UA125116C2 - Пробовідбірник і пробовідбірна система, а також спосіб експлуатації пробовідбірної системи - Google Patents

Abstract

Задачею винаходу є розроблення пробовідбірника (2) і відповідної пробовідбірної системи (200), а також відповідного способу експлуатації, що забезпечують можливість відбирання репрезентативних проб із рідкої фази, зокрема із киплячої рідини, а також із газоподібної фази, зокрема із нижньої частини протиаварійної оболонки реактора або із атмосфери протиаварійної оболонки реактора, або із конденсаційної камери атомної електростанції після тяжкої аварії. Для цього згідно з винаходом передбачений пробовідбірник (2) для відбирання проби навколишнього середовища, який містить: оточену стінкою (14) зовнішнього резервуара зовнішню камеру (10), виконану з можливістю безпосереднього сполучення в напрямку потоку через принаймні один виконаний у стінці (14) зовнішнього резервуара пропускний отвір (26) із навколишнім середовищем і заповнення рідиною принаймні однієї зони дна,оточену стінкою (12) внутрішнього резервуара внутрішню камеру (6), виконану з можливістю сполучення через виконаний у стінці (12) внутрішнього резервуара пропускний отвір (16) із зоною дна зовнішньої камери (10), приєднувальний елемент (56) для пробовідвідного трубопроводу (18) і приєднувальний елемент (62) для трубопроводу (22) для транспортувального засобу, в цілому герметично ізольовану стосовно тиску і навколишнього середовища, запірний пристрій (72) із пневматичним або гідравлічним приводом для пропускного отвору (16) між зовнішньою камерою (10) і внутрішньою камерою (6) за допомогою приєднувального елемента (112) для трубопроводу (114) для робочого середовища.

Description

В аварійних або катастрофічних ситуаціях на атомній електростанції слід враховувати можливість вивільнення значної кількості радіоактивних продуктів поділу, (наприклад йоду, аерозолів) та інертних газів в атмосфері протиаварійної оболонки реактора та у нижній зоні протиаварійної оболонки реактора і/або - якщо йдеться про реактор із киплячою водою - у конденсаційній камері. Знання складу продуктів поділу дозволяє робити висновки стосовно перебігу аварії та є суттєвою основою для визначення контрзаходів, які можуть виявитися необхідними. Аварія на атомній електростанції у м. Фукусіма також підтвердила, що знання стану тепловидільних елементів у басейні для витримки відпрацьованого палива є необхідним для оцінки стану установки.

Зокрема, ізотоп йод-131 являє собою радіологічну небезпеку для довкілля у разі вивільнення із атмосфери протиаварійної оболонки реактора. Успішне керування в тяжких аварійних ситуаціях потребує запровадження ефективних заходів для мінімізації небезпечної для довкілля концентрації леткого йоду в атмосфері протиаварійної оболонки реактора незалежно від того, яким чином відбувається утворення і вивільнення йоду.

Це може бути здійснене шляхом його розкладання і утримання у нелеткій формі в нижній зоні протиаварійної оболонки реактора. Метою цього є зв'язування йоду в рідкій фазі, наскільки це можливо. Таким чином мінімізують його вивільнення із протиаварійної оболонки реактора, наприклад, унаслідок витоку або скидання тиску з фільтруванням (англ. Мепіїпд) в протиаварійній оболонці реактора.

Встановлення високого значення рН рідини в нижній зоні протиаварійної оболонки реактора може сприяти затриманню і зменшенню потенціалу радіологічної небезпеки. Проте, високе значення рН рідини в нижній зоні захисної оболонки може негативно впливати на ефективність затримання йоду, зокрема внаслідок вивільнення хлоридів у випадку аварії (наприклад, спричинене займанням кабелів). Тому знання актуального значення рН рідини в нижній зоні захисної оболонки з урахуванням її ролі як пасивного стоку радіоактивних речовин є вирішальним для керування в аварійних ситуаціях і цілеспрямованого запровадження контрзаходів для затримання радіоактивних речовин.

Розміщення вимірювальних датчиків безпосередньо у відповідному флюїдному середовищі в протиаварійній оболонці реактора виявляється неможливим переважно внаслідок великого навантаження на датчики та їх електронну систему під дією опромінювання, аерозолів, вологи, тиску і температури, а також унаслідок відсутності або недостатній кількості наявних аварійностійких кабелів для передачі вимірюваних сигналів і енергозабезпечення.

Тому для визначення і оцінки змінюваних параметрів установки в загальному випадку необхідно відбирати репрезентативну пробу рідкого і/або газоподібного середовища із різних резервуарів в протиаварійній оболонці реактора. Ці відбирані для одержання інформації проби можна потім досліджувати поза протиаварійною оболонкою реактора з метою визначення таких важливих параметрів, як хімічні параметри (наприклад, значення рН), або виявлення певних радіонуклідів чи встановлення кількості аерозолів.

Попередні концепції передбачають наприклад, відбирання проб із пробовідбірника, розміщеного в атмосфері протиаварійної оболонки реактора або в нижній зоні протиаварійної оболонки реактора.

При застосуванні пристроїв і способів, описаних у публікації ЕР 0 931 317 ВІ, пробу всмоктують і транспортують за допомогою імпульсів тиску. Для цього трубопроводи для транспортування відібраних проб мають бути прокладені зі сталим нахилом без перепадів висоти на окремих ділянках. Окрім цього, недоліком є те, що спеціальна технологія імпульсного тиску дозволяє транспортувати проби лише по трубопроводах обмеженої довжини (менше 80 метрів). Для транспортування проб також має бути передбачений великий буферний об'єм резервуара для зворотного транспортування.

Окрім цього, цей спосіб потребує нагрівання пробовідбірних трубопроводів, якщо необхідно відбирати газоподібні проби із протиаварійної оболонки реактора. Це є необхідним для запобігання конденсації пари, оскільки дозволяє робити висновки щодо відповідного обсягу середовища, напрямлюваного через пробовідбірник. Із цієї причини промивну рідину перед уведенням у пробовідбірник також необхідно нагрівати, що пов'язане зі значними апаратурними витратами і підвищеним споживанням електроенергії. Тому пристрої для аналізу проб завжди слід встановлювати безпосередньо поблизу протиаварійної оболонки реактора, щоб мінімізувати довжину трубопроводів, наскільки це можливо.

Особливими вимогами, які також мають бути враховані, є можливість відбирання проб аерозолів, а також проб киплячих рідин.

Відбирання репрезентативних проб для оцінки вивільнюваних радіоактивних речовин 60 унаслідок осідання аерозолів при транспортуванні відібраних проб по трубопроводах є можливим лише при введенні аерозолів у промивну рідину безпосередньо в місці відбирання, що дозволяє транспортувати відібрані проби в розчиненій формі разом із промивною рідиною на велику відстань без утворення суттєвих відкладень у трубопроводах.

Надійне відбирання репрезентативних проб киплячих рідин, які транспортують на більшу відстань (наприклад понад 100 метрів) до блока обробки результатів вимірювань, також дуже важко реалізувати при застосуванні звичайних пробовідбірних пристроїв.

Тому задачею винаходу є розроблення пробовідбірника і відповідної пробовідбірної системи, а також відповідного способу їх експлуатації, які мають забезпечувати можливість відбирання репрезентативних проб із рідкої фази, зокрема киплячої рідини, а також із газової фази, зокрема із нижньої зони протиаварійної оболонки реактора або із атмосфери протиаварійної оболонки реактора, або із конденсаційної камери атомної електростанції після тяжкої аварії. Головним чином, має бути забезпечена можливість транспортування проб невеликої кількості відповідного середовища на велику відстань (понад 100 метрів) без утворення суттєвих відкладень на стінках пробовідбірного трубопроводу до зовнішнього аналітичного пристрою.

Вищевказану задачу згідно з винаходом вирішено у пробовідбірнику ознаками пункту 1 формули винаходу. Подібний пробовідбірник є складовою частиною пробовідбірної системи за пунктом 9 формули винаходу. Оснащена подібною пробовідбірною системою атомна електростанція визначена пунктом 14 формули винаходу. Відповідний спосіб експлуатації визначений пунктами 14 ії 17 формули винаходу. Залежними пунктами формули винаходу визначені переважні форми виконання згідно з основним принципом.

