UA57000C2 - Аміди карбамоїлкарбоксилової кислоти, спосіб їх отримання та засіб боротьби з грибами - Google Patents

Abstract

Винахід стосується амідів карбамоїлкарбонової кислоти загальної формули (І) (І) (де R1 означає необов'язково заміщений алкіл, алкеніл, алкініл; R2 означає водень, галоген, ціано, нітро або необов'язково заміщений алкіл, алкокси, алкілтіо або являє собою зв'язану через кисень або сірку необов'язково заміщену фенільну групу), способу одержання цих амідів, а також засобів, що їх містять.

Description

Опис винаходу оДаний винахід відноситься до-амідів карбамоїлкарбонової кислоти загальної формули 2 (Ф п сн рай СЕЗ о сн о т 2

Її й ' : 70 ві-0-0-мн-сн--С-Н-- сн (8) (в) зі ступенем чистоти ізомерів більше 90 мас.9о, в яких змінні мають наступне значення:

В означає С.-Свалкіл, Со-Свалкеніл або Со-Свалкініл, причому ці радикали можуть бути частково або повністю галогенованими і/або можуть нести від однієї до трьох груп з числа наступних: ціано, С.-С,алкокси,

Сі-Слгалогеналкокси, С.--Слалкілтію, С.і-Слалкоксикарбоніл, Сз-СУциклоалкіл, Сз-Сциклоалкеніл, арил, арилокси і гетероарил, причому циклічні і ароматичні кільця цих груп в свою чергу можуть нести від одного до трьох замісників з числа наступних: галоген, ціано, С.і-С;алкіл, С.і-С;алкоксіалкіл, С.-Сугалогеналкіл,

С.-С.лалкокси, С.-С/галогеналкокси, Сі-Суалкілтіо, С--С,алкоксикарбоніл, арил, арилокси і гетероарил;

В2 означає водень, галоген, ціано, нітро, С--Свалкіл, Сі-С;алкоксіалкіл, С-4-С/галогеналкіл, С.-С;алкокси,

С.-Слгалогеналкокси, Сі-Суалкілтіо, Сі-Слгалогеналкілтіо або являє собою зв'язану через кисень або сірку фенільну групу, яка не заміщена або може нести від одного до трьох замісників з числа наступних: галоген, с

С.-Сдалкіл і С.-С;алкокси. Ге) (5) означає 5-конфігурацію, а (К) означає К-конфігурацію позначеного таким чином асиметричного атому вуглецю згідно з номенклатурою ІЮПАК. Конфігурація З-центра в сполуках загальної формули | передусім відповідає такій І-валіну. З метою спрощення конфігурація сполук формули | позначена надалі як (5К)-конфігурація. о

Поняття "ступінь чистоти ізомерів" означає процентну частку сполуки | (конфігурація (ЗК)) від загальної ав! кількості можливих чотирьох діастереомерів цих сполук І (ЗК), (К5), (КК) і (55)).

Крім того, винахід відноситься до способу одержання сполук формули І. Винахід відноситься далі до о засобів, що містять сполуки І, до способу одержання таких засобів, а також до способу боротьби з шкідливими ч- грибами і до застосування сполук І або засобів з цією метою.

Зо Рацемічні суміші фунгіцидних сполук типу І відомі насамперед із заявки Німеччини ОЕ-А 4321897 та з більш юю ранньої заявки Німеччини Р 4431467.1. Однак ці суміші за своєю фунгіцидною ефективністю не задовольняють в достатній мірі відповідних вимог.

Виходячи з викладеного вище, в основу винаходу було покладено завдання одержати нові аміди « карбамоїлкарбонової кислоти з високим ступенем чистоти ізомерів, які мали б більш ефективну дію проти З7З 70 шкідливих грибів. с Відповідно до цього були одержані сполуки формули І, визначення яких наведено вище, а також засоби, що ; з» містять їх.

Далі були розроблені спосіб одержання сполук | та засобів, що містять їх, а також спосіб боротьби зі шкідливими грибами і пропонується застосування сполук І або засобів з цією метою.

Сполуки формули | можуть бути одержані за відомою методикою, виходячи з відповідних, заснованих на о І-валіні карбамоїлкарбонових кислот формули ІІ. Більш прийнятне сполуки | одержують за описаними нижче -І способами А, відповідно Б ((посилання на "Ноцреп-УУеу!" відносяться до: Ноциреп-УУеуЇ, Меїйподеп даег

Огдапізснеп Спетіеє, 4-е видання, вид-во Тпіете Мегіад, Штутгарт). о Спосіб А («в 50 Аміди карбамоїлкарбонової кислоти формули | одержують взаємодією карбамоїлкарбонових кислот формули о Ії з амінами формули ПІ

Ф) іме) 60 б5 сн

НК 7 З о сн о й і , ди; І) ві-0-с--Ми-сн--с-он (8) 70 -о ві наж--сн Фо (1т1) - (В) ; з св нас ри з сн о с о СЯ) 2 Ї "1 Я в ш- - о мхн--сн----МН--сн Фі (8) (В) с о

Карбамоїлкарбонові кислоти І! відомі або можуть бути одержані за відомими методами, насамперед виходячи з амінокислоти І -валіну (пор. "Ноиреп-Уеу!", том 15/1, стор. 46-305, передусім стор. 117-125).

Аміни І також відомі або їх можна легко отримати (пор. Огдапікит, вид-во МЕВ Юецізспег Мегпад дег

МУіззепзспапйеп, 15-е видання, Берлін, 1977, стор. 610 і далі; "Ноиреп-УУеу!", том 15/1, стор. 648-665; Іпаіап о дог. Спет. 10, стор. 366 (1972); доц. Ат. Спет. Зос. 58, стор. 1808-1811(1936)). о

З рацематів амінів І може бути виділений К-ізомер за відомою методикою, зокрема шляхом фракціонованої кристалізації за допомогою оптично активної винної кислоти або більш прийнятне шляхом о ферментативно-каталізованої етерификації і наступним омиленням (пор., наприклад, міжнародну заявку УУО-А М 95/08636).

Зо Більш прийнятне в цьому способі А працюють таким чином, що спочатку Карбамоїлкарбонові кислоти ІЇ о переводять в карбоксіактивовані похідні, передусім в ацилціаніди або ангідриди (пор. Теїгапедгоп І еКегв, том 18, стор. 1595-1598 (1973), відповідно "Ноиреп-УУеу!", том 15/1, стор. 28-32). Після цього ці похідні піддають взаємодії з амінами І в присутності основ. «

Для одержання карбоксіактивованих ацилціанідів можна здійснювати, наприклад, реакцію між карбамоїлкарбоновими кислотами Ії і діетиловим ефіром ціанфосфонової кислоти, насамперед в інертному З с розчиннику, такому, як тетрагідрофуран або толуол. "» Для одержання карбоксіактивованих ангідридів більш прийнятне здійснювати взаємодію " карбамоїлкарбонової кислоти || з хлорангідридами вугільної кислоти, такими, як ізобутиловий ефір хлормурашиної кислоти, в присутності основ і необязательно в інертному розчиннику, такому, як толуол або тетрагідрофуран. о Взаємодія амінів ІІІ з карбоксіактивованими карбамоїлкарбоновими кислотами ІІ здійснюють більш прийнятне -І в розчиннику, такому, як дихлорметан, тетрагідрофуран або толуол.

