7) ліпід-знижувальних протизапальних засобів (наприклад, глюкокортикоїдів). Якщо друга сполука має іншу мішень о та/або інший спосіб дії у порівнянні з описаними тут агентами (тобто, такими, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК), то очікується, що введення двох агентів у комбінації (наприклад, одночасне, со послідовне або роздільне введення) забезпечуватиме адитивний або синергічний терапевтичний корисний
ІЗ ефект для пацієнта з діабетом. З цієї саме причини, очікується, що введення двох агентів у комбінації (наприклад, одночасне, послідовне або роздільне введення) дозволить використовувати менші дози кожного з або будь-якого з агентів у порівнянні з дозою такого агента без використання комбінованої терапії, забезпечуючи у той же час досягнення бажаного терапевтичного корисного ефекта, включаючи, лише як приклад, зниження глюкози крові та контроль НрАЇс. і) В будь-якому випадку, численні терапевтичні агенти (один з яких є однією з описаних тут сполук) можуть іме) бути введені в будь-якому порядку або навіть одночасно. При одночасному введенні, численні терапевтичні агенти можуть бути надані у вигляді об'єднаної разової дозованої форми або як кратні форми (лише як приклад, бо як одна пілюля або як дві окремі пілюлі). Один з терапевтичних агентів може бути наданий у вигляді кратних доз або обидва можуть надаватися як кратні дози. Якщо вони вводяться не одночасно, проміжок часу між численними дозами може змінюватися від більш ніж нуля тижнів до менш ніж чотирьох тижнів. На додаток, комбіновані способи, композиції та препарати не обмежені використанням лише двох агентів; ми передбачаємо використання численних терапевтичних комбінацій. Лише як приклад, сполука, що модулює рівні або активність 65 РВР або ТТК, може бути введена разом з щонайменше одним антиоксидантом та щонайменше одним негативно зарядженим фосфоліпідом; або сполука, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, може бути введена з щонайменше одним антиоксидантом та щонайменше одним індуктором продукування оксидів азоту; або сполука, що модулює рівні або активність КВР або ТТК, може бути введена з щонайменше одним індуктором продукування оксидів азоту та щонайменше одним негативно зарядженим фосфоліпідом; і т.д.
На додаток, сполуки, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК, також можуть бути використані в комбінації з процедурами, які можуть забезпечувати додатковий або синергічний корисний ефект для пацієнта.
Процедури, відомі, запропоновані або такі, що розглядаються для полегшення порушень зору, включають, без обмеження, "обмежену транслокацію сітківки" фотодинамічну терапію (включаючи, лише як приклад, рецептор-націлену РОТ, ВгізісІ-Муетге Зацірь, Со.; порфімер-натрій для ін'єкцій з РОТ; вертепорфін, ОЇ Т Іпс.; 7/0 ростапорфін з РОТ, Мігамепі Меадіса! Тесппоіодієв; талапорфін-натрій з РОТ, Мірроп Рейгоіецт; мотексафін-лютецій, РНагтасусіїсв, Іпс.), антисмислові олігонуклеотиди (включаючи, наприклад, продукти, що тестувалися Моуадаїї Рпагта 5А, та ІЗІЗ-13650, Івіз Рпаптасеціїсв), лазерну фотокоагуляцію, лазерну обробку друзів, хірургію розривів жовтої плями, хірургічну транслокацію жовтої плями, імплантовані мініатюрні телескопи, ангіографію Рпі-Моїйоп (також відому як мікролазерна терапія та лікування живлячих судин), терапію 7/5 протонним пучком, мікростимуляційну терапію, хірургію відшарування сітківки та склоподібного тіла, склеральні скобки, субмакулярну хірургію, транспупілярну термотерапію, терапію фотосистеми І!, використання
РНК-втручання (КМАЇ), екстракорпоральний реоферез (також відомий як мембранна диференційна фільтрація та реотерапія), імплантацію мікрочипів, терапію стовбуровими клітинами, терапію генної заміни, терапію рибозимного гена (включаючи генну терапію елемента гіпоксійної відповіді, Охіога Віотеадіса! І епіірак, 2о Зепейх; огенну терапію РОЕР, СепМес), трансплантацію клітин фоторецепторів/сітківки (включаючи трансплантовані епітеліальні клітини сітківки, Юіасгіп, Іпс.; трансплантат клітин сітківки, СеїЇ Сепевзуз,
Іпс.) та акупунктуру.
Далі, комбінації, що можуть бути використані для створення корисного ефекта для особи, включають використання генетичного тестування для визначення того, чи є особа носієм мутантного гена, про який відомо, с ов що він корелює з певними офтальмічними станами. Лише як приклад, дефекти гена АВСА4 людини вважають асоційованими з п'ятьма різними фенотипами сітківки, включаючи хворобу Штаргардта, дистрофію і) паличок-колбочок, вік-асоційовану дегенерацію жовтої плями та пігментний ретиніт. |Див., наприклад, АЇйПКтеїв еї аіЇ.,, Зсіепсе, 277:1805-07 (1997); І емів еї а), Ат. У. Нит. Сепеї.,, 64:422-34 (1999); Біопе еї аї., Маїшиге
Сепеїйїсв, 20:328-29 (1998); АйШКтеїв, Ат. 9). Нит. Сеп., 67:793-799 (2000); Кіемегіпд, еї аї., ОрпіпаІтоіоаду, с зо 111:546-553 (2004)). Такі пацієнти, як очікується, одержуватимуть терапевтичний та/або профілактичний корисний ефект від способів, описаних тут. со
На додаток до вищезгаданих інгредієнтів, композиції, розкриті тут, можуть далі включати один чи більше с необов'язкових додаткових інгредієнтів, використовуваних фахівцями при складанні фармацевтичних композицій, тобто, розріджувачі, буфери, смакові агенти, барвники, зв'язуючі, поверхнево-активні агенти, -- з5 Загусники, змащувальні речовини, суспендувальні агенти, консерванти (включаючи антиоксиданти) і т.п. со
Сполука може також бути введена суб'єкту багаторазово, з проміжками часу між багатократними введеннями, які складають щонайменше кілька годин або один день або до одного тиждня чи більше. Сполука може також вводитись кожні дванадцять годин, щоденно, раз на два дні, раз на три дні, щотижнево або з будь-яким іншим придатним періодом, що забезпечує ефективну модуляцію рівнів вітаміну А. «
У суб'єкта, в поєднанні з введенням сполуки, як описано вище, можуть також контролювати фізіологічні з с вияви процесів ретинол-асоційованої хвороби. Наприклад, у суб'єкта можуть контролювати фізіологічні вияви . вік-асоційованої дегенерації або дистрофії жовтої плями, включаючи утворення друзів в очах суб'єкта, и?» вимірювання рівнів ліпофусцину в очах суб'єкта, вимірювання автофлуоресценції А2Е та прекурсорів А2Е, та вимірювання рівнів М-ретиніліден-М-етинілетаноламіну в очах суб'єкта. Крім того, у суб'єкта будуть також
Контролювати зміни або порушення рівнів вітаміну А, а також рівнів або активності КВР та ТТК у біологічному о зразку.
Приклади - Вказані нижче інгредієнти, процеси та процедури для практичної реалізації способів, розкритих тут, оо відповідають описаним вище. Наведені нижче процедури детально описують кращий на даний час варіант 5р Втілення процесу детектування та скринінгу зв'язуання модуляторів ретинолу. Будь-які способи, матеріали, со реагенти або ексципієнти, не описані конкретно, є загальновідомими та доступними фахівцям в галузі аналізів
Ге та скринінгу.
Приклад 1: Ідентифікація сполук, що інгібують генну експресію ТК
Ідентифікована досліджувана сполука може бути введена в культуру людських клітин, трансфекованих дв Конструктом експресії ТТК та інкубована при 372С протягом 10-45 хвилин. Культуру такого ж типу клітин, які не піддавали трансфекції, інкубують протягом такого ж часу без досліджуваної сполуки як негативний контроль. іФ) Потім ізолюють РНК з двох культур, як описано |СВігоуміп еї аї., Віоспет. 18, 5294-99, 1979). Готують ко нозерн-блоти з використанням 20-ЗОмкг загальної РНК та гібридизують з ЗгР-міченим ТТЕ-специфічним зондом.
Зонди для детектування транскриптів МРНК ТТК були описані раніше. Досліджувана сполука, що знижує 60 ТТК-специфічний сигнал порівняно із сигналом, одержаним за відсутності досліджуваної сполуки, ідентифікується як інгібітор ТТК генної експресії.
Приклад 2: Ідентифікація сполук, що зв'язуються з КВР та/або інгібують генну експресію КВР
Ідентифікована досліджувана сполука може бути введена в культуру людських клітин, трансфекованих конструктом експресії КВР, та інкубована при 372 протягом 10-45 хвилин. Культуру такого ж типу клітин, які 65 не піддавали трансфекції, інкубують протягом такого ж часу без досліджуваної сполуки як негативний контроль.
Потім ізолюють РНК з двох культур, як описано |СВігоуміп еї аї., Віоспет. 18, 5294-99, 1979). Готують нозерн-блоти з використанням 20-ЗОмкг загальної РНК та гібридизують з ЗР-міченим ЕВР-специфічним зондом.
Досліджувана сполука, що знижує КВР-специфічний сигнал порівняно із сигналом, одержаним за відсутності досліджуваної сполуки, ідентифікується як інгібітор генної експресії КВР.
Приклад 3: Детектування присутності А2Е та/або прєкурсорів
Визначають рівні А2Е в КРЕ у мишей абсг/та дикого типу методом ВЕРХ, і рівні А2Е можуть бути визначені за допомогою офтальмоскопа з конфокальним скануючим лазером та вимірювання їхнього поглинання на 43Онм.