Пробовідбірник встановлений у середовищі, проби якого необхідно відбирати, наприклад у протиаварійній оболонці реактора атомної електростанції, і відповідними трубопроводами приєднаний до пробовідбірної системи. Тому забезпечується можливість відбирання проб іп- 5йш. Транспортування проб до зовнішнього модуля керування технологічним процесом і аналізу здійснюють шляхом утворення розрідження при відбиранні проб газу і застосування інертного робочого/транспортувального газу, зокрема азоту, при відбиранні проб рідини.

При цьому проби рідини можна транспортувати на велику відстань, оскільки пробовідбірник оснащений переважно автоматичним запірним механізмом. Таким чином, на відміну від

Зо вищеописаної технології імпульсного тиску згідно з рівнем техніки, забезпечується можливість підтримання транспортувального тиску в довготривалому режимі. Проби аерозолю, переважно через сопло Вентурі, вводять у промивну рідину, яку напрямляють у пробовідбірник. Після цього пробу аерозолю, як описано вище, транспортують вже в рідкій формі. Забезпечується можливість значною мірою пасивного відбирання проб із нижньої зони захисної оболонки навіть при кипінні рідини у ній. Для всіх цих процесів можна застосовувати один і той самий пробовідбірник без будь-яких модифікацій.

У переважній формі виконання винаходу для передачі тепла із навколишнього середовища, наприклад із атмосфери протиаварійної оболонки реактора, у пробовідбірник застосовують пасивну теплопровідну трубу. Завдяки цьому вже немає потреби, як раніше, в активному підігріванні промивної рідини перед її напрямленням у пробовідбірник для уникнення конденсації пари у промивній рідині.

Окрім цього, у переважній формі виконання винаходу можна відмовитися від нагрівання пробовідбірних трубопроводів поза протиаварійною оболонкою реактора, оскільки завдяки пасивному підтриманню сталого об'ємного потоку за допомогою працюючого в надкритичному режимі припливного дроселя/сопла можна визначати частку водяної пари, втрачувану в пробовідбірному трубопроводі поза протиаварійною оболонкою реактора. Це дозволяє визначати об'ємний потік, напрямлюваний через сопло Вентурі/промивну рідину, та виміряну за допомогою зовнішніх пристроїв радіоактивність відносно об'єму внутрішнього простору, обмеженого протиаварійною оболонкою реактора.

У переважному варіанті виконання винаходу можна також запобігати забрудненню навколишнього середовища через трубопроводи пробовідбірної системи в місці відбирання проб, наприклад встановлювати допустиме значення рН шляхом введення відповідних хімікатів.

Шляхом такого цілеспрямованого регулювання/спостереження можна значно зменшити обсяг вивільнення радіоактивних речовин у випадку тяжкої аварії на атомній електростанції.

Суттєві переваги відповідної винаходові концепції можна підсумувати таким чином: можливість відбирання проб киплячої рідини, наприклад у нижній зоні протиаварійної оболонки реактора вимірювання іп-5йи без ризику фальсифікації проби можливість транспортування проб на довшу відстань (понад 100 метрів)

безвтратне транспортування проб із невеликим відкладенням аерозолів "у транспортувальному трубопроводі можливість підключення мобільного модуля керування технологічним процесом і аналізу до вже інстальованої системи трубопроводів відсутність потреби у застосуванні модуля зворотного транспортування із буферним резервуаром підключення вимірювальних пристроїв у захищеному від опромінювання місці, зокрема поза протиаварійною оболонкою реактора підвищення надійності вимірювання зручний доступ до вимірювальних пристроїв для технічного обслуговування в нормальному режимі роботи устаткування напівпасивне транспортування проб із застосуванням транспортувального газу під тиском низьке споживання електроенергії завдяки можливості електроживлення від акумуляторних батарей в режимі експлуатації системи і вимірювань зменшення витоків у випадку прориву трубопроводів завдяки невеликим поперечним перерізам трубопроводів.

Далі винахід пояснюється докладніше на різних прикладах виконання із посиланням на креслення.

На кресленнях у спрощеній формі схематично зображено:

Фіг. 1 Поздовжній переріз пробовідбірника для відбирання проб навколишнього середовища, зокрема із атмосфери або збірному басейну для рідини в атомній установці,

Фіг. 2 Вид пробовідбірника зверху,

Фіг. З Збільшений фрагмент фіг. 1,

Фіг. 4 Інший фрагмент фіг. 1 зі зміненою конфігурацією,

Фіг. 5 Пробовідбірник у режимі відбирання проб,

Фіг. 6 Блок-схема пробовідбірної системи в атомній установці, оснащеній пробовідбірником згідно з фіг. 1, і

Фіг. 7 Варіант подібної пробовідбірної системи.

Однакові або функціонуючі за однаковим принципом елементи на всіх кресленнях мають однакові позиційні позначення.

Наведені для спрощення дані щодо положення і напрямку завжди стосуються зображеного на кресленнях звичайного положення компонентів установки в змонтованому стані при застосуванні за призначенням.

На фіг. 1 у поздовжньому перерізі зображений називаний також пробовідбірним зондом або скорочено пробовідбірником резервуар для відбирання проб навколишнього середовища, зокрема в атомній установці.

На фіг. 2 зображений відповідний вид пробовідбірника зверху.

Пробовідбірник 2 містить внутрішній резервуар 4 із внутрішньою камерою 6 і зовнішній резервуар 8 із зовнішньою камерою 10, які відокремлені один від одного та від навколишнього середовища перегородками або оболонками. Внутрішній резервуар 4, оточений стінкою 12 внутрішнього резервуара, вставлений зверху в зовнішній резервуар 8, оточений стінкою 14 зовнішнього резервуара, таким чином, що зовнішня камера 10 утворює кільцеву камеру, яка оточує ділянку внутрішньої камери 6. На цій ділянці стінка 12 внутрішнього резервуара одночасно зсередини обмежує зовнішню камеру 10. У стінці 12 внутрішнього резервуара в нижній зоні дна виконаний із можливістю закривання пропускний отвір 16, через який у відкритому стані флюїд/плинний засіб/середовище із зони дна зовнішньої камери 10 можна напрямляти у внутрішню камеру 6 або у зворотному напрямку.

Внутрішній резервуар 4 виконаний із можливістю приєднання до нього через відповідні приєднувальні елементи у кришці 24 пробовідбірного трубопроводу 18 із висхідною трубою 20, що видається зверху у внутрішню камеру 6, а також трубопроводу 22 для транспортувального засобу. Зрештою внутрішня камера 6 герметично стосовно тиску і середовища ізольована від зовнішньої камери 10 і навколишнього середовища. У верхній зоні стінки 14 зовнішнього резервуара передбачені пропускні отвори 26 в навколишнє середовище, нижні кромки яких виконані у стінці 12 внутрішнього резервуара вище пропускного отвору 16. Завдяки цьому при встановленні відповідного співвідношення тисків забезпечується можливість напрямлення навколишнього середовища через пропускний отвір 26 у зовнішню камеру 10, його акумулювання в зоні дна і пропускання у внутрішню камеру 6 при відкритому пропускному отворі 16.

У конкретному прикладі виконання пробовідбірник 2 має конструкцію, симетричну відносно бо центральної осі М, яка при застосуванні за призначенням орієнтована у вертикальному напрямку. Верхня частина внутрішнього резервуара 4 має циліндричну форму, а його нижня частина - форму зрізаного конусу. Зовнішній резервуар 8 має конструкцію, аналогічну внутрішньому резервуару 4, але більший діаметр, і охоплює його нижню зону, утворюючи концентричну внутрішній камері б кільцеподібну зовнішню камеру 10. Зверху внутрішній резервуар 4 закритий кришкою 24. У даному прикладі виконання винаходу кришка 24 є конструктивним елементом, що прилягає до виконаного по периметру корпусу резервуара фланця 28 і з'єднана з ним (їз можливістю рознімання) кріпильними гвинтами 30, причому вкладені між кришкою і фланцем ущільнювальні кільця 32 забезпечують потрібну герметичність.