Як основи можуть служити також аміни І, причому їх здебільшого повертають звичайним шляхом з сирого о продукту. о 20 В більш прийнятному варіанті здійснення цієї стадії способу карбамоїлкарбонову кислоту ІІ, амін ПІ, реагент, придатний для одержання карбоксіактивованого похідного карбамоїлкарбонової кислоти ІІ, і основу ме, піддають взаємодії в так званому способі одержання в одному апараті, необов'язково в інертному розчиннику, після чого сирий продукт переробляють за відомою технологією з одержанням в результаті аміду карбамоїлкарбонової кислоти формули І.

Спосіб Б

ГФ) Аміди карбамоїлкарбонової кислоти формули | одержують завдяки тому, що аміди карбамоїлкарбонової кислоти І, в яких група В 1-О-(СО) являє собою захисну групу, яку можна відщеплювати відомим шляхом, о переводять в аміди амінокислоти формули ІМ, які після цього піддають взаємодії з ефірами хлормурашиної кислоти формули М в присутності однієї з основ. 60 Стадія Ба: Одержання амідів амінокислоти формули ЇМ б5 вки

СН о Си

М | І в2

І

На-сн- 2 - -Мн- СН (в) фі 70 Відщеплені групи К1-О-(СО) з амідів карбамоїлкарбонової кислоти І може проводитися відомим шляхом (пор. "Ноширеп-Ууеу!", том 15/11, стор. 46-305, передусім стор. 126-129).

Відповідні відщеплювальні групи містять як залишок КЕ трет-бутилову або нарівні з нею бензильну групу. У випадку, якщо КЕ! означає трет-бутил, наприклад, відщеплення здійснюють звичайно взаємодією з будь-якою кислотою, насамперед з протоновою кислотою, такою, як соляна кислота або трифтороцтова кислота (див. 75 вищезазначену публікацію, стор. 126-129).

Придатні для застосування як вихідні матеріали аміди карбамоїлкарбонової кислоти | можуть бути одержані за відомими методами (пор. "Ноиреп-УУеу!", том 15/1, стор. 28-32) або передусім за способом А згідно з винаходом.

Стадія Бб: Одержання амідів карбамоїлкарбонової кислоти формули І

Синтезовані на стадії Ба аміди амінокислот формули ІМ піддають взаємодії з ефірами хлормурашиної кислоти формули М в присутності основ. . нас Сиз (М рай сн о СН сч : ні | : ї : о нан-сСн--с-Мн-- СН Фо (8) (В) «в) сн () о вас ра З сні о о! си о : ши и ши й й ді-о0-е-хк«н-сн-С-ан- сн Фо юю (5) (В) «

Ефіри хлормурашиної кислоти М загальновідомі або можуть бути одержані за допомогою відомих способів. т с Зазначену вище взаємодію здійснюють більш прийнятне в органічному розчиннику, насамперед в толуолі, ч метиленхлориді або тетрагідрофурані, або в сумішах цих розчинників. » Як основи прийнятні в однаковій мірі як неорганічні, так і органічні основи, причому перевагу віддають органічним основам, серед яких в свою чергу більш прийнятними є третинні аміни, такі, як триетиламін, піридин | М-метилпіперидин. Реакцію проводять, як правило, при температурах в інтервалі від -40 до 507С, більш о прийнятне від -10 док20?С. - В іншому методика здійснення цієї реакції фахівцю в даній галузі техніки відома і тому не потребує подальших пояснень (пор. "Ноиреп-УУеуї", том 15/1, стор. 117-139). («в Переробку одержаних за допомогою способів А, відповідно Б реакційних сумішей здійснюють за звичайною о 50 технологією, наприклад, змішуванням з водою, розподілом фаз і необов'язково хроматографічною очисткою сирих продуктів. Проміжні і кінцеві продукти одержують частково у вигляді безбарвних або трохи забарвлених в м) коричневатий колір в'язких масел, з яких при пониженому тиску та помірно підвищеній температурі вилучають леткі компоненти. При одержанні проміжних і кінцевих продуктів у вигляді твердих речовин очистку можна здійснювати також, наприклад, шляхом перекристалізації або вилуговування. 22 При зазначеному вище розшифруванні сполук формули | були використані узагальнюючі поняття, о загальноприйняті для позначки наступних замісників: галоген: фтор, хлор, бром та йод; де алкіл: прямоланцюжкові або розгалужені алкільні групи з 1-38 атомами вуглецю, наприклад, С 4-Свалкіл, такий, як метил, етил, н-пропіл, 1-метил-етил, н-бутил, 1-метилпропіл, 2-метилпропіл, 1.1-дим етил етил, 60 н-пентил, 1-метилбутил, 2-метилбутил, З-метилбутил, 1,1-диметилпропіл, 2.2-диметилпропіл, 1.2-диметилпропіл, 1-етилпропіл, н-гексил, 1-метилпентил, 2-метилпентил, З-метилпентил, 4-метилпентил, 1.1-диметилбутил, 2.2-диметилбутил, 3.3З-диметилбутил, 1.2-диметилбутил, 1.3-диметилбутил, 2.3-диметилбутил, 1-етилбутил, 2-етилбутил, 1.1,2-триметилпропіл, 1.2, 2-триметилпропіл, 1-етил-1-метилпропіл та 1-етил-2-метилпропіл; галогеналкіл, відповідно частково або повністю галогенований алкіл: прямоланцюжкові або розгалужені б5 алкільні групи з 1-4, відповідно 8 атомами вуглецю (як вказано вище), причому в цих групах атоми водню частково або повністю можуть бути замінені на атоми галогену (як вказано вище), наприклад,