Приклад 4: Тестування захисту від світлових ушкоджень
Описані нижче дослідження адаптовані з (|Зіеміпу, Р.А., еї аїЇ., Ргос. Май. Асай. Зсі.,, 98:1835-40 70 (2001)). Для дослідження хронічної експозиції світлом, самців пацюків Зргадое-Оамлеу у віці 7 тижнів утримують при 12:12-годинному циклі світло/темрява з використанням 5 люкс флуоресцентного білого світла.
Для досліджень гострої експозиції світлом, пацюків адаптують до темряви протягом ночі та перед експозицією сліпучим світлом перед проведенням вимірів ЕКО. Пацюків експонують 2000люкс білим флуоресцентним світлом протягом 48год. ЕКО реєструють Через 7 днів та негайно проводять гістологію.
Пацюків піддають евтаназії, очі видаляють та роблять зрізи. Вимірюють кількість стовпчикових клітин по товщині зовнішнього ядерного шару та довжину зовнішнього сегмента паличок (КО) через кожні 200мкм для обох півкуль і значення усереднюють, щоб одержати показники клітинних змін у сітківці в цілому. Рівні А2Е у
КРЕ визначають методом ВЕРХ і рівні А2Е можуть бути визначені з використанням офтальмоскопа з конфокальним скануючим лазером та вимірювання їхнього поглинання на 43Онм.
Приклад 5: Контроль еФективнсті оФтальмічного лікування, терапій або лікарських засобів
Оцінювання ефективності лікування, терапій або лікарських засобів, які мають ефект при дегенераціях та дистрофіях жовтої плями або сітківки, може бути тристадійним процесом, який включає: 1) проведення вихідних вимірів для суб'єкта, таких як утворення друзів в очах суб'єкта, розміри та число осередків географічної атрофії в очах суб'єкта, вимірювання рівнів ліпофусцину в очах суб'єкта шляхом вимірювання автофлуоресценції су АгЕ або ліпофусцину та прекурсорів А2Е або вимірювання рівнів М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах суб'єкта, 2) проведення лікування, терапії або введення лікарського засобу суб'єкту, 3) проведення вимірів і9) утворення друзів в очах суб'єкта, розмірів та числа осередків географічної атрофії в очах суб'єкта, вимірювання рівнів ліпофусцину в очах суб'єкта шляхом вимірювання автофлуоресценції А2Е або ліпофусцину та прекурсорів А2Е або вимірювання рівнів М-ретиніліден-М-ретинтетаноламіну в очах суб'єкта після стадії (2) Ге зо та оцінювання результатів, які могли б вказати, що лікування, терапія або лікарський засіб мають бажаний ефект. Бажаний результат може включати зниження або зупинення утворення друзів, рівнів ліпофусцину в очах со суб'єкта, автофлуоресценції А2Е та прекурсорів А2Е, або рівнів М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах с (очах) суб'єкта. Повторення стадій 2-3 може бути введене з інтервалами відсутності лікування або без них.
Суб'єкти можуть включати, без обмеження, мишей та/або пацюків та/або пацієнтів-людей. --
Приклад 6: Контроль ефективності модуляторів ТТК або КВР у діабетичних пацієнтів с
Модулятори ТТК або КВР можуть бути випробовані на добре вивчених мишачих моделях, включаючи МОЮ (діабетичних без ожиріння) мишей, а також Віобгеедіпо (ВВ) та стрептозотоцин-індукованих діабетичних пацюків.
Див. патент США Моб770272|, який цілком включений до даного опису, та |Гийоек, Р.)., еї аї., Ії. у). Мат. «
Мцїг. Кез. 66:101-5 (1996)). Сполуки можуть бути випробувані проти утворення діабету у мишей або пацюків або 70 введені мишам з встановленими діабетичними симптомами. - с Стисло, ТТК або КВР може бути введений за допомогою інтраперитонеальної ін'єкції мишам у віці 6 тижнів ц до утворення діабетичної симптоматики. Мишей можна перевірити у віці 25 тижнів, причому зниження частоти "» випадків діабету у контрольних тварин порівняно з групами лікування вказує на потенційний терапевтичний кандидат для лікування діабету.
Модулятори ТТК або КВР можуть також бути введені пацієнтам-людям для інгібування розвитку діабету. (ее) Сполуки можуть бути включені в композиції для парорального, внутрішньовенного, підшкірного, внутрішньом'язового, трансдермального введення або введення шляхом інгаляції у фармацевтично - прийнятному носії (наприклад, сольовому розчині). Терапевтичні композиції можуть бути введені пацієнту при оз виявленні анти-бета клітинного аутоїмунітету та/або незначних переддіабетичних змін метаболізму глюкози (тобто, притуплений ранній внутрішньовенний (і.М.) тест на толерантність до глюкози) і введення повторюють бо кожний день або з меншою частотою, до одного раза на тиждень, в залежності від реакції пацієнта. Краще, з дозування модуляторів може бути визначене з використанням стандартних методик контролю рівнів глюкози, рівня анти-бета клітиних аутоантитіл або аномалій у тестах толерантності до глюкози людини, що лікується.
Приклад 7: Іп мімо аналізи співвідношення рівнів НРК сироватки до рівнів ретинолу сироватки і очних ретиноїдів та А2Е
З метою вивчення ролі НРК у зоровому циклі, були досліджені іп мімо ефекти НРК у мишей. Так, НРК
Ф, вводили АВСА4 нуль-мутантним мишам (5-20мг/кг, інтраперитонеально (і.р.) в ДМСО) протягом періоду 28 днів. ко Контрольні миші одержували тільки носій ДМСО. Наприкінці періоду лікування, вимірювали концентрації ретинолу та НРК у сироватці та вміст рєтиноїдів в очних тканинах. Спостерігалося значне зниження ретинолу бо сироватки як функція зростання НРК сироватки. Цей ефект був асоційований з порівнянним зниженням очних рєтиноїдів та А2Е (токсичний флуорофор на основі ретиноїду). Таким чином, розрахунковий процент зниження для кожного з виміряних рєтиноїдів та А2Е був майже ідентичним (див. Фіг.2). Ці результати показують, що зниження очних ретиноїдів та А2Е, викликане системним введенням НРК, було спричинене зниженням рівнів ретинолу сироватки. 65 Для того, щоб впевнитися, що спостережувані ефекти НРК у АВСА4 нуль-мишей не були спричинені генетичною мутацією, НРК (2Омг/кг, інтраперитонеально (і.р.) у ДМСО) вводили мишам дикого типу протягом 5 днів. Контрольні миші одержували тільки носій ДМСО. На останній день лікування НРК, мишей піддавали дії постійного освітлення (1000люкс протягом 1Охв.) з метою "стимуляції" зорового циклу для генерування зорового хромофора. Негайно після періоду освітлення, тварин умертвляли та визначали концентрації ретиноїдів у бироватці та очній тканині. Дані (див. Фіг.3) не виявили значного інгібування синтезу складних ефірів ретинілу або зорового хромофора. Як в попередніх дослідженнях, НРК спричинював значне зниження ретинолу сироватки (5590), очного ретинолу (4095) та очного ретиналю (-3095). Хоч НРК накопичується в очних тканинах в період лікування (у5мМкМ), не було виявлено ефекту на активність І КАТ або Кребб/ізомерази.
Генетичні гібриди ЕВРА- мишей з АВСА47- мишами були одержані для дослідження ролі КВР в медіації 70 рівнів ретинолу у сироватці та очних тканинах. Миші з першого покоління від цього схрещування (тобто,
ЕВРА/АВСА4Я "7 показували рівні зниження ЕВР-ретинолу, порівнянні зі спостережуваними в дослідженнях НРЕ, коли введена доза становила 1Омг/кг (7750-6095 зниження ЕВР-ретинолу сироватки). Крім того, ВЄВРА/АВСА4 77 миші показували відповідне зниження очного ретинолу (76095 зниження). Ці результати узгоджуються з даними, одержаними при фармакологічній модуляції КВР-ретинолу за допомогою НРК і, таким чином, є сильним 75 свідченням на користь того, що флуорофори на основі А2Е будуть знижуватися пропорційно. Не спостерігалося інгібування активності І КАТ у мишей, які одержували гострі та хронічні дози НРЕ.