Зовнішній резервуар 8 верхньою стороною приєднаний фланцем до циліндричної бічної стінки внутрішнього резервуара 4. Трохи нижче у стінці 14 зовнішнього резервуара виконані пропускні отвори 26 в навколишнє середовище. Нижня кромка пропускних отворів 26 віддалена у вертикальному напрямку на певну відстань від дна стінки 12 внутрішнього резервуара. Між нижньою стороною стінки 12 внутрішнього резервуара в зоні його дна і плоским дном стінки 14 зовнішнього резервуара передбачений зазор 36 із можливістю пропускання через нього середовища в поздовжньому напрямку згідно з фіг. 1, який сполучений із пропускним отвором 16 у внутрішню камеру 6. Через пропускні отвори 26 навколишнє середовище, яке затікає у зовнішню камеру 10, може, зокрема в рідкій формі, акумулюватися в зоні дна зовнішньої камери 10, зокрема у зазорі 36, і при відкритому пропускному отворі 16 перетікати у внутрішню камеру б, якщо це дозволяє встановлений у ній тиск.

Для реалізації бажаної функції зовнішній резервуар 8 не обов'язково має охоплювати внутрішній резервуар 4, принаймні не має охоплювати його повністю. Навпаки, достатньо забезпечити сполучення між ними через пропускний отвір 16, через який газ може бути напрямлений крізь стовп рідини. Відповідно до цього поняття "внутрішній" і "зовнішній" слід розуміти у загальному смислі.

Деталізовано зображений також на фіг. З і 5 пропускний отвір 16 виконаний у формі отвору/виїмки у дні 38 внутрішнього резервуара 4 в напрямку вгору всередині короткого трубчатого сопла 40, яке у вертикальному напрямку на невеликий відрізок видається всередину внутрішньої камери 6. Трубчате сопло 40 нижнім кінцем встановлене зверху в отвір/виїмку або іншим чином прифланцьоване герметично стосовно тиску і середовища. В результаті

Зо утворюється протічний канал 42, впуск/вхідний отвір 44 якого при припустимому напрямку потоку середовища із зовнішньої камери 10 у внутрішню камеру б, тобто знизу вгору, розміщений на нижній стороні дна 38, а випуск/вихідний отвір 46 розміщений на верхньому кінці трубчатого сопла 40. В особливих експлуатаційних ситуаціях, зокрема при введенні в експлуатацію, напрямок потоку і разом із цим функції впуску і випуску можуть бути також зворотними (див. далі), але в звичайному випадку при відбиранні проб напрямок потоку і відповідно.вибрані позначення є такими, як вказано вище.

Для ефективного осадження аерозолів при відбиранні проб у рідку фазу плинного середовища або окрему промивну рідину пропускний отвір 16 виконаний у формі сопла Вентурі або містить/охоплює таке сопло. З цією метою, як зображено на фіг. 5, утворений у трубчатому соплі 40 протічний канал 42 на нижній ділянці має форму звужуваного в напрямку вгору впускного конусу 47, а на верхній ділянці - розширюваного в напрямку вгору випускного конусу 48. На звуженій ділянці/шийці між ними принаймні на ділянці стінки трубчатого сопла 40 по обхвату виконана переважно у формі кільця або кільцевого сегмента впускна щілина 49, яка у радіальному напрямку сполучена з охоплюючою її внутрішньою камерою б для пропускання потоку. Через утворене таким чином сопло 50 Вентурі в процесі відбирання проб середовище, яке тече від вхідного отвору 44 до вихідного отвору 46 через впускну щілину 49, захоплює із собою навколишню рідину із внутрішньої камери 6. Завдяки цьому забезпечується зокрема внутрішня взаємодія газоподібних компонентів текучого середовища із рідкою фазою. При цьому забезпечується особливо ефективне відокремлення аерозолів, захоплених газоподібною фазою середовища, від газоподібної фази та їх уведення в рідку фазу.

Цей ефект додатково посилюється відбійною пластиною 51, встановленою трохи вище вихідного отвору 46.

Кришка 24 внутрішнього резервуара 4 забезпечує герметичне стосовно тиску і середовища прокладення висхідної труби 20. Таким чином, орієнтована вздовж центральної осі М, тобто у звичайному випадку вертикально, висхідна труба 20 вдається зверху всередину внутрішньої камери 6.

Впуск 52 на нижньому кінці висхідної труби 20 перебуває на певній відстані над вихідним отвором 46 трубчатого сопла 40, сполученого із пропускним отвором 16. Випуск 54 на верхньому кінці висхідної труби 20 перебуває поза внутрішнім резервуаром 4 і оснащений бо приєднувальним елементом 56 для підключення пробовідбірного трубопроводу 18,

прокладеного до модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу відібраних проб (див. фіг. 6 і 7). Висхідну трубу 20 можна також розглядати як (початкову) ділянку пробовідбірного трубопроводу 18.

Модуль 126 керування технологічним процесом і аналізу містить зокрема приєднаний до пробовідбірного трубопроводу 18 вакуум-насос 150, за допомогою якого можна створювати розрідження у пробовідбірному трубопроводі 18 і разом із цим у внутрішній камері 6 відносно навколишнього середовища. Це докладніше пояснюється далі.

У переважній формі виконання винаходу дросельний клапан/дросель 58, лише схематично позначений на фіг. б, включений у пробовідбірний трубопровід 18. У можливому варіанті виконання винаходу він вбудований трохи нижче випуску 54 у висхідну трубу 20 або в приєднувальний елемент 56 і утворює єдиний конструктивний вузол із пробовідбірником 2.

Він може бути встановлений також в напрямку потоку після приєднувального елемента 56 у пробовідбірний трубопровід 18, проте відносно його загальної довжини на початку якомога ближче до пробовідбірника 2. Дросель 58 переважно розрахований на критичне скидання тиску середовища, яке напрямляють через нього.

У режимі експлуатації пробовідбірника 2 трубопровід 22 для транспортувального засобу герметично стосовно тиску і середовища прокладений крізь кришку 24 внутрішнього резервуара 4 у внутрішню камеру 6. Для цього в кришці 24 передбачений відповідний прохідний отвір 60.

Аналогічно пробовідбірному трубопроводу 18 крізь кришку 24 може бути прокладена ділянка трубопроводу, на верхньому кінці якої поза внутрішнім резервуаром 4 встановлений приєднувальний елемент 62 для приєднання трубопроводу 22 для транспортувального засобу.

Ділянку трубопроводу можна розглядати також як (кінцеву) ділянку трубопроводу 22 для транспортувального засобу, яка прокладена від зовнішнього джерела транспортувального засобу до пробовідбірника 2 і сполучена з його випуском 64 у внутрішній камері 6.

Як транспортувальний засіб/транспортувальне середовище/робоче середовище переважно застосовують азот, джерелом якого може бути відповідний газовий балон, заповнений стисненим азотом. За допомогою транспортувального засобу у внутрішній камері 6 можна встановлювати підвищений тиск відносно навколишнього середовища (див. також далі опис фіг. б і 7).

Зо Насамкінець, у кришці 24 внутрішнього резервуара 4 у переважній формі виконання винаходу виконаний додатковий прохідний отвір 66, а саме для теплопровідної труби 68, який вдається всередину внутрішньої камери 6. Самозрозуміло, що згідно з фіг. 4 може бути передбачено також кілька теплопровідних труб 68, які через теплопередавальний засіб, яким вони заповнені, в пасивному режимі передають тепло від навколишнього середовища у внутрішню камеру 6 (як позначено на цьому кресленні широкими стрілками).

Оскільки передача тепла рідкій фазі, наявній/акумульованій у зоні дна внутрішньої камери 6,

Є більш ефективною, ніж передача тепла газоподібній фазі над нею, застосовують теплопровідні труби 68 відповідної довжини, які досягають зони дна внутрішньої камери 6 і, як правило, занурені у рідку фазу 70.

Відповідна теплопровідна труба 68 може бути виконана, зокрема, у формі двофазного термосифону або так званої теплової труби (англ. Неаї рірє), в яких теплопередавальний засіб напрямляють у контур природної циркуляції з випаровуванням на джерелі тепла (навколишнє середовище) і конденсацією на тепловідводі (внутрішня камера 6). Альтернативно або додатково згідно з принципом примусової дії у внутрішню камеру б можуть бути також прокладені нагрівані труби тощо, по яких напрямляють теплоносій, наприклад пару, для нагрівання її вмісту з метою запобігання конденсації у газоподібній фазі. Для оптимізації перенесення тепла у переважній формі виконання винаходу як у пробовідбірнику 2, так і поза ним на теплопровідних трубах 68 встановлюють теплопровідні пластини або ребра.