С.-Согалогеналкіл, такий, як хлорметил, дихлорметил, трихлорметил, фторметил, дифторметил, трифторметил, хлорфторметил, дихлорфторметил, хлордифторметил, 1-фторетил, 2-фторетил, 2.2-дифторетил, 2,2, 2--рифторетил, 2-хлор-2-фторетил, 2-хлор-2, 2-дифторетил, 2.2-дихлор-2-фторетил, 2,2, 2-трихлоретил і пентафторетил; алкокси: прямоланцюжкові або розгалужені алкоксигрупи з 1-4 атомами вуглецю, наприклад, С -Сзалкокси, такий, як метилокси, етилокси, пропілокси і 1-метилетилокси; алкоксіалкіл: прямоланцюжкові або розгалужені алкільні групи з 1-8 атомами вуглецю (як вказано вище), що несуть в будь-якому положенні прямоланцюжкову або розгалужену алкоксигрупу (як вказано вище) з 1-4 /о атомами вуглецю у випадку С.-Суалкоксіалкілу, такий, як метоксиметил, етоксиметил, н-пропоксиметил, н-бутоксиметил, 1-метоксіетил, 2-метоксіетил, 1-етоксіетил, 2-етоксіетил, 2-н-пропоксіетил і 2-бутоксіетил; галогеналкокси: прямоланцюжкові або розгалужені алкоксигрупи з 1-4 атомами вуглецю (як вказано вище), причому в цих групах атоми водню можуть бути частково або повністю замінені на атоми галогену (як вказано вище), наприклад, С1-Согалогеналкокси, такий, як хлорметилокси, дихлорметилокси, трихлорметилокси, 7/5 Фторметилокси, дифтор метилокси, трифторметилокси, хлорфторметилокси, дихлорфторметилокси, хлордифторметилокси, 1-фторетилокси, 2-фторетилокси, 2.2-дифторетилокси, 2,2,2-трифторетилокси, 2-хлор-2-фторетилокси, 2-хлор-2, 2-дифторетилокси, 2.2-дихлор-2-фторетилокси, 2,2,2-трихлоретилокси і пентафторетилокси; алкілтіох прямоланцюжкові або розгалужені алкільні групи з 1-4 атомами вуглецю (як вказано вище), зв'язані через атом сірки (-5-) зі скелетом, наприклад, С -Су;алкілтіо, такий, як метилтіо, етилтіо, пропілтіо, 1-метилетилтіо, н-бутилтіо і трет-бутилтіо; алкоксикарбоніл: прямоланцюжкові або розгалужені алкоксигрупи з 1-4 С-атомами (як вказано вище), зв'язані через карбонільну групу (-СО) зі скелетом; алкеніл: прямоланцюжкові або розгалужені алкенільні групи з 2-8 атомами вуглецю і подвійним зв'язком в сч будь-якому положенні, наприклад, С 5-Свалкеніл, такий, як етеніл, 1-пропеніл, 2-пропеніл, 1-метилетеніл, 1-бутеніл, 2-бутеніл, З-бутеніл, 1-метил-1-пропеніл, 2-метил-1-пропеніл, 1-метил-2-пропеніл, (8) 2-метил-2-пропеніл, 1-пентеніл, 2-пентеніл, З-пентеніл, 4-пентеніл, 1-метил-1-бутеніл, 2-метил-1-бутеніл,

З-метил-1-бутеніл, 1-метил-2-бутеніл, 2-метил-2-бутеніл, З-метил-2-бутеніл, 1-метил-З-бутеніл, 2-метил-З-бутеніл, З-метил-З-бутеніл, 1.1-диметил-2-пропеніл, 1.2-диметил-1-пропеніл, 1.2-диметил-2-пропеніл, о зо 1-етил-1-пропеніл, 1-етил-2-пропеніл, 1-гексеніл, 2-гексеніл, З-гексеніл, д-гексеніл, Б-гексеніл, 1-метил-1-пентеніл, 2-метил-1-пентеніл, З-метил-1-пентеніл, 4-метил-1-пентеніл, 1-метил-2-пентеніл, о 2-метил-2-пентеніл, З-метил-2-пентеніл, 4-метил-2-пентеніл, 1-метил-3-пентеніл, 2-метил-З3-пентеніл, о

З-метил-З-пентеніл, 4-метил-З3-пентеніл, 1-метил-4-пентеніл, 2-метил-4-пентеніл, З-метил-4-пентеніл, 4-метил-4-пентеніл, 1.1-диметил-2-бутеніл, 1.1-диметил-З-бутеніл, 1.2-диметил-1-бутеніл, в. 1.2-диметил-2-бутеніл, 1.2-диметил-З-бутеніл, 1.3-диметил-1-бутеніл, 1.3-диметил-2-бутеніл, ю 1.3-диметил-З-бутеніл, 2.2-диметил-3-бутеніл, 2.3-диметил-1-бутеніл, 2.3-диметил-2-бутеніл, 2.3-диметил-З-бутеніл, 3.З-диметил-1-бутеніл, 3.3-диметил-2-бутеніл, 1-етил-1-бутеніл, 1-етил-2-бутеніл, 1-етил-3-бутеніл, 2-етил-1-бутеніл, 2-етил-2-бутеніл, 2-етил-3-бутеніл, 1,1,2-триметил-2-пропеніл, 1-єтил-1-метил-2-пропеніл, 1-етил-2-метил-1-пропеніл і 1-етил-2-метил-2-пропеніл; « алкініл: прямоланцюжкові або розгалужені алкінільні групи з 2-8 атомами вуглецю і потрійним зв'язком в з с будь-якому положенні, наприклад, Са-Сеалкініл, такий, як етиніл, 1-пропініл, 2-пропініл, 1-бутиніл, 2-бутиніл, З-бутиніл, 1-метил-2-пропініл, 1-пентиніл, 2-пентиніл, З-пентиніл, 4-пентиніл, 1-метил-2-бутиніл, ; т 1-метил-3-бутиніл, 2-метил-З-бутиніл, З-метил-1-бутиніл, 1.1-диметил-2-пропініл, 1-етил-2-пропініл, 1-гексиніл, 2-гексиніл, З-гексиніл, 4-гексиніл, Б-гексиніл, 1-метил-2-пентиніл, 1-метил-3-пентиніл, 1-метил-4-пентиніл, 2-метил-3-пентиніл, 2-метил-4-пентиніл, З-метил-1-пентиніл, З-метил-4-пентиніл, с 4-метил-1-пентиніл, 4-метил-2-пентиніл, 1.1-диметил-2-бутиніл, 1.1-диметил-З-бутиніл, 1.2-диметил-З-бутиніл, 2.2-диметил-3-бутиніл, 3.3-диметил-1-бутиніл, 1-етил-2-бутиніл, 1-етил-3-бутиніл, 2-етил-3-бутиніл і - 1-етил-1-метил-2-пропініл; о циклоалкіл: моноцикличні алкільні групи з 3-7 вуглецевими членами кільця, наприклад, С 3-С7Уциклоалкіл, такий, як циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил і циклогептил; о циклоалкеніл: моноцикличні алкільні групи з 5-7 вуглецевими членами кільця, що містять один або декілька о подвійних зв'язків, наприклад, С5-СУциклоалкеніл, такий, як циклопентеніл, циклогексеніл і циклогептеніл; арилокси: арильні групи (як вказано вище), зв'язані через атом кисню (-О-) зі скелетом, такі, як фенокси, 1-нафтокси і 2-нафтокси; гетероарил: ароматичні моно - або поліциклічні радикали, які нарівні з вуглецевими членами кільця додатково можуть містити 1-4 атоми азоту або 1-3 атоми азоту і один атом кисню або сірки чи один атом кисню