Приклад 8: Високопродуктивний аналіз для детектування взаємодії КВР/ТТК
Зниження ретинолу та КВР сироватки корелює із супутним зниженням токсичних ліпофусцинових флуорофорів. Оскільки сполуки, що впливають на взаємодію КВР-ТТК, прямо діють на рівні флуорофора в очах, був розроблений високопродуктивний скринінг для малих молекул, які перешкоджають взаємодії КВР з ТТК. Цей скринінг використовує мічені зондом форми КВР та ТТК, які беруть участь в унікальній події флуоресцентного резонансного перенесення енергії (ЕКЕТ) при утворенні комплексу. Сполуки, які перешкоджають взаємодії
КВР-ТТК, запобігають ЕКЕТ. Спектри зразка, зареєстровані в ході аналізу цього типу, наведені на Фіг.4. Ці дані показють наявність взаємодії КВР-ТТК (0,5мкМ неміченго КВР'О,5мкМ АїІеха430-ТТК) без (суцільна лінія)та «м в присутності (пунктирна лінія) НРК (їмкМ). Зразок інкубують при 372С протягом ЗОхв., а потім освітлюють о світлом з довжиною хвилі ЗЗОнм. Спектри випромінювання показані в інтервалі 400-б0Онм. НРК зв'язується з
КВР та запобігає взаємодії з ТТК, і тут ця властивість НРК використовується для підтвердження придатності цього скриннігу для детектування інгібування взаємодії КВР-ТТК. Присутність НРК асоційована з істотним зниженням ретинолу і флуоресценція ТТК-зонда вказує на припинення комплексоутворення. Додатково, схема с
Цього аналізу дозволяє розрізнити між сполуками, що взаємодіють з КВР, та тими, що взаємодіють з ТТК. Таким со чином, за рахунок використання двох різних енергій збудження (280нм та ЗЗОнм для білка та ретинолу, відповідно) та проведення одночасного контролю флуоресценції ретинолу та ТТК-зонда, може бути легко (зе) визначена "мішень" гаданої малої молекули. «-
Приклад 9: Атестація аналізу та порівняння зі звичайними методиками НРК є ефективним інгібітором взаємодії КВР-ТТК, як показують хроматографічні та спектрофотометричні методики вимірів |(див., наприклад, (ее)
Кади К.А., Нап У., Виї Т.М., Мивіпом/й» 5., ВОК О., Гісйбег 9). МУМіадег К., Тгаміє С.Н. апа Маїа МІ.;
Кедисібпз іп Зегит Міатіп А А!ітеві Асситшайоп ої Тохіс Кеїйїпа! БРіпогорпогез: А Роїепіїаї Тпегару ог
Тгеайтепі ої Ііроїизсіп-разей Кеїіпа! Оізеазев, Іпмеві. ОрпїйпаіІтої. Мів. Зсі., іп ргезз (2005)). Таким чином, «
НРК може бути використаний як позитивний контроль для підтвердження придатності високопродуктивного аналізу для детектування інгібіторів взаємодії КВР-ТТК. Відповідно, НРК був використаний в змінних - с концентраціях (від О до 4мкМ), з використанням умов, визначених у Прикладі 7, для оцінки високопродуктивного и аналізу. Як показано на Фіг.5, високопродуктивний аззау є ефективним для детектування сполуки, яка, подібно є» до НРЕ, інгібуватиме взаємодію КВР-ТТК.
Фізіологічно, КВР-ретинол повинен утворювати комплекс з ТТК для досягнення високої стабільної концентрації КВР-ретинолу. Ця взаємодія створює молекулярний комплекс великого розміру, який чинить опір (ее) гломерулярній фільтрації та забезпечує доставку ретинолу до позапечінкових цільових тканин. Інгібування - взаємодії КВР-ТТК приводить до зниження циркулюючого КВР, тому що комплекс КВР-ліганд, який має відносно малі розміри, буде втрачатися внаслідок гломерулярній фільтрації. Зниження циркулюючого КВР потім (95) спричинює зниження циркулюючого ретинолу. Цей ефект був встановлений іп мімо для НРК кількома со 50 дослідниками. Цей ефект спостерігався також іп мімо для ало-транста 13-цис-ретиноєвих кислот |див., наприклад, Вегпі К., Сіегісі М., Маїреїї (., СіІегів |, Богтейй Р. Кейіпоіїдв: іп омйго іпіегасіоп мій
Ко) гейіпо!-іпаїпу ргоїеіп апа іпчепсе оп ріазта гейіпо!ї, РАЗЕВ у. (1993) 7:1179-84|.
Механізм дії, що лежить в основі цього ефекту, можна пояснити порушенням взаємодії КВР-ТТК. Для вивчення цієї можливості та додаткової атестації скринінгу КВР-ТТК, були досліджені ефекти ало-транс-ретиноєвої та 13-цис-ретиноєвої кислот, з використанням умов, визначених для аналізу НРК. о Одержані дані (див. Фіг.б) цілком узгоджуються з іп мімо даними. Цей результат додатково підтверджує придатність цього аналізу для детектування відомих фізіологічних інгібіторів взаємодії КВР-ТТК. ко Приклад 10: Випробування ефективності сполук, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК. при лікуванні дегенерації жовтої плями - фенретинід як сполука-зразок бо Для попередніх випробувань, всі пацієнти проходили стандартне офтальмологічне обстеження, включаючи флуоресцеїнову ангіографію, виміри гостроти зору, електрофізіологічних параметрів та біохімічних і реологічних параметрів. Критерії включення є такими: гострота зору між 20/160 та 20/32 щонайменше на одне око та ознаки АМО, такі як друзи, ареолярна атрофія, агрегація пігменту, відокремлення пігментного епітелію або субретинальна неоваскуляризація. Пацієнти, що були вагітними або активно годували груддю, виключалися 65 з досліджень.
Двісті пацієнтів з діагнозом дегенерації жовтої плями або з прогресивним утворенням А2Е, ліпофусцину або друзів в очах були розділені на контрольну групу з приблизно 100 пацієнтів та експериментальну групу зі 100 пацієнтів. Фенретинід вводять експериментальній групі щоденно. Плацебо вводять контрольній групі за такою саме схемою, як введення фенретиніду експериментальній групі.
Введення фенретиніду або плацебо пацієнту може здійснюватися шляхом перорального або парентерального введення в кількості, ефективній для інгібування розвитку або рецидиву дегенерації жовтої плями. Ефективні величини доз находяться в інтервалі приблизно 1-4000Омг/м? до трьох разів на добу.
Одним способом вимірювання розвитку дегенерації жовтої плями в контрольній та експериментальній групах є найкраща відкоригована гострота зору, вимірювана за допомогою таблиць Досліджень раннього лікування 70 діабетичної ретинопатії (ЕТОК5) (Гідпі(йоиве, опо Івіапа, ММ) з використанням лінійної оцінки та методу примусового вибору Ц(Реїтів ей аї., Ат. У. ОрпїНаЇтої., 94:97-98 (1982))ї. Гострота зору реєструється як
ІС9ОМАК. Зміна на одну лінію на таблиці ЕТОК5 еквівалентна 0,1 ІсС9МАК. Далі типові способи вимірювання розвитку дегенерації жовтої плями в контрольній та експериментальній групах включають використання визначень поля зору, включаючи, без обмеження, аналіз поля зору за Хамфрі та вимірювання/контроль 7/5 автофлуоресценції або спектрів поглинання М-ретиніліден-фосфатидилетаноламіну, дигідро-М-ретиніліден-М-ретинтфосфатидил-етаноламіну, М-ретиніліден-М-ретиніл-фосфатидилетаноламіну, дигідро-М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну та/або М-ретиніліденфосфатидилетаноламіну в очах пацієнта.
Автофлуоресценцію вимірюють з використанням різноманітного обладнання, включаючи, без обмеження, офтальмоскоп з конфокальним скануючим лазером. |Див. Віпдем/аїст, еї аі!., Ат. У). Орпіпа!Ітої., 137:556-8 (2004)).
Додаткові способи вимірювання розвитку дегенерації жовтої плями у контрольній та експериментальній групах включають фотографування очного дна, спостереження змін автофлуоресценціїЇ з часом за допомогою ангіографа сітківки Гейдельберга (або, альтернативно, методик, описаних у М.Натитег, еї аї., ОрпіНаІтоїоде 2004 Арг. 7 (Ериб перед патентомі|| та реєстрація флуоресцеїнових ангіограм на базовій лінії та під час спостережувальних оглядів через три, шість, дев'ять та дванадцять місяців. Документація морфологічних змін Га
Включає зміни (а) розміру, характеру та розподілу друзів; (Б) розвитку та перебігу хоріоїдальної неоваскуляризації; (с) інші зміни або аномалії очного дна через певні проміжки часу; (4) швидкості читання і9) та/або гостроти зору при читанні; (е) розмірів скотоми; або (Ї) розмірів та числа ушкоджень географічної атрофії. На додаток, необов'язково проводяться тест із сіткою Амслера (Атвзвіег гід) та кольорові тести.
Для статистичної оцінки поліпшення зору при введенні лікарського засобу, дослідники використовували Ге зо таблиці ЕТОКЗ (Го9МАК) та стандартизований протокол рефракції та гостроти зору. Оцінка середнього значення ЕТОКЗ (І с9МАК) найкращої відкоригованої гостроти зору (ВСМА) від базової лінії під час доступних со спостережувальних оглядів після лікування може допомогти у визначенні статистичного поліпшення зору. со
Для оцінки АМОМА (аналіз варіацій між групами) між контрольною та експериментальною групою, середні зміни гостроти зору ЕТОКЗ (І с9МАК) від базової лінії під час доступних спостережувальних оглядів після --
Лікування порівнюють з використанням АМОМА для двох груп з аналізом повторних вимірів з неструктурованою с коваріантністю з використанням комп'ютерної програми ЗАБ/ЗТАТ (ЗА5 Іпвійціез Іпс., Сагу, Могій Сагоїіпа).
Оцінка токсичності після початку досліджень включає перевірки кожні три місяци протягом наступного року, кожні чотири місяци на другий рік та кожні шість місяців після цього. Рівні фенретиніду плазми та його « метаболіту М-(4-метоксифеніл)ретинаміду можуть також бути оцінені під час цих оглядів. Оцінка токсичності 70 включає пацієнтів, які приймають фенретинід, а також пацієнтів контрольної групи. - с Приклад 11: Випробування ефективності сполук, які модулюють рівні або активність КВР або ТТК, для ц зниження продукування А2Е - фенретинід як сполука-приклад "» Та сама схема протоколу, включаючи протоколи попередніх випробувань, введення, дозування та оцінки токсичності, що й описана у Прикладі 1, використовувалася також для тестування ефективності сполук, які
Модулюють рівні або активність КВР та ТТК, при зниженні чи іншому обмеженні продукування А2Е в очах (ее) пацієнта.