У разі необхідності для закривання пропускного отвору 16 із зовнішньої камери 10 у внутрішню камеру б передбачений запірний пристрій 72, переважно пневматичний і/або гідравлічний запірний пристрій, зокрема оснащений пневмоциліндром.

У прикладі виконання винаходу згідно з фіг. 1 ії З запірний пристрій 72 містить циліндричний запірний поршень 74, встановлений із можливістю лінійного переміщення вздовж центральної осі М у дні зовнішнього резервуара 8.

Для цього у дні 76 стінки 14 зовнішнього резервуара виконана циліндрична виїмка, в якій герметично стосовно середовища встановлений порожнинний циліндр 78, що охоплює запірний циліндр/запірний поршень 74. Нижній торець порожнинного циліндра 78 герметично стосовно тиску і середовища закритий точно посадженим циліндричним торцевим елементом 94 із ущільнювальним кільцем 92. Торцевий елемент 94 може бути, як зображено на кресленні, за бо допомогою кріпильного гвинта 96 приєднаний до стінки порожнинного циліндра 78.

Порожнинний циліндр 78 в даному прикладі виконання винаходу має верхню циліндричну ділянку 80, діаметр якої вибраний із можливістю напрямлення в ній юбки 82 запірного поршня 74 із невеликим зазором та її переміщення в прямому і зворотному напрямках (тобто в даному випадку вгору і вниз) із забезпеченням герметизації поршня. Діаметр нижньої циліндричної ділянки 84 порожнинного циліндра 78 збільшений порівняно із діаметром верхньої циліндричної ділянки 80. Юбка 82 поршня, яка видається у нижню циліндричну ділянку 84, по всій довжині має сталий діаметр А, завдяки чому утворюється кільцеподібний проміжний простір 86 між юбкою 82 поршня і стінкою 108 циліндра на нижній циліндричній ділянці 84. На нижньому торці юбки 82 поршня встановлений упорний диск 88, що видається в радіальному напрямку. Діаметр

В упорного диска 88 вибраний таким чином, що між ним і стінкою 108 циліндра залишається вузький зазор 90, через який може протікати середовище. Альтернативно в цьому місці по обхвату циліндричної юбки 82 поршня може бути сформований виступ відповідного діаметра, наприклад шляхом виготовлення запірного поршня 74 із відповідним зовнішнім контуром на токарному верстаті.

У відкритому стані запірний поршень 74 перебуває в нижньому кінцевому положенні, яке, наприклад, визначене кінцевим упором 98 на нижній стороні упорного диска 88 або на торцевому елементі 94, і повністю заглиблений у дно 76 стінки 14 зовнішнього резервуара. У цьому положенні зазор 36 і пропускний отвір 16 відкриті. У закритому стані запірний поршень 74 перебуває у верхньому кінцевому положенні, в якому його верхня торцева поверхня 100 закриває пропускний отвір 16. Конкретно, наприклад, кільцеподібна ущільнювальна зона 102 в торцевій поверхні 100 прилягає до кромки, що оточує пропускний отвір. У цій ущільнювальній зоні 102 ущільнювальне кільце 104, яке видається вгору із торцевої поверхні 100, переважно перебуває у канавці в юбці 82 поршня. Відповідний діаметр поверхні, яка ефективно перекриває та герметизує впуск пропускного отвору 16 площини, позначений на фіг. З літерою С

У проміжному просторі 86 розміщено діючу як стискна пружина гвинтову пружину 106, яка нижнім кінцем встановлена на упорний диск 88, що видається у радіальному напрямку, а нижнім кінцем - на виступ між верхньою циліндричною ділянкою 80 і нижньою циліндричною ділянкою 84. При цьому під дією сили натягу пружини відбувається переміщення запірного поршня 74 вниз у відкрите положення.

Зо Самозрозуміло, замість гвинтової пружини 106 можна застосовувати також інший придатний до цього пружний елемент.

Для встановлення запірного поршня 74 в закрите положення у герметично ізольованому від навколишнього середовища у проміжному просторі 86 між поршнем і стінкою циліндра на нижній циліндричній ділянці 84 створюють тиск шляхом введення робочого середовища, поки напрямлене вгору встановлювальне зусилля перевищує напрямлене вниз встановлювальне зусилля. З цією метою у стінці 108 циліндра на нижній циліндричній ділянці 84 передбачений наскрізний отвір 110, на зовнішній стороні якого встановлений приєднувальний елемент 112 для трубопроводу 114, по якому напрямляють робоче середовище. В особливо переважній формі виконання винаходу цей трубопровід відгалужений від трубопроводу 22 для транспортувального засобу, тому транспортувальний засіб одночасно може бути застосований як робоче середовище (див. далі).

Докладніше описати діючі на запірний поршень 74 сили можна таким чином: коли запірний поршень 74 перебуває у відкритому положенні, напрямлене вгору запірне зусилля задане добутком Ав р7 ефективної площі поверхні поршня Ав на упорному диску 88 (із діаметром В) і тиску р7 робочого середовища в проміжному просторі 86 порожнинного циліндра 78.

Напрямлене вниз відпірне зусилля складається з суми сили Еї натягу гвинтової пружини 106, діючої зверху на кільцеву поверхню Ав-а виступу (із зовнішнім діаметром В і внутрішнім діаметром А) на упорному диску 88 сили Ав-а Р; і діючої зверху на торцеву поверхню ла (із діаметром А) запірного поршня 74 сили Ад ри, причому ри означає тиск середовища в зазорі 36 між внутрішнім резервуаром 4 і зовнішнім резервуаром 8, який в основному має дорівнювати тиску навколишнього середовища.

Для встановлення запірного поршня 74 у закрите положення тиск р робочого середовища в проміжному просторі 86 підвищують, поки діюча в напрямку вгору сила замикання перевищує діючу в напрямку вниз силу відкривання. В момент рівноваги сил є чинним співвідношення:

Ав р2 - Ав р; ж Ад розЕе

При перевищенні цього тиску в проміжному просторі 86 запірний поршень 74 переміщується відносно кромки пропускного отвору 16 і закриває його, причому герметизація забезпечується за допомогою ущільнювального кільця 104 (діаметром С). При закритому пропускному отворі 16 рівновага сил тепер є іншою, а саме: бо Ав р; т Ав р; ж Ас рінЕе

При цьому рі означає тиск у внутрішній камері б, який у переважній формі виконання винаходу дорівнює тиску р2 у проміжному просторі 86 порожнинного циліндра 78, якщо одне і те саме середовище застосовують одночасно як робоче середовище для приведення в дію запірного поршня 74 і як транспортувальний засіб для рідини у внутрішній камері 6 (див. далі).

Принцип дії пробовідбірника 2 далі пояснюється докладніше на прикладі двох типових ситуацій монтажу на атомній електростанції згідно з фіг. 6.

Для цього на фіг. б наведене значно спрощене зображення захисної оболонки 120 атомної електростанції 122 у поздовжньому перерізі. Оточений захисною оболонкою 120 внутрішній простір називають також протиаварійною оболонкою 124 реактора. У даному прикладі в протиаварійній оболонці 124 реактора встановлено два пробовідбірники 2, які відповідними системами трубопроводів з'єднані із розміщеним поза протиаварійною оболонкою 124 реактора модулем 126 керування технологічним процесом і аналізу.

До кожного з обох пробовідбірників 2 через відповідний приєднувальний елемент 56 підключений пробовідбірний трубопровід 18, прокладений крізь захисну оболонку 120 до модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу. Обидва пробовідбірних трубопроводи 18 об'єднані у зображеному прикладі у спільний відвідний трубопровід 128, причому за допомогою встановленого в місці об'єднання перемикального клапана 130 можна вибирати той із обох пробовідбірників 2, який має бути застосований. Окрім цього, кожна гілка трубопроводів виконана з можливістю окремого перекриття запірним клапаном 132, який встановлений переважно безпосередньо за пропускним отвором крізь захисну оболонку 120.

