UA129869C2 - Лікування спадкового ангіоневротичного набряку - Google Patents

Abstract

Винахід стосується лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ), а саме: спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності шляхом перорального введення інгібітора калікреїну плазми пацієнту, який потребує цього.

Description

Цей винахід стосується лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ). Зокрема, цей винахід надає лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності шляхом перорального введення інгібітора калікреїну плазми пацієнту, який потребує цього, за необхідності. Також представлене регулярне (або безперервне) лікування НАЕ.

Передумови створення винаходу

Інгібітори калікреїну плазми мають низку терапевтичних застосувань, зокрема, при лікуванні спадкового ангіоневротичного набряку.

Калікреїн плазми являє собою трипсиноподібну серинову протеазу, яка може вивільняти кініни з кініногенів (див. К. О. Врооїа еї аї., "КаїКгеїіп-Кіпіп Сазсаде", Епсусіоредіа ої Кезрігайгу

Медісіпе, рі83-493; 3. М. Вгуапі еї аї., "Нитап ріазта КаїйїКгеїіп-Кіпіп зузіет: рпузіоЇодіса! апа

Біоспетіса! рагатеїйегв" Сагаіомазсціаг апа Наетацоіодісаї! адепів іп теаісіпа! спетівігу, 7, р234- 250, 2009; К. 0. Впооїа єї аї., Рпаптасоїодіса! Кем., 1992, 44, 1; ії 0. у. Сатррбеї, "Тоулагав ипаегегапаїіпд (пе КаїйїКгеїп-Кіпіп зузіет: іпзіднів їот (Ше теазигетепі ої Кіпіп реріїдевз", Вгагійап

Уд9оигпа! ої Медіса! апа ВіоІодісаІ Кезеагсп 2000, 33, 665-677). Він являє собою принципово значущий член внутрішнього каскаду згортання крові, проте, його роль у цьому каскаді не включає вивільнення брадикініну або ферментативне розщеплення. Прекалікреїн плазми кодується одним геном і може синтезуватися в печінці, а також в інших тканинах. Його секретують гепатоцити як неактивний прекалікреїн плазми, який циркулює в плазмі у вигляді гетеродимерного комплексу, будучи зв'язаним з високомолекулярним кініногеном (НК), і який активується, даючи активний калікреїн плазми. Ця контактна система активації (або контактна система) може бути активована негативно зарядженими поверхнями, які активують фактор ХІЇ (ЕХІЇ) у фактор ХіІна (ЕХіІІа), визначеними протеазами, наприклад, плазміном (Нойтап еї аї Сіїп

Кем АйШегду Іттипо! 2016), який може не вимагати негативних поверхонь, або неправильно зсілими білками (Мааз єї а! 9 Сіїпісаї Іпумезі 2008). ЕХІПа опосередковує перетворення прекалікреїну плазми в калікреїн плазми і подальше розщеплення високомолекулярного кініногену (НК) з утворенням брадикініну, потужного запального гормону. Кініни являють собою високоактивні медіатори запального процесу, які діють при посередництві рецепторів, зв'язаних з С-білком, і антагоністи кінінів (такі як антагоністи рецепторів брадикініну) раніше були досліджені як потенційні терапевтичні засоби для лікування низки захворювань (ГЕ. Магсеац апа о) р. Кеодоїї, Маїиге Кеу., Огид Оізсомегу, 2004, 3, 845-852).

Калікреїн плазми крові, як вважається, грає певну роль у низці запальних захворювань.

Найбільш значущий інгібітор калікреїну плазми являє собою серпін, інгібітор С1 естерази.

Пацієнти, у яких є генетично зумовлена недостатність інгібітора С1-естерази, страждають на вроджений ангіоневротичний набряк (НАЕ), що в результаті виражається у вигляді періодичного опухання обличчя, рук, горла, шлунково-кишкового тракту і геніталій. Пухирі, що утворюються під час нападу загострення, містять високі рівні калікретїну плазми крові, який відщеплює високомолекулярний кініноген (НК), який вивільняє брадикінін, що приводить до підвищеної судинної проникності. Лікування за допомогою збільшення кількості білкового інгібітора калікретїну плазми крові, як було показано, ефективно виліковує НАЕ шляхом запобігання вивільненню брадикініну, який спричиняє підвищення судинної проникності (А. І ептапп

ЕсаПапіде (ОХ-88), а ріазта КаїйїКгеїп іппірйог Тог (пе (геайтепі ої пегедіагу апдіоедета апа Ше ргемепійп ої Біоса Іоз55 іп оп-ритр сагаіоїпогасіс зигдегу" Ехреп Оріп. Віої. Тег. 8, рі187-99).

Спадковий ангіоневротичний набряк являє собою рідкісне спадкове захворювання, яке характеризується повторюваними гострими нападами, при яких рідини нагромаджуються поза кровоносними судинами, блокуючи нормальний потік крові або лімфатичної рідини і викликаючи швидкий набряк тканин, таких як руки, ноги, кінцівки, обличчя, кишковий тракт або дихальні шляхи. "Спадковий ангіоневротичний набряк" можна визначити як будь-яке захворювання, яке характеризується повторюваними епізодами брадикінін-опосередкованого ангіоневротичного набряку (наприклад, сильного набряку), викликаного спадковою дисфункцією/дефектом/мутацією. Зараз відомі три категорії НАЕ: (ї) НАЕ типу 1, (ії) НАЕ типу 2 і (її) НАЕ з нормальним С1-інгібітором (НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпі). Однак, ділянка НАЕ швидко розвивається, тому очікується, що в майбутньому можуть бути визначені інші типи НАЕ.

Не бажаючи бути зв'язаними теорією, вважається, що НАЕ 1 типу викликається мутаціями в гені ЗЕКРІМО1, які приводять до зниження рівня інгібітора С1 в крові. Не бажаючи бути зв'язаними теорією, вважається, що НАЕ 2 типу викликається мутаціями в гені ЗЕКРІМОЇ, які приводять до дисфункції інгібітора С1 в крові. Не бажаючи бути зв'язаними теорією, причина

НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпй менш визначена, і генетична дисфункція/дефект/мутація, яка лежить в основі, іноді може залишатися невідомою. Відомо, що причина НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпп не пов'язана зі зниженням рівнів або дисфункцією інгібітора С1 (на відміну від 60 НАЕ типів 1 і 2). НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпй можна діагностувати, вивчивши сімейний анамнез і зазначивши, що ангіоневротичний набряк був успадкований від попереднього покоління (і, отже, це спадковий ангіоневротичний набряк). НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпп також може бути діагностований шляхом визначення наявності дисфункції/дефектів/мутації в гені, відмінному від генів, зв'язаних з інгібітором С1. Наприклад, повідомлялося, що дисфункція/дефект/мутація плазміногену може викликати НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпп (див., наприклад, Мегопе еї а), топі Мей (Іайвзаппе) 2019 Бер 21;6:28. арі: 10.3389/теа.2019.00028; ог Кеске еї аї., Сіїп Тгапві АІегду. 2019 Реб 14:9:9. дої: 10.1186/513601- 019-0247-х.). Наприклад, повідомлялося, що дисфункція плазміногену може викликати НАЕ з нормальним рівнем С1-Іпй (див., наприклад, Мапзві еї а. 2014 Тне Авзосіайоп їог їТте Рибіїсанйоп ої Ше доигпаї ої Іпіеєгпа! Меадісіпе доигпаї ої Іпієгпа! Меадісіпе, 2015, 277; 585-593; ог Мааї еї аї..

Тиготр Наетозві. 2019 дап;17(1):183-194. аої: 10.1111/Кн.14325).

Гострі напади НАЕ звичайно проходять через три ключові клінічно різні стадії: початкову продромальну стадію (яка звичайно може тривати до 12 годин), за якою слідує стадія набряку, а потім стадія абсорбції. Більшість нападів НАЕ виявляються продромальними симптомами. Дві третини продромів з'являються менше ніж за б годин до нападу НАЕ, і продроми не спостерігаються більше ніж за 24 години до нападу НАЕ (Маодєетг"і еї аї. СіїпісаІ апа Ехрегітепіаї!

ОептайІоду (2014) 39, рр298-303). Наприклад, можуть почати спостерігатися наступні продромальні симптоми: невелика припухлість (особливо на обличчі і шиї), типовий тип болю в животі, типове почервоніння шкіри, яке називається "маргінальна еритема". Напад повністю розвивається, коли він досягає максимального набряку і максимального вираження болю (наприклад, абдомінальні атаки), дискомфорту (наприклад, периферичний набряк) або загрози життю (наприклад, набряк гортані). Як тільки напад досягне свого піку, подальший період часу до нормалізації визначається часом, необхідним для зникнення набряку і реабсорбції рідини, що проникла в тканини.

Синтетичні і невеликі молекули інгібіторів калікреїну плазми крові раніше були описані, наприклад, Саїтей еї аї. ("Рерііде аІдепуае...." У. Рерііде Кев. 52, рб2-71 (1998)), Т. Спезбаспег еї аІ. СІпмоїметенпі ої їіз5зце КаїйїКгеіп Биї пої ріазта КаїйїКгеїп іп їе демеІортепі ої зуптріот5 тедіаєедй Бу епдодепоивх Кіпіп5 іп асше рапсгеайів іп гаїв" Війїзп доигпа! ої Рпагтасоіоду 137, рбе2-700 (2002)), Емапзо ("ЗеіІесіїме аірерііде іппірйоге ої КаїїКгеіп" М/003/076458), 52еїЇКе еї аї. о СКіпіподепазе іппірйоге" УМО92/04371), О. М. Емапз еї аї. (ттипоїІрпаптасоїіоду, 32, р115-116 (1996)), 52еЇКе еї аї. (СКіпіподеп іппірйогє" М/095/07921), Апіопз5зоп еї аїЇ. ("Мем/ рерііде5 дегімайме5" М/О94/29335), У. Сопе еї аїЇ. (5іх тетбрегей Пеїегосусіеєз изеїці аз зеппе ргоїеазе іппірйоге" УМО2005/123680), 9. (йг2беспег еї аї. (Вгалійап 9. Мед. Віої. Кез 27, р1929-34 (1994)),

КейНпег еї аїІ. (05 5,187,157), М. Тепо еї аїЇ. (Спет. Рпагт. ВиїЇ. 41, р1079-1090 (1993)), ММ. В.

Уоипао еї аї. (Зтаї! тоїесшіе іпрірцоге ої ріазта КаїйїКгеїп" Віоогд. Мей. Спет. І ев. 16, р2034- 2036 (2006)), ОКада еї а. (ОеємеІюортепі ої роїепі апа зеїЇесіїме ріазтіп апа ріазта КаїїКгеїп іпріркогг апа 5іцаіез оп Ше 5ігисіиге-асіїмну геІайопеПір" Спет. Рпагт. ВиїІ. 48, р1964-72 (2000)),

Зіеіптеїег еї аї. ("Тгурвзіп-ІКе зегппе ргоївазе іппірйоге ап ІПеїг ргерагайоп апа зе"

М/008/049595), 2папд еї аїЇ. ("Оізсомегу ої Ппідніу роїепі тай! тоїесціе КаїйКгеїп іппірйоге"

Медісіпа! Спетівігу 2, ро45-553 (2006)), зіпна еї аї. ("ппіріог»: ої ріазта КаїїКгеіп" М/008/016883),

Зпідепада еї аї. ("Ріазта КаїйКгеїп Іппірйоге" М/О2011/118672), апа КокКе еї аї. (Віоспетісаї! сПпагасіегігайоп ої а поме! Підп-айіпйу апа бзресіїс КаїйїКгеіп іпрірйог", Війївпи оигпа! ої

РПпагтасоїіоду (2011), 162(7), 1639-1649). А також, в публікації біеіптеїгег еї аї. ("Зегіпе ргоїєазе іппірйоге" М/О2012/004678) описуються циклізовані пептидні аналоги, які являють собою інгібітори людського плазміну і калікреїну плазми.

Як згадувалося вище, НАЕ може виявлятися у пацієнтів з генетичним дефіцитом або дисфункцією інгібітора С1-естерази. Таким чином, деякі із сучасних методів лікування НАЕ включають введення інгібітора С1-естерази для нормалізації дефіциту або дисфункції інгібітора

С1-естерази. Такі методи лікування можуть бути профілактичними (тобто введення за відсутності симптомів гострого нападу НАЕ для запобігання/зниження імовірності гострого нападу НАЕ) і/або невідкладними лікуваннями (тобто введення при появі симптомів гострого нападу НАЕ для спроби зупинити або зменшити тяжкість гострого нападу НАЕ).

СіпгулефФ і Наєдагдаоф містять інгібітор С1-естерази і показані для запобігання гострим нападам НАЕ (тобто профілактичне лікування). Лікування СіпгугеФ потребує отримання розчину з порошку, який потім вводять кожні 3-4 дні. Аналогічно, лікування препаратом НаєедагааФ потребує отримання розчину з порошку, який потім вводять два рази на тиждень. Пацієнт не завжди може самостійно проводити ці процедури, і якщо це так, то пацієнту необхідно відвідувати клініку для лікування. Таким чином, обидва ці профілактичні лікування пов'язані з великим навантаженням на пацієнтів. Крім того, у вкладці до упаковки ЕСА для Наєедагаа?Ф 60 указано, що його "не треба використовувати для лікування гострого нападу НАЕ", і тому пацієнту може бути потрібна додаткова терапія, якщо напад НАЕ розвинеться.

ВегіпепФф і Кисопевіф містять інгібітор С1-естерази і показані для лікування гострих нападів

НАЕ. Обидва ці лікування також включають отримання розчину для ін'єкцій з подальшою ін'єкцією. Цей процес може бути обтяжливим для пацієнта, особливо коли він страждає на гострий напад НАЕ. Самостійне введення дозованої кількості також не завжди можливе, а якщо це не так, введення лікарського засобу може бути істотно відкладено, що збільшує тяжкість гострого нападу НАЕ для пацієнта.

На сьогодні єдиними селективними інгібіторами калікреїну плазми, схваленими для медичного застосування при лікуванні НАЕ, є Каїбйогб (діюча речовина - екалантид) і

Такпигуго?б (діюча речовина - ланаделумаб). Обидва препарати являють собою розчини для ін'єкцій. Екалантид являє собою великий білковий інгібітор калікреїну плазми, який представляє ризик анафілактичних реакцій. Дійсно, заявка на реєстрацію в ЄС КаїбйогО нещодавно була відкликана, оскільки, як стверджується, переваги Каїрйог не переважують пов'язані з ним ризики. Ланаделумаб являє собою повністю рекомбінантне людське моноклональне антитіло легкого каппа-ланцюга Ідс1. Вказані побічні небажані реакції на лікування ланаделумабом включають гіперчутливість, біль в місці ін'єкції, еритему в місці ін'єкції і синяк в місці ін'єкції. На офіційній етикетці ЕМА для ТаКпи2угофФ (активна речовина - ланаделумаб) указано, що він "не призначений для лікування гострих нападів НАЕ" і що "у разі раптового нападу НАЕ необхідно починати індивідуальне лікування за допомогою схваленого лікарського засобу екстреної терапії". Крім того, як і ін'єкції, обидва цих методи лікування пов'язані з великим навантаженням на пацієнта.

Беротралстат (ВСХ7З353) досліджується як пероральний препарат для прийому один раз на день для запобігання нападам НАЕ. Нулапд єї аї. (Іттипоїпегару (2019) 11(17), 1439-1444) стверджує, що більш високі дози були пов'язані з великою кількістю небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту, що вказує на підвищену токсичність при більш високих рівнях.

Інші інгібітори калікреїну плазми, відомі в цій галузі, звичайно являють собою малі молекули, деякі з яких включають високополярні і функціональні групи, що іонізуються, такі як гуанідини або амідини. Нещодавно з'явилися повідомлення про інгібітори плазменого калікреїну, які не мають функції гуанідину або амідину. Наприклад, Вгапаї еї аї. ("М-((б-атіпо-ругіаіп-3-уї)теїйуЇ)- о ПеїегоагуІ-сагрохатідез ав іпрірйоге ої ріазта КаїйїКгейп" У/О2012/017020), Емапе5 еї аї. (Веп2гуїІатіпе аегімаймеб5 аз іпрірбйоге ої ріазта КаїйКгеіп" УМО2013/005045), АМап еї а).

СВепгуїатіпе дегімайме5" М/О2014/108679), Оаміє єї а. ("Неїегосусіїс дегімасев" УМО2014/188211), апа Оаміє еї аї. (М-(педагуІтеїНу!)-НегегоагуІ-сагрохатідез сотроцпаз аз ріазта КаїїКгеїп іппібйоге" УМО2016/083820).

Заявник розробив нову серію сполук, які є інгібіторами калікреїну плазми, які розкриті в

МО2016/083820 (РСТ/582015/053615). Ці сполуки демонструють хорошу селективність відносно калікреїну плазми. Одна з таких сполук являє собою М-|((3-фтор-4-метоксипіридин-2- іл)метилІ|-3-(метоксиметил)-1-(14-(2-оксопіридин-1-іл)уметил|Іфеніліметил)піразол-4-карбоксамід.

Назва М-(З-фтор-4-метоксипіридин-2-іл)метил|-3-(метоксиметил)-1-(14-(2-оксопіридин-1- іл)метилІфеніл)іметил)піразол-4-карбоксамід означає структуру, зображену в формулі А. о

М ех М У

М Н шт о Формула А.

Отже, існує потреба в лікуванні НАЕ, яке було б менш обтяжливим для пацієнта, щоби покращити дотримання пацієнтом режиму і схеми лікування. Зокрема, існує потреба в терапії

НАЕ, яку можна вводити перорально. Також існує потреба в пероральному лікуванні гострих нападів НАЕ за необхідності, наприклад, при розпізнаванні симптомів гострого нападу НАЕ.

Також існує необхідність у профілактичному лікуванні НАЕ для зниження імовірності гострого нападу НАЕ. Також існує потреба в лікуванні гострих нападів НАЕ, що може використовуватися пацієнтом за необхідності і не вимагає регулярного (або безперервного) прийому, наприклад,

лікування, що не вимагає ін'єкцій два рази на тиждень.

Опис винаходу

Сьогодні не існує дозволеного перорального лікування НАЕ за необхідності, і всі дозволені методи лікування є ін'єкційними. Напади НАЕ минають швидше і стають коротшими після раннього лікування (Машгег М еї а. РГо5 ОМЕ 2013:8(2): е53773. доі:10.137 1/оигпаІ.ропе.0053773) і тому раннє втручання, коли очікується або продовжується напад, має важливе значення для бажаного лікування захворювання. Ін'єкційні препарати мають недолік від пізнього введення доз, так як пацієнту може бути потрібно приготувати лікарську форму або навіть поїхати в лікарню для лікування. Отже, лікування НАЕ часто підривається пізнім введенням дози, викликаним великим навантаженням на пацієнта. Дійсно,

Мацгег М егаї. пояснює, що більше 60 95 пацієнтів вводять свої ін'єкції для НАЕ більш ніж через годину після початку нападу. Не бажаючи бути зв'язаними теорією, вважається, що ін'єкційні терапії НАЕ мають недолік від пізнього введення доз з таких причин, як незручність (самостійне введення не завжди можливе), біль (як під час, так і після ін'єкції) і надія (замість лікування пацієнти часто просто сподіваються на менш важкий напад). Цей винахід спрямований на вирішення цієї проблеми.

Цей винахід надає лікування НАЕ, яке поліпшене порівняно з будь-яким доступним зараз лікуванням НАЕ. Цей винахід надає пероральне лікування НАЕ, яке особливо корисне як лікування за необхідності гострих нападів НАЕ і/або як лікування за необхідності для зниження імовірності гострого нападу НАЕ. Зокрема, як описано в цьому документі, способи лікування згідно з винаходом (ї) мають швидкий початок дії, (ії) є сильними, (ії) мають хороший профіль безпеки і (м) мають пролонговані фармакодинамічні ефекти.

Таким чином, відповідно до цього винаходу наданий спосіб лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності, що включає: пероральне введення сполуки формули А (або її фармацевтично прийнятної солі і/або сольвату) пацієнту, який потребує цього, за необхідності.

У будь-якому з описаних в цьому документі способів лікування за винаходом термін "сполука формули А" є скороченням для "сполуки формули А (або її фармацевтично прийнятної солі і/або сольвату)». Термін "сольват" використовується в цьому документі для опису молекулярного комплексу, що включає сполуку за винаходом і одну або декілька фармацевтично прийнятних молекул розчинника, наприклад, етанолу або води. Термін "гідрат" використовується, коли розчинником є вода, і щоб уникнути яких-небудь сумнівів термін "гідрат" охоплюється терміном "сольват".