Ф) або сірки, наприклад: ка - Б--ленний гетероарил, що містить 1-3 атоми азоту: 5-циклічні гетероарильні групи, які нарівні з атомами вуглецю можуть містити як членів кільця 1-3 атоми азоту, наприклад, 2-піроліл, З-піроліл, З-піразоліл, во 4-піразоліл, 5-піразоліл, 2-імідазоліл, 4-імідазоліл, 1,2,4-триазол-З-їіл і 1,3,4-триазол-2-іл; - Б--ленний гетероарил, що містить 1-4 атоми азоту або 1-3 атоми азоту і 1 атом сірки або кисню чи 1 атом кисню або 1 атом сірки: 5-циклічні гетероарильні групи, які нарівні з атомами вуглецю можуть містити як членів кільця 1-4 атоми азоту або 1-3 атоми азоту і 1 атом сірки або кисню чи один атом кисню або сірки, наприклад, 2-фурил, З-фурил, 2-тієніл, З-тієніл, 2-піроліл, З-піроліл, З-ізоксазоліл, 65 д-ізоксазоліл, Б-ізоксазоліл, З-ізотіазоліл, д-ізотіазоліл, Б-ізотіазоліл, З-піразоліл, 4-піразоліл, 5-піразоліл, 2-оксазоліл, 4-оксазоліл, Б-оксазоліл, 2-тіазоліл, 4-тіазоліл, Б-тіазоліл, 2-імідазоліл,

4-імідазоліл, 1,2, 4-оксадіазол-З-іл, 1,2, 4-оксадіазол-б-іл, 1,2,4-тіадіазол-З-іл, 1,2, 4-тіадіазол-5-іл, 1,2, 4-триазол-З-іл, 1,3,4-оксадіазол-2-іл, 1,3,4-тіадіазол-2-іл, 1,3,4-триазол-2-іл; - сконденсований з бензольним ядром 5-ч-ленний гетероарил, що містить 1-3 атоми азоту чи 1 атом азоту і/або один атом кисню або сірки: 5-циклічні гетероарильні групи, які нарівні з атомами вуглецю можуть містити як членів кільця 1-4 атоми азоту чи 1-3 атоми азоту і 1 атом сірки або кисню чи 1 атом кисню або сірки і в яких 2 суміжних вуглецевих члена кільця чи 1 азотний член кільця і 1 суміжний вуглецевий член кільця можуть бути з'єднані містечковим зв'язком за допомогою бута-1, З-дієн-1,4-дііловоїгрупи; - зв'язаний Через азот 5--ленний гетероарил, що містить 1-4 атоми азоту, або зв'язаний через азот 70 сконденсований з бензольним ядром бБ-членний гетероарил, що містить 1-3 атоми азоту: 5-циклічні гетероарильні групи, які нарівні з атомами вуглецю можуть містити як членів кільця 1-4 атоми азоту, відповідно 1-3 атоми азоту і в яких 2 суміжних вуглецевих члена кільця чи азотний член кільця і суміжний вуглецевий член кільця можуть бути з'єднані місточковим зв'язком за допомогою бута-1,3-дієн-1,4-діілової групи, причому ці кільця з'єднані відповідно через один з азотних членів кільця зі скелетом; - 6--ленний гетероарил, що містить 1-3, відповідно 1-4 атоми азоту: 6б-циклічні гетероарильні групи, які нарівні з атомами вуглецю можуть містити як членів кільця 1-3, відповідно 1-4 атоми азоту, наприклад, 2-піридиніл, З-піридиніл, 4-піридиніл, З-піридазиніл, 4-піридазиніл, 2-піримідиніл, 4-піримідиніл, 5-піримідиніл, 2-піразиніл, 1,3, 5-триазин-2-іл, 1,2,4-триазин-зЗ-їіл і 1,2, 4,5-тетразин-3-іл; - сконденсований з бензольним ядром б-членний гетероарил, що містить 1-4 атоми азоту: 6-циклічні 2о Гетероарильні групи, в яких 2 суміжних вуглецевих члена кільця можуть бути з'єднані місточковим зв'язком за допомогою бута-1,3-дієн-1,4-діілової групи, наприклад, хінолин, ізохінолін, хіназолін і хіноксалін.

Під поняттям "частково або повністю галогеновані" вважається, що в охарактеризованих таким чином групах атоми водню частково або повністю можуть бути замінені на ідентичні або різні атоми галогену, як вказано вище.

З врахуванням їхньої дії проти шкідливих грибів більш прийнятними є такі сполуки формули І, ступінь сч дб чистоти ізомерів в яких складає принаймні 9395 і насамперед щонайменше 95965.

З врахуванням їхньої дії проти шкідливих грибів більш прийнятними є далі такі сполуки формули І, в яких і) радикали В! ї 2 мають наступні значення, а саме, індивідуально або у відповідному поєднанні. Групи, зазначені нижче при розшифруванні значень радикалів, також можуть бути згідно з винаходом заміщені:

В" являє собою С.-Свалкіл, більш прийнятне С.-Судалкіл і передусім ізопропіл, трет-бутил або втор-бутил; і «в)

В2 являє собою водень, галоген, ціано, С -С;алкіл або С.-С;алкокси, більш прийнятне водень, хлор, ціано, о метил або метокси і передусім водень.

До найбільш прийнятних з урахуванням їхнього застосування відносяться сполуки формули І, наведені в (ав) нижчеподаних таблицях 1 і 2. їч-

Таблиця 1 охо СН о 4 СН) о СН о Е

ДИ. : й « вВіІ-0- -кх5и си -с 2 5 Ач и- сн З с 70 (8) (в) ;» () ие з о о о о ю зо зв 118| сн (СНЗ»ю 6-СІ

; я см 2 о о » о о , , - , , -

Серед наведених в таблиці І сполук більш прийнятними в свою чергу є такі, в яких замісник КЕ 2 перебуває в положенні 5 або 6 циклічної системи нафталіну. іс)

Нові сполуки формули І придатні для боротьби з шкідливими грибами.

Нові сполуки формули | можуть застосовуватися, наприклад, у вигляді призначених для безпосереднього обприскування розчинів, порошків, суспензій, в тому числі висококонцентрованих водних, масляних або « будь-яких інших суспензій, або дисперсій, 11 емульсій, масляних дисперсій, паст, препаратів для обпилювання, обпудрування або гранулятів, причому т с обробку проводять різноманітними методами, такими, як обприскування, обробка у вигляді туманів, "» обпилювання, обпудрування або полив. Технологія і форми застосування повністю залежать від мети " застосування, але в усіх випадках повинен бути забезпечений максимально тонкий і рівномірний розподіл діючих речовин за винаходом.

Звичайно при обробці рослин рослини обприскують або обпилюють діючими речовинами або ж діючими о речовинами обробляють насіння рослин. -І Композиції приготовлюють, застосовучи звичайні щодо цієї мети допоміжні засоби, більш докладно вказані нижче, за відомою методикою, наприклад, розрідженням діючих речовин за допомогою розчинників і/або о введенням наповнювачів, при необхідності з використанням емульгаторів і диспергаторів, причому у випадку о 50 використання як розріджувач води можуть застосовуватися також інші органічні розчинники, що служать допоміжними агентами розчинності. Як такі допоміжні агенти із зазначеною метою можуть служити в основному м) наступні: - розчинники, такі, як ароматичні вуглеводні (наприклад, ксилол), хлоровані ароматичні вуглеводні (наприклад, хлорбензоли), парафіни (наприклад, нафтові фракції), спирти (наприклад, метанол, бутанол), кетони 2о (наприклад, циклогексанон), аміни (наприклад, етаноламін, диметилформамід) і вода; о - наповнювачі, такі, як природне мінеральне борошно (наприклад, каоліни, глиноземи, тальк, крейда) і синтетичне мінеральне борошно (наприклад, тонкодисперсна кремнієва кислота, силікати); ю - емульгатори, такі, як неіїоногенні і аніонні емульгатори (наприклад, ефіри жирних спиртів і поліоксіетилену, алкілсульфонати і арилсульфонати), і 60 - диспергатори, такі, як відпрацьований лігнінсульфітний луг і метилцелюлоза.

