UA138931U - Спосіб формування поживного режиму сірого лісового поверхневого оглеєного ґрунту в умовах карпатського регіону - Google Patents

Abstract

Спосіб формування поживного режиму сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту в умовах Карпатського регіону включає використання альтернативної системи удобрення, сидератів і побічної продукції рослинництва в сівозмінах короткої ротації. При цьому використовують у чотири-п'ятипільних сівозмінах традиційні (в розрахунку на гектар сівозмінної площі: N45-69P60-77K60-77 + 8-10 т гною) та альтернативні (N30,0-46,5P41,2-48,5K41,2-48,5 + заробляння всієї побічної продукції рослинництва та висівання один раз за ротацію сівозміни післяжнивної сидеральної культури) органо-мінеральні системи удобрення.

Description

Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме до способів формування поживного режиму грунту в короткопільних сівозмінах з різним насиченням зерновими культурами, і може бути використана у господарствах різних організаційно-правових форм сільськогосподарського призначення.

Науково обгрунтоване вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах, оптимальне розміщення їх після кращих попередників з дотриманням термінів повернення на те саме поле забезпечує високий рівень урожайності сільськогосподарських культур та якості продукції, покращує фітосанітарний стан посівів, знижує рівні розвитку хвороб і зменшує чисельність шкідників, сприяє розширеному відтворенню родючості грунтів, збереженню природної рівноваги у довкіллі. Важливим у системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності сівозмін, відтворення родючості грунтів, досягнення господарсько- корисного співвідношення між культурними рослинами і бур'янами в агроценозах, є використання органічних і мінеральних добрив, найбільший ефект від яких можна отримати при збереженні раціональних екологічно безпечних способів їх застосування з врахуванням біологічних особливостей, виду і сорту вирощуваної культури. За умов браку техногенних ресурсів, зокрема гною великої рогатої худоби, для підтримки високого рівня біопродукування грунтів виникає необхідність застосування альтернативних систем удобрення за рахунок використання нетоварної продукції сільськогосподарського виробництва та сидератів.

Відомий спосіб формування поживного режиму грунту в короткоротаційних сівозмінах (11, який грунтується на підвищенні родючості чорнозему типового слабо солонцюватого залежно від систем удобрення.

Недоліком способу є відмінність грунтово-кліматичних умов, різниця в структурі сівозмін, відсутність альтернативних систем удобрення.

Відомий спосіб поліпшення агрофізичних властивостей темно-сірого опідзоленого грунту в зернопросапній короткоротаційній сівозміні (2), який грунтується на застосуванні соломи зернового попередника - пшениці озимої, висіванні післяжнивної сидеральної культури з послідуючим її задисковуванням та внесенням гною і мінеральних добрив в нормі Мо Раз Кі о.

Недоліком даного способу є відмінність грунтів, різниця в структурі сівозмін, одночасне застосування в органо-мінеральній системі удобрення гною, соломи і сидеральних культур, відсутність відомостей про динаміку елементів живлення.

Найближчим аналогом до способу, що заявляється, є спосіб застосування сівозмін з короткою ротацією, що відповідає категорії біологічного напряму ІЗ)Ї, у якому застосовують альтернативні органічні добрива, сидерати й побічну продукцію рослинництва.

Недоліком даного способу є відсутність мінеральних добрив і адаптованість до зон нестійкого зволоження.

Спосіб, що заявляється, усуває недоліки найближчого аналога і за дії традиційних і альтернативних систем удобрення забезпечує формування поживного режиму сірого лісового поверхнево оглеєного грунту в короткоротаційних сівозмінах Карпатського регіону на високому біопродуктивному рівні.

В основу корисної моделі поставлено задачу розробити науково обгрунтований, екологічно безпечний, адаптований до грунтово-кліматичних умов Карпатського регіону високоефективний спосіб формування поживного режиму сірого лісового поверхнево оглеєного грунту шляхом запровадження в короткоротаційних сівозмінах з різним насиченням зерновими культурами традиційних та альтернативних систем удобрення, які забезпечують високий рівень урожайності сільськогосподарських культур та якості продукції, сприяють розширеному відтворенню родючості грунтів, збереженню природної рівноваги у довкіллі.

Поставлену задачу вирішують шляхом запровадження в чотири-п'ятипільних сівозмінах традиційних (в розрахунку на гектар сівозмінної площі: Ма5-в9 Рбо-77 Кво-77-8-10 т гною) та альтернативних (відповідно Мгзо,о-46,5 Ра1,2-48,5 Каї,2-4855 ї- заробляння всієї побічної продукції та висівання один раз за ротацію сівозміни післяжнивної сидеральної культури) органо- мінеральних систем удобрення.

При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником знайдено технічне рішення |ІЗІ, яке містить суттєві ознаки, спільні із заявленим рішенням, а саме застосування сівозмін короткої ротації.