У будь-якому з описаних в цьому документі способів лікування за винаходом, термін "фармацевтично прийнятна сіль" означає фізіологічно або токсикологічно прийнятну сіль і включає, за необхідності, рармацевтично прийнятні солі приєднання основ і фармацевтично прийнятні солі приєднання кислоти. Наприклад, (ії) якщо сполука за цим винаходом містить одну або декілька кислотних груп, наприклад, карбоксигрупи, фармацевтично прийнятні солі приєднання основ, які можуть бути утворені, включають солі натрію, калію, кальцію, магнію і амонію, або солі з органічними амінами, такі як діетиламін, М-метилглюкамін, діетаноламін або амінокислоти (наприклад, лізин) і тому подібне; (ії) якщо сполука за винаходом включає основну групу, таку як аміногрупа, фармацевтично прийнятні кислотно-адитивні солі, які можуть бути утворені, включають гідрохлориди, гідроброміди, сульфати, фосфати, ацетати, цитрати, лактати, тартрати, мезилати, сукцинати, оксалати, фосфати, езилати, тозилати, бензолсульфонати, нафталіндисульфонати, малеати, адипати, фумарати, гіпурати, камфорати, ксинафоати, п-ацетамідобензоати, дигідроксибензоати, гідроксинафтоати, сукцинати, аскорбати, олеати, бісульфати і тому подібне.

Також можуть бути отримані напівсолі кислот і основ, наприклад, гемісульфатні і гемікальцієві солі.

Для огляду придатних солей див. "Напабосок ої Ріаптасецшіїса! Зав: Ргорепієз, 5еІесйоп апа

Ове" Бу ані апа М/'егтий (УМіеу-УСН, Умеіппеїт, Септапу, 2002).

Фахівець в цій галузі зрозуміє, що лікування "за необхідності" в контексті НАЕ, означає, що сполуку формули А вводять за необхідності терапії в зв'язку з одним конкретним гострим нападом НАЕ. Як описано в цьому документі, цей конкретний напад НАЕ може бути таким, що відбувається (наприклад, лікування починається при розпізнаванні симптому гострого нападу

НАЕ) або може відбутися (наприклад, коли пацієнт чекає, що гострий напад НАЕ може бути індукований або спровокований). Мультидозові кількості сполуки формули А можуть вводитися як частина лікування за необхідності, але це багаторазове дозування буде вводитися в зв'язку з одним і тим же одиничним гострим нападом НАЕ. Іншими словами, "за необхідності" не вимагає бо введення сполуки формули А безперервно з регулярними інтервалами (наприклад, один раз на

А тиждень, два рази на тиждень і т. п.) незалежно від випадку гострого нападу НАЕ. Це відрізняється від деяких інших відомих методів лікування НАЄЕ (наприклад, лікування з допомогою Сіпгуле?Ф і НаедагааФ, як описано вище), які потребують безперервного і регулярного дозування для терапії. Замість цього, при лікуванні за винаходом сполуку формули

А приймають, коли пацієнту потрібні терапевтичні ефекти швидкої дії. Конкретні методи лікування "за необхідності" за винаходом включають: (ї) лікування гострого нападу НАЕ за необхідності, коли сполуку формули А вводять після розпізнавання симптому гострого нападу

НАБЕ, і (ії) профілактичне зниження імовірності нападу НАЕ за необхідності, наприклад, коли очікується, що може бути індукований (або запущений) гострий напад НАЕ. Вони обговорюються нижче більш детально.

У будь-якому з описаних в цьому документі способів лікування за винаходом, пацієнт являє собою переважно людину. НАЕ є спадковим захворюванням, і пацієнти будь-якого віку можуть страждати від нападів НАЕ. Відповідно, пацієнтом-людиною може бути дитина (у віці від О до 18 років) або дорослий (від 18 років і старше). Зокрема, вік пацієнта може становити 12 років і старше. Пацієнт також може бути у віці від 2 років і старше.

Як показано в прикладах, сполука формули А є потужним інгібітором калікреїну плазми. Як вже пояснювалося, інгібуючий калікреїн плазми інгібує розщеплення високомолекулярного кініногену, який сприяє нападу НАБЕ. Крім того, як показано в прикладі 4, сполука формули А також здатна зменшувати розщеплення прекалікреїну плазми і утворення фактора ХіІІа (ЕХІПа) після активації контактної системи. Ці сприятливі додаткові ефекти підтверджують високу ефективність лікування за винаходом і показані, зокрема, коли концентрація сполуки формули А становить щонайменше 500 нг/мл плазми. Концентрація в плазмі щонайменше 500 нг/мл може спостерігатися після введення кількості дози щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 або приблизно 80 мг) сполуки формули А.

Відповідно, в будь-якому зі способів лікування за винаходом, описаних в цьому документі, зокрема, після кількості дози сполуки формули А, що складає щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до о приблизно 600 мг, зокрема 600 мг), на доповнення до інгібування калікреїну плазми, лікування може також зменшити розщеплення прекалікреїну плазми з утворенням калікреїну плазми і/або зменшити утворення фактора ХіІІа (ЕХІа) після введення. Таким чином, в деяких варіантах здійснення, зокрема, після кількості дози сполуки формули А, що складає щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг), лікування може блокувати розщеплення прекалікреїну плазми з утворенням калікреїну плазми і/або блокувати розщеплення ЕХІЇ з утворенням ЕХІа.

Мається на увазі, що сполука формули А включає сполуки, які відрізняються тільки наявністю одного або декількох ізотопно-збагачених атомів. Наприклад, сполуки, в яких водень замінений дейтерієм або тритієм, або в яких вуглець замінений на С або "С, входять до обсягу цього винаходу.

Терміни "гострий напад НАЕ" і "гострий НАЕ напад" використовуються в цьому документі взаємозамінно. Термін "спадковий ангіоневротичний набряк" означає будь-який брадикінін- опосередкований ангіоневротичний набряк, який не викликаний спадковою генетичною дисфункцією, дефектом або мутацією. В результаті термін "НАЕ" включає щонайменше НАЕ типу 1, НАЕ типу 2 і НАЕ з нормальним інгібітором С1 (нормальний С1-Іпй НАЕ).

Лікування гострих нападів НАЕ за необхідності

Відповідно до аспекту винаходу наданий спосіб лікування гострого нападу спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А перорально вводять за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

Таким чином, аспект винаходу надає сполуку формули А для застосування при лікуванні гострого нападу спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А перорально вводять за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

Хоча кожний напад НАЕ може бути різним за ступенем тяжкості і з точки зору ураженої ділянки, пацієнти, які страждають на НАЕ, медичні працівники, які мають знання про НАЕ, і 60 особи, що здійснюють догляд за пацієнтами з НАБЕ, є (і дійсно, фахівець буде) проникливими у виявленні симптомів гострого нападу НАЕ. Ці симптоми включають, але не обмежуються ними: набряк тканин, таких як руки, ноги, кінцівки, обличчя, кишечник і/або дихальні шляхи; втома; головний біль; біль у м'язах; поколювання шкіри; абдомінальний біль; нудота; блювота; понос; ускладнене ковтання; охриплість; задишка; і/або зміни настрою. Таким чином, в деяких варіантах здійснення, введення сполуки формули А може відбуватися після розпізнавання щонайменше одного з вищезгаданих симптомів.

Фахівець також зрозуміє, що "введення після розпізнавання симптому нападу НАЕ" означає, що введення відбувається якнайшвидше після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

Наприклад, очікується, що у пацієнтів сполука формули А буде легкодоступна для застосування в будь-який час (найбільш ймовірно, у формі фармацевтично прийнятної композиції), щоб гарантувати, що лікування можна починати після розпізнавання симптому нападу НАЕ. Іншими словами, лікування відбувається через необхідність. Наприклад, в деяких варіантах здійснення, сполуку формули А можна вводити протягом 1 години після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ, переважно протягом 30 хвилин, протягом 20 хвилин, протягом 10 хвилин або протягом 5 хвилин після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

Якщо симптом гострої атаки НАЕ розпізнається в продромальній фазі, одним із варіантів здійснення винаходу є те, що сполуку формули А можна вводити в продромальній фазі гострого нападу НАЕ. У цих обставинах розпізнаваним симптомом може бути невелика припухлість, зокрема, невелика припухлість на обличчі і шиї. На доповнення або як альтернатива, симптомом може бути абдомінальний біль, зокрема, абдомінальний біль вважається характерним для нападу НАЕ. На доповнення або як альтернатива, симптомом може бути почервоніння шкіри, таке як еритема маргінальна.

Лікування відповідно до винаходу може запобігти посиленню тяжкості гострого нападу НАЕ.

У деяких випадках лікування може скоротити тривалість нападу, а іноді навіть повністю зупинити напад. Наприклад, лікування може зупинити прогресування периферичного нападу

НАЕ або абдомінальної атаки НАЕ. У деяких варіантах здійснення, лікування відповідно до винаходу може пригнітити подальший початок набряку, іноді повністю, зокрема, коли лікування починається у продромальній фазі. Зокрема, в деяких варіантах здійснення можна запобігти прогресуванню гострого нападу НАЕ на стадії опухання, коли лікування починають у о продромальній фазі.

Тільки сполуки формули А може бути достатньо для лікування гострого нападу НАЕ, тобто без введення пацієнту якого-небудь активного фармацевтичного інгредієнта, крім сполуки формули А. Таким чином, в деяких варіантах здійснення винаходу пацієнту не вводять жодний активний фармацевтичний інгредієнт, крім сполуки формули А, для лікування гострого нападу

НАЕ. Зокрема, в деяких варіантах здійснення, лікування за цим винаходом не вимагає введення якого-небудь активного фармацевтичного інгредієнта для лікування нападу НАЕ (наприклад, препарату невідкладної допомоги, такого як растІ!МН, гСтІМН або ікатибант), крім сполуки формули А. Більш конкретно, в деяких варіантах здійснення, пацієнту не вводять активний фармацевтичний інгредієнт, придатний для лікування нападу НАЕ (наприклад, препарат невідкладної допомоги, такий як растІ!МнН, гиСт1ІМН або ікатибант), крім сполуки Формули А.

Альтернативно, в деяких варіантах здійснення, лікування за цим винаходом можна використовувати в сполученні з іншими видами лікування НАЕ. Наприклад, в деяких варіантах здійснення, описана в цьому документі гостра терапія за необхідності може використовуватися як "доповнення" до іншого лікування, придатного для лікування НАЕ. У деяких варіантах здійснення пацієнт може приймати інше профілактичне лікування НАЕ, і може використати лікування за необхідності, описане в цьому документі, для лікування гострого нападу НАЕ, який не був відвернений іншим профілактичним лікуванням НАЕ.

Наприклад, у деяких варіантах здійснення наданий спосіб лікування НАЕ у пацієнта, що вже приймає інгібітор С1 (наприклад, СіпгугебФ, Наєдагда?т, Вегіпепї) для профілактики, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ. У іншому варіанті здійснення наданий спосіб лікування НАЕ у пацієнта, що вже приймає ланаделумаб для профілактики, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ. У іншому варіанті здійснення наданий спосіб лікування НАЕ у пацієнта, що вже приймає беротралстат для профілактики, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу

НАЕ.

У будь-якому з вищеперелічених методів лікування симптом може бути розпізнаний пацієнтом. У будь-якому з вищеперелічених методів лікування симптом може бути розпізнаний 60 медичним працівником, наприклад, медичним працівником зі знаннями НАЕ. У будь-якому з вищеперелічених методів лікування симптом може розпізнати особа, що здійснює догляд за пацієнтом.

Лікування згідно з винаходом може знизити частку нападів НАЕ, які прогресують на один рівень або більше за 5-бальною шкалою Лайкерта (515). Лікування відповідно до винаходу може знизити частку нападів НАЕ, які прогресують на один рівень або більше за 5І 5 протягом 12 годин після введення сполуки. Лікування згідно з винаходом може поліпшити час закінчення нападу НАЕ до "немає" за 515. 55 є відомою шкалою в цій галузі (див., наприклад, АйПегду

Авійта Ргос. 2018 ап о 1;39(1):74-80. адої: 10.2500/аар.2018.39.4095), яка може використовуватися для опису тяжкості нападів НАЕ і, наприклад, може використовуватися для опису нападів як "немає", "легкі", "помірні", "важкі" або "дуже важкі".

Лікування відповідно до винаходу може знизити частку нападів НАЕ, що дістали оцінку "гірше" або "значно гірше" за 7-бальним перехідним опитувальником (7ТО). Лікування згідно з винаходом може збільшити частку нападів НАЕ, які оцінюються як "краще" або "набагато краще". 7ТО являє собою відомий в цій галузі індекс, який можна використовувати для оцінки розвитку нападу НАЕ і для опису нападів, як "набагато краще", "краще", "трохи краще", "без змін", "трохи гірше", "гірше" або "набагато гірше".

У деяких варіантах здійснення будь-якого зі способів лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом, пацієнту можна вводити разову дозу сполуки формули А для лікування гострого нападу НАЕ. У деяких інших варіантах здійснення будь-якого зі способів лікування за необхідності гострих нападів НАЕ за винаходом пацієнту можна вводити багаторазові дози сполуки формули А для лікування гострого нападу НАЕ. Наприклад, лікування за необхідності може включати введення двох доз сполуки формули А протягом 24- годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози. Альтернативно, лікування за необхідності може включати введення трьох доз сполуки формули А протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози. Альтернативно, лікування за необхідності може включати введення чотирьох доз сполуки формули А протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози. При введенні декількома дозами, дози можуть бути рівномірно розподілені таким чином, щоб між кожною дозою був приблизно однаковий проміжок часу, наприклад, прийом подальшої дози через 8 годин, 16 годин і 24 години після першої дози. о) У деяких варіантах здійснення будь-якого зі способів лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом, пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день. Ці дві дози можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У деяких варіантах здійснення дві дози можна вводити в будь-який час протягом дня, причому інтервал між двома дозами залежить від конкретного пацієнта і тяжкості гострого нападу НАЕ. У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 2 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 1 і 2 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена між приблизно 1 і приблизно 4 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно 1 і З годинами, приблизно 2 і З годинами або між 3 годинами і приблизно 4 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена між приблизно 4 і приблизно 12 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно 4 і приблизно 8 годинами або приблизно через 6 годин після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена між приблизно 2 і приблизно 6 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно З і приблизно 6 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 8 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 4 і приблизно 8 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 12 годин після першої (більш конкретно, від приблизно 8 до приблизно 12 годин після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 16 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 12 і приблизно 16 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 20 годин після першої (більш конкретно, від приблизно 16 до приблизно 20 годин після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 24 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 20 і приблизно 24 годинами після першої дози). У цих варіантах здійснення кожна з двох доз може становити 600 мг сполуки Формули А.

При будь-якому лікуванні за необхідності гострого нападу НАЕ за цим винаходом, пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день, де другу дозу можна вводити щонайменше приблизно через Є годин після першої дози. Пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день, де другу дозу можна вводити між приблизно 5 і приблизно 7 годинами після першої дози. Більш конкретно, пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день, де другу дозу 60 можна вводити приблизно через б годин після першої дози. У цих варіантах здійснення величина кожної з двох доз може становити 600 мг сполуки формули А. Кожна з цих доз 600 мг може являти собою дві таблетки, які містять 300 мг сполуки формули А.

У деяких варіантах здійснення будь-якого зі способів лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом, пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день. Ці три дози можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У деяких варіантах здійснення, три дози можна вводити в будь-який час протягом дня, причому інтервал між трьома дозами залежить від конкретного пацієнта і тяжкості гострого нападу НАЕ. У деяких варіантах здійснення, друга і третя дози можуть бути введені протягом приблизно 4 годин після першої.

Більш конкретно, другу дозу можна вводити в проміжку приблизно від 1 до З годин після першої дози, і третю дозу можна вводити від приблизно З до приблизно 4 годин після першої дози.

Друга доза може бути введена між приблизно 4 і приблизно 12 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно 4 і приблизно 8 годинами або приблизно через 6 годин після першої дози), і третю дозу можна вводити від приблизно 4 до приблизно 12 годин від другої (більш конкретно, від приблизно 4 до приблизно 8 годин або приблизно через б годин після другої дози). Ще більш конкретно, другу дозу можна вводити приблизно через 2 години після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 4 години після першої дози. У деяких варіантах здійснення, друга і третя дози можуть бути введені протягом приблизно 8 годин після першої. Більш конкретно, другу дозу можна вводити між приблизно З і 5 годинами після першої дози і третю дозу можна вводити між приблизно 7 і приблизно 8 годинами після першої дози.

Ще більш конкретно, другу дозу можна вводити приблизно через 4 години після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 8 годин після першої дози. У деяких варіантах здійснення друга і третя дози можуть бути введені протягом приблизно 16 годин після першої дози. Більш конкретно, другу дозу можна вводити між приблизно 7 і 9 годинами після першої дози і третю дозу можна вводити між приблизно 15 і приблизно 16 годинами після першої дози.

Ще більш конкретно, другу дозу можна вводити приблизно через 8 годин після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 16 годин після першої дози. У цих варіантах здійснення величина кожної з трьох доз може становити 600 мг сполуки формули А.

При будь-якому лікуванні за необхідності гострого нападу НАЕ за цим винаходом, пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день, де другу і третю дози можна вводити щонайменше приблизно через 6 годин після попередньої дози. Пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день, де другу дозу можна вводити між приблизно 5 і приблизно 7 годинами після першої дози і третю дозу можна вводити між приблизно 11 і приблизно 13 годинами після першої дози. Більш конкретно, пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день, де другу дозу можна вводити приблизно через 6 годин після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 12 годин після першої дози. У цих варіантах здійснення величина кожної з трьох доз може становити 600 мг сполуки формули А. Кожна з цих доз 600 мг може являти собою дві таблетки, які містять 300 мг сполуки формули А.

Можна вводити декілька доз, якщо, наприклад, напад НАЄЕ зберігається після введення першої дози. При використанні в цьому контексті "зберігається" може означати, що, наприклад, перша доза не запобігає посиленню тяжкості гострого нападу НАЕ, або що перша доза не зупиняє напад НАЕ повністю, або що перша доза не зменшує тяжкість нападу НАЕ. Відповідно, лікування за необхідності нападу НАЕ за винаходом може включати введення першої дози, і потім введення другої дози, якщо напад НАЄЕ зберігається після введення першої дози.

Лікування за необхідності нападу НАЕ за винаходом також може включати введення першої дози, і потім введення другої дози, якщо напад НАЕ зберігається після введення першої дози, і потім введення третьої дози, якщо напад НАЄЕ зберігається після введення другої дози. У кожному випадку, кожну подальшу дозу можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У кожному випадку, кожну подальшу дозу можна вводити щонайменше приблизно через 6 годин (наприклад, приблизно через б годин) після попередньої дози. У кожному випадку кожна доза може включати 600 мг сполуки, наприклад, що вводиться у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг.

Зокрема, лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом може включати введення першої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки), і потім введення другої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки), якщо напад НАЕ зберігається після введення першої дози. Другу дозу можна вводити щонайменше приблизно через б годин (наприклад, приблизно через 6 годин) після першої дози. Якщо напад НАЕ зберігається після другої дози, лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом може включати введення третьої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг 60 сполуки). Третю дозу можна вводити щонайменше приблизно через б годин (наприклад,

приблизно через Є годин) після другої дози.

Можна вводити декілька доз, навіть якщо тяжкість нападу НАЕ, очевидно, зменшилася (або навіть повністю припинився) після введення першої дози, для запобігання повторному посиленню тяжкості нападу НАЕ. Наприклад, декілька доз можуть бути використані для спокою пацієнта, наприклад, для полегшення тривоги пацієнта. Відповідно, лікування нападу НАЕ за винаходом за необхідності може включати введення першої дози, і потім введення другої дози, навіть якщо тяжкість нападу НАЕ, очевидно, зменшилася (або навіть повністю припинився) після введення першої дози, для запобігання повторному посиленню тяжкості нападу НАЕ.

Навіть якщо тяжкість нападу НАЕ, очевидно, зменшилася (або навіть повністю припинився) після введення першої і/або другої дози, лікування за необхідності нападу НАЕ за цим винаходом також може включати введення третьої дози для запобігання повторному збільшенню тяжкості нападу НАЕ. У кожному випадку, кожну подальшу дозу можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У кожному випадку, кожну подальшу дозу можна вводити щонайменше приблизно через 6 годин (наприклад, приблизно через 6 годин) після попередньої дози. У кожному випадку кожна доза може включати 600 мг сполуки, наприклад, вводитися у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки.

Зокрема, лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом може включати введення першої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки), і потім введення другої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки), навіть якщо тяжкість нападу НАЕ, очевидно, зменшилася (або навіть повністю припинився) після введення першої дози, для запобігання повторному посиленню тяжкості нападу НАЕ. Другу дозу можна вводити щонайменше приблизно через 6 годин (наприклад, приблизно через 6 годин) після першої дози. Навіть якщо тяжкість нападу НАЕ, очевидно, зменшилася (або навіть повністю припинився) після введення першої і/або другої дози, лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом може включати введення третьої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки) для запобігання повторному збільшенню тяжкості нападу

НАЕ. Третю дозу можна вводити щонайменше приблизно через 6 годин (наприклад, приблизно через 6 годин) після другої дози. о) Лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом може включати введення не більше трьох доз протягом 24 годин (наприклад, трьох доз, що містять 600 мг сполуки, необов'язково у вигляді 6 таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки).