Як поверхово-активні речовини можуть розглядатися солі лужних і лужно-земельних металів і амонієві солі ароматичних сульфонових кислот, наприклад, лігнінсульфонової кислоти, фенолсульфонової кислоти, нафталінсульфонової кислоти і дибутилнафталін-сульфонової кислоти, а також жирних кислот, алкіл - і алкіларилсульфонати, алкілсульфати, сульфати лаурилового ефіру і жирних спиртів, а також солі сульфованих б5 гекса -, гепта - і октадеканолів, гліколевого ефіру жирних спиртів, продукти реакції конденсації сульфованого нафталіну та його похідних з формальдегідом, продукти реакції конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфонових кислот з фенолом і формальдегідом, поліоксіегиленоктилфенолові ефіри, етоксилований ізооктил -, октил - або нонілфенол, полігліколеві ефіри алкілфенолу і трибутилфенілу, алкіларилові ефіри поліспиртів, ізотридециловий спирт, конденсати етиленоксиду і жирних спиртів, етоксилована рицинова олія, простий поліоксіетилен - або поліоксипропіленалкіловий ефір, ацетат ефіру лаурилового спирту і полігліколю, складні ефіри сорбіту, відпрацьований лігнін сульфітний луг або метилцелюлоза.

Порошкові препарати, препарати для обпилювання і обпудрування можуть виготовлятися змішуванням або спільним подрібненням діючих речовин з якимсь твердим наповнювачем.

Грануляти, наприклад, грануляти в оболонці, імпрегновані грануляти і гомогенні грануляти можуть бути 7/0 одержані за рахунок зв'язування діючих речовин з твердими наповнювачами. Такими твердими наповнювачами можуть служити мінеральні грунти, зокрема силікагель, кремнієві кислоти, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, болюс, лес, глина, доломіт, діатомовий грунт, сульфат кальцію і сульфат магнію, оксид магнію, подрібнені синтетичні речовини, добрива, такі, як сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, сечовини і продукти рослинного походження, такі, як борошно зернових, борошно з кори дерев, деревне борошно і 15 борошно з горіхової шкарлупи, целюлозні порошки або які-небудь інші тверді наповнювачі.

Прикладами описаних вище композицій є наступні:

Ї. Розчин з 90 мас. частин сполуки формули | згідно з винаходом і 10 мас. частин М-метил-2-піролідону, призначений для застосування у вигляді найдрібніших крапель.

І. Суміш з 10 мас. частин сполуки формули І! згідно з винаходом, 70 мас. частин ксилолу, 10 мас. частин 20 продукту приєднання 8-10 молей етиленоксиду до 1 моля М-моноетаноламіду олеїнової кислоти, 5 мас. частин кальцієвої солі додецилбензолсульфонової кислоти, 5 мас. частин продукту приєднання 40 молей етиленоксиду до 1 моля рицинової олії; після тонкого і рівномірного розподілу цієї композиції в воді одержують відповідну дисперсію.

Ш. Водна дисперсія з 10 мас. частин сполуки формули ! згідно з винаходом, з 40 мас. частин сч об циклогексанону, ЗО мас. частин ізобутанолу і 20 мас. частин продукту приєднання 40 молей етиленоксиду до 1 о моля рицинової олії.

ІМ. Водна дисперсія з 10 мас. частин сполуки формули | згідно з винаходом, 25 мас. частин циклогексанолу, 55 мас. частин фракції нафтового палива з температурою кипіння 210-280"7С, одержуваної при перегонці нафти, і мас. частин продукту приєднання 40 молей етиленоксиду до 1 моля рицинової олії. о зо М. Подрібнена в молотковому млині суміш з 80 мас. частин більш прийнятно твердої сполуки формули І згідно з винаходом, З мас. частин натрієвої солі дізобутилнафталін-2-сульфонової кислоти, 10 мас. частин натрієвої о солі лігнінсульфонової кислоти з відпрацьованого сульфітного луга і 7 мас. частин порошкоподібного о силікагелю; після тонкого і рівномірного розподілу цієї суміші в воді одержують відповідний розчин для обприскування. ї-

МІ. Гомогенна суміш з З мас. частин сполуки формули | згідно з винаходом і 97 мас. 13 частин ю тонкодисперсного каоліну; цей препарат для обпилювання містить З мас.95 діючої речовини.

МІ. Гомогенна суміш з З0 мас. частин сполуки формули !/ згідно з винаходом, 62 мас. частин порошкоподібного силікагелю і 8 мас. частин парафінового масла, які напорошують на поверхню цього силікагелю; завдяки такій технології приготування діюча речовина набуває доброї адгезіонної спроможності. «

МИШІ. Стійка водна дисперсія з 40 мас. частин сполуки формули | згідно з винаходом, 10 мас. частин з с натрієвої солі конденсату фенолсульфонової кислоти-сечовини-формальдегіду, 2 мас. частин силікагелю і 48

Й мас. частин води, яку можна додатково розріджувати. и? ЇХ. Стійка масляна дисперсія, з 20 мас. частин сполуки формули І згідно з винаходом, 2 мас. частин кальцієвої солі додецилбензолсульфонової кислоти, 8 мас. частин полігліколевого ефіру жирного спирту, 20 мас. частин натрієвої солі конденсату фенолсульфонової кислоти-сечовини-формальдегіду і 50 мас. частин с парафінового мінерального масла.

Нові сполуки відрізняються винятково високою ефективністю проти широкого спектра фітопатогенних грибів,

Ш- насамперед тих, що відносяться до класу фікоміцетів, а також дейтероміцетів, аскоміцетів і базидіоміцетів. о Вони мають частково системну дію і можуть застосовуватися як фунгіциди для обробки листя і як грунтові фунгіциди. о Особливе значення вони мають для боротьби з численними грибами, що уражають різноманітні культурні о рослини, такі, як пшениця, жито, ячмінь, овес, рис, кукурудза, газонні трави, бавовник, соя, кофе, цукрова тростина, виноград, плодові і декоративні рослини, овочеві культури, такі, як огірки, бобові і гарбузові, а також уражаючими насіння цих рослин. 5Б Принцип застосування сполук формули | полягає в тому, що гриби, середовище їхнього перебування або насіння, рослини, приміщення, площі або матеріали, що вимагають захисту від ураження грибами, обробляють

Ф) ефективною кількістю діючих речовин. Таку обробку проводять до або після зараження матеріалів, рослин або ка насіння грибами.