Але наявність цих ознак не забезпечує технічний результат, що досягається заявленим способом. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим, не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію "Новизна".

У патентній та науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, у яких були б 60 описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчого аналога та забезпечують досягнення технічного результату (запровадження в чотири-п'ятипільних сівозмінах традиційних і альтернативних органо-мінеральних систем удобрення).

Заявлений спосіб належить до галузі сільського господарства, до способів формування поживного режиму грунту у сівозмінах короткої ротації і може бути використаний у господарствах різних організаційно-правових форм сільськогосподарського призначення, а тому відповідає критерію "Промислова придатність".

Реалізацію заявленої корисної моделі здійснюють наступним чином.

Дослідження проводили в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН

України на довготривалому стаціонарному досліді.

Найвищий уміст лужногідролізованого азоту (13,68 та 11,49 мг/100 г грунту), рухомого фосфору (14,26 та 12,75 мг/100 г грунту) та обмінного калію (12,13 та 10,65 мг/100 г грунту) під пшеницею озимою в орному та підорному шарах сірого лісового поверхнево оглеєного грунту був на час відновлення весняної вегетації культури після попередника пшениці озимої в зерновій сівозміні на варіанті безпосереднього внесення органо-мінерального удобрення (традиційна система удобрення, де органічною складовою є гній великої рогатої худоби). На альтернативній системі удобрення (сидерат, побічна продукція пшениці озимої, половинні дози мінеральних добрив) у цій же сівозміні в орному та підорному шарах нагромадження лужногідролізованого азоту знижувалося на 0,63 та 0,21, рухомого фосфору - на 0,73 та 0,56, обмінного калію - на 0,41 та 0,18 мг/100 г грунту.

При застосуванні під пшеницю озиму тільки мінерального удобрення і використання післядії гною значення основних елементів живлення в плодозмінній (попередник конюшина лучна на зелену масу) та зерновій сівозмінах, де попередником був горох також формувалися високі показники поживного режиму: лужногідролізованого азоту - 13,02 та 12,79 мг/100 г грунту, рухомого фосфору - 13,22 та 13,34 мг/100 г грунту й обмінного калію - 11,42 та 11,71 мг/100 г грунту. В зерно-просапних сівозмінах вище зазначені показники складали - 12,11-12,56 мг1о0 г, 13,07-13,56 мг/100 г та 11,36-11,88 мг/100 г грунту. Застосування альтернативних систем удобрення (післядія сумісного поєднання сидерату й соломи, пряма дія соломи та половинні норми мінеральних добрив) під пшеницю озиму у експериментальних сівозмінах в орному шарі забезпечували нижчий рівень нагромадження елементів живлення: 11,29-12,18 мг/100 г, 12,14-

Зо 12,39 мг/100 г ї 10,42-10,86 мг/100 г грунту. Перед збиранням урожаю вміст поживних речовин зменшувався порівняно з початком вегетації.

На забезпеченість вирощуваної культури елементами живлення впливали попередники. На контрольному варіанті (без добрив) у період відновлення весняної вегетації найвищий уміст доступного азоту в посівах пшениці озимої був після конюшини лучної на зелену масу (10,84 мг/100 г грунту). Дещо нижчим цей показник був після попередників горох і соя -10,73 і 10,62 мг/100 г, після гречки - 10,53 мг/100 г, кукурудзи на зерно -10,32 мг/100 г, при повторних посівах пшениці озимої - 10,16мг/100 г грунту.

Аналіз динаміки поживного режиму грунту під ярими культурами, а саме картоплею і ячменем ярим, показав, що кращий рівень забезпеченості елементами живлення зумовлювала традиційна органо-мінеральна система удобрення. Так, за внесення безпосередньо під картоплю в зерно-просапній і плодозмінній сівозмінах мінеральних добрив у дозі МеоРеоКео та 40 т/ла гною на час сходів культури в орному шарі спостерігалося найбільш інтенсивне нагромадження лужногідролізованого азоту (12,87-13,0 мг/100 г грунту), рухомого фосфору (13,47-13,58 мг/100 г грунту), обмінного калію (11,69-11,85 мг/100 г грунту), в підорному відповідно за елементами живлення 11,61-11,78 мг/100 г, 12,21-12,37 мг/100 г, 10,28-10,35 мг/100 г грунту. Сумісне застосування побічної продукції сидерату на фоні половинних доз мінеральних добрив формувало поживний режим грунту за елементами живлення на рівні 12,31-12,47; 13,28-13,39 й 11,32-11,41 мг/100 г грунту в орному й 11,22-11,34; 11,98-12,11, 9,98- 10,12 мг/100 г грунту в підорному пластах. По мірі росту та розвитку рослин картоплі спостерігали зменшення вмісту лужногідролізованого азоту, рухомого фосфору й обмінного калію на всіх варіантах досліду внаслідок споживання його рослинами.