Аналогічно до кожного з обох пробовідбірників 2 через приєднувальний елемент 62 приєднаний трубопровід 22 для транспортувального засобу від модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу крізь, захисну оболонку 120. Конкретно в даному прикладі виконання винаходу передбачений спільний підвідний трубопровід 134, який у місці 136 розгалуження трубопроводу розділений на дві трубопровідні лінії При цьому тут також передбачені запірні клапани 138, встановлені у відповідних місцях.

Від відповідного трубопроводу 22 для транспортувального засобу в місці 140 розгалуження трубопроводу відведений трубопровід, який сполучений із приєднувальним елементом 112 пробовідбірника 2 і застосовуваний як трубопровід 114 для робочого середовища. Таким чином,

Зо застосовуваний переважно як транспортувальний засіб газоподібний азот виконує подвійну функцію, оскільки його одночасно застосовують також як робоче середовище для запірного поршня 74. Дросель 142 включений у трубопровід 22 для транспортувального засобу, а саме на ділянці трубопроводу між місцем 140 розгалуження трубопроводу і приєднувальним елементом 62 для того, щоб при підведенні транспортувального засобу/робочого середовища робочий тиск, що діє на запірний поршень 74, зростав швидше, ніж транспортувальний тиск, що діє у внутрішній камері 6.

Замість азоту можна застосовувати також інше транспортувальний засіб/робоче середовище, зокрема інертний газ, який якомога менше взаємодіє із відбираною пробою і не спотворює результати вимірювання.

Модуль 126 керування технологічним процесом і аналізу містить вакуум-насос 150, виконаний із можливістю приєднання до пробовідбірного трубопроводу 18 і застосовуваний як всмоктувальний насос для утворення в разі необхідності розрідження у пробовідбірному трубопроводі 18 і, таким чином, також у внутрішній камері 6 пробовідбірника 2. При подібному процесі всмоктування встановлюється потік середовища/проби від пробовідбірника 2 до модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу. Це є певною мірою стандартний випадок, на якому грунтується вибір позиційних позначень для впуску/випуску тощо, застосованих у даному описі. Окрім цього, модуль 126 керування технологічним процесом і аналізу містить запасний резервуар 152 для промивної рідини 154, виконаний із можливістю з'єднання із пробовідбірним трубопроводом 18 і при вимкненому або від'єднаному вакуум-насосі 150 за допомогою нагнітального насоса 156 транспортування промивної рідини 154 по пробовідбірному трубопроводу 18 в напрямку, протилежному напрямку потоку при відбиранні проб, до пробовідбірника 2, в його внутрішню камеру 6. Як промивну рідину 154 переважно застосовують лужну рідину, зокрема воду із додаванням лужних реагентів, які сприяють осадженню йоду.

Модуль 126 керування технологічним процесом і аналізу містить також запасний резервуар для введення в разі необхідності у відповідний підвідний трубопровід 134 транспортувального засобу/робочого середовища, переважно азоту, запас якого тримають під високим тиском у газовому балоні 158 (балон зі стисненим азотом). Завдяки цьому необхідності в застосуванні окремого нагнітального насосу тощо немає. За допомогою включеного в систему трубопроводів редукційного клапана і регулювальних клапанів встановлюють і в разі необхідності регулюють 60 тиск у пробовідбірнику 2 залежно від актуальної потреби.

Окрім цього, модуль керування технологічним процесом і аналізу може додатково містити також запасний резервуар 160 і нагнітальні насоси для хімікатів, які в разі необхідності напрямляють в протиаварійну оболонку реактора для хімічного кондиціонування атмосфери в протиаварійній оболонці 124 реактора або рідини у збірному басейні 162 у нижній частині протиаварійної оболонки 124 реактора тощо по прокладеному крізь захисну оболонку 120 окремому підвідному трубопроводу.

По цьому підвідному трубопроводу і/або окремому зворотному трубопроводу 164 в разі необхідності можна також повертати відібрані проби в протиаварійну оболонку 124 реактора.

Насамкінець, модуль керування технологічним процесом і аналізу містить різну апаратуру для попередньої обробки, хімічного/фізичного/радіологічного аналізу і в разі необхідності проміжного зберігання або зберігання проб, відібраних із протиаварійної оболонки реактора.

Наприклад, рідку або газоподібну пробу напрямляють в окремий контур, в якому розбавляють.

Система може бути також оснащена вимірювальними пристроями для вимірювання радіоактивності певних радіонуклідів, зокрема шляхом вимірювання в режимі он-лайн (англ. оп-

Ше-Пу), а також вимірювальними пристроями для визначення складу газів. У контур для рідких проб переважно встановлюють також зонд для вимірювання значення рн.

Блок керування модулем 126 керування технологічним процесом і аналізу, переважно оснащений автономним джерелом електроживлення, застосовують, по-перше, для керування процесом відбирання проб і підведенням транспортувального/робочого середовища за допомогою різних запірних і регулювальних клапанів, а також вакуум-насосом 150. По-друге, забезпечується також керування різними допоміжними і додатковими агрегатами. Блок керування вимірювальними і аналітичними пристроями 166 також може бути інтегрований у систему керування установкою або альтернативно виконаний у формі окремого блоку керування. Взагалі модуль 126 керування технологічним процесом і аналізу може мати модульну конструкцію із можливістю розширення шляхом приєднання різних функціональних блоків у разі необхідності. Базовий модуль при цьому виконує, наприклад, лише функцію забезпечення і керування функціями компонентів, які є необхідними для відбирання проб, а саме вакуум-насоса, підведення азоту і в разі необхідності промивної рідини, в той час як додаткові модулі виконують додаткові функції. Виконання вказаних окремих функцій базового

Зо модуля також може бути забезпечене окремо.

У прикладі виконання винаходу згідно з фіг. 6 один із обох пробовідбірників 2 передбачений для відбирання проби газу та аерозолю із атмосфери 161 в протиаварійній оболонці 124 реактора і тому встановлений на достатній висоті. Інший встановлений внизу нижче рівня 168 рідини пробовідбірник призначений для відбирання проби рідини із нижньої частини протиаварійної оболонки/збірного басейну 162.

Для відбирання проби газу верхнім із обох пробовідбірників 2 спочатку при відкритому пропускному отворі 16 по пробовідбірному трубопроводу 18 і висхідній трубі 20 промивну рідину 154 із запасного резервуара 152 модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу напрямляють у внутрішню камеру 6. При цьому внаслідок встановленого у внутрішній камері 6 підвищеного тиску промивна рідина 154 тече крізь пропускний отвір 16 у зовнішню камеру 10.

Після цього тиск у внутрішній камері 6 знижують до такого значення, щоб частина промивної рідини 154 крізь пропускний отвір 16 за допомогою сопла 50 Вентурі поверталася у внутрішню камеру 6. У результаті цього принаймні в зоні дна зовнішньої камери 10, а також в зоні дна внутрішньої камери б утворюється стовп промивної рідини 154. Таким чином утворюють систему для відбирання проб.

Шляхом додаткового зменшення тиску в пробовідбірному трубопроводі 18 за допомогою вакуум-насоса 150 атмосферне повітря із протиаварійної оболонки 124 реактора крізь пропускні отвори 26 напрямляють у зовнішню камеру 10 і звідти крізь пропускний отвір 16 через сопло 50

Вентурі - крізь стовп промивної рідини 154-у внутрішню камеру 6. Водорозчинні компоненти, наявні у повітрі, розчиняються в промивній рідині 154. Аналогічно захоплені повітряним потоком аерозолі осідають у промивну рідину 154. Газоподібні компоненти, які не розчиняються у воді, по висхідній трубі 20 напрямляють вгору, відсмоктують через пробовідбірний трубопровід 18, після чого напрямляють до вимірювальних і аналітичних пристроїв 166 модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу.

Протягом здійснення цього процесу для мінімізації конденсації забезпечують пасивне нагрівання промивної рідини 154 у внутрішній камері 6 теплом навколишнього середовища за допомогою теплопровідної труби 68.

Поряд із цим підтримують сталий потік через пробовідбірний трубопровід 18 за допомогою працюючого в надкритичному режимі припливного дроселя 58, встановленого у 60 пробовідбірному трубопроводі 18 безпосередньо поряд із пробовідбірником 2.