Профілактичне лікування гострих нападів НАЕ за необхідності

Відповідно до аспекту винаходу наданий спосіб лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А перорально вводять за необхідності для профілактичного зниження імовірності гострого нападу НАЕ.

Таким чином, аспект винаходу надає сполуку формули А для застосування в лікуванні спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ), що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А перорально вводять за необхідності для профілактичного зниження імовірності гострого нападу НАЕ.

У деяких варіантах здійснення сполуку формули А можна вводити для запобігання гострому нападу НАЕ.

Як зазначалося вище, лікування відповідно до винаходу не вимагає введення доз сполуки формули А через регулярні проміжки часу для забезпечення профілактичної терапії. Дійсно, в деяких варіантах здійснення, сполуку формули А можна вводити за необхідності. Наприклад, сполуку формули А можна вводити за необхідності для зниження імовірності гострого нападу

НАЕ (наприклад, для запобігання гострому нападу НАЕ), коли очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований (або спровокований), тобто передбачається, що пацієнт буде страждати від гострого нападу НАЕ. У деяких варіантах здійснення, пацієнт може очікувати, що буде індукований (або спровокований) гострий напад НАЕ. У деяких варіантах здійснення, медичний працівник, такий як медичний працівник зі знанням НАЕ, може передбачати, чим буде індукований (або спровокований) гострий напад НАЕ. У деяких варіантах здійснення, особа, що здійснює догляд за пацієнтом, може передбачати, чим буде індукований (або спровокований) гострий напад НАЕ. Наприклад, гострий напад НАЕ може бути індукований (або спровокований) різними стимулами, такими як фізичні травми (наприклад, медичні, стоматологічні або хірургічні процедури) і/або стрес (наприклад, ситуації сильного стресу, такі як емоційний стрес, який в деяких випадках може бути пов'язаний з іспитами, або емоційний стрес, пов'язаний з медичною, стоматологічною або хірургічною процедурою). Наприклад, гострий напад НАЕ може бути 60 індукований (або спровокований) підвищеним рівнем стресу/неспокою пацієнта, коли пацієнт може очікувати нападу НАЕ. Крім того, частота випадків гострих нападів НАЕ може варіюватися з плином часу у одного й того ж пацієнта. Пацієнти часто можуть страждати від періодів, коли частота випадків гострих нападів НАЕ перевищує норму. Таким чином, гострий напад НАЕ можна очікувати в періоди, коли пацієнт страждає від більш частих випадків гострих нападів ВК-

АЕпнН порівняно з нормальним.

Ті, хто знайомий з НАЕ, повинні знати, що таким чином можуть бути індуковані (або спровоковані) гострі напади НАЕ. Пацієнти, медичні працівники, знайомі з НАЕ, і особи, які здійснюють догляд за пацієнтами, також можуть бути проникливими для попередження таких ініціюючих факторів. Таким чином, відповідно до винаходу, лікування може проводитися за необхідності, коли очікується, що пацієнт буде схильний до одного або декількох із цих стимулів або обставин.

Як зазначалося вище, пацієнту можна вводити сполуку формули А як частину профілактичного лікування гострого нападу НАЕ за необхідності. Як зазначалося вище, це лікування знижує імовірність гострого нападу НАЕ. Однак при деяких обставинах пацієнт все ще може страждати від гострого нападу НАЕ. Таким чином, варіант здійснення винаходу полягає в тому, що пацієнту можна вводити сполуку формули А як частину профілактичного лікування за необхідності гострого нападу НАЕ, як зазначалося вище, що додатково включає прийом дози за необхідності сполуки формули А при розпізнаванні симптому гострого нападу НАЕ для лікування гострого нападу НАЕ у разі його виникнення. Ці методи лікування гострих нападів

НАЕ за необхідності описані вище.

Таким чином, в деяких варіантах здійснення наданий спосіб лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за необхідності, що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А перорально вводять за необхідності для профілактичного зниження імовірності гострого нападу НАЕ, що додатково включає пероральне введення сполуки формули А за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

У деяких варіантах здійснення будь-якого зі способів лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом, пацієнту можна вводити разову дозу сполуки формули А для лікування гострого нападу НАЕ. У деяких інших варіантах здійснення будь-якого зі способів о) лікування за необхідності гострих нападів НАЕ за винаходом пацієнту можна вводити декілька доз сполуки формули А для лікування гострого нападу НАЕ. Наприклад, лікування за необхідності може включати введення двох доз сполуки формули А протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози. Альтернативно, лікування за необхідності може включати введення трьох доз сполуки формули А протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози. Альтернативно, лікування за необхідності може включати введення чотирьох доз сполуки формули А протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози. При введенні декількома дозами, дози можуть бути рівномірно розподілені таким чином, щоб між кожною дозою був приблизно однаковий проміжок часу, наприклад, прийом подальшої дози через 8 годин, 16 годин і 24 години після початкової дози.

У деяких варіантах здійснення будь-якого з профілактичних методів лікування гострих нападів НАЕ за необхідності, описаних в цьому документі, пацієнту можна вводити дві дози на день. Ці дві дози можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У деяких варіантах здійснення дві дози можна вводити в будь-який час протягом дня, з інтервалом між двома дозами, специфічним для пацієнта. У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 2 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 1 і2 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена між приблизно 1 і приблизно 4 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно 1 і з годинами, приблизно 2 і З годинами або між З годинами і приблизно 4 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена між приблизно 4 і приблизно 12 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно 4 і приблизно 8 годинами або приблизно через б годин після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена між приблизно 2 і приблизно 6 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно З і приблизно б годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 8 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 4 і приблизно 8 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 12 годин після першої (більш конкретно, від приблизно 8 до приблизно 12 годин після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 16 годин після першої (більш конкретно, між 60 приблизно 12 і приблизно 16 годинами після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 20 годин після першої (більш конкретно, від приблизно 16 до приблизно 20 годин після першої дози). У деяких варіантах здійснення друга доза може бути введена протягом приблизно 24 годин після першої (більш конкретно, між приблизно 20 і приблизно 24 годинами після першої дози). У цих варіантах здійснення величина кожної з двох доз може становити 600 мг сполуки Формули А.

У будь-якому з профілактичних методів лікування гострих нападів НАЕ за необхідності, описаних в цьому документі, пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день, де другу дозу можна вводити щонайменше приблизно через б годин після першої дози. Пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день, де другу дозу можна вводити між приблизно 5 і приблизно 7 годинами після першої дози. Більш конкретно, пацієнту можна вводити добову дозу в двох дозах на день, де другу дозу можна вводити приблизно через 6 годин після першої дози. У цих варіантах здійснення величина кожної з двох доз може становити 600 мг сполуки

Формули А. Кожна з цих доз 600 мг може являти собою дві таблетки, які містять 300 мг сполуки формули А.

У деяких варіантах здійснення будь-якого з профілактичних методів лікування гострих нападів НАЕ за необхідності, описаних в цьому документі, пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день. Ці три дози можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У деяких варіантах здійснення три дози можна вводити в будь-який час протягом дня, з інтервалом між трьома дозами, специфічним для пацієнта. У деяких варіантах здійснення друга і третя дози можуть бути введені протягом приблизно 4 годин після першої. Більш конкретно, другу дозу можна вводити в проміжку приблизно від 1 до З годин після першої дози, і третю дозу можна вводити від приблизно З до приблизно 4 годин після першої дози. Друга доза може бути введена між приблизно 4 і приблизно 12 годинами після першої (більш конкретно, між приблизно 4 і приблизно 8 годинами або приблизно через 6 годин після першої дози), і третю дозу можна вводити від приблизно 4 до приблизно 12 годин від другої (більш конкретно, від приблизно 4 до приблизно 8 годин або приблизно через 6 годин після другої дози). Ще більш конкретно, другу дозу можна вводити приблизно через 2 години після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 4 години після першої дози. У деяких варіантах здійснення, друга і третя дози можуть бути введені протягом приблизно 8 годин після першої. Більш о конкретно, другу дозу можна вводити між приблизно З і 5 годинами після першої дози і третю дозу можна вводити між приблизно 7 і приблизно 8 годинами після першої дози. Ще більш конкретно, другу дозу можна вводити приблизно через 4 години після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 8 годин після першої дози. У деяких варіантах здійснення друга і третя дози можуть бути введені протягом приблизно 16 годин після першої дози. Більш конкретно, другу дозу можна вводити між приблизно 7 і 9 годинами після першої дози і третю дозу можна вводити між приблизно 15 і приблизно 16 годинами після першої дози. Ще більш конкретно, другу дозу можна вводити приблизно через 8 годин після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 16 годин після першої дози. У цих варіантах здійснення величина кожної з трьох доз може становити 600 мг сполуки формули А.

У будь-якому з профілактичних методів лікування гострих нападів НАЕ за необхідності, описаних в цьому документі, пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день, де другу і третю дози можна вводити щонайменше приблизно через б годин після попередньої дози. Пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день, де другу дозу можна вводити між приблизно 5 і приблизно 7 годинами після першої дози і третю дозу можна вводити між приблизно 11 і приблизно 13 годинами після першої дози. Більш конкретно, пацієнту можна вводити добову дозу в трьох дозах на день, де другу дозу можна вводити приблизно через б годин після першої дози і третю дозу можна вводити приблизно через 12 годин після першої дози. У цих варіантах здійснення величина кожної з трьох доз може становити 600 мг сполуки формули А. Кажда з цих доз 600 мг може являти собою дві таблетки, які містять 300 мг сполуки формули А.

Можна вводити декілька доз, якщо, наприклад, існує постійна потреба в профілактичному зниженні імовірності гострого нападу НАЕ (наприклад, якщо пацієнт продовжує очікувати, що напад НАЕ може бути індукований, як описано вище). Відповідно, лікування за необхідності нападу НАЕ за винаходом може включати введення першої дози, і потім введення другої дози, якщо існує постійна потреба в профілактичному зниженні імовірності гострого нападу НАЕ після введення першої дози. Лікування за необхідності нападу НАЕ за винаходом також може включати введення першої дози, і потім введення другої дози, якщо існує постійна потреба в профілактичному зниженні імовірності гострого нападу НАЕ після введення першої дози, і потім введення третьої дози, якщо існує постійна потреба в профілактичному зниженні імовірності бо гострого нападу НАЕ після введення другої дози. У кожному випадку, кожну подальшу дозу можна вводити одночасно, роздільно або послідовно. У кожному випадку, кожну подальшу дозу можна вводити щонайменше приблизно через 6 годин (наприклад, приблизно через б годин) після попередньої дози. У кожному випадку кожна доза може включати 600 мг сполуки, наприклад, вводитися у вигляді двох таблеток, які містять 300 мг сполуки.

Зокрема, профілактичне лікування за необхідності гострих нападів НАЕ, описане в цьому документі, може включати введення першої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки), і потім введення другої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки), якщо існує постійна потреба в профілактичному зниженні імовірності гострого нападу

НАЕ після введення першої дози. Другу дозу можна вводити щонайменше через приблизно 6 годин (наприклад, через б годин) після першої дози. Якщо існує постійна потреба в профілактичному зниженні імовірності гострого нападу НАЄЕ після введення другої дози, лікування за необхідності гострого нападу НАЕ за винаходом може включати введення третьої дози, що містить 600 мг сполуки (наприклад, у вигляді двох таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки). Третю дозу може вводити щонайменше приблизно через б годин (наприклад, приблизно через Є годин) після другої дози.

Профілактичне лікування за необхідності гострих нападів НАЕ, описане в цьому документі, може включати введення не більше трьох доз протягом 24 годин (наприклад, трьох доз, що містять 600 мг сполуки, необов'язково у вигляді б таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки).

Безперервне і регулярне профілактичне лікування НАЕ

Відповідно до аспекту винаходу наданий спосіб лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ), що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А вводять перорально для профілактичного зниження імовірності гострого нападу НАЕ, де сполуку формули А регулярно вводять пацієнту.

Таким чином, аспект винаходу надає сполуку формули А для застосування в лікуванні спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ), що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А вводять перорально для зниження імовірності гострого нападу НАЕ, де сполуку формули А регулярно вводять пацієнту. о Термін "регулярно вводять" призначений для позначення введення сполуки формули А безперервно з регулярними інтервалами (наприклад, один раз на тиждень, два рази на тиждень і т. п.) для забезпечення ефективного лікування. Медичний працівник легко зрозуміє, що означає регулярне (або безперервне) введення.

У деяких варіантах здійснення сполуку формули А можна вводити для запобігання гострому нападу НАЕ.

У деяких варіантах здійснення сполуку формули А можна вводити перорально один раз на день. У іншому варіанті здійснення сполуку формули А можна вводити два рази на день. У іншому варіанті здійснення сполуку формули А можна вводити три рази на день. У іншому варіанті здійснення сполуку формули А можна вводити через день.

Як зазначалося вище, пацієнту можна вводити сполуку формули А як частину безперервного і регулярного профілактичного лікування НАЕ. Як зазначалося вище, це лікування знижує імовірність гострого нападу НАЕ. Однак за деяких обставин пацієнт все ще може страждати від гострого нападу НАЕ. Таким чином, варіант здійснення винаходу полягає в тому, що пацієнту можна вводити сполуку формули А як частину безперервного і регулярного профілактичного лікування НАЕ, як зазначалося вище, що додатково включає прийом за необхідності дози сполуки формули А при розпізнаванні симптому гострого нападу НАЕ для лікування гострого нападу НАЕ у разі його виникнення. Ці методи лікування гострих нападів

НАЕ за необхідності описані вище.

Таким чином, в деяких варіантах здійснення, наданий спосіб лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ), що включає: пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, де сполуку формули А вводять перорально для профілактичного зниження імовірності гострого нападу НАЕ, де сполуку формули А регулярно вводять пацієнту, що додатково включає пероральне введення сполуки формули А за необхідності після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

Введення доз

У будь-якому з описаних в цьому документі способів лікування за винаходом, сполуку формули А вводять перорально в терапевтично ефективній кількості.

У деяких варіантах здійснення сполуку формули А можна вводити в добовій дозі від приблизно 5 мг до приблизно 2000 мг на день. "Добова доза" означає загальну кількість, яка бо вводиться за один день. Більш конкретно, сполуку формули А можна вводити в добовій дозі від приблизно 100 мг до приблизно 1500 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 1800 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 1400 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 1200 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 1200 мг, від приблизно 600 мг до приблизно 1200 мг, від приблизно 450 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 500 мг до приблизно 1000 мг, від приблизно 450 мг до приблизно 600 мг, від приблизно 500 мг до приблизно 700 мг (більш конкретно - 600 мг), від приблизно 800 мг до приблизно 1000 мг на день, від приблизно 900 мг до приблизно 1400 мг (більш конкретно - 1200 мг) або від приблизно 900 мг до приблизно 1200 мг. У конкретному варіанті здійснення добова доза становить 300 мг. У іншому конкретному варіанті здійснення добова доза становить 600 мг. У іншому конкретному варіанті здійснення добова доза становить 900 мг. У іншому конкретному варіанті здійснення добова доза становить 1200 мг. У іншому конкретному варіанті здійснення добова доза становить 1800 мг.

Добову дозу може вводити як однократну дозу або розділяти на декілька доз для періодичного введення протягом дня. Своєю чергою, кожну дозу можна вводити у вигляді єдиної лікарської форми або розділяти на декілька лікарських форм. Наприклад, добова доза 1200 мг може вводитися у вигляді двох розділених доз по 600 мг, де кожна з цих розділених доз може вводитися у вигляді двох розділених лікарських форм по 300 мг. При застосуванні декількох доз і декількох лікарських форм, їх можна вводити одночасно, роздільно або послідовно.

У деяких варіантах здійснення кожна одинична стандартна лікарська форма, що містить сполуку формули А, включає від приблизно 5 мг до приблизно 1000 мг, від приблизно 50 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 700 мг або від приблизно 500 мг до приблизно 700 мг сполуки формули А. В деяких варіантах здійснення кожна одинична стандартна лікарська форма, що містить сполуку формули А, включає: приблизно 5 мг, приблизно 10 мг, приблизно 20 мг, приблизно 40, приблизно 80 мг, приблизно 160 мг, приблизно 300 мг, приблизно 400 мг, приблизно 450 мг, приблизно 500 мг або приблизно 600 мг.

Кожна доза, яка вводиться пацієнту, може включати 600 мг сполуки, які можна розділити на дві таблетки, які містять 300 мг сполуки. о) Альтернативно, кожна доза може включати 300 мг сполуки, яка може бути однією таблеткою, яка містить 300 мг сполуки.

У конкретному варіанті здійснення пацієнту вводять добову дозу 600 мг, яку вводять у вигляді однієї дози.

У іншому конкретному варіанті здійснення пацієнту вводять добову дозу 1200 мг, яку вводять у вигляді двох доз, і, зокрема, коли друга доза вводиться від 2 до 6 годин від першої, переважно приблизно від З до Є годин від першої дози.

У іншому конкретному варіанті здійснення пацієнту вводять добову дозу 1800 мг, яка вводиться у вигляді трьох доз, і, зокрема, коли друга доза вводиться від 2 до 8 годин від першої (наприклад, через приблизно 2 години, приблизно 4 години, приблизно 6 годин або приблизно 8 годин), і третя доза вводиться від приблизно 4 до 16 годин від першої дози (наприклад, через приблизно 4 години, приблизно 6 годин, приблизно 8 годин, приблизно 12 годин або приблизно 16 годин).

Лікування за винаходом включає пероральне введення. У будь-якому зі способів лікування за винаходом сполуку формули А можна вводити у вигляді пероральної лікарської форми, що містить сполуку формули А і фармацевтично прийнятні ексципієнти. Пероральна лікарська форма може бути у вигляді таблетки або капсули. У одному варіанті здійснення пероральна лікарська форма являє собою таблетку. У іншому варіанті здійснення пероральна лікарська форма являє собою капсулу.

Лікування за цим винаходом може включати введення не більше трьох доз протягом 24 годин. Зокрема, якщо кожна доза включає 6бО0О мг сполуки, це означає, що лікування за винаходом може включати введення не більше ніж 1800 мг сполуки протягом 24 годин. Якщо кожну дозу, що містить 600 мг сполуки, розділити на дві дози (наприклад, таблетки), що містять 300 мг сполуки, лікування за винаходом може включати введення не більш шести доз, кожна з яких містить 300 мг сполуки, протягом 24 годин, де кожна доза може являти собою таблетку.

Лікарська форма може являти собою таблетку, яка містить мікрокристалічну целюлозу як розріджувач, кроскармелозу натрію як дезінтегрант, полівінілпіролідон як зв'язуюче і, необов'язково, стеарат магнію як ковзну речовину. У переважній таблетці сполука формули А включає: (ї) щонайменше приблизно 40 95 мас. таблетки (більш конкретно: від приблизно 40 95 мас. до приблизно 60 95 мас.) відносно загальної маси таблетки; (ії) від приблизно 25 95 мас. до 60 приблизно 60 95 мас. розріджувача (більш конкретно: від приблизно 25 95 мас. до приблизно

40 95 мас. відносно загальної маси таблетки; (ії) від приблизно 1 95 мас. до приблизно 15 95 мас. дезінтегранта (більш конкретно: від приблизно 2 95 мас. до приблизно 6 95 мас.) відносно загальної маси таблетки; (ім) від приблизно 1 95 мас. до приблизно 20 95 мас. зв'язуючого (більш конкретно: від приблизно 2 95 мас. до приблизно 5 95 мас.) відносно загальної маси таблетки; і коли присутній, (у) від приблизно 0,1 до приблизно 5 95 мас. ковзної речовини (більш конкретно: від приблизно 0,1 95 мас. до приблизно 1,5 95 мас.) відносно загальної маси таблетки. Лікарська форма може являти собою таблетку, яка містить 300 мг сполуки.

Таблетка може додатково містити позагранулярні ексципієнти, які включають: мікрокристалічну целюлозу як позагранулярний розріджувач, кроскармелозу натрію як позагранулярний дезінтегрант, полівінілпіролідон як позагранулярне зв'язуюче і/або стеарат магнію як позагранулярну ковзну речовину.

Лікарські форми, описані в цьому документі (наприклад, таблетки), можуть бути покриті плівкою, де плівкове покриття може містити одне або декілька з гіпромелози, моногідрату лактози, діоксиду титану і триацетину.

Додаткові особливості способів лікування за винаходом

Як показано в цьому документі, сполука формули А має швидкий початок дії. Зокрема, сполука формули А є потужним інгібітором активності калікретну плазми і дуже ефективно перериває позитивну петлю зворотного зв'язку контактної системи активації між калікреїном плазми, прекалікретном, фактором Хі! (ЕХІЇ) і фактором ХіІа (ЕХІа). Фармакокінетичні і фармакодинамічні дані, представлені в цьому документі, демонструють, що ці ефекти виявляються швидко після перорального введення сполуки формули А. Відповідно, лікування за цим винаходом має швидку дію і, таким чином, особливо підходять для лікування НАЕ за необхідності.

Як зазначалося вище, лікування за цим винаходом особливо ефективне, коли концентрація сполуки формули А становить щонайменше 500 нг/мл у плазмі. Концентрація в плазмі щонайменше 500 нг/мл може спостерігатися після введення дози, що становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг) сполуки формули А.