Такі ж закономірності в перерозподілі поживних елементів спостерігалися і в посівах ячменю ярого: найвищий вміст був на час сходів культури як в зерно-кормовій, так і плодозмінній сівозмінах (12,06-12,22 мг/100 г грунту лужногідролізованого азоту, 12,81-12,72 мг/100 г грунту рухомого фосфору й 11,38-11,27 мг/100 г грунту обмінного калію в орному 0-20 см горизонті на варіантах органо-мінеральної системи удобрення. До кінця вегетації ячменю ярого кількість рухомих форм основних елементів живлення зменшувалася внаслідок використання їх культурою для росту і біопродукування. У фазі воскової стиглості на зазначених варіантах у двох сівозмінах їх вміст знаходився на рівні 10,07-10,18 мг/100 г грунту лужногідролізованого азоту, 11,28-11,37 мг/100 г грунту рухомого фосфору й 9,83-9,72 мг/100 г грунту обмінного калію.

Найбільше забезпечення рослин гороху елементами живлення було у фазі їх сходів за внесення безпосередньо під культуру мінеральних добрив у дозі Ма5Ра5Ках (традиційна органо- мінеральна система удобрення) і складало в шарі 0-20 і 20-40 см лужногідролізованого азоту - 11,91-12,00 ї 10,44-10,56 мг/100 г, рухомого фосфору - 12,90-13,10 ї 11,85-11,94 мг/100 г, обмінного калію - 11,58-11,67 і 10,24-10,33 мг/100 г грунту в обох 100 95 зернових сівозмінах. На варіанті без застосування удобрення забезпечення рослин елементами живлення було найнижчим.

Балансові розрахунки елементів живлення у чотири-п'ятипільних сівозмінах на різних системах удобрення показали, що застосування на один гектар сівозмінної площі 8-10 т гною і мінеральних добрив в дозі Меа5-69Р'єо-77Кво-77, а також зменшення їх кількості вдвічі за умови заорювання сидерату, побічної продукції забезпечило позитивний баланс азоту у всіх досліджуваних сівозмінах у межах від 426,0 до 43,0 кг/га (традиційна органо-мінеральна система) та 419,0 - «33,0 кг/га (альтернативна система).

Позитивний баланс фосфору забезпечили усі системи удобрення у всіх досліджуваних сівозмінах. Найвищих значень цей показник набував на органо-мінеральних фонах зерно- просапних сівозмін: -6,0 - яж-65,0 кг/га. Високий рівень позитивного балансу фосфору зафіксовано при альтернативних системах у цих же сівозмінах: 35,8 - 32,8 кг/га. Дефіцит балансу фосфору був на неудобрюваних варіантах всіх сівозмін.

Найвищий рівень нагромадження калію спостерігався при сумісному застосуванні органічних та повних доз мінеральних добрив в обох п'ятипільних зерно-просапних: 149,0 - 48,8 кг/га, зерновій та зерно-просапній сівозмінах: 45,0 та 44, 5кг/га.

Таким чином результати досліджень, представлені на прикладі конкретного виконання корисної моделі підтверджують ефективність заявленого технічного рішення і його переваги над найближчим аналогом.

Джерела інформації:, взяті до уваги при описі корисної моделі: 1. Цвей Я.П. Формування родючості грунту в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу.

Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. - 2015. - Вип. 1. - Є. 56-59.

Зо 2. Лопушняк В.І. Спосіб поліпшення агрофізичних властивостей темно-сірого опідзоленого грунту в зерно-просапній короткоротаційній сівозміні / Патент на корисну модель Мо 85529, АО1В 79/00, опубл. 25.11.2013, бюл. Мо 22/2013. 3. Вишнякова К.М., Птащенко А.В. Спосіб застосування сівозмін з короткою ротацією, що відповідає категорії біологічного напрямку. Патент на корисну модель Мо 28659, АО1ТВ 79/00, опубл. 25.12.2007, бюл. Мо 21/2007.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб формування поживного режиму сірого лісового поверхнево оглеєного грунту в умовах

   40 Карпатського регіону, що включає використання альтернативної системи удобрення, сидератів і побічної продукції рослинництва в сівозмінах короткої ротації, який відрізняється тим, що використовують у чотири-п'ятипільних сівозмінах традиційні (в розрахунку на гектар сівозмінної площі: Ма5-в9Р'во-77Кво-77 ї- 8-10 т гною) та альтернативні (Мзо,о-46,5Р'41,2-48,5Ка1,2-435 - Заробляння всієї побічної продукції рослинництва та висівання один раз за ротацію сівозміни післяжнивної

   45 сидеральної культури) органо-мінеральні системи удобрення.