Способи вимірювання або контролю утворення А2Е включають використання автофлуоресцентних вимірів - М-ретиніліденфосфатидилетаноламіну, дигідро-М-ретиніліден-М-ретинілфосфатидилетаноламіну, оз М-ретиніліден-М-ретинілосфатидилетаноламіну, дигідро-М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну та/або М-ретиніліденфосфатидилетаноламіну в очах пацієнта. Автофлуоресценцію вимірюють за допомогою со різноманітного обладнання, включаючи, без обмеження, офтальмоскоп з конфокальним скануючим лазером,
Кз див. Віпаємжаїа, еї аІ,, Ат. У. ОрпіїпаІтої., 137:556-8 (2004)), або методики вимірів автофлуоресценції або спектрів поглинання, описані у Прикладі 1. Інші тести, що можуть бути використані як сурогатні маркери ефективності конкретного лікування, включають використання досліджень гостроти зору та поля зору, дослідження швидкості читання та/або гостроти зору при читанні, виміри розміру та числа скотом та/або географічних атрофічних ушкоджень, як описано у Прикладі 1. Використовують статистичні аналізи, описані у іФ) Прикладі 1. ко Приклад 12: Випробування ефективності сполук, які модулюють рівні або активність КВР або ТТК для зниження продукування ліпофусцину - феноетинід як сполука-приклад во Та сама схема протоколу, включаючи протоколи попередніх випробувань, введення, дозування та оцінки токсичності, що й описана у Прикладі 1, використовувалася також для тестування ефективності сполук, які модулюють рівні або активність КВР або ТТК, при зниженні чи іншому обмеженні продукування ліпофусцину в очах пацієнта. Можуть також бути використані статистичні аналізи, описані у Прикладі 1.
Тести, що можуть бути використані як сурогатні маркери ефективності конкретного лікування, включають 65 використання досліджень гостроти зору та поля зору, дослідження швидкості читання та/або гостроти зору при читанні, виміри розміру та числа скотом та/або географічних атрофічних ушкоджень, та виміри/контроль автофлуоресценції певних сполук в очах пацієнта, як описано у Прикладі 1.
Приклад 13: Випробування ефективності сполук, що модулюють рівні або активність КВР або ТТК. при зниженні продукування друзів - фенретинід як сполука-приклад
Та сама схема протоколу, включаючи протоколи попередніх випробувань, введення, дозування та оцінки токсичності, що й описана у Прикладі 1, використовувалася також для тестування ефективності сполук, які модулюють рівні або активність КВР або ТТК, при зниженні чи іншому обмеженні продукування або утворення друзів в очах пацієнта. Можуть також бути використані статистичні аналізи, описані у Прикладі 1.
Способи вимірювання прогресивного утворення друзів у контрольній та експериментальній групах включають 7/0 фотографування очного дна та флуоресцеїнові ангіограми на базовій лінії та через три, шість, дев'ять та дванадцять місяців під час контрольних оглядів після лікування. Документування морфологічних змін може включати зміни (а) розміру друзів, їхнього характера та розподілу (Б) розвитку та перебігу хоріоїдальної неоваскуляризації та (с) інші зміни або аномалії очного дна через певні інтервали часу. Інші тести, що можуть бути використані як сурогатні маркери ефективності конкретного лікування, включають використання досліджень 7/5 гостроти зору та поля зору, дослідження швидкості читання та/або гостроти зору при читанні, виміри розміру та числа скотом та/або географічних атрофічних ушкоджень, та виміри/контроль автофлуоресценції певних сполук в очах пацієнта, як описано у Прикладі 1.
Приклад 14: Ефект фенретиніду на накопичення ліпофусиину (та/або А2Е) у арса4 нуль-мутантних мишей:
Фаза І - дозова залежність та вплив на ретинол сироватки
Вплив НРК на зниження ретинолу сироватки у тварин та людей привів нас до вивчення можливості того, Що зниження ліпофусцину та токсичного біс-ретиноїдного кон'югату, А2Е, також можуть бути реалізовані.
Обгрунтування цього підходу основане на двох незалежних лініях наукових свідчень: 1) зниження очної концентрації вітаміну А шляхом інгібування відомого ферменту зорового циклу (11-цис-ретинолдегідрогенази) приводить до значного зниження ліпофусцину та А2Е; 2) тварини, яких утримували на вітамін А-дефіцитній дієті, сч г демонструють різке зниження накопичення ліпофусцину. Таким чином, мета цього прикладу полягала у вивченні ефекту НРК на тваринній моделі, що демонструє масивне накопичення ліпофусцину та А2Е в очних тканинах, і) арса4 нуль-мутантних мишах.
Попередні дослідження почалися з вивчення ефекту НРК на ретинол сироватки. Тварини були розділені на три групи, які одержували ДМСО, 1Омг/кг НРК або 20мг/кг НРК протягом 14 днів. Наприкінці періоду досліджень с зо У тварин брали кров, готували сироватку і ацетонітрильний екстракт сироватки аналізували методом оберненофазової РХ/МС (І С/М5). УФ-видимі спектральні та маса/заряд аналізи проводили для підтвердження со ідентичності піків, що елююються. Наведені хроматограми зразків, одержані в цих аналізах: Фіг.7а - екстракт с арса4 нуль-мутантої миші, що одержувала носій НРК, ДМСО; Фіг.7р - 1Омг/кг НРК; Фіг.7с - 20мг/кг НРК. Дані чітко показують доза-залежне зниження ретинолу сироватки. Кількісні дані показують, що при 1Омг/кг НРК, --
Зв ало-транс ретинол знижується на 4090, див. Фіг.8. При 20мг/кг НРК, ретинол сироватки знижується на 7295, див. со
Фіг.8. Стабільні концентрації ретинолу та НРК у сироватці (при 20мг/кг НРК) були визначені рівними 2,11мкМ та 1,75мкМ, відповідно.
На основі цих результатів, ми намагалися далі дослідити механізм(и) зниження ретинолу при лікуванні НРК.
Розумна гіпотеза полягає в тому, що НРК може витісняти ретинол шляхом конкуренції за ретинол-зв'язуючий « сайт КВР. Як і ретинол, НРК буде поглинати (гасити) енергію світла в області флуоресценції білка; однак, на пт) с відміну від ретинолу, НРК не випромінює флуоресценцію. Таким чином, можна виміряти витіснення ретинолу з голопротеїну КВР шляхом спостереження зниження флуоресценції як білка (34Онм), так і ретинолу (47Онм). Ми ;» провели аналіз конкурентного зв'язування з використанням концентрацій КВР-ретинол/НРК, що були подібними до визначених в результаті 14-денних випробувань при 20мг/кг НРК, описаних вище. Дані, одержані в цих аналізах, показують, що НРК ефективно витісняє ретинол з комплексу голопротеїн КВР-ретинол при
Го! фізіологічній температурі, див. Фіг.95. Конкурентне зв'язування НРЕ з КВР було доза-залежним та насичуваним.
В контрольних аналізах, зниження флуоресценції ретинолу було асоційоване із супутним підвищенням - флуоресценції білка, див. ФігОа. Цей ефект був визначений як викликаний впливом температури, оскільки 2) константа дисоціації КВР-ретинолу зростає (зменшення спорідненості) зі збільшенням часу при 372. Загалом,
Чі дані дозволяють припустити, що підвищення НРК за межі еквімолярної еквівалентності по відношенню до бо голопротеїну КВР (наприклад, 1,0мкМ НРК, 0,5мкМ КВР), спричинюватиме витіснення значної частки ретинолу з з ЕВР іп мімо.
Приклад 15: Ефект (Бенретиніду на накопичення ліпофусцину (та/або А2Е) у арса4 нуль-мутантних мишей:
Фаза І! - хронічне лікування арса4 нуль-мутантних мишей
Ми ініціювали одномісячні дослідження з метою оцінки ефектів НРК на зниження А2Е та прекурсорів А2Е у арса4 нуль-мутантних мишей. НРК вводили у ДМСО (2Омг/кг, інтраперитонеально (ір)) абса4 нуль-мутантним іФ) мишам (ВІ 6/129, у віці 2 місяців) щодня протягом періоду 28 днів. Контрольні миші такого ж віку/лінії ко одержували тільки носій ДМСО. Зразки у мишей брали на 0,14 та 28 дні (п-3 на групу), очі вилущували та екстрагували розчинні у хлороформі компоненти (ліпіди, ретиноїди та кон'югати ліпід-ретиноїд). Мишей бо умертвляли цервікальною дислокацією, очі вилущували та індивідуально миттєво заморожували в кріофлаконах.
Екстракти зразків потім аналізували методом ВЕРХ з оперативним флуоресцентним детектуванням. Результати цих досліджень показують значне раннє зниження прекурсора А2Е, А2РЕ-Н2, див. Фіг.10а, і згодом зниження
А2Е, див. Фіг.10рб. Кількісний аналіз показав 7095 зниження А2РЕ-Н2 та 5595 зниження А2Е після 28 днів лікування НРК. Аналогічні дослідження можуть бути проведені для підтвердження ефектів лікування НРК на б5 електроретинографічні та морфологічні фенотипи.
Приклад 16: Дослідження зв'язування МРЕК з рєтинолом-зв'язуючим білком (КВР) методом гасіння флуоресценції
Апо-КВР 0,5мкМ інкубують з 0, 0,25, 0,5, 1 та 2яЖкМ МРК у РВ5 при кімнатній температурі протягом 1 години, відповідно. Як контроль, таку ж концентрацію апо-КВР також інкубують з їмкМ НРК або 1мкм аїкоЇї| Всі суміші містили 0,295 етанол (об./06.). Спектри випромінювання реєструють в області від 290нм до 550нм з довжиною хвилі збудження 280нм та смугою пропускання Знм.