Лікування за цим винаходом забезпечує швидкий захист від розщеплення НК о (високомолекулярний кініноген), що особливо підходить для профілактичного зниження імовірності гострого нападу НАЕ і/або для зменшення тяжкості (або навіть зупинки) гострого нападу НАЕ, що зберігається. Як описано в цьому документі, способи лікування згідно з винаходом також мають пролонгований фармакодинамічний ефект. Фармакодинамічні ефекти сполуки формули А, пов'язані з лікуванням НАЕ, включають забезпечення захисту від розщеплення НК, яке, як зазначалося вище, може викликати гострий напад НАЕ. Наприклад, сполука формули А може забезпечувати захист від розщеплення НК, щонайменше (ї) інгібуючи калікреїн плазми, (її) зменшуючи розщеплення прекалікретну плазми і/або (ії) знижуючи утворення фактора ХіІа з фактора ХІЇ.

У деяких варіантах здійснення, лікування згідно з винаходом може забезпечувати захист від розщеплення НК (високомолекулярний кініноген) протягом однієї години після введення дози, і, зокрема, коли доза сполуки формули А становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг). У деяких варіантах здійснення лікування за цим винаходом може забезпечити захист від розщеплення НК (високомолекулярний кініноген) протягом 45 хвилин після введення дози або протягом 30 хвилин після введення дози. У цих варіантах здійснення захист від розщеплення НК (високомолекулярний кініноген) визначають шляхом порівняння рівнів НК у плазмі від суб'єктів, які не отримували лікування, з рівнями НК в плазмі суб'єктів, які отримували лікування, тобто в плазмі суб'єктів, які отримали дозу сполуки формули

А, і потім активують плазму сульфатом декстрану, щоб активувати контактну систему для індукції розщеплення НК. Якщо рівень НК в плазмі тих, хто не отримували лікування, вище, ніж рівень НК в плазмі тих, хто отримували лікування, то НК був захищений від розщеплення НК в активованій плазмі.

У деяких варіантах здійснення винаходу лікування може інгібувати щонайменше 80 95 активності калікретїну плазми протягом 30 хвилин після введення дози, і, зокрема, коли доза сполуки формули А становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від 60 приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема

600 мг). У деяких варіантах здійснення винаходу лікування може інгібувати щонайменше 90 95 активності калікретну плазми протягом 30 хвилин після введення дози, і, зокрема, коли доза сполуки формули А становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг). У деяких варіантах здійснення винаходу лікування може інгібувати щонайменше 95 95 активності калікреїну плазми протягом 30 хвилин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А (або її фармацевтично прийнятної солі і/або сольвату) становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг). У варіантах здійснення, де згадується інгібування активності калікреїну плазми, інгібування активності калікретну плазми визначається залежним від часу гідролізом флуорогенного субстрату (наприклад, (Н-О-Рго-Рпе-Аг9-АЕС; Рерііде Ргоївіп Кезеагсі)) відповідно до процедур, відомих у цій галузі. У цих варіантах здійснення інгібування активності калікреїну плазми визначається в плазмі, отриманій від суб'єктів, які прийняли дозу сполуки формули А, яка згодом була активована декстрансульфатом для імітації стану НАЕ.

У деяких варіантах здійснення винаходу терапевтично ефективна концентрація сполуки формули А може бути досягнута протягом 20 хвилин після введення дози.

У деяких варіантах здійснення винаходу Ттах сполуки формули А може становити від 30 хвилин до З годин після введення дози, переважно від 30 хвилин до 2 годин після введення дози.

У деяких варіантах здійснення винаходу лікування може інгібувати щонайменше 90 95 активності калікреїну плазми протягом щонайменше періоду часу від 45 хвилин до 2 годин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 100 мг до 200 мг (переважно 160 мг). У деяких варіантах здійснення лікування може інгібувати щонайменше 90 95 активності калікреїну плазми протягом щонайменше періоду часу від 20 хвилин до 4 годин о) після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 100 мг до 200 мг (переважно 160 мг). У деяких варіантах здійснення лікування може інгібувати щонайменше 90 95 активності калікреїну плазми протягом щонайменше періоду часу від 30 хвилин до 10 годин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 300 мг до 800 мг (переважно 600 мг). У деяких варіантах здійснення лікування може інгібувати щонайменше 95 95 активності калікреїну плазми протягом щонайменше періоду часу від 20 хвилин до 6 годин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 300 мг до 800 мг (переважно 600 мг). У деяких варіантах здійснення лікування може інгібувати щонайменше 99595 активності калікретїну плазми протягом щонайменше періоду часу від 20 хвилин до б годин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 300 мг до 800 мг (переважно 600 мг). Ще раз, в цих варіантах здійснення інгібування активності калікреїну плазми визначається в плазмі, отриманій від суб'єктів, які прийняли дозу сполуки формули А, яка згодом була активована декстрансульфатом для імітації стану НАЕ.

У деяких варіантах здійснення, фармакодинамічні ефекти сполуки формули А, пов'язані з лікуванням ВК-АЕпн, можуть зберігатися протягом щонайменше 12 годин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 300 мг до 800 мг (переважно 600 мг). У деяких варіантах здійснення, лікування може інгібувати щонайменше 50 95 активності калікреїну плазми протягом щонайменше 10 годин після введення дози, і, зокрема, коли величина дози сполуки формули А становить від 100 мг до 200 мг (переважно 160 мг). У цих варіантах здійснення фармакодинамічні ефекти означають щонайменше (і) інгібування калікреїну плазми, (ії) захист від розщеплення НК/зменшення розщеплення НК, (її) захист від (або зниження) розщеплення фактора Хі! для утворення фактора ХіІІа і/або (ім) захист від (або зниження) розщеплення прекалікреїну плазми з утворенням калікреїну плазми. Таким чином, способи лікування згідно з винаходом є придатними кандидатами для переважно ефективного лікування гострих нападів НАЕ, оскільки вони є швидкодіючими і сильнодіючими (наприклад, інгібуючими) протягом досить тривалого періоду часу.

Як зазначалося вище, при будь-якому лікуванні за винаходом сполука формули А може інгібувати калікреїн плазми.

У будь-якому зі способів лікування за винаходом, зокрема, після кількості дози сполуки 60 формули А, яка становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг), сполука формули А може інгібувати розщеплення фактора ХІЇ з утворенням фактора

Ха. У будь-якому зі способів лікування за винаходом, зокрема, після кількості дози сполуки формули А, яка становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг), сполука формули А може інгібувати розщеплення прекалікреїну плазми в калікреїн плазми. У будь-якому зі способів лікування за винаходом, зокрема, після кількості дози сполуки формули А, яка становить щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг), сполука формули А може приводити до інгібування (наприклад, блокування) активації контактної системи протягом до б годин після введення дози. У деяких варіантах здійснення, при введенні дози щонайменше приблизно 60 мг (більш конкретно, щонайменше приблизно 70 мг або приблизно 80 мг, наприклад, від приблизно 80 мг до приблизно 900 мг, від приблизно 100 мг до приблизно 800 мг, від приблизно 200 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 300 мг до приблизно 600 мг або від приблизно 400 мг до приблизно 600 мг, зокрема 600 мг) активація контактної системи може бути інгібована (наприклад, заблокована) протягом щонайменше 6 годин, наприклад, протягом від 6 годин до 12 або 18 годин після введення дози.

Фігури

На фігурах термін "сполука" означає сполуку формули А.

Фігура 1: Порошкова рентгенівська дифрактограма сполуки формули А, отримана в прикладі 1.

Фігура 2А: Результати аналізу, які показують активність інгібування калікреїну плазми сполукою формули А і інгібітором С1 С1-ІМН в декстрансульфат (ОХ5)-активованій розбавленій зо плазмі.

Фігура 28: Результати аналізу, які показують активність інгібування калікреїну плазми сполукою формули А і інгібітором С1 (С1-ІМН) в ОХ5-активованій нерозбавленій плазмі.

Фігура ЗА: Результати аналізу, які порівнюють активність інгібування калікреїну плазми сполукою формули А і С1-ІМН в ОХо5-активованій розбавленій плазмі.

Фігура ЗВ: Результати аналізу, які порівнюють активність інгібування сполуки формули А і

С1-ІМН після додавання в попередньо активовану нерозбавлену плазму людини. Дані виражені як середнє значення загальної флуоресценції з плином часу (одиниці флуоресценції) - ЗЕМ для п-З експериментів.

Фігура 4А: Результати аналізу (біоаналітичні), які показують концентрації сполуки формули

А у плазмі крові від 0 до 24 годин після введення дози у суб'єктів натщесерце з восьми (8) груп з однократною наростаючою дозою.

Фігура 48: Таблиця значень Стах, визначених за результатами аналізу (біоаналітичного), показаного на фіг. 4А.

Фігура 5А: Результати аналізу, які показують активність калікретну плазми в ЮОХ5- активованій нерозбавленій плазмі для когорт 6-8 (160 мг, 300 мг і 600 мг).

Фігура 58: Результати аналізу, які показують середню активність калікреїну плазми і середню концентрацію в плазмі сполуки формули А в нерозбавленій плазмі у суб'єктів з когорти 8 (доза 600 мг).

Фігура бА: Результати аналізу, які показують середні значення кінетичних вимірювань флуоресценції, які вказують на час затримки каталітичної активності під час активації контактної системи в ЮХо5-активованій нерозбавленій плазмі суб'єкта, який отримав дозу 600 мг сполуки формули А.

Фігура 6В: Збільшення зображення фіг. бА від 0 до 5 хвилин після каталітичної активації.

Фігура 7: Результати аналізу, які показують середній відсоток захисту від НК у вибрані моменти часу після введення дози в ЮОХ5-активованій нерозбавленій плазмі для когорт 6-8 (160 мг, 300 мг і 600 мг), і представлення зображення гелю М/Е5 даних імуноблотингу.

Фігура 8: Результати аналізу, які показують ефекти сполуки формули А на ОХ5-активоване розщеплення НК у вибрані моменти часу після введення дози в когорті 8 (600 мгГг), і представлення зображення гелю М/Е5 даних імуноблотингу. 60 Фігура 9: Результати аналізу, які показують ефект сполуки формули А на ЮОХо5-активоване розщеплення прекалікреїну плазми (РРК), у вибрані моменти часу після введення дози в когорті 8 (600 мг), і представлення зображення гелю М/Е5 даних імуноблотингу.

Фігура 10: Результати аналізу, які показують ефект сполуки формули А на ЮОХ5-активоване утворення ЕХіїа у вибрані моменти часу після введення дози в когорті 8 (600 мргГг), і представлення зображення гелю М/ЕЗ5 даних імуноблотингу.

Фігура 11: Результати аналізу (біоаналітичний), які показують ефект концентрації в плазмі сполуки формули А на різних стадіях після введення дози в когорті 8 (600 мг) в моменти часу, вибрані для аналізу НК, ЕХІПІа, РРК.

Фігура 12: Результати аналізу, які показують відсутність значного ефекту їжі на активність інгібування калікреїну плазми сполуки формули А в ЮОХо5-активованій нерозбавленій плазмі.

Фігури 13А і 13В: Результати аналізу, які показують період дії активованого декстрансульфатом розщеплення НК в цільній нерозбавленій плазмі НАЕ, визначені з допомогою вестерн-блотингу, і репрезентативне зображення блотингу.

Фігури 14А і 14В: Результати аналізу, які показують залежність доза-ефект сполуки формули

А на рівні повнорозмірних НК в активованій декстрансульфатом здоровій контрольній плазмі і плазмі НАЕ, а також репрезентативні зображення гелю М/Е5 зузіет.

Фігура 15: Попередні фармакокінетичні дані з дослідження фази 2, що продовжується зараз.

Фігура 16А: Середні концентрації в плазмі з плином часу в 4 когортах у фазі 1 дослідження багаторазових доз.

Фігура 168: Середні концентрації в плазмі з плином часу (напівлогарифмічна шкала) 4 когорт у фазі 1 дослідження багаторазових доз.

Варіанти здійснення, представлені в цьому документі, можуть бути більш повно зрозумілі шляхом посилання на наступні приклади. Ці приклади призначені для ілюстрації методів лікування, представлених в цьому документі, але жодним чином не є обмежувальними. Дійсно, обсяг винаходу визначається формулою винаходу.

Хоча в цьому описі представлені приклади певних конкретних варіантів здійснення, фахівцям у цій галузі техніки буде очевидно, що можуть бути внесені різні зміни і модифікації.

Передбачається, що такі модифікації також входять до обсягу прикладеної формули винаходу.

Загальні деталі експерименту зо У наступних прикладах використовуються наступні скорочення і визначення:

МГЦ, якщо не вказано інше . Фракція петролейного ефіру з температурою кипіння при

Всі реакції проводилися в атмосфері азоту, якщо не вказано інше.

Спектри "Н ЯМР записані на спектрометрі ВгиКег (400 МГц) або ХЕОЇ (400 МГц) відносно дейтерієвого розчинника і при кімнатній температурі.

Молекулярні іони отримували з допомогою І СМ5, яку проводили з використанням колонки

Спготоїйй бреедго4 КР-18е, 50х4,6 мм, з лінійним градієнтом від 1095 до 9095 0,1 95

НСОН/МесмМм в 0,195 НСО2Н/Н2О протягом 13 хв., швидкість потоку 1,5 мл/хв., або з використанням Адііепі, Х-ЗеїІесії, кислого середовища, 5-95 95 МесСМ/вода протягом 4 хвилин.

Дані збирали з використанням мас-спектрометра Тпегтойппідап Зйгуеуог М5О з іонізацією електророзпиленням в сполученні з системою Пегтоїїппідап З ,йгуеуог І С.

Альтернативно, молекулярні іони отримували з допомогою ІСМ5, який проводили з використанням колонки Адііепі Рогозпе! 120 ЕС-С18 (2,7 мкм, 3,0х50 мм) з 0,195 об./об. мурашиної кислоти у воді (|(елюент А); МесмМ Іелюент ВІ; швидкість потоку 0,8 мл/хв. і час врівноважування 1,5 хвилини між зразками, градієнт показаний нижче. Детектування маси здійснювали з допомогою мас-спектрометра АРІ 2000 (електророзпилення).

Градієнт: вБ0о11111111Ї111111111111195.........771771711111111111115.6..ЙДщДЙ

У випадках, коли продукти очищували за допомогою флеш-хроматографії, "силікагель" має відношення до силікагелю для хроматографії, 0,035-0,070 мм (220-440 меш) (наприклад, Мегск зіїса де! 60), і застосовуваний тиск азоту до 10 фунт на кв. дюйм прискорював елюювання колонки.

Очищення з допомогою обернено-фазової препаративної ВЕРХ проводили з використанням подвійної насосної системи створення градієнта Умаїег5 2525 при швидкості потоку елюента, як правило, 20 мл/хв., використовуючи детектор з фотодіодною матрицею М/а(егз 2996.

Всі розчинники і комерційні реагенти використовували в стандартному вигляді, в якому їх купували.

Хімічні назви складали з використанням автоматизованого програмного забезпечення, такого як програмне забезпечення Аціопот, що входить до складу пакету ІЗІ5 Огам/ від МОЇ.

Іптогітайіоп Бузіет5, або програмного забезпечення Спетахоп, що надається як компонент

Магуіп5Кеїсі або як компонент ІЮВ5 Е-М/огкВоок. о Порошкову рентгенівську дифрактограму збирали на дифрактометрі РПйїрз Х-Репї МРО і аналізували в наступних експериментальних умовах (спосіб А), якщо не вказано інше:

Анод трубки: Си

Напруга генератора: 40 кВ

Струм трубки: 40 мА

Довжина хвилі альфа!: 1,5406 А

Довжина хвилі альфаг: 1,5444 А

Початковий кут (281: 4

Кінцевий кут (26): 40

Безперервне сканування

Приблизно 2 мг аналізованого зразка обережно ущільнювали на одиничному безфоновому тримачі зразка ХКРО, силікагель, з похилим захопленням. Потім зразок завантажували в дифрактометр для аналізу.

Приклад 1 - Отримання сполуки формули А

А. 1-(4-Гідроксиметил-бензил)-1Н-піридин-2-он 4-(Хлорметил)бензиловий спирт (5,0 г, 31,93 ммоль) розчиняли в ацетоні (150 мл).

Додавали 2-гідроксипіридин (3,64 г, 38,3 ммоль) і карбонат калію (13,24 г, 95,78 ммоль), і реакційну суміш перемішували при 50 "С протягом З годин, після чого розчинник видаляли у вакуумі і залишок розчиняли в хлороформі (100 мл). Цей розчин промивали водою (30 мл), сольовим розчином (30 мл), сушили (Маг25О4) і упарювали у вакуумі. Залишок очищували з допомогою флеш-хроматографії (силікагель), елюент З 95 Меон/97 95 СНСЇз, з отриманням білої твердої речовини, ідентифікованої як 1-(4-гідроксиметил-бензил)-1Н-піридин-2-он (5,30 г, 24,62 ммоль, 77 95 вихід).

ІМа-Ма| 5238

В. 1-(4-Хлорметил-бензил)-1Н-піридин-2-он 1-(4-Гідроксиметил-бензил)-1Н-піридин-2-он (8,45 г, 39,3 ммоль), сухий ЮОСМ (80 мл) і триетиламін (7,66 мл, 55,0 ммоль) охолоджували на бані з льодом. Додавали метансульфонілхлорид (3,95 мл, 51,0 ммоль) і перемішували на бані з льодом протягом 15 хвилин. Баню з льодом видаляли і перемішування продовжували при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш розділяли між ЮОСМ (100 мл) і насиченим водним розчином

МНАСІ (100 мл). Водний шар додатково екстрагували ОСМ (2х50 мл), і об'єднані органічні шари промивали насиченим сольовим розчином (50 мл), сушили над Ма»зО»4, фільтрували і концентрували з отриманням 1-(4-хлорметил-бензил)-1Н-піридин-2-ону (8,65 г, 36,6 ммоль, вихід 93 95) у вигляді блідо-жовтої твердої речовини.

ІМНІ «2341 с. Метил-3-(метоксиметил)-1-(4-((2-оксопіридин-1(2Н)-іл)уметил)бензил)-1Н-піразол-4- карбоксилат

Карбонат калію (519 мг, 3,76 ммоль) додавали до розчину метил 3-(метоксиметил)-1Н- піразол-4-карбоксилату (320 мг, 1,88 ммоль; САб по. 318496-66-1 (синтезований згідно зі способом, описаним в УМО 2012/009009)) і 1-(4-(хлорметил)бензил)піридин-2 (1Н)-ону (527 мг, 2,26 ммоль) в ОМЕ (5 мл) і нагрівали при 60 "С протягом ночі. Реакційну суміш розбавляли

ЕЮОДдс (50 мл) і промивали насиченим сольовим розчином (2 х 100 мл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і упарювали у вакуумі. Неочищений продукт очищували з допомогою флеш-хроматографії (колонка 40 г, 0-10095 Е(ОАс в ізогексанах) з отриманням двох регіоїзомерів. Другий ізомер з колонки збирали з отриманням метил-3-(метоксиметил)-1-(4-((2- оксопіридин-1(2Н)-іл)уметил)бензил)-1Н-піразол-4-карбоксилату (378 мг, 1,01 ммоль, вихід 53,7 У) у вигляді безбарвної камеді.

ІМНІ 368,2 р. 3-(Метоксиметил)-1-(4-((2-оксопіридин-1(2Н)-іл)уметил)бензил)-1Н-піразол-4-карбонова кислота

До метил-3-(метоксиметил)-1-(4-((2-оксопіридин-1(2Н)-іл)уметил)бензил)-1Н-піразол-4- карбоксилату (3,77 г, 10,26 ммоль) в ТНЕ (5 мл) і МеОнН (5 мл) додавали 2М розчин Масон (15,39 мл, 30,8 ммоль) і перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали 1М НСІ (50 о мл) і екстрагували ЕІАс (50 мл). Органічний шар промивали насиченим сольовим розчином (50 мл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і упарювали у вакуумі з отриманням 3- (метоксиметил)-1-(4-((2-оксопіридин-1(2Н)-іл)метил)бензил)-1Н-піразол-4-карбонової кислоти (1,22 г, 3,45 ммоль, вихід 33,6 95) у вигляді білого порошку.