Нові сполуки формули І особливо придатні для боротьби з наступними захворюваннями рослин: Егузірпе бо 9гатіпів (справжня борошниста роса) на зернових, Егузірпе сіспогасеагит і Зрпаегоїйеса ГІШідіпеа на гарбузових, Родозрпаега Іеисоїгісна на яблуневих, Опсіпцша песаїог на виноградній лозі, види Риссіпіа на зернових, види КПігосіопіа на бавовнику і дернині, види Озійадо на зернових і цукровій тростині, Мепішгіа іпаедцаііз (парша) на яблуневих, види НеїЇтіпійозрогішт на зернових, Зеріогіа подогит на пшениці, Воїгуїіз сіпегеа (сіра гниль) на суниці, виноградній лозі, декоративних рослинах і овочевих культурах, Сегсозрога 65 агаспідісоїа на земляному горісі, Рзейдосегсозрогеїйа Негроїгіспоїдез на пшениці, ячміні, Ругісціагіа огугаєе на рисі, Рпуїорпїйога іп'евіапз на картоплі і томатах, Рзепдорегепозрога сирепвзіз на огірках, види Ризагішт і

Мепісіййшт на різноманітних культурах, Ріазторага мійсоїа на виноградній лозі, Рзейдорегепозрога пити на хмілю і види АГегпагіа на овочевих і плодових культурах.

Нові сполуки можуть застосовуватися також для захисту матеріалів, зокрема деревини, наприклад, від такого збудника, як Раесіотусез магіоії.

Фунгіцидні препарати містять діючі речовини, як правило, в кількості від 0.1 до 95, більш прийнятно від 0.5 до 90 мас.95. Норми витрати в залежності від того, який ефект хочуть одержати, складають від 0.025 до 2, більш прийнятно від 0.1 до кг діючої речовини на гектар. При обробці насінного матеріалу діючі речовини застосовуть, як правило, в кількості від 0.001 до 50, більш прийнятно від 0.01 до 10г на кг насіння. 70 Засоби, що пропонуються згідно з винаходом, при їхньому використанні як фунгіциди можуть застосовуватися також з іншими діючими речовинами, наприклад, з гербіцидами, інсектицидами, регуляторами росту, фунгіцидами або ж з добривами. При змішуванні з фунгіцидами при цьому в багатьох випадках досягають розширення спектра фунгіцидної дії.

Нижче наведений перелік фунгіцидів, в поєднанні з якими можуть застосовуватися сполуки за винаходом, /5 причому цей перелік служить для пояснення таких комбинаційних можливостей, не обмежуючи обсяг винаходу.

До зазначених фунгіцидів відносяться: сірка, дитіокарбамати та їхні похідні, такі, як феридиметилдитіокарбамат, диметилдитіокарбамат цинку, етиленбісдитіокарбамат цинку, етиленбісдитіокарбамат марганцю, марганець - цинк - етилендіамінбісдитіокарбамат, тетраметилтіурамдисульфіди, аміаковий комплекс цинк- (М,

М-етиленбісдитіокарбамат), аміаковий комплекс цинк- (М, /М'-пропіленбісдитіокарбамат), цинк- (М,

М'-пропіленбісдитіокарбамат), М, М'-поліпропіленбіс (тіокарбамоїл)дисульфід; нітрогюхідні, такі, як динітро (1-метилгептил) фенілкротонат, 2-втор - бутил - 4.6б-динітрофеніл - 3.3-диметилакрилат, 2-втор - бутил-4.б6-динітрофенілізопропілкарбонат, діізопропіловий ефір 5-нітроізофталевої кислоти; с гетероцикличні субстанції, такі, як 2-гептадецил-2-імідазолінацетат, 2.4-дихлор-6-(о-хлораніліно)-з-триазин, О,О-діетилфталімідфосфонтіоат, б-аміно-1 - |(|біс (диметиламіне) і) фосфініл|-З-феніл-1, 2,4-триазол, 2.3-диціано-1, 4-дитіоантрахінон, 2-тіо-1, З-дитіоло - (|4.5-5| хіноксалін, метиловий ефір 1 - (бутилкарбамоїл)-2-бензімідазолкарбамінової кислоти, 2-метоксикарбоніламінобензимідазол, 2 - (фурил - (2))-бензимідазол, 2 - (тіазоліл - (4)) бензимідазол, М - пл, о зо 2.2-тетрахлоретилтіо)тетрагідрофталімід, М - трихлорметилтіо-тетрагідрофталімід, М - трихлорметилтіофталімід, діамід М-дихлорфторметилтіо-М', М'-диметил-М-фенілсірчаної кислоти, 5-етокси-З-трихлорметил-1, о 2,3-тіадіазол, 2-роданметилтіобензтіазол, 1.4-дихлор-2, Б-диметоксибензол, 4 "'Єе (2-хлорфенілгідразоно)-3-метил-5-ізоксазолон, піридин-2-тіон-1-оксид, 8-гідроксихінолін, відповідно його мідна сіль, 2.3-дигідро-5-карбоксанілідо-6-метил-1, 4-оксатіїн, 2.3-дигідро-5-карбоксанілідо-6-метил-1, в. 4-оксатіїн-4,4-діоксид, анілід 2-метил-б, б-дигідро-4Н-піран-3-карбонової Кислоти, анілід ю 2-метилфуран-З-карбонової // кислоти, анілід 2.5-диметилфуран-З-карбонової кислоти, анілід 2,4,

Б-триметилфуран-З-карбонової кислоти, циклогексиламід 2.5-диметилфуран-З-карбонової кислоти, амід

М-циклогексил- М -метокси-2, 5-диметилфуран-3-карбонової кислоти, анілід 2-метилбензойної кислоти, анілід 2-йодбензойної кислоти, М-форміл-М-морфолін-2, 2,2-трихлоретилацеталь, піперазин-1, 4-діілбіс-ї - (2,2, « 2-трихлоретил)формамід, 1 - (3.4-дихлораніліно)-1 - форміламіно - 2,2, 2-трихлороетан, з с 2.6-диметил-М-тридецилморфолін, відповідно його солі, 2.6-диметил-М-циклододецилморфолін, відповідно його солі, Мо - 0 ІЗ /- / (п-трет-бутилфеніл)-2-метилпропіл|-цис-2, б-диметилморфолін, М - |З - ; » (п-трет-бутилфенш)-2-метилпропіл|піперидин, 1 - І2 - (2.4-дихлорфеніл)-4-етил-1,

З-діоксолан-2-ілетил|-1Н-1,2,4-триазол, 1 - (|2 - (2.4-дихлорфеніл)-4-н-пропіл-1, З-діоксолан-2-ілетил|-1Н-1, 2а-триазол, М - (н-пропіл)УМ - (2.4, б-трихлор-феноксіетил) - М'-імідазолілсечовина, 1 н н- с (4-хлорфенокси)-3.3-диметил-1 - (1Н-1, 2,4-триазол-1-іл)-2-бутанон, (2-хлорфеніл) - (4-хлорфеніл)-5-піримідинметанол, 5 - бутил - 2-диметиламіно -4 - гідрокси - б - метилпіримідин, біс