Як показано на Фіг.11, МРК виявляв концентрація-залежне гасіння флуоресценції КВР і гасіння насичувалося при їмкМ МРЕК для О,бмкМ КВР. Оскільки спостережуване гасіння флуоресценції, імовірно, спричинене перенесенням енергії флуоресцентного резонансу між ароматичними залишками білка та зв'язаною молекулою 70 МРК, МРК, гадано, зв'язується з КВР. Ступінь гасіння МРК є меншою, ніж для аїКОЇї та НРК, двох інших лігандів, що зв'язуються ЗКВР.
Приклад 17: Ексклюзійні дослідження зв'язування транстиретину (ТТК) з КВР
Апо-КВР, 10ОмкМ, інкубують з ХОМкМ МР у РВЗ при кімнатній температурі протягом 1 години. Потім додають до розчину 10мкМ ТТК і суміш інкубують протягом ще години при кімнатній температурі. Зразки 5Омкл суміші з /5 додаванням ТТК та без нього аналізують на колонці для гель-фільтрації ВіоКай Віо-5іЇ ЕС 125 (300 х7 мм). В контрольних експериментах, аналізують у такий саме спосіб суміші аїкОїІ -КВР та агкоОї! -КВР-ТТК.
Як показано на Фіг.12а, зразок МРК-КВР виявляє пік елюції КВР (при 11мл) із сильним поглинанням на
Збонм, що вказує на зв'язування КВР з МРЕ; після інкубації з ТТК, це поглинання на Збонм залишається з піком елюції КВР, у той час як пік елюції ТТК (при 8,бмл) не містить ніякого видимого поглинання на Збонм (див.
Фіг.125), вказуючи на те, що МРА-КВР не зв'язується з ТТ. В контрольному експерименті аїкО!-КВР, пік елюції
КВР виявляє сильне поглинання на ЗЗОнм (див. Фіг.12с); після інкубації з ТТК, більш ніж половина цього поглинання при ЗЗОнм зсувається до піка елюції ТТК (див. Фіг.124), вказуючи на зв'язування аїкОІ-КВР з ТТ.
Таким чином, МРЕ інгібує зв'язування ТТК з КВР.
Приклад 18: Аналіз ретинолу сироватки як функції концентрації НРК с
АВСА4 нуль-мутантним мишам вводили призначену дозу НРК у ДМСО (інтраперитонеально, і.р.) щодня протягом 28 днів (п-4 миші на дозову групу). Наприкінці періоду досліджень, брали зразки крові та готували о сироватку. Після осадження сироваткових білків ацетонітрилом, концентрації ретинолу та НРК визначали у розчинній фазі методом І С/М5 (див. Фіг.8). Ідентичність елюйованої сполуки підтверджували спектроскопією
УФ-видимого поглинання та спільним елююванням піків зразка з аутентичними стандартами. Га
Приклад 19: Кореляція концентрації НРК зі зниженням ретинолу. А2РЕ-Н 5 та А2Е у АВСА4 нуль-мутантних мишей со
Усереднені для групи дані показані на панелях А-О Фіг.13 у Прикладі 25 (28 добових точок часу) у вигляді со графіків, що ілюструють сильну кореляцію між підвищенням НРК сироватки та зниженням ретинолу сироватки (див. Фіг.143. Зниження ретинолу сироватки сильно корелює зі зниженнями А2Е та прекурсора сполуки - (А2РЕ-Н2). Виражене зниження А2РЕ-Н о у групі з дозою 2,5мг/кг (74790) спостерігається, коли зниження с ретинолу сироватки становить тільки 2095. Причина цього непропорційного зниження пов'язана з первісно нижчим вмістом очних ретиноїдів в цій групі тварин у віці 2 місяців у порівнянні з іншими групами. Імовірно, якби цих тварин утримували на дозі 2,5мг/кг протягом більш тривалого періоду, також було б реалізоване більше зниження А2Е. «
Приклад 20: Ефект НРК на стабільні концентрації ретиноїдів. А2Е флуорофорів та фізіологію сітківки шщ с Аналіз складу ретиноїдів у адаптованих до світла мишей, які одержували ДМСО та НРК (Фіг.15, панель А) й показує приблизно 5095 зниження ретиноїдів зорового циклу в результаті лікування НРК (1Омг/кг щодня протягом «» 28 днів). Панелі В та С Фіг.15 показують, що НРК не впливає на регенерацію зорового хромофора у цих мишей (панель В - біосинтез зорового хромофора, панель С - зниження вигорілого хромофора). Панелі О-Е Фіг.15 показують результати електрофізіологічних вимірів функції паличок (панель 0), функції паличок та колбочок о (панель Е) та відновлення після фотознебарвлення (панель ЕР). Єдиною помітною відмінністю є уповільнена темнова адаптація у мишей, що одержували НРК (панель РК). - АВСА4 нуль-мутантним мишам вводили призначену дозу НРК у ДМСО або самий лише ДМСО щодня
Ге) протягом 28 днів (п-16 мишей на групу лікування). На початку дослідження, миші у групі 2,5мг/кг були у віці 2
Місяців, миші в інших групах лікування - З місяців. У зазначений час, типових мишей відбирали з кожної групи бо (п-4) для аналізу сполук-прекурсорів А2Е (див. Фіг.13, А2РЕ-Н 5, панелі А, С та Е) та А2Е (див. Фіг.13, панелі з В, О та Р). Очі вилущували, розрізали навпіл та ліпідорозчинні компоненти екстрагували із заднього полюса розподіленням між фазами хлороформ/метанол-вода. Екстракти зразка аналізують методом РХ. Ідентичність елюйованих сполук підтверджують спектроскопією поглинання в УФ-видимій області та спільною елюцією піків
Зразка з аутентичними стандартами. Примітка: обмежена відповідність мишей за віком та лініями в групі 1Омг/кг запобігла проведенню аналізу з 14-денним інтервалом. Дані показують доза-залежне зниження А2РЕ-Н» та А2Е (Ф, протягом періоду досліджень. ко Панелі С-І на Фіг.13 показують морфологічні/гістологічні свідчення того, що НРК істотно знижує автофлуоресценцію ліпофусцину у КРЕ арсг нуль-мутантних мишей (тваринна модель Штаргардта). Умови бо лікування є такими, як описано вище. Рівень автофлуоресценція у тварини, що одержувала НРК, є порівнянним з рівнем для тварини дикого типу відповідного віку. Фіг.1б показує світлові мікрофотографії сітківки тварин, що одержували ДМСО та НРК. Не спостерігалося відхилень морфології або порушень цілісності цитоструктури сітківки.
Накопичення ліпофусцину в пігментному епітелію сітківки (КРЕ) є спільною патологічною ознакою, що б5 спостерігається при різних дегенеративних хворобах сітківки. Токсичний флуорофор на основі вітаміну А (А2Е), присутній у гранулах ліпофусцину, був співвіднесений із загибеллю КРЕ та фоторецепторних клітин. В цих експериментах, ми використали тваринну модель, яка виявляє прискорене накопичення ліпофусцину, для оцінки ефективності терапевтичного підходу, основаного на зниженні вітаміну А сироватки (ретинолу). Фенретинід сильно та оборотно знижує ретинол сироватки. Введення НРК мишам з нуль-мутацією в гені хвороби
Штаргардта (АВСА4) приводило до сильного зниження ретинолу сироватки/ретинол-зв'язуючого білка і зупиняло накопичення А2Е та автофлуоресценцію ліпофусцину в КРЕ. Фізіологічно, Н РК-індуковане зниження зорового хромофора виявлялося через помірне уповільнення темнової адаптації; кінетика регенерації хромофора була нормальною. Важливо, що були також ідентифіковані специфічні внутрішньоклітинні ефекти НРК на етерифікацію вітаміну А та мобілізацію фромофора. Ці результати демонструють вітамін А-залежний характер 7/0 біосинтезу А2Е та обгрунтовують терапевтичний підхід, який може бути легко перенесений на пацієнтів-людей, що страждають від захворювань сітківки, спричинених ліпофусцином.
Приклад 21: Корисні ефекти терапії НРК зберігаються протягом вихідного від ліків
НРЕ (10мг/кг у ДМСО) вводили АВСА4-" мишам щодня протягом періоду 28 днів. Контрольні АВСА4 7- миші одержували тільки ДМСО протягом такого саме періоду. Біохімічний (ВЕРХ) аналіз прекурсора А2Е (А2РЕ-Н 5) 75 та А?2Е після 28-денного періоду лікування виявив зниження цих флуорофорів в очах мишей, що одержували
НРК (Фіг.13). Подальший аналіз методом флуоресценцентної мікроскопії підтвердив біохімічні дані та показав, що рівні автофлуоресценції ліпофусцину у АВСА4-/- мишей, що одержували НРК, були порівнянними з рівнями, спостережуваними у мишей дикого типу, які не одержували лікування (Фіг.13). Гістологічні аналізи методом світлової мікроскопії не виявили змін цитоструктури або морфології сітківки (Фіг.1б6). Важливо, що спостережуване зниження автофлуоресценції ліпофусцину зберігається протягом тривалого часу після припинення НРЕ-терапії. Введення НРК (1Омг/кг) або ДМСО припиняли після 28 днів лікування і знов оцінювали рівні А2Е та прекурсора через 2 тижні та через 4 тижні.