ІМНІ -354 2

Е. 3-фтор-4-метоксипіридин-2-карбонітрил

У велику посудину для мікрохвильової печі ціанід міді (І) (1,304 г, 14,56 ммоль) додавали до розчину 2-бром-3-фтор-4-метоксипіридину (1 г, 4,85 ммоль) в ОМЕ (5 мл). Реакційну посудину герметично закривали і нагрівали до 100 "С протягом 16 годин. Реакційну суміш розбавляли водою (20 мл) і ЕЮАс (20 мл). Густу суспензію обробляли ультразвуком і була потрібна додаткова кількість води (40 мл) і ЕЮЮАс (2 х 50 мл) з обробкою ультразвуком для руйнування твердого осаду. Об'єднані шари фільтрували через пробку з целіту і органічний шар виділяли, промивали насиченим сольовим розчином (50 мл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і розчинник видаляли при знижченому тиску з отриманням блідо-зеленої твердої речовини, ідентифікованої як бажана сполука 3-фтор-4-метоксипіридин-2-карбонітрил (100 мг, 0,578 ммоль, вихід 12 95)

Е. (3-Фтор-4-метоксипіридин-2-ілметил)карбамінова кислота трет-бутиловий ефір 3-Фтор-4-метоксипіридин-2-карбонітрил (100 мг, 0,578 ммоль) розчиняли в безводному метанолі (10 мл, 247 ммоль) і додавали гексагідрат хлориду нікелю (14 мг, 0,058 ммоль), потім ди-трет-бутилдикарбонат (255 мг, 1,157 ммоль) Отриманий блідо-зелений розчин охолоджували на бані з крижаною сіллю до -5 "С, і потім порціями додавали боргідрид натрію (153 мг, 4,05 ммоль), підтримуючи температуру реакції 50 "С. Темно-коричневий розчин залишали перемішуватися при 0 "С і повільно нагрівали до кімнатної температури, а потім залишали перемішуватися при кімнатній температурі протягом З годин. Реакційну суміш упарювали досуха при 40 "С, отримуючи чорний залишок, який розбавляли ОСМ (10 мл) і промивали гідрокарбонатом натрію (10 мл). Утворилася емульсія, тому органічні речовини розділяли через картридж для розділення фаз і концентрували. Неочищену рідину очищували з допомогою хроматографії, елююючи ЕОАс/ізогексаном, з отриманням вказаної в заголовку сполуки, (3-фтор-4-метоксипіридин-2-ілметил)ікарбамінова кислота трет-бутиловий ефір, у вигляді прозорого жовтого масла (108 мг, вихід 62 905). бо ІМНІ 5257 о. С-(3-фтор-4-метоксипіридин-2-іл)-метиламін гідрохлоридна сіль (3-Фтор-4-метоксипіридин-2-ілметил)ікарбамінову кислоту трет-бутиловий ефір (108 мг, 0,358 ммоль) розчиняли в ізопропіловому спирті (1 мл) і потім додавали НСІ (6 н. в ізопропіловому спирті) (1 мл, 0,578 ммоль) при кімнатній температурі і залишали для перемішування при 40 "С протягом 2 годин. Реакційну суміш концентрували при знижченому тиску, потім розтирали з ефіром, обробляли ультразвуком і потім декантували з отриманням твердої речовини кремового кольору (75 мг, вихід 55 95), ідентифікованої як С-(3-фтор-4- метоксипіридин-2-іл)-метиламін гідрохлоридна сіль.

ІМНІ -157

Приклад Та-М-КЗ-фтор-4-метоксипіридин-2-іл)метил|-3-(метоксиметил)-1-(14-(2-оксопіридин- 1-ілуметилІфеніл)метил)піразол-4-карбоксамід (сполука формули А) 3-(Метоксиметил)-1-(4-((2-оксопіридин-1(2Н)-іл)уметил)бензил)-1Н-піразол-4-карбонову кислоту (825 мг, 2,34 ммоль) і С-(3-фтор-4-метоксипіридин-2-іл)-метиламін гідрохлоридну сіль (450 мг, 2,34 ммоль) розчиняли в ОСМ при охолоджуванні до 0 "С. При перемішуванні додавали 1-етил-3-(З-диметиламінопропіл)карбодіїмід гідрохлорид (627,0 мг, 3,27 ммоль), НОВІ (378,8 мг, 2,80 ммоль) і триетиламін (1,63 мл, 1182 ммоль), суміші давали нагрітися до кімнатної температури і перемішування продовжували протягом 20 годин. Додавали хлороформ (50 мл), суміш промивали насиченим МанНсСОз (водн.) | упарювали у вакуумі. Неочищену речовину очищували з допомогою хроматографії, елююючи метанол/осСМ. Розчинник видаляли у вакуумі і отриману тверду речовину розтирали з діетиловим ефіром. Отримані тверді речовини збирали фільтруванням, отримуючи сполуки формули А.

ІМНІ -492,0

ЯМР (СОзОБ) 6: 3,41 (ЗН, с), 4,03 (ЗН, с), 4,65 (2Н, с), 4,72 (2Н, д, 9-2,3 Гц), 5,24 (2Н, с), 5,37 (2Н, с), 6,44 (1Н, тд, 9У-1,4, 6,8 Гц), 6,62 (1ІН, д, 9У-9,0 Гу), 7,18-7,22 (1Н, м), 7,31-7,38 (АН, м), 7,56-7,60 (1Н, м), 7,75 (1Н, дд, 9У-1,9, 7,1 Гц), 8,18 (1Н, с), 8,27 (1Н, д, 9У-5,6 Гц) ррт.

Дифрактограма ХКРО сполуки формули А, отриманої внаслідок описаної вище процедури, показана на фіг. 1.

Таблиця положення піку: 716 11771111 12549411 11717817 1771111111111144984777777771 17111111 38941 81 177111111111л158е191 11111113

Приклад 2 - Отримання лікарської форми, яка містить сполуку формули А

Змішування і ущільнення роликами

Обладнання: Роликовий прес і гранулятор Егешпа Месіог ТЕС Га Місго (роликовий прес і гранулятор є окремими об'єктами). Параметри обладнання нижче:

Спосіб

Дві композиції таблеток (таблетки А і В) отримували згідно з наступним способом у масштабі суміші 30 г для отримання таблеток, які містять компоненти в кількостях, вказаних нижче. рон ред

Компонент таблетки) 11111111 таблеткаА |таблетаВв..7/З мікрокристалічна целюлоза 5ОЇ) тини 0 (ШЖШ т вв позагранулярний (Амісе! РНІ1О02)

Для кожної з таблеток отримували суміші, пропускаючи внутрішньогранулярні компоненти через сито 355 мкм в масштабі, придатному для об'єму роликового преса в скляній посудині, з використанням змішувача Тигбшіа Віепдег при 34 об./хв. Потім суміш пропускали через роликовий прес, використовуючи параметри, описані вище. Отримані стрічки були зібрані в контейнер придатного розміру. Зібрані стрічки потім вміщували в гранулятор, з фіксованим ситом 1 мм, і отримані гранули збирали для подальшої наступної обробки.

Отримання таблеток

Обладнання: таблетковий прес КІМА Міпі з однією станцією. Параметри обладнання вказані нижче:

Потім гранули змішували з їхніми позагранулярними наповнювачами, відповідно.

Позагранулярні ексципієнти отримували шляхом просіювання через сито 355 мкм в скляній посудині з використанням змішувача Тигрша Віепаег при 34 об./хв. Потім відмірювали задану масу таблетки і вручну пресували в таблетки. Таблетку А пресували з силою стиснення від 7,2 до 8,8 КН. Таблетку В пресували з силою стиснення від 6,9 до 7,7 КН.

Таблетки виявилися міцними. Таблетки А і В згодом відправлені для довгострокового о випробування стабільності.

Отримання таблеток за описаним вище способом було збільшене до 180 г при часі пресування роликами приблизно 60 хвилин.

Приклад З - Порівняння сполуки формули А з інгібітором С1 (С1-ІМН)

Мета: Визначити біохімічні і біофізичні властивості сполуки формули А, які сприяють її оптимальній ефективності в контролі системи калікреїн-кінін в плазмі. Ці властивості потім порівнюють з С1-ІМН як терапевтичне проміжне оцінювання для НАЕ.

Способи:

Інгібуючу активність калікретїну плазми іп мйго визначали з використанням стандартних опублікованих способів (див., наприклад, Щдопапвзеп еї аї., Іпі. 9У. Тіз5. Кеас. 1986, 8, 185; 5Погі єї аІ.,, Віоспет. Рпагтасої., 1992, 43, 1209; Єиг2ебреснег еї аї., ВіоЇ. Спет. Норре-Зеуїег, 1992, 373, 1025). Калікреїн плазми людини (Протоген) інкубували при 25 "С з флуорогенним субстратом |Н-

ОРго-Рпе-Аг9-АЕС і різними концентраціями тестованої сполуки. Залишкову ферментативну активність (початкову швидкість реакції) визначали шляхом вимірювання зміни оптичного поглинання при 410 нм і визначали значення ІСзхо для тестованої сполуки.

Швидкість утворення комплексу фермент-інгібітор (Копг) визначали з використанням очищеного РКа, швидко змішаного з розчином, який містить флуорогенний субстрат і діапазон концентрацій інгібітора. Потім встановлення інгібування, що залежить від часу, використовували для розрахунку швидкості утворення комплексу фермент-інгібітор для кожної концентрації інгібітора. Коп розраховували шляхом побудови графіку залежності швидкості інгібування від концентрації інгібітора. Дані в таблиці 1 представлені в мкм"! с".

Каталітичну активність РКа в плазмі, активованій декстрансульфатом (ОХ5, Зідта; 10 мкг/мл) (розбавленій 1:4 або нерозбавленій, контрольна плазма МізиСоп-Е, Айіпійу ВіоіодісаЇ5

Іпс), визначали за допомогою гідролізу флуорогенного субстрату залежно від часу. Для визначення ІСхо і ефективності сполуки формули А або С1-ІМН (бідта Саї ЖЕО518) додавали або до (фіг. 2А і 2В), або після (фіг. ЗА) додавання ОХ5 в плазму. рХо-активоване розщеплення НК в нерозбавленій плазмі проводили за відсутності або за присутності 300 нМ інгібітора РКа і кількісно визначали електрофорезом в гелі зЖ0О5-РАСЕ з використанням 7,5 95 гелей Спіегіоп ТОХ Ргесаві (Віогад). Перенесення проводили на мембрану

Іттобіоп-РЇ РМОРБ. Аналіз зображень проводили за допомогою системи візуалізації ГІСОК.

Мишачі моноклональні антитіла проти НК (МАВ15692, КУО взузіетв) використовували для традиційного імуноблотингу. Дані представлені як 95 НК, що залишається після 20 хв. інкубації з рхв, порівняно з рівнями НК в неактивованій плазмі (Таблиця 1).

Фракцію, вільну від плазми, визначали з використанням системи "Карій ЕдиїйїБгішт Оіаїувів" (Тнепто 5сіепійс), тестовані сполуки отримували при 5 мкМ в чистій плазмі людини і піддавали діалізу проти фосфатного буферу протягом 5 годин при 37 "С. Кількісне визначення сполуки, розподіленої в двох камерах діалізного пристрою, здійснювали з допомогою І СМ5/ М5. Фракція сполуки, не зв'язаної з білками плазми, представлена у 95 від загального.

Здатність сполуки інгібувати ферментативну активність попередньо активованої плазми о оцінювали шляхом додавання сполуки після стимуляції ОХ5. Аліквоти плазми (20 мкл) змішували з 2,5 мкл розчину, що містить 1300 мМ флуорогенного субстрату (Н-ОРго-РПпе-Агд-

АБС) ії 2,5 мкл розчину сульфату декстрану (0Х5; 100 мкг/мл), який діяв як активатор плазменого калікреїн-кінінового шляху. Активність ферменту відразу вимірювали, відстежуючи накопичення флуоресценції, що вивільняється із субстрату внаслідок розщеплення субстрату протягом 16 хвилин. Через 3,5 хвилини після додавання ЮОХ5 в кожну ямку додавали 5 мкл інгібіторів або контролю з водою. Сполуку тестували при концентраціях 300, 1000 ії 3000 нм.

Також були включені С1-ІМН в концентрації 3000 нМ і контрольні носії. Дані представлені на фіг.

ЗВ.

Результати:

Як показано на фіг. 2, в аналізах з використанням флуорогенного субстрату сполука формули А, мабуть, є високоефективним інгібітором РКа з 17-кратною і 20-кратною ефективністю порівняно з екзогенно доданим С1-ІЇМН в розбавленій плазмі (фіг. 2А) і нерозбавленій плазмі (фіг. 2В), відповідно.

Таблиця 1 яка показує біохімічний профіль терапій, протестованих в цьому прикладі

ІСво очищений | ІСхо фермент о . Фракція без 00000 вернентм лаунмо еонм'секо Тудязмиз | Закитнк сзмМНно | 750 2.2Ю.| ю1700 | 004 1 2 Щ Ф /

Сполука

Фома | 05111

На фіг. ЗА показане порівняння ефектів двох інгібіторів: сполуки формули А ї С1-ІМН на активність калікреїну плазми в плазмі (розбавленій 1:4), активованій ОХ5. Обидва інгібітори додавали в плазму в концентраціях, які у десять разів перевищують їхній ІСхо, приблизно через 100 секунд після додавання ЮХ5.

На фіг. ЗВ показано, що додавання сполуки формули А після активації плазми викликає швидке і дозозалежне інгібування активності ферменту порівняно з більш повільною дією С1-

ІМН.

У таблиці 2 показані біохімічна активність і селективність сполуки формули А проти виділених ферментів людини з використанням літературних методів, як для вищеописаного аналізу калікреїну плазми іп міїго.

Приклад 4 - Фаза І дослідження дії однократної наростаючої дози у здорових чоловіків сполуки і впливу прийому їжі на сполуку

Мета: Оцінити фармакодинамічні (РО) ефекти сполуки формули А при пероральному введенні з використанням аналізів ех мімо цільної плазми на каталітичну активність калікреїну плазми і розщеплення НК у зразках з дослідження фази 1 однократної наростаючої дози у здорових дорослих чоловіків. Також метою було дослідження безпеки, переносимості і фармакокінетичних (РК) ефектів сполуки формули А при пероральному введенні.

Способи:

Це дослідження було рандомізованим подвійним сліпим плацебо-контрольованим дослідженням однократної наростаючої дози (ЗАЮ) і перехресним дослідженням впливу прийому їжі і лікарських форм капсула/габлетка. 64 здорові учасники чоловічої статі (п-б активних, 2 плацебо на групу, 8 когорт ЗАД) отримували однократні зростаючі дози сполуки формули А: 5, 10, 20, 40, 80, 160, 300 або 600 мг в капсулі. 8 учасникам вводили 100 мг сполуки формули А в перехресному дослідженні лікарської форми капсули і таблетки. 12 учасникам вводили 600 мг сполуки формули А в перехресному дослідженні впливу їжі.

Зразки для оцінки фармакокінетики (РК) і РО відбирали з повторюваними інтервалами протягом 48 годин.

Зразки плазми, що використовуються для оцінки РК, аналізували з використанням валідованого способу рідинної хроматографії з тандемною мас-спектрометрією (С М5/М5).

Вимірювання РО визначали в стимульованій декстрансульфатом (0ОХ5) нерозбавленій плазмі з використанням флуорогенного ферментного аналізу і імуноаналізу розщеплення НК на о основі капілярів.

Каталітичну активність РКа в ЮОХ5-стимульованих (бідта; 10 мкг/мл) зразках плазми з дослідження фази 1 сполуки формули А визначали залежним від часу гідролізом флуорогенного субстрату у всіх зразках з усіх частин дослідження.

Час до появи детектованої активності амідолітичного ферменту в ОХ5-стимульованій плазмі (час затримки) розраховували з аналізу каталітичної активності. Чутливість виявлення швидкості каталітичної активності в плазмі на основі використання флуориметра 5рагк (Тесап) являє собою збільшення флуоресценції до 1АЕ одиниць/сек.

ОХ5-стимульоване розщеплення НК в нерозбавленій плазмі кількісно визначали з допомогою капілярного імуноаналізу на системі МуУез (Ргоїеіпбітріє) з використанням моноклональних антитіл проти НК і детекції на основі хемілюмінесценції. Розщеплення НК, опосередковане калікреїном плазми, в нерозбавленій цитратній плазмі людини було індуковане активацією контактної системи з допомогою ЮХ5 (6,25 мкг/мл) при 4 "С у вибраних зразках з фази 5АЇ.

ОХ5-стимульоване розщеплення прекалікреїну плазми і фактора Хі! (ЕХІЇ) кількісно визначали з допомогою капілярного імуноаналізу на системі Умез (Ргоївіпоітріє), аналогічно.

Результати:

На фіг. 4А показані концентрації сполуки формули А в плазмі від 0 до 24 годин після введення дози. Як можна бачити, при пероральному введенні сполука формули А забезпечує швидкий і дозозалежний вплив у плазмі в діапазоні досліджених доз від 5 мг до 600 мг. На фіг. 4А показані криві концентрації, а на фіг. 4В показана Стах для кожної когорти БАЮ. Сполуки формули А вводили у вигляді капсули, і суб'єкт знаходився в стані натщесерце.

На фіг. 5А показані ферментні аналізи в активованій нерозбавленій плазмі, проведені на зразках з когорт б, 7 і 8. Дози 160 мг і вище продемонстрували х90 95 середнє інгібування каталітичної активності калікреїну плазми між 45 хв. і 2 годинами для когорти 6, між 20 хв. і 4 годинами для когорти 7. Доза 600 мг (когорта 8) забезпечувала 290 95 інгібування каталітичної активності калікреїну плазми між 30 хв. і б годинами після введення дози і »50 95 інгібування протягом 10 годин (фіг. 5В).

Кінетичні вимірювання флуоресценції, отримані внаслідок ферментного аналізу нерозбавленої плазми, можуть бути нанесені на графік у вигляді кривих прогресії аналізу (фіг. бА і 6В). Ці криві підкреслюють, що сполука формули А не тільки надає інгібуючий ефект на активність ферменту, але також збільшує час до появи каталітичної активності під час активації контактної системи (час затримки). У перші моменти часу після введення дози в зразках плазми не виявлялася каталітична активність навіть після пролонгованої активації потужним активатором ОХ5. І у цьому тесті суб'єкту вводили дозу 600 мг у формі таблеток.

На фіг. 7 показаний середній відсоток захисту НК в ОХо5-активованій нерозбавленій плазмі (ЗАО когорта 6 (160 мг), 7 (300 мг) і 8 (600 мг)). Як показано, всі три дози сполуки формули А були здатні інгібувати каталітичну активність калікреїну плазми вище ніж 90 95 протягом періоду часу. Тривалість цих РО ефектів була пропорційна дозі. Показано, що сполука формули А захищає НК від ОХ5-активованого розщеплення в нерозбавленій плазмі протягом щонайменше 10 годин після однократної дози 600 мг.

На фіг. 7 репрезентативне зображення гелю системи М'Е5 було отримане в дублюючих зразках нерозбавленої плазми -/- активація ОХ5 від одного суб'єкта в когорті 8, який отримав 600 мг сполуки формули А порівняно до введення дози (Р-О).

На фіг. 7 розщеплення НК оцінювали після активації ОХ5 нерозбавлених зразків плазми у вибрані моменти часу з когорт 6-8. Дані виражені як середні /- БЕМ, п-6б.

Щоб оцінити, чи знижує сполука формули А також вироблення калікреїну і фактора Хіа в плазмі, імуноаналізи використовували для кількісного визначення рівнів білків контактної системи в ОХо5-активованій плазмі до прийому дози і до 12 годин після прийому дози 600 мг перорально в капсулах. Результати цих аналізів показані на фіг. 8-11 і показують, що сполука формули А не тільки знижує розщеплення НК, але також знижує розщеплення РРК їі знижує утворення ЕХІІа. Ці результати кажуть, що сполука формули А інгібує систему активації контакту за допомогою переривання петлі позитивного зворотного зв'язку, опосередкованої РКа- стимульованою активацією ЕХІЇ.

На фіг 12 показано, що не спостерігалося значного впливу прийому їжі на фармакодинамічний (РО) профіль таблетки 600 мг, отриманої після їжі і натщесерце. Як можна бачити, РО ефекти швидко спостерігаються в стані після їжі і натщесерце, при цьому інгібування калікреїну плазми 290 95 досягається за 30 хвилин в обох станах.

У ході першої фази дослідження не було зареєстровано жодних серйозних побічних ефектів.

Також не було жодних сигналів про переносимість. Жоден суб'єкт не вийшов із дослідження.

Ці дані демонструють, що сполука формули А надає інгібуючу дію на брадикінін і контактну систему активації. Як зазначалося вище, ці фармакодинамічні ефекти пов'язані з такими захворюваннями, як НАЕ. Ці дані також показують, що сполука формули А має фармакокінетичний профіль, придатний для перорального введення.

Приклад 5 - Імуноаналізи, що досліджують сполуку формули А в захисті високомолекулярного кініногену (НК) від РКа-опосередкованого розщеплення в НАЕ і контрольній плазмі

Спосіб:

Розщеплення високомолекулярного кініногену (НК) в нерозбавленій цитратній плазмі людини індукували активацією контактної системи сульфатом декстрану (ОХ5, 5ідта 531395- 100; 6,25 мкг/мл) на рідкому льоду. Об'єднану нормальну (КОНТРОЛЬ) плазму крові людини (заморожена нормальна контрольна плазма МізиСоп-Е) купували у АйЙіпйу ВіоІодісаї!в Іпс.