Ш- (п-хлорфеніл)-3З-піридинметанол, 1.2-біс (З-етоксикарбоніл-2-тіоуреїдо)бензол, 1.2-біс о (З-метоксикарбоніл-2-тіоуреїдо)бензол, |2 - (4-хлорфеніл)етилі)| - (1.1-диметилетил)-1Н-1,2.4-триазол-1-етанол, 5001 ІЗ - (2-хлорфеніл)-1 - (4-фторфеніл)-оксиран-2-іл-метил) -ТН-1,2,4-триазол; о а також ряд інших фунгіцидів, таких, як додецилгуанідинацетат, З - ІЗ - о (3.5-диметил-2-оксициклогексил)-2-гідроксіетил| глутаримід, гексахлорбензол, р -метил- М - (2.6-диметилфеніл)- М -фуроїл(2) аланінат, метиловий ефір 0І-М - (2.6-диметилфеніл)-М - (2 -метоксіацетил)аланіну, М - (2.6-диметилфеніл)- М -хлорацетил- 0 -2-амінобутиролактон, метиловий ефір 01 -М - дв (2.86 диметилфеніл)-К - (фенілацетил)аланіну, 5-метил-о-вініл-3 /- 0 (3.5-дихлорфеніл)-2.4-діоксо-1,

З-оксазолідин, З - ІЗ.5-дихлорфеніл (5-метил-5-метоксиметил)|-1.3-оксазолідин-2, 4-діон, З -

Ф) (3.5-дихлорфеніл)-1-ізопропілкарбамоїлгідантоїн, імід М - ка (3.5-дихлорфеніл)-1.2-диметилциклопропан-1,2-дикарбонової кислоти, 2-ціано - ІМ -(етиламінокарбоніл)-2-метоксиміно|їацетамід,ї 1 0-0012 0/- /(2.4-дихлорфеніл)пентил|-1Н-1, 2,4-триазол, во 24-дифтор-А - (1Н-1, 2,4-триазоліл-1-метил) бензгідриловий спирт, М - (З-хлор-2,6-динітро-4--рифторметилфеніл)-5-трифторметил-З-хлор-2-амінопіридин, 1 - (біс(4-фторфеніл) метилсиліл) метил)-1 Н-1,2,4-триазол, стробілурини, такі, як метил-Е-метоксиміно - |А- (о-толілокси)- о-толіліацетат, метил-Е-2 - 42 - |б - (2-ціанофенокси)піридимін-4-іл-окси| феніл)-З-метоксіакрилат, метил-Е-метоксиміно - ЦІА- (2.5-диметилокси)- 65 о-толіл| ацетамід, анілінопіримідини, такі, як М - (4.6-диметилпіримідин-2-іл)анілін, М - (4-метил-б -

(1-пропініл)піримідин-2-іліанілін, М - (4-метил-б-циклопропілпіримідин-2-іл)анілін, фенілпіроли, такі, як 4 - (2.2-дифтор-1, 3-бензодіоксол-4-іл)-пірол-3 - карбонітрил, аміди коричної кислоти, такі, як морфолід З - (4-хлорфеніл)-3 - (3.4-диметоксифеніл) акрилової кислоти.

Приклад синтезу

Подані в нижченаведеному прикладі синтезу рекомендації можуть використовуватись при відповідній модифікації вихідної сполуки для одержання інших представників сполук формули І. Фізичні характеристики одержаних таким шляхом продуктів подані в нижченаведеній таблиці 2. 1. (Кк)-1-аміно-1 - (дД-нафтил)етан 70 1.1 Одержання (К)-1 - (д-нафтил)етиламіду метоксіоцтової кислоти

Си . й ліпаза ів СС мно ши снЗзОСНаІСООСИь о сез "вл. : с (е) нт сн (В) н о

ЗОг (0.23 моля) рацемічного 1-аміно-1 - р-нафтил)етану розчиняли в 200мл метил-трет-бутилового ефіру.

Після цього розчин змішували з 29.5г (0.25 моля) метилового ефіру метоксіоцтової кислоти, початок реакції ініціювали доданням 0.5г ліпази (приблизно 1000од./т, Рзейдотопаз зрес., що депонована в Німецькій колекції о мікроорганізмів під номером каталогу 8246) і в ході реакції реакційну суміш перемішували на вібраційному о столі. По досягненні 5095-ного результату реакції (контроль шляхом хроматографії), по закінченні приблизно 48год., фермент відфільтровували. Далі фільтрат концентрували і розчиняли розрідженою соляною кислотою о (З0Омл) і діетиловим ефіром (З0Омл). Після відокремлення ефірної фази кислу фазу повторно екстрагували ча діетиловим ефіром. Після об'єднання, висушування і концентрування ефірних фаз одержали 18.7г (0.08 моля)

Зо (В)-1 - (В-нафтил) етиламіду метоксіоцтової кислоти. З водної фази після додання їдкого натра до лужного що) значення рН екстрагували діетиловим ефіром (5)-1-аміно-- - ( р-нафтил)етан. Після висушування і концентрування органічної фази одержали 15г (0.09 моля) (5)-1-аміно-ї - ( р-нафтил) етану. Надлишок енантиомеру ( ее-показник) після конверсії в трифторацетамід, який визначали на хіральній ГХ-колоні (20м «

СпПігаіоіех В-РІ), складав 89.5905. 70 1.2 Гідроліз (К)-І - (р-нсафтил)етиламіду метоксіоцтової кислоти 8 с е о СН

І» СН | КОН у Ї їй рань сю

М- Тен СН МНа 1 (8) Н (059) 7 14.7г (60.4 ммолей) (К)-1 - (д-нафтил) етиламіду метоксіоцтової кислоти розчиняли в 75мл етиленгліколю і до (ав) цього розчину додавали 15г 5095-ного розчину гідроксиду калію. Після нагрівання протягом Згод. до 15072 охолоджували, розріджували ЗООмл води і чотири рази екстрагували порціями по 50О0мл діетилового ефіру о відповідно. Об'єднані ефірні фази висушували і концентрували. Таким чином одержали 8.1г (47 ммолей) 2 (К)-І-аміно-1 -(ВД-нафтил)етану з ее-показником 94.890. 2. (К)-1 - (Д-нафтил) етиламід М - (трет-бутилоксикарбоніл)-І -валіну

До розчину з 1.2г (5.8 ммолей) трет-бутоксикарбоніл-/!-валіну і 1.Ог (5.8 ммолей) (К)-1-аміно-1- 29 (р-нафтил)етану в 5Омл тетрагідрофурану додавали 1.Ог (5.9 ммолей) діетилового ефіру ціаанфосфорної кислоти

ГФ) і 1.3г (12 ммолей) триетиламіну, після чого перемішували протягом однієї години при 0"С і протягом 15год. при 2070. Після цього розчинник вилучали і залишок розчиняли в ЗООмл етилового ефіру оцтової кислоти. Органічну о фазу послідовно промивали відповідно 200мл 595-ного їдкого натру, 1095-ної соляної кислоти, 1096-ного розчину гідрокарбонату натрію і води, висушували і концентрували. В результаті одержали 2.0 г (5.4 ммолей) (К)-1 - бо (д-нафтил)етиламіду М - (трет-бутилоксикарбоніл)-І -валіну (дл 937С, сполука 2.1 в таблиці 2).