Ми проаналізували екстракти очного келиха методом ВЕРХ з використанням детектування за поглинанням та флуориметрії. Ідентичність зазначених піків підтверджували оперативним спектральним аналізом та спільною су 2; елюцією з аутентичними стандартами. Дані показують, що у тварин, які раніше одержували НРЕ-терапію (Фіг.17, панель А), рівні А2Е та прекурсора (А2РЕ-Но та А2РЕ) алишалися істотно зменшеними порівняно з і9) контрольними мишами (Фіг.17, панель В) навіть через 12 днів без одержання дози НРК (тобто, 12-денний вихідний від ліків). Аналогічні результати спостерігалися у мишей після 28-денного вихідного від ліків: рівні
А2Е та прекурсора (А2РЕ-Но та А2РЕ) залишаються істотно зменшеними порівняно з контрольними мишами Ге (порівняйте Фіг.17, панель С, миші, що одержували лікування, з Фіг.17, панель О, контрольні миші). Далі, рівні А2Е та прекурсора (А2РЕ-Н» та А2РЕ) після 12- або 28-денного вихідного від ліків залишалися незмінними со або на майже незмінному рівні одразу після 28 днів лікування (тобто, біля 5096 зниження по відношенню до со контролю), хоч після 28-денного вихідного від ліків, кількість А2Е та прекурсора (А2РБЕ-Н 5 та А2РЕ) підвищувалася на кілька процентних пунктів порівняно з рівнями після 12-денного вихідного від ліків. --
Незважаючи на стійке зниження рівнів А2Е та прекурсора (А2РЕ-Н» та А2РЕ) в очах тварин протягом вихідного о від введення НРК, ми були нездатними детектувати НРК або метаболіти НРК (наприклад, МРК) в очах тварин протягом 28-денного вихідного від ліків. Сліди на Фіг.17, панелі С та 0, показують інтенсивність автофлуоресценції, асоційованої з вказаними піками. Видно, що піки флуоресценції співпадають з великою « кількістю А2Е, А2РЕ та А2РБЕ-Н».
Ці дані пов'язані з токсичністю під час клінічних випробувань, дозволяючи утримувати пацієнтів на - с зменшеній дозі НРК після підтвердження клінічної ефективності вищої дози. Цей аналіз може усунути потребу в ц додатковому підтвердженні методом мікроскопії. Наскільки нам відомо, цей ефект не спостерігався при інших "» способах лікування офтальмічного стану або ознаки, вибраних з групи, що складається з дегенерації жовтої плями Штаргардта, сухої форми вік-асоційованої дегенерації жовтої плями, дегенерації сітківки, спричиненої 435 Лліпофусцином, дегенерації фоторецепторів та географічної атрофії. Цей ефект також не спостерігався для (ее) способів зниження утворення М-ретиніліден-М-ретинілетаноламіну в очах ссавця або способів зниження з утворення ліпофусцину в очах ссавця. НРК знижує рівні ретинолу сироватки, що приводить до зниження рівня ретинолу в очах тварин, що одержують лікування. Після зменшення рівня ретинолу в очах має місце затримка оз наступного підвищення рівнів ретинолу в очах. Само чи в комбінації, продукування А2Е, А2РЕ та А2РЕ-Н2 в очах залишається низьким, незважаючи на відсутність НРК у сироватці або в очах. со Приклад 22: Підтвердження КВР як терапевтичної мішені припинення накопичення А2Е
Кз Ми дослідили нефармакологічні засоби зниження ліпофусцинових флуорофорів з метою підтвердження нашого терапевтичного підходу, основаного на зниженні рівнів КВР у пацієнта. В цих дослідженнях, рівні білка
КВР зменшували шляхом генетичних маніпуляцій. Були створені дві нові лінії мишей, що експресують Ггетерозиготні мутації в ретинол-зв'язуючому білку (КВР4). Перша лінія несе гетерозиготну мутацію лише в локусі КВР (КВРч-); друга лінія несе гетерозиготні мутації в локусах як АВСА4, так і КВР (АВСА4--/КВРАЧІ-). о Таким чином, обидві лінії демонструють 50906 зниження експресії КВР та ретинолу сироватки. Миші КВР н/- ко будуть належати до дикого типу в локусі АВСАА і, таким чином, не накопичуватимуть надлишкові кількості флуорофорів А2Е. Однак, миші АВСА4ч-/- накопичуватимуть флуорофори А?гЕ в рівнях, які становять приблизно бо 5Об5 від тих, що спостерігаються у АВСА4-/- (нуль-гомозиготних) мишей. Питання в тому, чи впливатиме зменшена експресія КВР у АВСА4-7/-/КВР-чІ- мишей на накопичення флуорофорів А2Е.
Рівні флуорофорів А2Е та прекурсора (А2РЕ та А2РЕ-Н2) у цих мишей контролювали щомісяця протягом тримісячного періоду та порівнювали з рівнями флуорофорів у АВСА4ч/- мишей. Дані показують рівні флуорофорів у трьох ліній мишей у віці трьох місяців (Фіг.18). Загалом, АВСА4-7-/КВРчІ- миші демонструють 65 77095 зниження загального рівня флуорофорів по відношенню до рівнів, присутніх у АВСА4ч-/- мишей. Фактично, виміряні рівні флуорофорів у АВСА4-/-/КВРч/- мишей наближаються до тих, що спостерігаються у КВРч-
мишей. Ці дані підтверджують, що КВР е терапевтичною мішенню для зниження рівнів флуорофорів в очах.
Далі, ці дані демонструють, що агенти або способи, які інгібують транскрипцію або трансляцію КВР у пацієнта, будуть також (а) знижувати рівні ретинолу сироватки у цього пацієнта і (Б) забезпечувати терапевтичний
Корисний ефект при ретинол-асоційованих захворюваннях, описаних тут. Далі, агенти або способи, що посилюють кліренс КВР у пацієнта, будуть також забезпечувати таку дію та корисні ефекти.
Всі способи, розкриті та заявлені тут, можуть бути здійснені та виконані без неналежного експериментування в світлі наведеного вище опису. Фахівцям в цій області зрозуміло, що можуть бути застосовані варіанти, які не виходять за межі концепції, суті та обсягу винаходу. Більш конкретно, буде /о Зрозуміло, що певні агенти, які є хімічно та фізіологічно спорідненими, можуть бути використані замість агентів, описаних тут, з досягненням таких саме чи подібних результатів. Всі такі подібні заміщення та модифікації, очевидні для фахівців, вважаються такими, що входять до суті, обсягу та концепції винаходу, визначених прикладеною формулою винаходу.

Claims (32)

19 Формула винаходу
1. Застосування ефективної кількості сполуки, що інгібує зв'язування ретинолу з КВР, для виробництва системної композиції лікарського засобу для лікування вік-асоційованої дегенерації чи дистрофії жовтої плями У людини.
2. Застосування за п. 1, в якому лікарський засіб додатково включає другу сполуку, вибрану з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротиноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду, інгібітора комплементу, риб'ячого жиру та статину, причому друга сполука адаптована для одночасного, окремого або послідовного введення зі сч ов сполукою, визначеною в п. 1.
3. Застосування за п. 1, в якому зазначений лікарський засіб є системною композицією для перорального, (о) внутрішньовенного, іонтофоретичного введення або введення ін'єкцією.
4. Застосування за п. 1, в якому дегенерація жовтої плями є сухою формою вік-асоційованої дегенерації жовтої плями. с зо
5. Застосування за п. 1, в якому дегенерація жовтої плями включає географічну атрофію в щонайменше одному оці ссавця. со
6. Застосування за п. 1, в якому вказана сполука має структуру формули (І): со І, «- ру | г) в! у якій Х вибирають з групи, що складається з МЕ?, О, 5, СНЕ?; В! означає (СН К2),-І 1-КУ, де х дорівнює 0, « 1, 2 або 3; І означає простий зв'язок або -С(0)-,; В? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, (С4-С4)-алкілу, ЕР, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-- С/)алкокси, -С(0О)ОН, -С(О0)-МН», -(С4-С./)-алкіламіну, - с -С(0)-(С4-С4)-алкілу, -С(0)-( С4-С/)-фторалкілу, -С(0)-( С.4-С.)-алкіламіну та -С(0)-( С4-Су)-алкокси; і ВЗ означає "» Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що " складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або є її активним метаболітом або фармацевтично прийнятними проліками, або сольватом.
7. Застосування за п. 6, в якому вказана сполука має структуру формули (ІЇ) і Х' означає МЕ? та Б? означає Со Н або (С.-С,)-алкіл.
-
8. Застосування за п. б, в якому вказана сполука має структуру формули (ІЇ) і х дорівнює 0.
9, Застосування за п. 6, в якому вказана сполука має структуру формули (Ії) і В З означає необов'язково Мамі заміщений арил. (ее) 20
10. Застосування за п. 6, в якому вказана сполука має структуру формули (ІЇ) і Х' означає МН та ЕЗ означає "з необов'язково заміщений арил.
11. Застосування за п. 10, в якому арильна група має один замісник, вибраний з групи, що складається з галогену, ОН, О(С4-Су)-алкілу, МН-(С.4-С.)-алкілу, О(С.4-С/)-фторалкілу та М(С.4-С.)-алкілі|».
12. Застосування за п. 11, в якому вказана сполука є М-(4-гідроксифеніл)уретинамідом або 59 М-(4-метоксифеніл)ретинамідом. ГФ)
13. Застосування ефективної кількості сполуки, що інгібує зв'язування ретинолу з КВР, для виробництва ГФ системної композиції лікарського засобу для лікування діабетичної ретинопатії, дегенерації жовтої плями, передчасної ретинопатії чи пігментного ретиніту у людини. во
14. Застосування за п. 13, в якому лікарський засіб додатково включає другу сполуку, вибрану з групи, що складається з індуктора продукування оксидів азоту, антиоксиданту, протизапального агента, мінеральної речовини, антиоксиданту, каротиноїду, негативно зарядженого фосфоліпіду, інгібітора комплементу, риб'ячого жиру та статину, причому друга сполука адаптована для одночасного, окремого або послідовного введення зі сполукою за п. 13.
15. Застосування за п. 13, в якому зазначений лікарський засіб є системною композицією для перорального, 65 внутрішньовенного, іонтофоретичного введення або введення ін'єкцією.