Отримували робочий розчин 10 мМ сполуки формули А ("сполука") в ОМ5О і розбавляли в 1Х

РВ5 до відповідних кінцевих описаних концентрацій. Плазму НАЕ отримували від суб'єктів НАЕ (п-б), і дефіцит інгібітора С1 був підтверджений вестерн-блотингом. Потім визначали захист НК від РКа-опосередкованого розщеплення в цільній нерозбавленій плазмі, стимульованій ЮХ5, двома способами; традиційний вестерн-блотинг і напівавтоматичний капілярний імунсаналіз.

Вестерн-блотинг: гель-еєлектрофорез у 505-РАСЕ проводили з використанням 7,5 95 гелей

Степйоп ТОХ Ргесаві (Віо-гаї). Перенесення проводили на мембрану Іттобіоп-РЇ РМОБК.

Аналіз зображень проводили з використанням системи візуалізації ГІСОК. Мишачі моноклональні антитіла проти НК людини (МАВ15692, КУО взувієетв5) використовували для традиційного імуноблотингу. 60 Імуноферментний аналіз на основі капілярів на системі ММЕЗ (Ргоїеіпбітріє):

Отримання зразків: об'єднували одну частину 5х флуоресцентного мастер-міксу з чотирма частинами зразка плазми 1:200. Перемішували на вортексі. Нагрівали зразкинкфлуоресцентний майстер-мікс і біотинільовані сходи при 95 С протягом 5 хвилин, перемішували на вортексі і завантажували на планшет УУЕ5. Моноклональні антитіла проти НК людини використовували для цього основаного на хемілюмінесценції методу виявлення з використанням системи У/е5 (Ргоївіпбітріе).

Аналіз: Збирали результати вимірювання площі піку, отримані в програмному забезпеченні

Сотраз5 (файл сб7), для повнорозмірної молекулярної маси НК відповідного зразка в контрольний момент часу з активацією, індукованою ЮХ5. Площу піку визначали як площу, розраховану для профілю спектрального піку для НК. Для вимірювання інгібування калікреїну плазми сполукою розраховували відсоток виявлених повнорозмірних НК.

Результати:

На фіг. 13А ї 13В показана динаміка активованого декстрансульфатом розщеплення НК в цільній нерозбавленій плазмі НАЕ, визначеній з допомогою вестерн-блотингу, і типового блотингу.

На фіг. 14А і 148 показане репрезентативне зображення гелю системи М/Е5 і показано, що сполука формули А забезпечує дозозалежний захист від розщеплення НК як в НАЕ, такі в здоровій контрольній плазмі, стимульованій сульфатом декстрану, визначеній капілярним імуноаналізом з використанням системи УУЕ5.

Приклад 6 - Фаза 2 дослідження сполуки формули А

Мета: Оцінити ефективність і безпеку сполуки формули А при лікуванні нападів ангіоневротичного набряку за необхідності у дорослих суб'єктів зі спадковим ангіоневротичним набряком І або ЇЇ типу.

Способи:

Дослідження являє собою рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване перехресне клінічне дослідження фази 2, що оцінює ефективність і безпеку сполуки формули А ("сполука"), перорального інгібітора калікреїну в плазмі, при лікуванні за необхідності нападів ангіоневротичного набряку у дорослих пацієнтів зі спадковим ангіоневротичним набряком І або

ІЇ типу (Енагаст питбег: 2018-004489-32). о Цілі:

Первинні цілі:

Вивчити ефективність сполуки порівняно з плацебо в зупинці прогресування периферичного або абдомінального нападу спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ).

Вторинні цілі:

Дослідити безпеку і переносимість сполуки.

Вивчити фармакокінетичний (РК) профіль сполуки при прийомі в міжкритичний період між нападами НАЕ.

Вивчити фармакодинамічний (РО) профіль сполуки в зниженні концентрації залишкового розщепленого високомолекулярного кініногену (НК) в міжкритичний період між нападами НАЕ.

Вивчити РО профіль сполуки в зниженні активності активованого ферменту плазми в міжкритичний період між нападами НАЕ.

Протокол:

Це перехресне клінічне дослідження фази 2, що складається з двох частин, двох послідовностей і двох періодів (2х2). Пацієнти з НАЕ типу І або ІЇ будуть набиратися через центри лікування НАЕ в Європі і США.

У Частині 1 суб'єкти отримають однократну пероральну дозу 600 мг сполуки для дослідження безпеки, РК і РО сполуки в міжкритичний період між нападами НАЕ.

Придатні дорослі суб'єкти у віці 2 18 років пройдуть скринінгове оцінювання для включення в дослідження, отримають досліджуваний препарат, після чого протягом 4 годин в клініці буде проведене оцінювання безпеки і РК/РО.

У Частині 2 пацієнти будуть рандомізовані від 1:1 до 2 послідовності лікування. Ця частина дослідження буде проводитися поза клінікою або лікарнею. У послідовності 1 (досліджувана доза 1) суб'єкти будуть отримувати однократну дозу 600 мг сполуки для лікування першого відповідного нападу НАЕ. Після усунення цього нападу суб'єкти отримають другу однократну дозу плацебо для лікування другого відповідного нападу НАЕ.

У Послідовності 2 (група дослідження 2) суб'єкти отримають разову дозу плацебо для лікування першого відповідного нападу НАЕ. Після усунення цього нападу суб'єкти отримають другу однократну дозу 600 мг сполуки для лікування другого відповідного нападу НАЕ.

Між кожною дозою досліджуваного лікарського засобу потрібний мінімум 48-годинний період бо вимивання.

Набряки гортані або обличчя не підлягають лікуванню. Напади НАЕ необхідно лікувати протягом першої години після початку і до досягнення важкого ступеня за загальною шкалою тяжкості нападу. Суб'єкти також повинні уміти ідентифікувати початок нападу НАЕ. Після початку відповідного нападу НАЕ суб'єкти повинні повідомити спеціалізованого лікаря- дослідника або кваліфікованого фахівця з описом нападу НАЕ. Спеціалізований лікар-дослідник або кваліфікований фахівець підтвердить відповідність критеріям нападу НАО і дасть згоду на введення досліджуваного препарату. Напади НАЕ потребують документування в щоденнику суб'єкта місця нападу, симптомів нападу, часу початку, тяжкості нападу і часу останнього достатнього прийому їжі перед введенням дози. Суб'єкти будуть приймати досліджуваний лікарський засіб відповідно до інструкцій і будуть виконувати розраховані за часом оцінки своїх симптомів нападу НАО протягом 48 годин, як описано нижче в таблиці 3. Спеціалізований лікар- дослідник або кваліфікований фахівець зв'яжеться з суб'єктом протягом 24 годин після відповідного нападу НАО, щоб підтвердити безпеку і благополуччя суб'єкта. Суб'єктам буде запропоновано зв'язатися з лікуючим лікарем-дослідником або кваліфікованим фахівцем у разі виникнення яких-небудь проблем з безпекою. У випадку гіперчутливості суб'єкти повинні зв'язатися з лікуючим лікарем-дослідником або кваліфікованим фахівцем або звернутися в найближчу службу невідкладної допомоги. Спеціалізований лікар-дослідник або кваліфікований фахівець будуть доступні 24 години на добу і 7 днів на тиждень для прийому дзвінків від суб'єкта.

Таблиця 3:

Частота оцінки суб'єкта

Період часу після введення У . оцінювання засобу " У разі використання традиційного лікування нападу суб'єкт повинен провести оцінювання кожні 30 хв. протягом 4 год. після першого введення традиційного лікування нападу. Після цього суб'єкт повинен повернутися до вихідної частоти оцінювань, основаної на часі введення досліджуваного препарату.

Суб'єкти повернуться в клініку після першого нападу НАЕ до другого нападу НАЕ для проходження перевірок безпеки, включаючи повідомлення про небажані явища (АЕ), запис показників життєдіяльності і перегляд щоденника суб'єкта.

Після лікування двох нападів НАЕ в Частині 2 суб'єкт повертається в клініку для проходження заключних перевірок безпеки, включаючи звіт про АЕ, запис показників життєдіяльності і забирання крові для лабораторних оцінювань безпеки.

Звичайне лікування нападу дозволяється через 4 години або раніше, як того вимагає, після прийому досліджуваного лікарського засобу, за умови, що симптоми нападу НАЕ оцінюються о) суб'єктом достатньо серйозними, щоб вимагати лікування відповідно до звичайної схеми лікування суб'єкта, або вважаються непридатними для лікування досліджуваним лікарським засобом, або пов'язані з симптомами гортані або обличчя. Перед застосуванням традиційного лікування нападу суб'єкти повинні повідомити спеціалізованого лікаря-дослідника або кваліфікованого фахівця, який підтвердить, що традиційне лікування є придатним відповідно до протоколу і звіту суб'єкта про серйозність симптомів. Суб'єктам дозволяється лікувати свої напади НАЕ за допомогою традиційного лікування нападів (раст!МН або тисСтІМН внутрішньовенно |в/в| або ікатибант).

Досліджуваний лікарський препарат:

Сполука формули А - таблетка, покрита плівковою оболонкою, 100 мг. Вони містять наступні ексципієнти: мікрокристалічну целюлозу, кроскармелозу натрію, повідон, стеарат магнію; естетичне покриття містить гіпромелозу, моногідрат лактози, діоксид титану і триацетин.

Плацебо до сполуки, таблетка, покрита плівковою оболонкою, 100 мг. Вони містять мікрокристалічну целюлозу, колоїдний діоксид кремнію, гліколят крохмалю натрію і стеарилфумарат натрію і мають плівкове покриття; естетичне покриття містить гіпромелозу, моногідрат лактози, діоксид титану і триацетин.

У цьому дослідженні не допускається зміна дози досліджуваного лікарського засобу.

Кількість суб'єктів:

Приблизно 60 суб'єктів будуть включені в дослідження, щоб 50 суб'єктів завершили дослідження.

Популяція:

Досліджувана популяція буде включати чоловіків і жінок у віці 18 років і старше з НАЕ типу або ІІ.

Критерії включення: 1. Дорослі чоловіки або жінки від 18 років і старше. 2. Підтверджений діагноз НАЕ І або ІІ типу в будь-який час в анамнезі: а. Підтверджений клінічний анамнез, що відповідає НАЕ (епізоди підшкірного або слизового набряку без свербежу без кропивниці) і р. Рівень антигену інгібітора С1-естерази (С1-ІМН) або функціональний рівень «40 95 від нормального рівня. Суб'єкти з рівнем антигену або функціонального С1-ІМН 40-50 95 від нормального рівня можуть бути включені в дослідження, якщо у них також рівень С4 нижче нормального діапазону і сімейний анамнез відповідає НАЕ типу І або ЇЇ. 3. Щонайменше З задокументовані напади НАЕ за останні 93 дні, що підтверджено історією хвороби. 4. Доступ і можливість використовувати традиційне лікування нападів при нападах НАЕ. 5. Адекватні функції органів, як визначено нижче: а. Гемоглобін у межах норми; р. міжнародний коефіцієнт нормалізації (ІМК) х 1,2; с. Активований частковий тромбопластиновий час (аР ТТ) «х верхньої межі норми (ШІ М); й. Креатинін « їх ШІ М; е. Кліренс креатиніну (Ст) » 60 мл/хв.;

І. Аланінамінотрансфераза (АГ Т) х 2х ОЇ М; 9. Аспартатамінотрансфераза (АБ5Т) х 2х ОЇ М;

І. Загальний білірубін х 1,5х ОЇ М; і. Лейкоцити х 1,5х ШІ М;

Ї. Тромбоцити х 1,5х ОМ. 6. Жінка з дітородним потенціалом повинна погодитися використовувати високоефективні протизаплідні засоби з моменту скринінгового візиту до закінчення подальших процедур дослідження.

Високоефективні методи контролю народжуваності включають: а. Гормональна контрацепція, основана тільки на прогестагенах, пов'язана з інгібуванням овуляції: пероральна/ін'єкційна/мплантована. (Гормональна контрацепція, яка містить естроген, виключається відповідно до критерію виключення 3).

Б. Внутрішньоматкова спіраль (10). с. Внутрішньоматкова система вивільнення гормонів (5). а. Двостороння оклюзія маткових труб. е. Партнер, що був підданий вазектомії (за умови, що партнер є єдиним сексуальним партнером жінки, здатної до дітонародження, і що партнер, що був підданий вазектомії, дістав медичну оцінку успіху операції).

Ї. Статеве утримування (цей метод неприйнятний в Швейцарії).

Примітка. Статеве утримування буде вважатися високоефективним методом тільки в тому випадку, якщо воно визначається як утримування від гетеросексуальних контактів. Надійність статевого утримування необхідно оцінювати залежно від тривалості клінічного дослідження і переважного і звичайного способу життя суб'єкта. 7. Жінки, не здатні до дітонародження, що визначаються як хірургічно стерильні (статус після гістеректомії, двосторонньої оварієектомії або двосторонньої перев'язки маткових труб) або в постменопаузі протягом щонайменше 12 місяців, не мають потребу в контрацепції під час дослідження. 8. Чоловіки з жінками-партнерами, що мають дітородний потенціал, повинні погодитися на утримування або використовувати високоефективний метод контролю народжуваності, як визначено в критерії включення б, з моменту скринінгового візиту до закінчення подальших процедур дослідження. 60 9. Надають підписану інформовану згоду і готові і здатні дотримуватися вимоги і процедури дослідження.

Критерії виключення: 1. Будь-який супутній діагноз іншої форми хронічного ангіоневротичного набряку, такий як набутий дефіцит інгібітора С1, НАЕ з нормальним С1-ІМН (також відомий як НАЕ І типу), ідіопатичний ангіоневротичний набряк або ангіоневротичний набряк, пов'язаний з кропивницею. 2. Поточне використання СТІМН, андрогенів, ланаделумабу або транексамової кислоти для профілактики НАЕ. 3. Використання інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АСЕ) або будь-яких естрогеновмісних препаратів із системною абсорбцією (таких як пероральні контрацептиви або заміщувальна гормональна терапія) протягом 93 днів до початку досліджуваного лікування. 4. Використання андрогенів (наприклад, станозололу, даназолу, оксандролону, метилтестостерону, тестостерону) або антифібринолітиків протягом 30 днів до початку досліджуваного лікування. 5. Використання ланаделумабу протягом 10 тижнів до початку досліджуваного лікування. б. Використання сильних інгібіторів і індукторів СУРЗА4/СУР2СОУ під час участі в дослідженні.

Примітка. Ці препарати включають, але не обмежуються наступними: кобіцистат, коніваптан, ітраконазол, кетоконазол, позаконазол, вориконазол, ритонавір, боцепревір, телапревір, тролеандоміцин, кларитроміцин, карбамазепін, ензалутамід, мітотан, фенітоїн, фенобарбітал, флуконазол, ізоніазид, метронідазол, пароксетин, сульфаметоксазол, рифампіцин, звіробій, дилтіазем, ідеалалізиб, нефазодон і нелфінавір. 7. Клінічно значуща аномальна електрокардіограма (ЕКГ), на візиті 1 і перед введенням дози на візиті 2. Це включає, але не обмежується ними, ОТсЕ »470 мсек (для жінок) або х450 мсек (для чоловіків), РЕК»220 мсек або передчасне скорочення шлуночків і/або передсердь, які зустрічаються частіше, ніж випадкові і/або відбуваються у вигляді куплетів або вище в групі. 8. Будь-яка клінічно значуща історія стенокардії, інфаркту міокарда, непритомності, клінічно значущих порушень серцевого ритму, гіпертрофії лівого шлуночка, кардіоміопатії або будь-якої іншої серцево-судинної патології. 9. Будь-яка інша системна дисфункція (наприклад, шлунково-кишкова, ниркова, респіраторна, серцево-судинна) або серйозне захворювання або порушення, які, на думку дослідника, можуть поставити під загрозу безпеку суб'єкта, що бере участь у дослідженні. 10. Історія зловживання психоактивними речовинами або залежність, яка може перешкодити завершенню дослідження, як визначено дослідником. 11. Відома алергія або непереносимість лактози. 12. Відома гіперчутливість до сполуки або плацебо або до будь-якого з ексципієнтів. 13. Участь в інтервенційному дослідницькому клінічному дослідженні протягом 93 днів або протягом 5 періодів напіввиведення з моменту останнього прийому досліджуваного препарату (залежно від того, що довше) до початку лікування досліджуваним препаратом. 14. Будь-які вагітні або ті, що годують грудьми, суб'єкти.

Оцінювання:

Частина 1: Зразки крові для вимірювання РК і РО будуть збиратися в наступні моменти часу: до введення дози (0 год.), 15 хв., 30 хв., 45 хв., 1 год., 1,5 год., 2 год., З год. і 4 год. після введення дози. Життєво важливі показники (систолічний артеріальний тиск ІЗВРІ, діастолічний артеріальний тиск (ОВРІ, частота пульсу |РЕ), частота дихання (КК) і температура тіла) будуть вимірюватися до введення дози (0 год.), через 1 год. і 4 год. після введення дози. Зразки для лабораторних оцінювань безпеки після лікування будуть взяті з 4 год. зразками РК/РО.

Частина 2: Після прийому досліджуваного лікарського засобу суб'єкти оцінюють загальну тяжкість нападу НАЕ і зміну тяжкості нападу НАЕ протягом 48 годин, як указано в Таблиці З вище.

Змінні ефективності:

Буде оцінений час використання традиційного лікування нападів. У щоденнику суб'єкта будуть фіксуватися кінцеві точки ефективності, включаючи час до використання традиційного лікування нападу і тяжкість нападу НАЕ.

Загальна тяжкість нападу НАЕ буде оцінюватися за 5-бальною шкалою Лайкерта (515) з оцінкою відсутність, легка, середня, важка і дуже важка.

Зміна тяжкості нападу НАЄЕ буде оцінюватися з допомогою 7-бального перехідного опитувальника (7ТО), що оцінюється як набагато краще/краще/трохи краще/без змін/трохи гірше/гірше/набагато гірше.

Тип симптомів нападу НАЄЕ (абдомінальний біль, шкірний біль і набряк шкіри) буде 60 оцінюватися за 100-мм візуально-аналоговою шкалою (МА5) з прив'язкою до 0 (немає) і 100

(дуже важка).

Змінні безпеки: - АЕ, включаючи серйозні небажані явища (ЗАЕ). - Результати лабораторних досліджень (клінічна хімія, гематологія, коагуляція і аналіз сечі). - Показники життєдіяльності (5ВР, ОВР, РЕ, ЕЕ, температура тіла). - Дані фізичного обстеження. - Результати ЕКГ. - Тест на вагітність (жінки дітородного віку).

Критерії оцінки ефективності

Первинні кінцеві точки ефективності: - Час для використання традиційного лікування нападів.

Вторинні кінцеві точки ефективності: - Частка нападів НАС, що прогресують на один або більше рівнів за шкалою 5І 5 або що вимагають традиційного лікування нападу протягом 12 годин прийому досліджуваного препарату. - Час між лікуванням і (1) прогресуванням загальної серйозності нападу за шкалою 5І 5 на один рівень або більше, або (2) використанням традиційного лікування нападу, залежно від того, що наступить раніше, протягом 12 годин.

Пошукові кінцеві точки: - Сумарна загальна тяжкість нападу за 5І. 5 після досліджуваного препарату, виражена як площа під кривою (АС) для сполуки 600 мг порівняно з плацебо. - Частка нападів НАЕ, що вимагають традиційного лікування нападів. - Частка нападів НАЕ, що дістали оцінку "гірше" або "набагато гірше" за ТО. - Частка нападів НАЕ, що дістали оцінку "краще" або "набагато краще" за ТО. - Час від введення досліджуваного препарату до повного завершення нападу НАЕ (оцінка відсутня) за загальною шкалою тяжкості нападу (51 5). - Тривалість нападу НАЕ оцінюється гірше або набагато гірше на ТО. - Тривалість нападу НАЕ оцінюється краще або набагато краще на ТО.

Загальні статистичні методи і види аналізу о Вибірки для аналізу: - Вибірка для оцінки безпеки (ЗАБК): Суб'єкти, які прийняли хоч би одну дозу досліджуваного препарату (включаючи дозу досліджуваного препарату в Частині 1). - Вся аналізована вибірка (на ефективність) (ЕА5): Всі рандомізовані суб'єкти, що отримали обидві дози досліджуваного препарату в Частині 2. - Вибірка пацієнтів без порушень протоколу (на ефективність) (РР5): Рандомізовані суб'єкти в Частини 2, які отримали обидві дози сполуки досліджуваного препарату в Частині 2 і не мають серйозних відхилень від протоколу. - Аналізована вибірка РК/РО: Всі суб'єкти, у яких були взяті РК/РО зразки в частині 1.

Розмір вибірки:

Пропонується розмір вибірки з 50 суб'єктів (по 25 на послідовність), щоб забезпечити 90 95 потужності для тестування на 5 95 альфа-рівні (двосторонній) для первинної кінцевої точки часу до використання традиційного лікування нападу. Цей розмір вибірки був отриманий на основі припущення, що 4095 суб'єктів будуть використовувати традиційне лікування нападу в контрольній групі, в той час як 10 95 будуть використовувати традиційне лікування нападу в експериментальній руці, і що в даних по суб'єктах кореляція мінімальна. Припущення про мінімальну кореляцію повинно бути консервативним припущенням відносно розміру вибірки.