Шляхом вимірювання тиску в модулі 126 керування технологічним процесом і аналізу можна визначати тиск атмосфери в протиаварійній оболонці 124 реактора. При цьому тиск вимірюють у статичному режимі, тобто без утворення потоку. Окрім цього, вимірюють також температуру в протиаварійній оболонці 124 реактора за допомогою відповідних датчиків. Таким чином можна визначати парціальний тиск водяної пари в протиаварійній оболонці 124 реактора. Шляхом порівняння виміряного потоку через пробовідбірний трубопровід 18 із потоком у надкритичному режимі, визначеним шляхом аналізу, можна визначати частину водяної пари, конденсовану на шляху транспортування. Це дозволяє визначати потік газу, який напрямляють крізь промивну рідину 154, та відношення радіоактивності у промивній рідині 154 до об'єму (Бк/м3).

Завдяки цим заходам система не потребує нагрівання пробовідбірного трубопроводу 18/відвідного трубопроводу 128 для відбирання проб газу.

Після відбирання проби газу пропускний отвір 16 закривають за допомогою запірного поршня 74. Для цього, як вже було докладно описано вище, в проміжному просторі 86 запірного поршня 74 по трубопроводу 114 для робочого середовища утворюють тиск шляхом уведення азоту, що перебуває під тиском, допоки запірний поршень 74 не переміститься вгору в закрите положення. Шляхом подальшого підвищення тиску в підвідному трубопроводі 134, по якому напрямляють азот, що розгалужується на трубопровід 114 для робочого середовища і трубопровід 22 для транспортувального засобу, у внутрішній камері б за допомогою трубопроводу 22 для транспортувального засобу утворюють тиск таким чином, що проба промивної рідини 154, відібрана через висхідну трубу 20, переміщується як пробка по пробовідбірному трубопроводу 18. Діючий як транспортувальний засіб азот певною мірою штовхає пробку перед собою. Таким чином, пробу рідини можна транспортувати під сталим робочим тиском також на порівняно велику відстань від 100 метрів і більше до модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу, в якому, зокрема, можна здійснювати аналіз радіоактивних речовин (аерозолів) попередньо внесених повітрям при протіканні газу із атмосфери протиаварійної оболонки реактора.

Під час транспортування проби за допомогою азотної подушки вакуум-насос 150 переважно вимкнений/від'єднаний від пробовідбірного трубопроводу 18, але альтернативно він може також працювати.

Зо Після аналізу пробу можна знову повертати у протиаварійну оболонку 124 реактора по зворотному трубопроводу 164.

Після відбирання проб систему можна повертати у вихідний стан шляхом скидання тиску в трубопроводах 22, 114, по яких напрямляють азот, у разі необхідності промивати промивною рідиною і застосовувати для повторного відбирання проб.

Пробовідбірник 2 (англ. Рооізатрієї), який зображений на фіг. б внизу, розміщений в збірному басейні 162 у нижній частині протиаварійної оболонки 124 реактора або в іншому резервуарі в рідкій фазі/рідині 170, має таку саму конструкцію, що й розміщений вгорі у газоподібній фазі/атмосфері 161 пробовідбірник 2, і відповідною системою трубопроводів аналогічно приєднаний до модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу. Для відбирання проб безпосередньо із рідини 170 у збірному басейні забезпечують можливість перетікання рідини 170 із зовнішньої камери 10 у внутрішню камеру б шляхом утворення невеликого розрідження в пробовідбірному трубопроводі 18. Розрідження може бути утворене вакуум-насосом 150, встановленим у модулі 126 керування технологічним процесом і аналізу або в іншому місці. Після цього, як описано раніше стосовно іншого пробовідбірника 2, запірний поршень 74 встановлюють у закрите положення за допомогою введення азоту під тиском і, таким чином, закривають внутрішню камеру 6. Насамкінець, шляхом введення у внутрішню камеру 6 азоту під тиском через трубопровід 22 для транспортувального засобу пробу рідини по пробовідбірному трубопроводу 18 транспортують до модуля 126 керування технологічним процесом і аналізу.

Пробу можна відбирати, зокрема, із киплячої рідини 170 в нижній частині протиаварійної оболонки реактора або в збірному басейні і транспортувати за допомогою азоту. Робочий тиск при цьому слід встановлювати вищим, аніж тиск насиченої пари рідини 170 в нижній частині протиаварійної оболонки реактора.

Варіант такої системи для відбирання проб із басейну (англ. роої) з киплячою рідиною пояснюється з посиланням на фіг. 7 на прикладі конденсаційної камери 180 реактора з киплячою водою. Оскільки в даному прикладі відбирання проб із газової фази/атмосфери 161 не передбачене, для заповнення рідиною 170 достатньо утворення порівняно невеликого розрідження у внутрішній камері б пробовідбірника 2. Для цього достатньо застосовувати газоструминний вакуум-насос.

Конкретно у цьому прикладі виконання винаходу пробовідбірний трубопровід 18, приєднаний до пробовідбірника 2, прокладений крізь стінку конденсаційної камери 180 і/або крізь захисну оболонку до модуля керування 126 технологічним процесом і аналізу. У ньому відібрану пробу рідини напрямляють через керований/контрольований блоком 196 керування вимірювальний модуль 182 для визначення значення рнН, а потім під тиском уведеної через трубопровід 190 для підведення азоту азотної подушки по зворотному трубопроводу 184 повертають у конденсаційну камеру 180. У зворотний потік, наприклад за допомогою впорскувального сопла 186, в разі необхідності вводять відібраний із запасного резервуара 188 хімічний реагент, наприклад натрієвий луг, для здійснення впливу/регулювання значення рн рідини 170 у збірному басейні.

Випускний кінець зворотного трубопроводу 184 переважно виконаний у формі інжекційного сопла/інжектора 210, в якому впорскуваний через сопло потік середовища захоплює із собою та завихрює навколишню рідину 170 у збірному басейні з метою перемішування і гомогенізації.

Для короткочасного утворення розрідження у пробовідбірнику 2 при його заповненні рідиною 170 в збірному басейні передбачений струминний насос 192, включений у пробовідбірний трубопровід 18, або, як зображено на цьому кресленні, в зворотний трубопровід 184. Як транспортувальний засіб для струминного насоса 192 переважно застосовують стиснений азот із газового балону 158. В особливо переважній формі виконання винаходу для цього від трубопроводу 190 для підведення азоту відгалужена ланка 194 трубопроводу, приєднана до приєднувального елемента для подачі транспортувального засобу до струминного насоса 192.

Шляхом відповідного розміщення установлювальних і регулювальних клапанів можна здійснювати перемикання між різними режимами роботи.

Позиційні позначення 2 Пробовідбірник 4 Внутрішній резервуар 6 Внутрішня камера 8 Зовнішній резервуар 10 Зовнішня камера 12 Стінка внутрішнього резервуара

Зо 14 Стінка зовнішнього резервуара 16 Пропускний отвір 18 Пробовідбірний трубопровід 20 Висхідна труба 22 Трубопровід для транспортувального засобу 24 Кришка 26 Пропускний отвір 28 Фланець

ЗО Кріпильний гвинт 32 Ущільнювальне кільце 34 Дно 36 Зазор 38 Дно 40 Трубчате сопло 42 Протічний канал 44 Вхідний отвір 46 Вихідний отвір 47 Впускний конус 48 Випускний конус 49 Впускна щілина 50 Сопло Вентурі 51 Відбійна пластина 52 Впуск 54 Випуск 56 Приєднувальний елемент 58 Дросель 60 Прохідний отвір 62 Приєднувальний елемент 64 Випуск 66 Прохідний отвір 68 Теплопровідна труба 60 70 Рідка фаза

72 Запірний пристрій 74 Запірний поршень 76 Дно 78 Порожнинний циліндр 80 Верхня циліндрична ділянка 82 Юбка поршня 84 Нижня циліндрична ділянка 86 Проміжний простір 88 Упорний диск 90 Зазор 92 Ущільнювальне кільце 94 Торцевий елемент 96 Кріпильний гвинт 98 Кінцевий упор 100 Торцева поверхня 102 Ущільнювальна зона 104 Ущільнювальне кільце 106 Гвинтова пружина 108 Стінка циліндра 110 Наскрізний отвір 112 Приєднувальний елемент 114 Трубопровід для робочого середовища 120 Захисна оболонка 122 Атомна електростанція 124 Протиаварійна оболонка реактора 126 Модуль керування технологічним процесом і аналізу 128 Відвідний трубопровід 130 Перемикальний клапан 132 Запірний клапан