16. Застосування за п. 13, в якому вказана сполука має структуру формули (І): І, ру й в! у якій Х вибирають з групи, що складається з МАЕ2, О, 5, СН; В! означає (СНЕ2),-І 7-К3, де х дорівнює 0, 1, 2 або 3; І означає простий зв'язок або -С(0)-,; В? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н,
10. (С.-С,)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, -Ф(0)-(С1. С)-алкілу, -С(0)-(С4-С4)-фторалкілу, -С(0)-(С.4-С.)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; і КЗ означає Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або є її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками, або сольватом. 19 17. Застосування за п. 16, в якому вказана сполука має структуру формули (Ії) і Х " означає МЕ? та В? означає Н або (С.4-С.у)-алкіл.
18. Застосування за п. 16, в якому вказана сполука має структуру формули (ІІ) і х дорівнює 0.
19. Застосування за п. 16, в якому вказана сполука має структуру формули (ІІ) і Б З означає необов'язково заміщений арил. 7
20. Застосування за п. 16, в якому вказана сполука має структуру формули (ІІ) і Х означає МН та БЕЗ означає необов'язково заміщений арил.
21. Застосування за п. 20, в якому арильна група має один замісник, вибраний з групи, що складається з галогену, ОН, О(С.4-Су)-алкілу, МН(С.-С.)-алкілу, О(С4-Су5)-фторалкілу та М(С4-С.)-алкіл|)». сч
22. Застосування за п. 21, в якому вказана сполука є М-(4-гідроксифеніл)уретинамідом або М-(4-метоксифеніл)ретинамідом. (о)
23. Застосування ефективної кількості сполуки, яка інгібує зв'язування ретинолу з КВР, для виробництва системної композиції лікарського засобу для лікування діабету типу І або типу ІІ у людини.
24. Застосування за п. 23, в якому лікарський засіб додатково включає другу сполуку, вибрану з групи, що сч зр складається з (а) глюкозознижувального гормону або гормономіметика, (Б) глюкозознижувальної сульфонілсечовини, (с) глюкозознижувального бігуаніду, (4) глюкозознижувального меглітиніду, (є) 00 глюкозознижувального тіазолідендіону чи іншого РРАК-гамма агоніста, (Її) глюкозознижувального агоніста РРАК со подвійної дії зі спорідненістю як до РРАК-гамма, так і до РРАК-альфа, (9) глюкозознижувального інгібітора альфа-глюкозидази, (Рг) глюкозознижувальної антисмислової сполуки, не націленої на ж- глюкоза-6-фосфатаза-транслоказу, (і) пригнічувача апетиту проти ожиріння, (|) інгібітора засвоювання жиру со проти ожиріння, (К) модифікованої форми циліарного нейротрофічного фактора проти ожиріння, який інгібує сигнали голоду, що стимулюють апетит, (І) ліпідзнижувальної смоли з хелатоутворюючою жовчною сіллю, (т) ліпід-знижувального інгібітора НМОСоА-редуктази, (п) нікотинової кислоти, (0) ліпідзнижувального похідного фібринової кислоти, (р) агента, вибраного з пробуколу, неоміцину та декстротироксину, (4) складного ефіру « 70 Вослинного етанолу, () інгібітора всмоктування холестерину, (5) інгібітора СЕТР, () інгібітора МТР, (цш) ш-в інгібітора транспортерів жовчної кислоти, (м) регулятора печінкового СУР7а, (м) інгібітора АСАТ, (х) с терапевтичного засобу заміщення ліпідзнижувального естрогену, (у) синтетичного НОЇ. та (7) ліпідзнижувального :з» протизапального агента, причому друга сполука адаптована для одночасного, окремого або послідовного введення зі сполукою, визначеною в п. 23.
25. Застосування за п. 23, в якому зазначений лікарський засіб є системною композицією для перорального, о внутрішньовенного, іонтофоретичного введення або введення ін'єкцією.
26. Застосування за п. 23, в якому вказана сполука має структуру формули (І): - І, (95) прац о 50 го п у якій Х вибирають з групи, що складається з МЕ, О, 85, СНЕ2; В! означає (СН 22),-І 1-23, де х дорівнює 0, 1, 2 або 3; І! означає простий зв'язок або -С(0)-; В? означає фрагмент, вибраний з групи, що складається з Н, (С4-С.)-алкілу, Е, (С4-С.)-фторалкілу, (С4-С/.)-алкокси, --С(О)ОН, -ФЩО)-МН», -(С.-С.,)-алкіламіну, Ге! -Ф(0)-(С1. С)-алкілу, -С(0)-( С4-Су)-фторалкілу, -С(0)-( С4-Су)-алкіламіну та -С(0)-(С4-С.)-алкокси; і КЗ означає Н або фрагмент, необов'язково заміщений 1-3 незалежно вибраними замісниками, вибраними з групи, що де складається з (С 25-С7)-алкенілу, (Со-С7)-алкінілу, арилу, (С3-С7)-циклоалкілу, (С5-С7)-циклоалкенілу та гетероциклу; або є її активним метаболітом, або фармацевтично прийнятними проліками, або сольватом. 6о
27. Застосування за п. 26, в якому вказана сполука має структуру формули (Ії) і Х' означає МЕ? та 2 означає Н або (С.-С.)-алкіл.
28. Застосування за п. 26, в якому вказана сполука має структуру формули (ІЇ) і х дорівнює 0.
29. Застосування за п. 26, в якому вказана сполука має структуру формули (І) і В З означає необов'язково заміщений арил. бо
30. Застосування за п. 27, в якому вказана сполука має структуру формули (ІЇ) і Х' означає МН та КЗ означає необов'язково заміщений арил.
31. Застосування за п. ЗО, в якому арильна група має один замісник, вибраний з групи, що складається з галогену, ОН, О(С.4-Су)-алкілу, МН(С.-С.)-алкілу, О(С4-Су5)-фторалкілу та М(С4-С.)-алкіл|)».
32. Застосування за п. 21, в якому вказана сполука є М-(4-гідроксифеніл)уретинамідом або М-(4-метоксифеніл)ретинамідом. с о с со со «- г) ші с з (ее) - (95) о 50 Ко) Ф) іме) 60 б5
UAA200704499A 2005-07-11 2005-07-12 Composition for treating retinol-related diseases by modulation of retinol binding UA81382C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US69851205P 2005-07-11 2005-07-11
PCT/US2005/044416 WO2006063128A2 (en) 2004-12-08 2005-12-07 Methods, assays and compositions for treating retinol-related diseases

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA81382C2 true UA81382C2 (en) 2007-12-25

Family

ID=36955418

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA200704499A UA81382C2 (en) 2005-07-11 2005-07-12 Composition for treating retinol-related diseases by modulation of retinol binding

Country Status (18)

Country Link
US (2) US20070015827A1 (uk)
EP (1) EP1904043A4 (uk)
JP (1) JP2009500455A (uk)
KR (1) KR20080055790A (uk)
CN (1) CN101252924B (uk)
AR (1) AR055075A1 (uk)
AU (1) AU2006268374A1 (uk)
BR (1) BRPI0612405A2 (uk)
CA (1) CA2614627C (uk)
EA (1) EA200800291A1 (uk)
GB (1) GB2428975B (uk)
IL (1) IL188528A0 (uk)
MX (1) MX2008000064A (uk)
NO (1) NO20080718L (uk)
TW (1) TW200727894A (uk)
UA (1) UA81382C2 (uk)
WO (1) WO2007008821A2 (uk)
ZA (1) ZA200800844B (uk)

Families Citing this family (22)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CA2569691C (en) * 2004-06-23 2010-08-17 Sirion Therapeutics, Inc. Methods and compositions for treating ophthalmic conditions with retinyl derivatives
WO2006052860A2 (en) * 2004-11-04 2006-05-18 Sirion Therapeutics, Inc. Modulators of retinol-retinol binding protein (rbp)-transthyretin (ttr) complex formation
AU2005314039B2 (en) * 2004-12-08 2008-01-31 Revision Therapeutics, Inc. Methods, assays and compositions for treating retinol-related diseases
US8877809B2 (en) 2007-09-12 2014-11-04 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Compositions and methods for treating macular degeneration
CN101229147B (zh) * 2007-12-24 2010-09-01 复旦大学 N-4-羟苯视黄酰胺在制备抗肝纤维化药物中的用途
US20110210074A1 (en) * 2008-06-26 2011-09-01 Winchester James F Removal of myoglobin from blood and/or physiological fluids
JP5951625B2 (ja) * 2010-11-24 2016-07-13 ザ・トラスティーズ・オブ・コランビア・ユニバーシティー・イン・ザ・シティー・オブ・ニューヨークＴｈｅ Ｔｒｕｓｔｅｅｓ Ｏｆ Ｃｏｌｕｍｂｉａ Ｕｎｉｖｅｒｓｉｔｙ Ｉｎ Ｔｈｅ Ｃｉｔｙ Ｏｆ Ｎｅｗ Ｙｏｒｋ 加齢性黄斑変性症およびシュタルガルト病の処置のための非レチノイドｒｂｐ４アンタゴニスト
EP2648711A2 (en) * 2010-12-06 2013-10-16 ReVision Therapeutics, Inc. Compositions and methods for treating ophthalmic conditions
US9333202B2 (en) 2012-05-01 2016-05-10 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Non-retinoid antagonists for treatment of age-related macular degeneration and stargardt disease
WO2013166041A1 (en) * 2012-05-01 2013-11-07 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Transthyretin ligands capable of inhibiting retinol-dependent rbp4-ttr interaction for treatment of age-related macular
US9265458B2 (en) 2012-12-04 2016-02-23 Sync-Think, Inc. Application of smooth pursuit cognitive testing paradigms to clinical drug development