Приблизно 60 суб'єктів будуть зараховані для забезпечення того, щоб 50 суб'єктів завершили дослідження.

Вибірка із запасом 20 95 (10 суб'єктів) пропонується для обліку суб'єктів, які можуть не завершити обидва періоди лікування через нечасті або непридатні напади НАЕ, або для суб'єктів, які достроково припиняють дослідження з будь-якої причини. Таким чином, участь у дослідженні буде вважатися достатньою для розгляду гіпотези первинної ефективності після того, як 50 суб'єктів завершили обидва періоди лікування. Оскільки подальший вплив не потрібен і може вважатися непотрібним, включених у дослідження суб'єктів, які не завершили обидва періоди, попросять повернутися в дослідницький центр і завершити візит 4 (візит дострокового припинення участі в дослідженні). Дані по всіх суб'єктах, повні і неповні, будуть проаналізовані у вибірці для оцінювання безпеки.

Загальні підходи:

Дані окремих суб'єктів будуть представлені в списках даних суб'єктів. Відповідні описові бо статистичні дані будуть розраховуватися для безперервних і категоріальних даних і узагальнюватися в табличному форматі.

Аналіз вибірки:

АЕ будуть закодовані з використанням словника Меаїса! Рісійопагу Тог Кедшіаггу Асіїмйіе5 (Медок) (у21.0 або вище) і класифіковані за переважним терміном і класом системи органів (5032). Переліки небажаних явищ, що виникли внаслідок лікування (ТЕАЕ), серйозних ТЕАЕ і

ТЕАЕ, що спричиняють передчасне припинення лікування, будуть надані по групах послідовностей і далі класифіковані за ступенем тяжкості ТЕАЕ і зв'язком з досліджуваним препаратом.

Аналіз ефективності:

Первинна кінцева точка

Первинна кінцева точка, час до використання звичайного лікування нападів, буде проаналізована з використанням узагальненого Геханом тесту, запропонованого Ееїпдоїа апа

СіПезріє (1996) (Сто5зомег ІгіаІє5 у/Кп сепзогей даїа. Заїйівіїс5 іп Медісіпе 1996; 15(10): 953-967), щоб відобразити повторні показники по кожному суб'єкту. Суб'єкти будуть вважатися як цензуровані, якщо протягом 12 годин після прийому досліджуваного препарату погіршення стану не станеться.

Вторинні кінцеві точки

Частка нападів НАЕ, які погіршуються на один рівень або більше за шкалою 5і 5 або які вимагають традиційного лікування нападів протягом 12 годин прийому досліджуваного препарату, буде проаналізована з використанням методу Прескотта (1981) (Те сотрагізоп ої зиссез5 га(ез іп сго55-омег Іпіа!5 іп їЖте ргезепсе ої ап огаег еПесі. Арріїеєд Заїйізіїс5 1981; 30: 9-15) для порівняння груп лікування.

Підхід, аналогічний тому, який використовувався для первинної кінцевої точки, буде застосовуватися для аналізу часу між досліджуваним препаратом і погіршенням нападу НАЕ на один рівень або більше за шкалою 5І 5 або використанням традиційного лікування нападу, залежно від того, що наступить раніше протягом 12 год. На доповнення до тестів, описаних вище, будуть представлені описові статистичні дані для первинної, вторинної і пошукових кінцевих точок, що в кожному випадку порівнюють сполуку з плацебо, наприклад: - Сумарна загальна тяжкість нападу за 5І 5 після досліджуваного препарату, виражена як о АЦШС для сполуки 600 мг порівняно з плацебо. - Частка нападів НАЕ, що потребують традиційного лікування нападів. - Частка нападів НАЕ, що дістали оцінку "гірше" або "набагато гірше" за ТО. - Частка нападів НАЕ, що дістали оцінку "краще" або "набагато краще" за ТО. - Час від введення досліджуваного препарату до повного завершення нападу НАЕ (оцінка відсутня) за загальною шкалою тяжкості нападу (51 5). - Тривалість нападу НАЕ оцінюється гірше або набагато гірше на ТО. - Тривалість нападу НАЕ оцінюється краще або набагато краще на ТО.

РК аналіз:

Некомпартментні РК-параметри будуть включати максимальну концентрацію в плазмі (Стах), час досягнення Стах в плазмі (Ттах) Її площу під кривою від моменту часу 0 до останнього зразка (АШСО-). Компартментне моделювання РК буде описувати РК сполуки і генерувати основні

Стах, Ттах, АШС, кліренс, що спостерігається (СІ/РЕ), уявний об'єм розподілу (Мак) і передбачуваний кінцевий період напіввиведення (г).

РК параметри сполуки будуть визначатися з індивідуальних даних концентрації залежно від часу з використанням Рпоепіх УмМіпМопіїп. У разі відхилення від теоретичного часу, фактичний час взяття зразка крові буде використовуватися при обчисленні отриманих РК параметрів.

Індивідуальні концентрації і отримані РК-параметри сполуки в плазмі будуть перераховані і підсумовувані для кожного лікування. Індивідуальні і середні геометричні значення концентрації-час будуть нанесені на лінійну і напівлогарифмічну шкали.

РО Аналіз:

Ефект сполуки на активність калікреїну в плазми (РКа) буде проаналізований з використанням двох пошукових вимірювань активності ферменту РКа в плазмі: - Аналіз для визначення інгібування ферментативної активності екзогенно активованого калікреїну плазми зі зразків плазми, отриманих до і після прийому сполуки. - Аналіз для вимірювання рівня захисту розщеплення субстрату високомолекулярного кініногену (НК) (що міститься в цільній плазмі) від ферментативної активності калікреїну плазми.

РО будуть підсумовані для кожного лікування. Індивідуальні і середні дані будуть надані у вигляді доповнення до звіту, розташованого в додатку остаточного Звіту про клінічне дослідження. бо Попередні РК дані з частини 1 дослідження:

Зо

На момент подачі цієї заявки були зіставлені і проаналізовані попередні РК-дані 27 пацієнтів з НАЕ, які показані в таблиці 4 і на фіг. 15.

Таблиця 4

Стах (нг/мл)

Доза середнє (95 95 СІ) п-27

Таким чином, ці попередні результати показують, що сполука формули А демонструє фармакокінетичний профіль, який підходить для перорального введення за необхідності пацієнтам з НАЕ. Дослідження продовжується на момент подачі заявки.

Приклад 7 - Фаза 1 дослідження багаторазових доз на здорових дорослих суб'єктах

Мета: Оцінити безпеку, переносимість, фармакокінетику і зміну ОТс порівняно з вихідним рівнем після введення сполуки у формі таблеток 100 мг, покритих плівковою оболонкою, здоровим дорослим суб'єктам.

Первинні цілі: - Вивчити безпеку і переносимість багаторазових доз сполуки.

Вторинні цілі: - Вивчити фармакокінетику (РК) множинних доз сполуки. - Оцінити ефекти сполуки на параметри ЕКГ, включаючи співвідношення концентрація-ОТс, після введення сполуки в таблетках 100 мг, покритих плівковою оболонкою (КаїЇМівіа

РПпагтасеціїсаі5), здоровим дорослим суб'єктам.

Пошукові цілі: - Вивчити фармакодинаміку (РО) множинних доз сполуки.

Способи:

Це фаза 1, подвійного сліпого плацебо-контрольованого, з багаторазовим введенням, багатокогортного дослідження для оцінювання безпеки і переносимості сполуки, а також ефектів на ЕКГ сполуки в формі таблеток 100 мг, покритих плівковою оболонкою, у здорових дорослих суб'єктів чоловічої і жіночої статі.

Для оцінки планується чотири (4) когорти. Когорти 1, 2 і З будуть включати по 8 суб'єктів у кожній. Когорта 4 буде включати 18 суб'єктів. Будуть зроблені всі спроби включити в кожну когорту однакову кількість суб'єктів чоловічої і жіночої статі.

Під час дослідження пероральні дози 600 мг сполуки у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою (шість таблеток по 100 мг) або 6 відповідних таблеток плацебо, будуть вводитися кожні 8 годин (когорта 1), кожні 4 години (когорта 2) або кожні 2 години (когорта З і 4) здоровим дорослим суб'єктам чоловічої і жіночої статі до загальної дози 1800 мг. У когортах 1,2і 3 6 суб'єктів отримають сполуку у вигляді таблеток по 100 мг, покритих плівковою оболонкою, і 2 суб'єкти отримають плацебо, всього 8 суб'єктів в когорті. У когорті 4 12 суб'єктів отримають сполуку у вигляді таблеток 100 мг, покритих плівковою оболонкою, і б суб'єктів отримають плацебо загалом 18 суб'єктів.

Перехід від когорти 1 до когорти 2 і когорти 2 до когорти З буде відбуватися після аналізу даних з безпеки (лабораторних досліджень, показників життєво важливих функцій, ЕКГ безпеки і небажаних явищ), зібраних під час проведення когорти 1 і когорти 2. Перехід до когорти 4 відбудеться після аналізу даних з безпеки і фармакокінетичних даних з когорти 3.

Фармакокінетичні дані когорти З будуть проаналізовані, щоб пересвідчитися, що Стах 3-ї дози достатньо висока для підтримки оцінювання зміни інтервалу Ос від вихідного рівня.

До кожного суб'єкта буде прикріплений холтерівський монітор для безперервного запису

ЕКГ. Монітор буде прикріплений за 1 годину до першої дози і залишиться прикріпленим доти, поки не буде взятий останній зразок крові. Електроди для холтерівського монітора будуть перевірятися співробітником клініки через відповідні проміжки часу, щоб пересвідчитися, що вони прикріплені.

Зразки крові будуть збиратися перед введенням дози, з інтервалами після першої дози і з інтервалами через 24 години після останньої (третьої) дози (40 годин від початкової дози в когорті 1, 32 години після початкової дози в когорті 2, 28 годин від початкової дози в когортах З і 4) в кожній когорті. Суб'єкти будуть знаходитися в клінічній установі щонайменше за 10 годин до введення дози і до моменту остаточного збору зразка крові в кожній досліджуваній когорті і повернуться в клініку через 5-7 днів після останньої дози для оцінювання безпеки.

Фармакокінетика сполуки буде вимірюватися з допомогою повністю затвердженого аналітичного способу і фармакодинамічний ефект на активність ферменту інгібування калікреїну плазми буде оцінюватися за допомогою дослідницької фармакодинамічної оцінки.

Статистичний аналіз буде виконаний для оцінювання взаємозв'язку між концентраціями лікарського засобу в плазмі і зміною порівняно з вихідним рівнем ефектів ЕКГ досліджуваної лікарської форми.

Призначення лікування

Когорта 1

Суб'єкти будуть отримувати експериментальне лікування або плацебо-терапію кожні 8 годин протягом 16б-годинного періоду (3 введення: б х 100 мг сполуки у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою, 100 мг або введення доз плацебо через 0, 8 і 16 годин, всього доза 1800 мг сполуки або плацебо) відповідно до графіку рандомізації з двома видами лікування під безпосереднім спостереженням. Кожну дозу вводять з 240 мл води кімнатної температури.

Суб'єктам дана вказівка проковтувати таблетки цілком, не розжовуючи і не розкушуючи. Будь- який суб'єкт, який кусає або жує таблетки, виключається з дослідження. Відразу після введення дози буде проведена перевірка ротової порожнини.

Когорта 2

Суб'єкти будуть отримувати експериментальне лікування або плацебо-терапію кожні 4 години протягом 8-годинного періоду (3 введення: б х 100 мг сполуки у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою, 100 мг або введення доз плацебо через 0, 4 і 8 годин, всього доза 1800 мг сполуки або плацебо) відповідно до графіку рандомізації з двома видами лікування під безпосереднім спостереженням. Кожну дозу вводять з 240 мл води кімнатної температури. Суб'єктам дана вказівка проковтувати таблетки цілком, не розжовуючи і не розкушуючи. Будь-який суб'єкт, який кусає або жує таблетки, виключається з дослідження.

Відразу після введення дози буде проведена перевірка ротової порожнини, щоб пересвідчитися, що таблетки були проковтнуті цілком, не розжовуючи і не розкушуючи.

Когорта З і 4

Суб'єкти будуть отримувати експериментальне лікування або плацебо-терапію кожні 2 години протягом 4-годинного періоду (3 введення: б х 100 мг сполуки у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою, 100 мг або введення доз плацебо через 0, 2 і 4 години, всього о доза 1800 мг сполуки або плацебо) відповідно до графіку рандомізації з двома видами лікування під безпосереднім спостереженням. Кожну дозу вводять з 240 мл води кімнатної температури. Суб'єктам дана вказівка проковтувати таблетки цілком, не розжовуючи і не розкушуючи. Будь-який суб'єкт, який кусає або жує таблетки, виключається з дослідження.

Відразу після введення дози буде проведена перевірка ротової порожнини, щоб пересвідчитися, що таблетки були проковтнуті цілком, не розжовуючи або не розкушуючи.

Всі суб'єкти повинні утримуватися від їжі (крім води) протягом щонайменше 8 годин перед прийомом першої дози. Після початкової дози суб'єкти будуть продовжувати утримуватися від їжі щонайменше до Є годин після першої дози.

Спосіб розподілу суб'єктів за групами лікування:

Когорта 1,213

Суб'єкти будуть рандомізовані таким чином, що б суб'єктів отримають експериментальне лікування, а 2 суб'єкти отримають плацебо. Як ступінь безпеки для кожної когорти буде включена схема введення доз, в якій один суб'єкт отримає досліджуваний продукт, а один суб'єкт отримає продукт плацебо, а потім інші учасники когорти.

Когорта 4

Суб'єкти будуть рандомізовані таким чином, щоб 12 суб'єктів отримали досліджуваний продукт, а 6 суб'єктів отримали плацебо.

Графік рандомізації буде складений до початку вихідного введення доз когорті з використанням 5А5О версії 9.4 або вище.

Результати:

Під час дослідження не повідомлялося про серйозні небажані явища, і жоден суб'єкт не був виведений з дослідження через АЕ. Всі зареєстровані небажані явища вважалися "легкими" за ступенем тяжкості і мали результат "видужання без наслідків" у кінці дослідження.

Клінічно значущих ефектів на параметри ЕКГ, що вивчаються, не виявлено.

На фіг. 16А показані середні концентрації в плазмі сполуки формули А після початкової дози для кожної когорти.

На фіг. 168 показані середні концентрації в плазмі (напівлогарифмічна шкала) сполуки формули А для кожної когорти.

Ці дані демонструють, що сполука формули А має фармакокінетичний профіль, придатний 60 для перорального введення, при введенні в декількох дозах. Результати також передбачають,

що сполуку формули А можна безпечно вводити через однакові проміжки часу.

Claims (87)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб лікування спадкового ангіоневротичного набряку (НАЕ) за потреби, який включає пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, за потреби: о М хх М Ух М Н Е о формула А () де сполука формули А призначена для застосування при лікуванні гострого нападу НАЕ за потреби, і вводиться перорально за потреби після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ; або (ї) де сполуку формули А вводять перорально за потреби для профілактичного зниження ймовірності гострого нападу НАЕ; і де сполуку формули А вводять у добовій дозі від 5 до 2000 мг.

2. Спосіб за п. 1, де розпізнаваним симптомом гострого нападу НАЕ є щонайменше один з таких: набряк тканин, втома, головний біль, біль у м'язах, поколювання шкіри, абдомінальний біль, нудота, блювання, пронос, утруднене ковтання, захриплість, задишка і/або зміни настрою.

3. Спосіб за будь-яким із пп. 1 або 2, де сполуку формули А вводять перорально за потреби протягом 1 години після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, де сполуку формули А вводять перорально за потреби протягом 30, протягом 20, протягом 10 або протягом 5 хвилин після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

5. Спосіб за будь-яким із пп. 1-4, де сполуку формули А вводять перорально за потреби в продромальній фазі гострого нападу НАЕ.

б. Спосіб за п. 5, де розпізнаваним симптомом є щонайменше один з таких: невелика припухлість, абдомінальний біль або почервоніння шкіри.

7. Спосіб за п. б, де розпізнаваним симптомом є еритема маргінальна.

8. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, де лікування скорочує тривалість гострого нападу НАЕ.

9. Спосіб за п. 5, де лікування запобігає прогресуванню гострого нападу НАЕ до стадії набряку о при гострому нападі НАЕ.

10. Спосіб за п. 1, де сполуку формули А вводять перорально за потреби, коли очікується, що буде індукований гострий напад НАЕ.

11. Спосіб за п. 10, де сполуку формули А вводять перорально за потреби, коли очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований фізичними травмами і/або стресом.

12. Спосіб за п. 11, де очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований фізичними травмами стоматологічної процедури і/або емоційним стресом, пов'язаним зі стоматологічною процедурою.

13. Спосіб за будь-яким із пп. 17 або 10-12, де сполуку формули А вводять перорально за потреби для запобігання гострому нападу НАЕ.

14. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де сполуку формули А вводять у вигляді пероральної лікарської форми, що містить: (і) сполуку і (ії) фармацевтично прийнятні ексципієнти.

15. Спосіб за п. 14, де пероральна лікарська форма являє собою таблетку, що містить мікрокристалічну целюлозу як розріджувач, кроскармелозу натрію як дезінтегрант, полівінілпіролідон як зв'язуюче і, необов'язково, стеарат магнію як ковзну речовину.

16. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де сполука формули А (Її) інгібує калікреїн плазми, (її знижує розщеплення прекалікреїну плазми і/або (ії) знижує утворення фактора ХІПа з фактора ХІЇ.

17. Спосіб за п. 16, де пацієнту вводять дозу сполуки формули А у такий спосіб, щоб у плазмі пацієнта концентрація сполуки формули А становила щонайменше 500 нг/мл.

18. Спосіб за п. 17, де пацієнту вводять щонайменше 60 мг сполуки формули А.

19. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де сполука формули А блокує активацію контактної системи протягом до шести годин.

20. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де сполуку формули А вводять у добовій дозі від 100 до 1500 мг, від 300 до 1800 мг, від 100 до 1400 мг на день, від 200 до 1200 мг, від 300 до 1200 мг, від 600 до 1200, від 450 до 900 мг, від 500 до 1000 мг, від 450 до 600 мг, від 500 до 700 мг, від 800 до 1000 мг на день, від 900 до 1400 мг або від 900 до 1200 мг.

21. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де пацієнту вводять добову дозу в двох дозах протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози.

22. Спосіб за п. 21, де дві дози вводять одночасно, окремо або послідовно.

23. Спосіб за будь-яким із пп. 21 або 22, де другу дозу вводять від 2 до б годин від першої, переважно від З до Є годин від першої дози.

24. Спосіб за будь-яким із пп. 21 або 22, де другу дозу можна вводити щонайменше через б годин після першої дози.

25. Спосіб за будь-яким із пп. 1-20, де пацієнту вводять сполуку формули А у вигляді трьох доз на день.

26. Спосіб за п. 25, де три дози вводять одночасно, окремо або послідовно.

27. Спосіб за будь-яким із пп. 25 або 26, де другу і третю дози можна вводити щонайменше через 6 годин після попередньої дози.

28. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де кожна доза містить 600 мг сполуки формули А.

29. Спосіб за п. 28, де кожну дозу вводять у вигляді двох таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки формули А.

30. Застосування сполуки формули А для лікування НАЕ за потреби, яке включає пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, за потреби: о М - М й М Н Е о формула А () де сполука формули А призначена для застосування при лікуванні гострого нападу НАЕ за зо потреби, і вводиться перорально за потреби після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ; або (ї) де сполуку формули А вводять перорально за потреби для профілактичного зниження ймовірності гострого нападу НАЕ; і де сполуку формули А вводять у добовій дозі від 5 до 2000 мг.

31. Застосування за п. 30, де розпізнаваним симптомом гострого нападу НАЕ є щонайменше один з таких: набряк тканин, втома, головний біль, біль у м'язах, поколювання шкіри, абдомінальний біль, нудота, блювання, пронос, утруднене ковтання, захриплість, задишка і/або зміни настрою.

32. Застосування за будь-яким із пп. 30 або 31, де сполуку формули А вводять перорально за потреби протягом 1 години після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

33. Застосування за будь-яким із пп. 30-32, де сполуку формули А вводять перорально за потреби протягом 30, протягом 20, протягом 10 або протягом 5 хвилин після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

34. Застосування за будь-яким із пп. 30-33, де сполуку формули А вводять перорально за потреби в продромальній фазі гострого нападу НАЕ.

35. Застосування за п. 34, де розпізнаваним симптомом є щонайменше один з таких: невелика припухлість, абдомінальний біль або почервоніння шкіри.

36. Застосування за п. 35, де розпізнаваним симптомом є еритема маргінальна.

37. Застосування за будь-яким із пп. 30-36, де лікування скорочує тривалість гострого нападу

НАЕ.

38. Застосування за п. 34, де лікування запобігає прогресуванню гострого нападу НАЕ до стадії набряку при гострому нападі НАЕ.