Ко) 134 Підвідний трубопровід 136 Місце розгалуження трубопроводу 138 Запірний клапан 140 Місце розгалуження трубопроводу 142 Дросель 150 Вакуум-насос 152 Запасний резервуар 154 Промивна рідина 156 Нагнітальний насос 158 Газовий балон 160 Запасний резервуар 161 Атмосфера 162 Збірний басейн у нижній частині протиаварійної оболонки реактора 164 Зворотний трубопровід 166 Вимірювальний і аналітичний пристрій 168 Рівень рідини 170 Рідина 180 Конденсаційна камера 182 Вимірювальний модуль 184 Зворотний трубопровід 186 Впорскувальне сопло 188 Запасний резервуар 190 Трубопровід для підведення азоту 192 Струминний насос 194 Відгалужена ланка трубопроводу 196 Блок керування 200 Пробовідбірна система 210 Інжектор

А, В, С Діаметр

М Центральна вісь (516)

Claims (18)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Пробовідбірник (2) для відбирання проб навколишнього середовища, що містить: оточену стінкою (14) зовнішнього резервуара зовнішню камеру (10), виконану з можливістю безпосереднього сполучення в напрямку потоку через принаймні один виконаний у стінці (14) зовнішнього резервуара пропускний отвір (26) із навколишнім середовищем і заповнення рідиною принаймні однієї зони дна, оточену стінкою (12) внутрішнього резервуара внутрішню камеру (6), виконану з можливістю сполучення через виконаний у стінці (12) внутрішнього резервуара пропускний отвір (16) із зоною дна зовнішньої камери (10), приєднувальний елемент (56) для пробовідбірного трубопроводу (18) і приєднувальний елемент (62) для трубопроводу (22) для транспортувального засобу, в цілому герметично ізольовану стосовно тиску і навколишнього середовища, при цьому пропускний отвір (16) із зовнішньої камери (10) у внутрішню камеру (6) виконаний у формі сопла (50) Вентурі, запірний пристрій (72) із пневматичним або гідравлічним приводом для пропускного отвору (16) між зовнішньою камерою (10) і внутрішньою камерою (б) за допомогою приєднувального елемента (112) для трубопроводу (114) для робочого середовища.

2. Пробовідбірник за п. 1, причому запірний пристрій (72) містить запірний поршень (74), виконаний із можливістю переміщення у порожнинному циліндрі (78) між відкритим положенням і закритим положенням.

З. Пробовідбірник за п. 2, що містить пружний елемент (106), виконаний із можливістю встановлення запірного поршня (74) в стані спокою у відкрите положення, а при достатньому тиску робочого середовища переміщення запірного поршня (74) проти дії пружного елемента (106) у закрите положення.

4. Пробовідбірник за будь-яким із пп. 1-3, причому запірний пристрій (72) розміщений в дні (76) стінки (14) зовнішнього резервуара.

5. Пробовідбірник за будь-яким із пп. 1-4, причому приєднувальний елемент (56) для пробовідбірного трубопроводу (18) сполучений із висхідною трубою (20), яка видається у внутрішню камеру (6). Зо

6. Пробовідбірник за будь-яким із пп. 1-5, причому передбачена принаймні одна теплопровідна труба (68), яка видається у внутрішню камеру (б) для передачі тепла із навколишнього середовища у внутрішню камеру (6).

7. Пробовідбірна система (200), що містить пробовідбірник (2) за будь-яким із попередніх пунктів, до внутрішньої камери (6) якого підключений пробовідбірний трубопровід (18), з'єднаний із вакуум-насосом (150, 192), і трубопровід (22) для транспортувального засобу, сполучений із джерелом (158) стисненого газу, а до запірного пристрою (72) якого підключений трубопровід (114) для робочого середовища, сполучений із джерелом (158) стисненого газу.

8. Пробовідбірна система за п. 7, причому трубопровід (114) для робочого середовища відгалужений від трубопроводу (22) для транспортувального засобу з можливістю застосування транспортувального засобу одночасно як робочого середовища для запірного пристрою (72).

9. Пробовідбірна система за п. 7 або 8, причому транспортувальним засобом є газоподібний азот.

10. Пробовідбірна система за будь-яким із пунктів 7-9, причому в пробовідбірний трубопровід (18) для підтримання в ньому сталого об'ємного потоку включений припливний дросель (58), працюючий у надкритичному режимі.

11. Пробовідбірна система за будь-яким із пп. 7-10, причому вакуум-насос є струминним насосом (192).

12. Атомна електростанція, що містить захисну оболонку (120) і пробовідбірну систему (200) за будь-яким із пп. 7-11, причому принаймні один пробовідбірник (2) встановлений у внутрішньому просторі, обмеженому захисною оболонкою (120), і причому відповідний модуль (126) керування технологічним процесом і аналізу встановлений поза захисною оболонкою (120).

13. Спосіб експлуатації пробовідбірної системи (200) за будь-яким із пп. 7-11, причому при відкритому пропускному отворі (16) між зовнішньою камерою (10) і внутрішньою камерою (6) пробу газу відсмоктують шляхом утворення розрідження в пробовідбірному трубопроводі (18).

14. Спосіб за п. 13, причому пробу газу напрямляють із зовнішньої камери (10) у внутрішню камеру (б) крізь промивну рідину (154).

15. Спосіб за п. 14, причому промивну рідину (154) перед відбиранням проб напрямляють у пробовідбірник (2) по пробовідбірному трубопроводу (18).

16. Спосіб експлуатації пробовідбірної системи (200) за будь-яким із пп. 7-11, причому при бо закритому пропускному отворі (16) між зовнішньою камерою (10) і внутрішньою камерою (б)

пробу рідини транспортують по пробовідбірному трубопроводу (20) шляхом утворення підвищеного тиску в трубопроводі (22) для транспортувального засобу.

17. Спосіб за будь-яким із пп. 13-16, причому для відбирання проби аерозолю пробу газу спочатку напрямляють крізь промивну рідину (154) в пробовідбірнику (2), а потім відбирають пробу із промивної рідини (154).

18. Спосіб за будь-яким із пп. 13-17, причому для закривання запірного пристрою (72) утворюють тиск у трубопроводі (114) для робочого середовища. 1 й я сх І дес Ї- деки я; ШЕ КЕ їх Ка х ІЗ ще : Ше . тк 1 ЕК МД Не Же ХУ Може сн чея КЕ ОО ї ко х Ух ХК МІХ и КУ я МА Я я Боно В МНН щи можн в М ОЛИВИ АК ВЕ КАК м нн вон он осн КК ка чи ї шт м обрннне ше. ши. винен ше ЕН КЕ з ХЕ Ка ФЕВ тк мак нн ни НИЗ ща М ша Зх свинки ні Ян ККУ Ох о М о 2 ЖК х Ох ж сш ше ше ки щи ще содощи за с щі ко шк сепа УК в о Кен Шо ОН ЩІ Я, Фен В) т М їх ке свнн ЕЕ я А п в Я хе БЕ ОЖжКх СНУ Сх Мк КК г КЕ З в НИ ИН роя КВ Кк ЗК Фони З дних Мк МЕ со ОХ й ве сні щі БЕЗ Ед Б ШЕ шо їх У МЕ Її КЕ че ше а аа ШЕ НО є М КЕ аа дп ККУ Кс зав к Може іо каовн ей Х шен я ка «г й Хто ї ше ше ще м ши НК Ії В ши Є Хрін їй Я о С св Кс НН ШЕ ШЕ Я зи КІ Ж КЗ жу гне КУ КЯ ще в ш; в Я ї Зно, Ж во Ще век обер тот дз ВИ ОМ,» ше ШЕ їж ге ще йо - аа ОР се у о нення НЕ У ГУК я У з М ОЗ я КІ в ЕН я щ СКК я я Ж НО С СЯ и як У мин ох Як х Я т ще Зк А фіг.