US9380976B2 (en) 2013-03-11 2016-07-05 Sync-Think, Inc. Optical neuroinformatics
US9938291B2 (en) 2013-03-14 2018-04-10 The Trustess Of Columbia University In The City Of New York N-alkyl-2-phenoxyethanamines, their preparation and use
US10092393B2 (en) 2013-03-14 2018-10-09 Allotex, Inc. Corneal implant systems and methods
WO2014151936A1 (en) 2013-03-14 2014-09-25 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Octahydropyrrolopyrroles, their preparation and use
ES2705247T3 (es) 2013-03-14 2019-03-22 Univ Columbia 4-fenilpiperidinas, su preparación y uso
EP2968303B1 (en) 2013-03-14 2018-07-04 The Trustees of Columbia University in the City of New York Octahydrocyclopentapyrroles, their preparation and use
EP3855181B1 (en) 2014-02-13 2024-11-06 Katairo GmbH Compounds for the treatment of lipofuscin related diseases
AU2015253232B2 (en) 2014-04-30 2020-10-01 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Substituted 4-phenylpiperidines, their preparation and use
US10449090B2 (en) 2015-07-31 2019-10-22 Allotex, Inc. Corneal implant systems and methods
EP3408285B1 (en) * 2016-01-25 2024-03-06 Universität Bern Nanospheres of sec14-like proteins and cognate ligands
GB201706009D0 (en) * 2017-04-13 2017-05-31 Proqr Therapeutics Ii Bv Antisense oligonucleotides for the treatment of stargardt disease

Family Cites Families (41)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US2004A (en) * 1841-03-12 Improvement in the manner of constructing and propelling steam-vessels
US4190594A (en) * 1975-11-03 1980-02-26 Johnson & Johnson Retinoic acid derivatives
US4323581A (en) * 1978-07-31 1982-04-06 Johnson & Johnson Method of treating carcinogenesis
US4665098A (en) * 1985-03-28 1987-05-12 Mcneilab, Inc. Pharmaceutical composition of N-(4-hydroxyphenyl) retinamide having increased bioavailability
US4874795A (en) * 1985-04-02 1989-10-17 Yesair David W Composition for delivery of orally administered drugs and other substances
US5023252A (en) * 1985-12-04 1991-06-11 Conrex Pharmaceutical Corporation Transdermal and trans-membrane delivery of drugs
US4743400A (en) * 1986-09-22 1988-05-10 Mcneilab, Inc. Process for preparing retinoyl chlorides
US5814612A (en) * 1991-04-09 1998-09-29 Sloan-Kettering Institute For Cancer Research Retinol derivatives and uses thereof
US6992108B1 (en) * 1991-12-18 2006-01-31 The Salk Institute For Biological Studies Means for the modulation of processes mediated by retinoid receptors and compounds useful therefor
US6093706A (en) * 1992-03-04 2000-07-25 Bioresponse, L.L.C. Combined dehydroepiandrosterone and retinoid therapy for epithelial disorders
US5314909A (en) * 1993-03-17 1994-05-24 Merck & Co., Inc. Use of non-steroidal antiiflammatory agents in macular degeneration
US5399757A (en) * 1993-07-20 1995-03-21 Ortho Pharmaceutical Corporation Process for the preparation of N-(4-hydroxyphenyl)-retinamide
US5427571A (en) * 1994-08-08 1995-06-27 Cor-A-Vent Incorporated Ventilated cap system for the ridge of a roof
US5824685A (en) * 1995-02-01 1998-10-20 The Johns Hopkins University School Of Medicine Method of preventing proliferation of retinal pigment epithelium by retinoic acid receptor agonists
US5596011A (en) * 1995-04-06 1997-01-21 Repine; Karen M. Method for the treatment of macular degeneration
US5846220A (en) * 1996-04-30 1998-12-08 Medtronic, Inc. Therapeutic method for treatment of Alzheimer's disease
US6034211A (en) * 1996-06-03 2000-03-07 Kelly; Jeffery W. β-sheet nucleating peptidomimetics
US5955305A (en) * 1997-04-28 1999-09-21 Incyte Pharmaceuticals, Inc. Human retinoid binding protein
US5776915A (en) * 1997-08-12 1998-07-07 Clarion Pharmaceuticals Inc. Phosphocholines of retinoids
UA70925C2 (uk) * 1997-08-15 2004-11-15 Дюк Юнівесіті Спосіб лікування естрогенстимульованого раку
WO1999058126A1 (en) * 1998-05-11 1999-11-18 The Endowment For Research In Human Biology, Inc. Use of neomycin for treating angiogenesis-related diseases
WO2000037750A2 (en) * 1998-12-17 2000-06-29 Diversi-Plast Products, Inc. Ridge cap vent
US6128870A (en) * 1999-05-24 2000-10-10 Kohler; Raymond L. Roof vent system
US7229961B2 (en) * 1999-08-24 2007-06-12 Cellgate, Inc. Compositions and methods for enhancing drug delivery across and into ocular tissues
US6450882B1 (en) * 2000-08-30 2002-09-17 Liberty Diversified Industries, Inc. Precipitation resistant ridge vent
US20020031539A1 (en) * 2000-08-30 2002-03-14 The Brigham And Women's Hospital, Inc. Oxidized forms of retinoic acid as ligands for peroxisome proliferator activated receptor gamma
WO2002032413A2 (en) * 2000-10-17 2002-04-25 Board Of Regents, The University Of Texas System A method to incorporate n-(4-hydroxyphenyl) retinamide in liposomes
JP4384409B2 (ja) * 2000-12-05 2009-12-16 チルドレンズ・ホスピタル・ロス・アンジエルス バイオアベイラビリティが増加したフェンレチニドの医薬組成物、およびその使用方法
US20030032078A1 (en) * 2001-01-23 2003-02-13 Board Of Regents, The University Of Texas System Methods and compositions for the treatment of macular and retinal degenerations
AU2002345563A1 (en) * 2001-06-15 2003-01-02 The Cleveland Clinic Foundation Radiometric quantitation of elicited eye autofluorescence
CA2450562A1 (en) * 2001-06-22 2003-01-03 Merck & Co., Inc. Tyrosine kinase inhibitors
WO2003003987A2 (en) * 2001-07-06 2003-01-16 The Ohio State University Research Foundation Solid phase synthesis of arylretinamides
WO2003007944A1 (en) * 2001-07-20 2003-01-30 Qlt, Inc. Treatment of macular edema with photodynamic therapy
AU2003301813A1 (en) * 2002-10-30 2004-06-07 University Of Kentucky Research Foundation Methods and animal model for analyzing age-related macular degeneration
US7354574B2 (en) * 2002-11-07 2008-04-08 Advanced Ocular Systems Limited Treatment of ocular disease
US7566808B2 (en) * 2004-02-17 2009-07-28 President And Fellows Of Harvard College Management of ophthalmologic disorders, including macular degeneration
KR20060135819A (ko) * 2004-02-17 2006-12-29 프레지던트 앤드 펠로우즈 오브 하바드 칼리지 황반변성을 포함하는 안과질환의 관리
CA2569691C (en) * 2004-06-23 2010-08-17 Sirion Therapeutics, Inc. Methods and compositions for treating ophthalmic conditions with retinyl derivatives
WO2006033734A2 (en) * 2004-08-18 2006-03-30 Sirion Therapeutics, Inc. Combination compositions comprising 13-cis-retinyl derivatives and uses thereof to treat opthalmic disorders
WO2006052860A2 (en) * 2004-11-04 2006-05-18 Sirion Therapeutics, Inc. Modulators of retinol-retinol binding protein (rbp)-transthyretin (ttr) complex formation
AU2005314039B2 (en) * 2004-12-08 2008-01-31 Revision Therapeutics, Inc. Methods, assays and compositions for treating retinol-related diseases

Also Published As

Publication number Publication date
WO2007008821A3 (en) 2007-07-12
CN101252924A (zh) 2008-08-27
AU2006268374A8 (en) 2008-03-20
EA200800291A1 (ru) 2008-06-30
CA2614627C (en) 2013-11-19
KR20080055790A (ko) 2008-06-19
AR055075A1 (es) 2007-08-01
US20070015827A1 (en) 2007-01-18
GB2428975B (en) 2008-08-13
CN101252924B (zh) 2013-06-19
CA2614627A1 (en) 2007-01-18
BRPI0612405A2 (pt) 2012-04-24
MX2008000064A (es) 2008-04-07
AU2006268374A1 (en) 2007-01-18
HK1122744A1 (en) 2009-05-29
ZA200800844B (en) 2009-04-29
JP2009500455A (ja) 2009-01-08
WO2007008821A2 (en) 2007-01-18
US20120288568A1 (en) 2012-11-15
GB0613730D0 (en) 2006-08-23
EP1904043A2 (en) 2008-04-02
TW200727894A (en) 2007-08-01
NO20080718L (no) 2008-04-02
EP1904043A4 (en) 2008-09-17
GB2428975A (en) 2007-02-14
IL188528A0 (en) 2008-04-13
AU2006268374A2 (en) 2008-05-22

Similar Documents

Publication Publication Date Title
AU2005314039B2 (en) Methods, assays and compositions for treating retinol-related diseases
UA81382C2 (en) Composition for treating retinol-related diseases by modulation of retinol binding
ZA200708091B (en) Methods, assays and compositions for treating retinol-related diseases
JP2008007518A (ja) レチノール関連疾患を処置するための方法、アッセイおよび組成物
HK1122744B (en) Methods and compositions for treating ophthalmic conditions via serum retinol, serum retinol binding protein (rbp), and/or serum retinol-rbp modulation