З. (К)-1 0 - (р-нафтил)етиламід М- (ізопропілоксикарбоніл)-|Ї-валіну До 1.70г (4,6 ммоля) (К)-1 - (В-нафтил)етиламіду М- (трет-бутилоксикарбоніл)-| -валіну при охолодженні додавали 5 мл трифтороцтової кислоти і суміш перемішували протягом однієї години при 0"С. Після цього нагрівали до 207С, трифтороцтову б кислоту практично повністю відганяли, залишок розчиняли в 100мл дихлорметану і послідовно промивали відповідно 5Омл 2н. їдкого натру, 590-ного розчину гідрокарбонату натрію і води. Після висушування і концентрування органічної фази одержали 1.07г (4.0 ммоля) (К)-1 - ( Д-нафтил)етиламіду І-валіну у вигляді в'язко-рідкої олії жовтого кольору. 0.54г (2.0 ммоля) цієї сполуки і 0.22г (2.2 ммоля) триетиламіну в 40мл толуолу змішували при 0"С з 0, 24г (21 ммоля) ізопропілового ефіру хлормурашиної кислоти і перемішували протягом 15год. при 20"С. Після вилучення розчинника залишок розчиняли 5Омл етилового ефіру оцтової кислоти і послідовно промивали відповідно 40мл 595-ного їдкого натру, 10905-ної соляної кислоти, 1096-ного розчину гідрокарбонату натрію і води.

Після висушування органічної фази розчинник вилучали. В результаті одержали 0.6бг (1.7 ммоля) зазначеної в заголовку сполуки у вигляді безбарвного кристалічного продукту (Її дл 145-1477"С; сполука 2.2 в таблиці 2). 7/0 Таблиця 2 нн яз о сн о Сн) п А ЛИН в т5 Вд-А-о- с - хи - сх с 5 ЯН 4. С! Фі (5) (я) () с

Приклади по застосуванню

В наступних дослідах, що проводилися для дослідження і підтвердження фунгіцидної ефективності сполук о формули І, використали емульсію, що містила 10 мас.бо діючої речовини загальної формули І і 90 мас.бо суміші, включаючої: - 70 мас.9о циклогексанолу, ав! - 20 масо Мекапік» | М (І щепвзокю АРб, змочувач з емульгувальною і диспергувальною дією на основі етоксилованих алкілфенолів) і о - 10 масо ЕтирпйоМк? ЕІ (Етшапбт ЕЇ, емульгатор на основі етоксилованих жирних спиртів). Необхідну «з концентрацію діючої речовини одержували за рахунок розрідження цієї емульсії водою.

Дія проти Ріазторага мійісоЇїа в

Листя горщечкових рослин виноградної лози сорту "МиеїПег-Тпигдац" обприскували водним розчином, ою приготованим за описаною вище технологією. Для визначення тривалості дії активних речовин рослини після того, як розчин, що покривав листя, висох, вміщували на 8 днів в теплицю. Лише після цього листя інфікували зависсю зооспор Ріазторага мійсоїа (фальшива борошниста роса винограду). Рослини витримували спочатку протягом 48год. в камері в насиченій водними парами атмосфері при 24"С, а після цього протягом 5 днів в « теплиці при температурі 20-30"С. По закінченні цього часу з метою прискорити розтин носія спорангію рослини с повторно вміщували на 1бгод. у вологу камеру. Після цього проводили візуальну оцінку ступеня ураження й грибами нижньої поверхні листя. Результати цих дослідів подані в нижченаведеній таблиці 3. и? " сл міїісоїа в порівнянні з таким рацематів, що містять їх, (відомих із заявки Німеччини ОБ-А 4321897) я шШше 51101617 о 50 в порівнянні з 2.1 15 40 - 2.2. Рацемат |в) |в) |в) о ее ВИ ПО ВО УЛ ПОН

Ступінь ураження грибами нижньої поверхні листя у рослин, не оброблених зазначеними сполуками, досягав дво ТО. о

Claims (3)

1. Формула винаходу іме) во 1. Аміди карбамоїлкарбонової кислоти загальної формули б5 ве Си о -ЖУ сиз о сн о т.

   ! . І 2 сл | і, І й й вІ-0--хи-сн-2-н- сн (8) (вк) зі ступенем чистоти ізомерів більше 90 мас.9б, в яких змінні мають наступні значення: В означає С.-Свалкіл, Со-Свалкеніл або Со-Свалкініл, причому ці радикали можуть бути частково або повністю галогенованими і/або можуть нести від однієї до трьох груп з числа наступних: ціано, Сі-С;алкокси,

   С.-Слгалогеналкокси, С.-С;лалкілтію, С.-С,алкоксикарбоніл, С3-Сциклоалкіл, С3-СУциклоалкеніл, арил, /5 арилокси і гетероарил, причому циклічні і ароматичні кільця цих груп в свою чергу можуть нести від одного до трьох замісників з числа наступних: галоген, ціано, С.--С;лалкіл, С.--С;алкоксіалкіл, С.4-Су/галогеналкіл,

   С.-С.лалкокси, С.-С/галогеналкокси, Сі-Суалкілтіо, С--С,алкоксикарбоніл, арил, арилокси і гетероарил; В? означає водень, галоген, ціано, нітро, Сі-Свалкіл, С4-Слалкоксіалкіл,С 1-Слгалогеналкіл, С-і-Слалкокси,

   С.-Сугалогеналкокси, Сі-Суалкілтіо, Сі-Слгалогеналкілтіо або являє собою зв'язану через кисень або сірку 2о фенільну групу, що не заміщена або може нести від одного до трьох замісників з числа наступних: галоген,

   С.1-Суалкіл і С.-С;алкокси.
2. 2. Спосіб одержання амідів карбамоїлкарбонової кислоти загальної формули І! за п. 1, який відрізняється тим, що карбамоїлкарбонову кислоту загальної формули ЇЇ т (І) Нз СНз се

   25 . ра о) 0) і; о) вІ- 0-5 -- чн-сн--с-- он о ' (5) о піддають взаємодії з аміном загальної формули ЇЇ ав! сн (10). ЕЗ ї- І в2 ш--сн фі о (в)
3. 3. Засіб, призначений для боротьби зі шкідливими грибами, що містить ефективну кількість принаймні однієї сполуки загальної формули І за п. 1 і принаймні один звичайний допоміжний агент для відповідної композиції. З с 4. Сполуки загальної формули І за п. 1 для використання при боротьбі зі шкідливими грибами. ;» " Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 6, 15.06.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. 1 -І («в) («в) (42) іме) 60 б5