39. Застосування за п. 30, де сполуку формули А вводять перорально за потреби, коли очікується, що буде індукований гострий напад НАЕ.

40. Застосування за п. 39, де сполуку формули А вводять перорально за потреби, коли очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований фізичними травмами і/або стресом.

41. Застосування за п. 40, де очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований фізичними травмами стоматологічної процедури і/або емоційним стресом, пов'язаним зі стоматологічною процедурою.

42. Застосування за будь-яким із пп. 30 або 39-41, де сполуку формули А вводять перорально за потреби для запобігання гострому нападу НАЕ.

43. Застосування за будь-яким із пп. 30-42, де сполуку формули А вводять у вигляді пероральної лікарської форми, що містить: (і) сполуку і (ії) фармацевтично прийнятні ексципієнти.

44. Застосування за п. 43, де пероральна лікарська форма являє собою таблетку, що містить мікрокристалічну целюлозу як розріджувач, кроскармелозу натрію як дезінтегрант, полівінілпіролідон як зв'язуюче і, необов'язково, стеарат магнію як ковзну речовину.

45. Застосування за будь-яким із пп. 30-44, де сполука формули А (Її) інгібує калікреїн плазми, (ії) знижує розщеплення прекалікреїну плазми і/або (ії) знижує утворення фактора ХПа з фактора

ХІІ.

46. Застосування за п. 45, де пацієнту вводять дозу сполуки формули А у такий спосіб, щоб у плазмі пацієнта концентрація сполуки формули А становила щонайменше 500 нг/мл.

47. Застосування за п. 46, де пацієнту вводять щонайменше 60 мг сполуки формули А.

48. Застосування за будь-яким із пп. 30-47, де сполука формули А блокує активацію контактної системи протягом до шести годин.

49. Застосування за будь-яким із пп. 30-48, де сполуку формули А вводять у добовій дозі від 100 до 1500 мг, від 300 до 1800 мг, від 100 до 1400 мг на день, від 200 до 1200 мг, від 300 до 1200 о) мг, від 600 до 1200 мг, від 450 до 900 мг, від 500 до 1000 мг, від 450 до 600 мг, від 500 до 700 мг, від 800 до 1000 мг на день, від 900 до 1400 мг або від 900 до 1200 мг.

50. Застосування за будь-яким із пп. 30-49, де пацієнту вводять добову дозу в двох дозах протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози.

51. Застосування за п. 50, де дві дози вводять одночасно, окремо або послідовно.

52. Застосування за будь-яким із пп. 50 або 51, де другу дозу вводять від 2 до б годин від першої, переважно від З до Є годин від першої дози.

53. Застосування за будь-яким із пп. 50 або 52, де другу дозу можна вводити щонайменше через 6 годин після першої дози.

54. Застосування за будь-яким із пп. 30-49, де пацієнту вводять сполуку формули А у вигляді трьох доз на день.

55. Застосування за п. 54, де три дози вводять одночасно, окремо або послідовно.

56. Застосування за будь-яким із пп. 54 або 55, де другу і третю дози можна вводити щонайменше через 6 годин після попередньої дози.

57. Застосування за будь-яким із пп. 30-56, де кожна доза містить 600 мг сполуки формули А.

58. Застосування за п. 57, де кожну дозу вводять у вигляді двох таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки формули А.

59. Застосування сполуки формули А в отриманні лікарського засобу для лікування НАЕ за потреби, яке включає пероральне введення сполуки формули А пацієнту, який потребує цього, за потреби:

о М Сх М У М Н шннннт щ-ще-К- о о о формула А () де сполука формули А призначена для застосування при лікуванні гострого нападу НАЕ за потреби, і вводиться перорально за потреби після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ; або (ї) де сполуку формули А вводять перорально за потреби для профілактичного зниження ймовірності гострого нападу НАЕ; і де сполуку формули А вводять у добовій дозі від 5 до 2000 мг.

60. Застосування за п. 59, де розпізнаваним симптомом гострого нападу НАЕ є щонайменше один з таких: набряк тканин, втома, головний біль, біль у м'язах, поколювання шкіри, абдомінальний біль, нудота, блювання, пронос, ускладнене ковтання, охриплість, задишка і/або зміни настрою.

61. Застосування за будь-яким із пп. 59 або 60, де сполуку формули А вводять перорально за потреби протягом 1 години після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

62. Застосування за будь-яким із пп. 59-61, де сполуку формули А вводять перорально за потреби протягом 30, протягом 20, протягом 10 або протягом 5 хвилин після розпізнавання симптому гострого нападу НАЕ.

63. Застосування за будь-яким із пп. 59-62, де сполуку формули А вводять перорально за потреби у продромальній фазі гострого нападу НАЕ.

64. Застосування за п. 63, де розпізнаваним симптомом є щонайменше один з таких: невелика припухлість, абдомінальний біль або почервоніння шкіри.

65. Застосування за п. 64, де розпізнаваним симптомом є еритема маргінальна.

66. Застосування за будь-яким із пп. 59-65, де лікування скорочує тривалість гострого нападу

НАЕ.

67. Застосування за п. 63, де лікування запобігає прогресуванню гострого нападу НАЕ до стадії набряку при гострому нападі НАЕ.

68. Застосування за п. 59, де сполуку формули А вводять перорально за потреби, коли очікується, що буде індукований гострий напад НАЕ.

69. Застосування за п. 68, де сполуку формули А вводять перорально за потреби, коли о очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований фізичними травмами і/або стресом.

70. Застосування за п. 69, де очікується, що гострий напад НАЕ буде індукований фізичними травмами стоматологічної процедури і/або емоційним стресом, пов'язаним зі стоматологічною процедурою.

71. Застосування за будь-яким із пп. 59 або 68-70, де сполуку формули А вводять перорально за потреби для запобігання гострому нападу НАЕ.

72. Застосування за будь-яким із пп. 59-71, де сполуку формули А вводять у вигляді пероральної лікарської форми, яка містить: (ії) сполуку і (ї) рармацевтично прийнятні ексципієнти.

73. Застосування за п. 72, де пероральна лікарська форма являє собою таблетку, яка містить мікрокристалічну целюлозу як розріджувач, кроскармелозу натрію як дезінтегрант, полівінілпіролідон як зв'язуюче і, необов'язково, стеарат магнію як ковзну речовину.

74. Застосування за будь-яким із пп. 59-73, де сполука формули А (ії) інгібує калікреїн плазми, (ії) знижує розщеплення прекалікреїну плазми і/або (ії) знижує утворення фактора ХПа з фактора

ХІІ.

75. Застосування за п. 74, де пацієнту вводять дозу сполуки формули А у такий спосіб, щоб у плазмі пацієнта концентрація сполуки формули А становила щонайменше 500 нг/мл.

76. Застосування за п. 75, де пацієнту вводять щонайменше 60 мг сполуки формули А.

77. Застосування за будь-яким із пп. 59-76, де сполука формули А блокує активацію контактної системи протягом до шести годин.

78. Застосування за будь-яким із пп. 59-77, де сполуку формули А вводять у добовій дозі від 100 до 1500 мг, від 300 до 1800 мг, від 100 до 1400 мг на день, від 200 до 1200 мг, від 300 до 1200 мг, від 600 до 1200 мг, від 450 до 900 мг, від 500 до 1000 мг, від 450 до 600 мг, від 500 до 700 мг, від 800 до 1000 мг на день, від 900 до 1400 мг або від 900 до 1200 мг.

79. Застосування за будь-яким із пп. 59-78, де пацієнту вводять добову дозу в двох дозах протягом 24-годинного періоду, починаючи з моменту прийому першої дози.

80. Застосування за п. 79, де дві дози вводять одночасно, окремо або послідовно.

81. Застосування за будь-яким із пп. 79 або 80, де другу дозу вводять від 2 до б годин від першої, переважно від З до Є годин від першої дози.

82. Застосування за будь-яким із пп. 79 або 80, де другу дозу можна вводити щонайменше через 6 годин після першої дози.

83. Застосування за будь-яким із пп. 59-78, де пацієнту вводять сполуку формули А у вигляді трьох доз на день.

84. Застосування за п. 83, де три дози вводять одночасно, окремо або послідовно.

85. Застосування за будь-яким із пп. 83 або 84, де другу і третю дози можна вводити щонайменше через 6 годин після попередньої дози.

86. Застосування за будь-яким із пп. 59-85, де кожна доза містить 600 мг сполуки формули А.

87. Застосування за п. 86, де кожна доза вводиться у вигляді двох таблеток, кожна з яких містить 300 мг сполуки формули А. Ї вмоова тв Я ши ши ше щ рн Й А, ПІ а и у і в кри у ї М ! з і ; х і й Ку і І, Яни Б. сприй я М іі еевіни Полеження Ге тет! (мідь (Си чн. 1 ще Аналіз плазми (14 розбавлення) Е ; 001 од цю 5 гар ей ї в Го» ФО чо зов ї ке кА Ех ше Е а ї і 10 100 1000 010000 ШМ пенееееееееееннннннн КИЛОМТУКА 0/сжжжжюнк с -ІНПОЇТОр

Фіг. 2А - Аналіз плазми (нерозбавпена плазма)

Ве. о об. Печиво сЮв и ТОК ОВ НМ р 10 х з 5 -й я. х т ї ще х А ту Є Х КМ Ф ІС ліяіВНМ М з, і к ла о Ї Б рин нення Ж 1 16 1 щоб 00о НМ пн ОПО ЛУКА сяк С1-інгІВіТОр

Фіг. 26

Каву» потіхи кА Кк шок Ера от опо ШК жен Са ж. ще о В. ди ре ан хх шк сн ж у | х 12000 Код ГАЮ мкм ау дель ки - зн кЕ ри ч влцив кочеу ке зи дов доданий інгібітор а лу дить мА, є до буднях я? Ко пт обу а х. доданий ДУХ ний пов т Сполука ба мкм МО ей рати и е де» их нт ме щ но же ях -мхе тилу б БИ ню 150 ОО ях ЗО рас ок.

Фіг. ЗА КЕН кола КОНТрОлЬ ВОБНМ талона в сов о БОЮ Ор одне ММ ОО Ай Ж «ДЕ РУ ов. З те Я ОХ щ-ї ЗО догани ДИМ «рхв що впбтор ; Сполука 0ЛННМ ОО і о в ко шов ЯКО ! їх дай - А І: у К вай Б яоезеа х. дО | жа сткгзкввииию Сполука ЛОПОНМ ЩЕ шк й аа тину чуття причи ух х 9 юр. Ж нн сар В нн ННЯ Сеспука КОМ г і Ї : цехом ря со -3.. ІЙ. свввв ові вв ововоенииивво вовною Кентро т -ОК5 З ту т т носієм й З т її час після стимуляції ХВ (хе)

фіг. ЗВ аІКю - ї птн КОНЯ ОО І тя он в Я х пкктекжвтяхтях КОБОВТВО ВО у зпов- В й шк Я пні ннннннннннння КІЯ рН КО М - У ья я 1 У Я пакнчетя кефіру: КВОТ СЕ ї р я м. пеня Жорорна Я БЕ ІК Кт ж сеежжийфрстхнхях КОНЯ МЕ й х, середне ММ й З Ж. Мк . зм н ВЕК рве пр пропо (у З й й 4 5 6 7 В в ощоЯЕлаЕо Час пода

Фіг. 464 Таблиця 2: РКпараметри БАЮ сполуки ду Стах (НГ/МЛ! Доза мг НАХ дв ий ' ж Середнє (3535 С) З 38.7 128,5, 52.81 Середні РК-параметри сполуки пхб у кожній когорті ЗАЮ

Фіг. 48 ск : М « що ї во Я 5 є р» т х во ї пе І А Фд В т З -о я в. ! а Я; м Х : Кот р; т й г і є : ск «я я" щі. м Я що З. ра х а ; ЗЕ я ши" Те ге й : т ї й й й 7 . І Т ! Уй т Кн я р 7 7 : сі х. шко й в ж Зк зе под и в- 5 Я ср ї шк п Я 5 й ск що я й «Е і: М - ії дж та: дян шк т хе їй У Сонет ті б й й 12 Чає тоді пееннннвіннннняя КОБЗА ЗНО яння КОРОН ЗО сееннняя КогогЯ В БО МЕ

Фіг. ЗА ум т х г ї т ї , з ; і З000 ; - ВОЮ І кет о -кт о клх

5. Ії -ЇНЬ - У ї З ; и тСу- з вч ж й ж і о тод ке с и х ска, є 7 - ї шк я ї з А льний з сплех Е ї ва дя ще ж і я ще пк дод Й Є і ж а Енн Мік о й й 15 має (тоді тик В МЕ РО попе ВО МЕ РК

Фіг. 58

- ЩО щш о 124000. і З ; г Бо ! я З0ДОпо» - « х г ВО Воро: су о Фе Е а р а - ВПО е - 3 2 яеКяТй: ПО х нерв що Ф статятй со « 000 . війн Е е е Шин - З000 . зе Ша слив я НМ се МА СА УВК Кі Є й ак ую й Е о у Ку КК с УУТХКК КК т ий он а АВШНКИ ККУ а в Кі М МУ ЕК рук МИ А Му Я о 2 й й 8 о 1 18 14 о Масхва ФДовведенняіїйгод. с3ійгод. Вгодо бод сЗаАпадо «з ТД. звіг. 6д і-їООООЮ п - Фе б а ФІ Я їх - 8ода- « - - ї- ж я ж ж в В000 м о « е г- -

ж . Я» г Е пт-

щш . Ф

; . - З « " ев В я « чав овеац89955 Ж вправо 5 в ХВАТ В о 1 У З 4 5 Мас хво) аДо впеденняіібгод. сб тодо об бтод. СО бтодо СУЯгодо год фіг. 68

Ххе МОХ Очесеєюсєкихнісм ДУМ гееттеттттнняя ЦД М соенннннннннння пегееттттттеттттттттння ВУСТ ПКУ. сонне ї : : і з ї і ТА іх клонувати ої ялоМ ІК Бодіодюна 5 РКО: ОБОМА бе: М: Кові Моно о и и и ї ї - І к КУ кі ж ТИХ ї Р їй Р не їй М МУ Ху М не НИ пе РЕНІ 4 В ЖНАЕУ - Бан ЕеЮ ж М т БК їж У : Із Крлжна Я ЗК З ТК МІ еЕ ГУ Мой ТАВУДНКІ СУММЯ г тен хі ге і: МЕ Ка Ж МІ КА КІ МАТИ БК и щодня - ТЕ БІ Кая че ві ВОК КЕ Іс : ; ії в ДУ М ії т КІ ТАЙМ ХАБКЖ З Те ОК А й РКК м БО БчіТА ї. к ТАЖ ЕХ БИ ІХРРЕКА я ш КБ КО. ОРІ і ре БЕ ОР ІЗ м: -к хе КЕ М І ОК З 4 ї " ІК и ря Ки З сх і з Ме Я яти ! Оки КМ І рія і го РОК Ки ТОЖ І ІК ї я с мак Гой ЕЕ М. НЕ: и у Кк їх д Ї х оті ТОЇ ка ок Кі М тд Ми ОО ОО он їх Ж ТК Ел БО Ка ее: Ми -ї ТЕО ЕІ ЕЕ Ото НЕ М ш Вт МОЖ, т. и КОЖ М Бу Те Я ТОЖ І 1 ОМ дО Я М ла ТК Ге У Ка и ОО т Ж зако ке ЕЯ ТІ ЕК Ше се М Я - ОІВ О ан ! к БМ КОМІ КК ! КУ ЕКО Емі ТОЖ ЕК шт щі ої - Ж і М ел Ка КОМ Ка ШЕ; ек її І и С.І щи ля ОК х я КА х БЕ ЯООмМкиККЯОКя Х ТІК КМ ОЖОюї ВО ОК кі «о ТМ ТО І ТОК Ки ї ста її ск я и ЯН ЯКО ЗСШ У є у се ік МК ей меев ненімснс ОК ум ранні ух коле сехеєюкфоісх у ; х х Х Я хх Я ке і 3 НІ й ЕН 1: Зам ісм ії ВСУ

Фіг. 7 лю жи пр У)ЗКіІУсУ зрос кІхУМак КУ зх п За пбия веецення дощ - а па Я ж гусок мм Ж вх ах р До ведення З В ї2 з хх - ї ск а ї з т ОН Е що : КМУ ВИБОДНН ї ща З ї од. З х ї їх ї ї іш в нн пн п НК ен | Е ш- ОВ з МКК ККУ МУ УМ У УМХ УМ УМ У У У УКХ КА У УМ ух М м п пк ж ЩО ЗУ ж шк ОО ЗЕ Кк ХХ ; КУ мах МЖК. ОО «ПИ шо КАБАН ще ОХ че «г сук ож У «ОН К же Ба К 7 : ее шЯ ОО ню ЗМАЯМХ ред ЕФЕ 85 З УКХ и. х ж Ех З . хх пні Ще ї х ЕК ЖЕ ХВО кВ : АК ко | снуд ОО зем. 5 с Ку х що М Ош і ; : ТО ; : : ОО : ї ЗШ і | ї ОО -в ; : : ХО З : : сх с. З ; : ТОЖ - З : ох х Я : Б со Ж х Я я ОА Ук х З : Ох З ; : ЗК і | ї хо ще х у ; ЖЖ З : ; ОК У ї : : МВ ох Бе | ! ее ФУ жені КК сифони м мм дж ям ХОСЕ ЕІ ХЕ КУ Кз Я ї ї деоже Зх кукі Я 2 З Ів ч ке Доведення З 5 5 о їх Те ща у Ж з: шк. м се . сел с ж З ЖИ: Ки їх ж ема СУ ух. каже ТУ чво пи ведення дозм стук БД

Фіг. 5

- Ж лзк сук х ее Ск ЗІх пз пк БВ МРНОКНМ ЗЕЕБНХеННЬНЯ ДЗ ж жк нн зуггеесеесетеоетсотеоотсотеоот ото оотоот ото еот Сет еотоотеоооотоо соте ото еотоотеотоотеотоотеоесотеоетоотесетооеоетеоеесетсо ї х ха зу ен 5 де ВЗККУЛЕ МОВИ ТУЖ У -- г 3 «к х о х - хе : 3 Ко зх сукуму т хх х зда введення В т ї МУ З: і і ї ! ! ї у я я пІББСЄЄЄЯХЬ Ох ЗОМ ПИШИ пи, пиж ПИТ ППИЧИИИИИ. Х х лклклм ІВ : п ПЕМШННННИНИШИ ПИПИШИИШИЛИТ ПИТ ї ї РК т ож ХУКХХККУ ККУ ХК ККУ УКХ ХК ХХ ХХХ ХК ХК ХХХ ХК ХХХ кю со ж б хкЕх їла каско ОЖ яд як - ХМ шк лет що ; па Ме же р ї хх ши п. ГПЗ о зн ш щої ЩА З їі М ЕМ ооо , щ ; Гі ! - М 3 один фе с ду ї з : 4 ех же Ж ї Е ; З х 7 скюдня СУ 7 їх ! : З ОВО ше - «о 3 моде : Я : й ї - Кк х З : дк ка І ї . ! З : В ОБ як їі ! ! ЖК З : ї Хосе я ї : : Я ї я щ хі : : : Е С і З : ї в а ї ї Е ; З х «с Ох : : ; КЕ - і Гі ! Е 5 3 її : : : Е Ом Я ЩКЗ з : З КЕ ї ХЕ днк ; . З Я с В М ї ї Х Че Же пок куУюВХ Я ще с хіх же Ж с До введення ї 5 В т у Ус х 5 кхчх ї нд пз щу кое ска, сускхжа бу зх Х й зво пи ведення дезм шполуки щої

Фіг. 9 кю -е леж о хо З - ак кох ту кре Ж хо Мої ХЕ ж 3 же МОУ р й Я ше 3 ще - З і ня г У з ії щш З з й. х ї : Б - : х м Ж ту ХХХ з КУ ке 3 т з х з й хх р ї з їх з ши Кк хх 3 ї з Е кор з Ко 5 5: ШЕ ЩЕ З Ко ї б ай себе сх ; З і щ хі : і ! г вка х ; : і Ве Щі Хе З Ж і вх мМ і ї з що й 3 ї : ж і З ско і м Ж СКУ 3 З п ! з З ЗЕ: і ож її : МАК? !

у. З х ї я з ї ї їх км ' се 5 З 5 як і ч Во х ї ї - ТАКУ " КО і З жк : жк те 1 х ТИМ х З з се 7 ї х х приишв , К з х СЯ 3 х ї хо Жах : я ще 5 я: І в РОК, ММ з З : к З ТЕКУ З і 3 Як 3 ї ПО хкдккх: з " х - м ї ї Е . й ші нн нн нн нн пн нн нн нн В І ВО я в 3 Ж хКхК хх В ! юю ї х 7 Ех Її а З З З З і З х З ї Ї т ше ее МХ. го й У Ех Ж і Ел З » 5 Ж Кк Кох ет цва енна ах ге за їх х ї Ек ЗЕ ЗЕЖЕК КЕН КК а ПЕИЛЯ ВБОДеННЯ До СПОЛУКИ ОД

Фіг. 10