ЩЕ ЕКО я г Ше ня Менні їх межи ще З хх КЕ ще я се кю шк Я Зх р Я о Кз їху кій о ее Еї щ й ее ся ко т Ж Х ри Х я й ше ок гу Ку ве й й Й я Я йо х ее С дос КЕ КУ хо КЗ ЩЕ їх шк НЯ те. Ша г х неон жа ї Я КЗ Є ех син мне хх ку в г Ки Х. Є ме в Ку ик З ШК нн ккд ще і Ж м, пе аж х с Ки: Каса ко: МК х, х Ех я Е з ух мя Ох В х. КК снеЯ со КУ оон: НЕ ск їх ж о й т В ЕЕ М се ВЕК ШЕ КУ Ком КЕ ах ї ЖЕ не Ох Не ЗЕ К Ж ИШНКУ ма КЕ Ж вч я ї. З Е о х о РК ШО Ей КИ. х х х шосе, ій КЗ ве ЖЕ їх їн т Ж х. ОКХ, ї х ЕКЗ с У х. ЗВ ЗД: З х МЕ Я БУ 2 Ж шо З З ЗБЕ НЕ вся 5 вс ОК осюдко Е СКУ х санях Б ха : ія КУ з нн ни що що : Ж Ех х ї ї : зу З кл ня з ОАКя я х ї ї БЕЖ ж ен ВО я х ї Я ще о Ж кон о длееючечеін стеж т з. -к ї : 5 ча жк т нн: мини -Щ ії я я Є ї Ж ех Ї ї ТМ У о я У ЩЕ 8 В Х Е з ; і сне я КУН х х хо 5 ту : ЗУ ЕЕ х Е ОО х Кк х пер ї се я ЕЕ Вам У 5 Бо хо, пос ОО а КОНИК Кн Ж КОЖ х і ВЗ ж ву х М ОК ИКІ жо ЖЕ х их Ко ве Ох СХ МО че З. СУ Юх не І ьо в о Ок Ше я вен в роя ов УНН ай « КЗ сі я ж ва ней ой іх й М я ее нини х са Б я фени Не ІЗ : С х й З вх з ї ко Х тю Не аня х я Кк я С Же ї ес є і й: шк, к х « й я Кай ща ви хо Я с " К с о Її ок Е вс ТК кое КИ ен КУ Я х. Я ке З В й бої жи ея ї ж - С жк ї хо Б одн ї ке Мен г дж кю я Що і У ОКХ ще ЗАМ Фі іг. 2 ї «Е ї Ес З Я Хе З Ж СЯ й У Е КЗ ме АХМКМ ККМоо нх Ку й Ка В т ох Кох ТЗ ле Сех ХХХ. скекевн БУ ЩЕ КУ Щ и ЕН Р ооо сок хх й о. Й киев В С: | х гі З Ко ЯКУ ро КОД х Ох Ж щ по-к її | ї - г і Ше ж ї і ; кону ВЕ І а її її КІ Ж Кз я А С: З ДК в о -- М Е я шлЖ тя й Ж хе Кк КУ СКЗ їх Х Я з как З БЕ х ККУ ККУ а нркЯ ї ї й г ме. Кя уко В й і ї БОШ Шен дж У Ж іржа у Кроки де | Сея їй ден ши СВ еххжк В Ше о: ваВ ; ГУ Кок нен ЖЕ ЕЕ ПХ Я Б Я вони Ж.О " пТЖ Я ке Ко еессня В ж Я ДНК Я Я ме ї осно З КН КН пи а 5 їх ї Н ней у Е нення 23. Кая щ ї С ОБ г і Шо ря а Я Кокаквна ; с СК ОПнкнуку г д: КодЕя ек що ВІ . я шо Енн З еВ од ЕХ ОК сх ЕН М о У ВН Ж Я ок В (Я КВК най й ЕВ А НЕ: За Сун т БЯс Ме ЗМ я їх оф КЗ Од кН же ши ше в Її ж мч й Бе Я ще ТЕ я г; У СК КЗ шо КК овоеоевевкекн ово ьо» ОД і ї о і 7 ї кох во и НИ НЕ нн о Зінннх розЯне» Ж С Векковковя ФК Шо оон Дт зн ення Е-ЯЩе Я В Кс ух ЕЕ еЗИНЕ в п В СО КЕ я в; й Ж нах ве а ШО я МОН, з НВ НЯ ЖЖ КОКОН ся От СХ Я на оо ШЕ Ж о с Не ве НН Кая х - мо нн Но З У е хх ТЯ п КК, КК М нн ВЗ ся КУЩ Ше кит ВК ШУ З вес ш Я ЗУ є: А ка КУ о Ж ско КЕ ее ою ю НЕ Я КТ Во ой ж, я сек КЗ а НН сс В. ве ще сон Вк Е В дня з: ЗЕ ваше Й шт шт КК о НЯ Ка З с Ж З КЕ ВОпу ЖЕ во, М ; Ка ї НН ванн 7 йо в с о В Ж зо Ве У Же ОК ОБ св Засн Ко я щу ее ши ко я СВ НЕ КО за ВИНИ хх ОНИ КЗ Бе й ках ОВ о я ков - У Я Не Зе лк КЕ ЗО ен ОО ща ки ше зе ЮК ГУ З пов ие КО Бор споккннх с. Ме ЕЕ: М В Коха Б: МУК Во ва БК Щ -й Ко т НІ КЗ гом дк КВ Я я ше Бе шо ФК: В о 7 а вав ші ЕВ и о КК ВЖК ОК БИК Я ВУ Ж ре ок З яз ККУ з свй Ве ях ер ЯК нн а не От й Я Із Ба У : У Ж каш фя Зк «ох я, ЖЕ --е в ШК то Ж ен пежукнх я З зе В УК о фев й. ЗК в боях МОБКЕ Но» КО и ММ ке же ня 5 ПИ ХО В о ОЕ. ж: є Хек МЖК З Кей А: ЯВИ НЕ Ки Кн ян ОА Я НЯ Мк КК ВХ в НН: З и В ЕЕ КУ СО п А ВЕ ВК Я унфрннннннх ПОЗ Я ТЕ УЖ Бо УК о КЕ: пишне шо не Шан М ? В: ЗМ зе се ее Е З ж ха м кеш я ши ШЕ ці Ах Я БД з, сх Ж ле ЧЕ КК о: ЗНУ у хо ї Е Як ВК Я ЕЗ Ь ко ВАК як ІЗ сх Ах Я ї: х ЕХ БУ же Я ІЗ КЗ хх оф ака Її З ух х з

Фіг. З ке КОХ. х ж хе в Е З жк : Б: і ФО Мокккнкюкккннкккк З Я й 1 Ще КУ Я ї 5 ж щу Я х Ко фену ех Б а о дея З я Кур ЕЕ | жк х нин й в ВХ й зх КЕ ще і х Кк: ІЗ Ех ки Я " я : ово кі ща т Е муки щи ЩЕ х З х 5

Вк. ща Е І їй ще ех ; х ШЕ "МОЖ Є як 3 3 ей 9 Коавнкя х шк КК 00 Же з пОщ ЕЗ ЖАХ З ЯК ре

Я ;. с х х і у; ХО, ся НЯ хх 5 и | і, ши їх ет Я ке ж в окт о зе: НИ нан УКВ х х Ко х ана; зи нн щи УК Аа як КоЙ кдд, : З чНН: сп КЕ. в п ї х ОВ В Кф М ЗА ЗШ А ІЩЕ З ПО і ННЯ В дек зас мас Й : іесесфе су У схкй, В ке ожюум Ек А Аля Ан и Ан АЛ АД кА дн джу Ж А кднк кн - Вк ЇВ їй ін ї й х КАК АНА ДАК жк АААХАНАХАЛАЖЮМІ 0 ВУХЧККААЖАКАААААЛАМАММАААНЙ СО ДХАЖКЧКАААААКАААААААААА АЛ ДК АААКАААААААААА А ДО Ом В КАЧАН скит ак Ек ше ит шт Ве «КО Фоооюю о фжю ВК: певне Пи Е с Ко ви і Я жЖОШО ДО то шою ї

З. КН З Е т з я ЕЕ ав В МЕ рон В и Я |: ВН КУ се кн с Є я : С С В і : З ЕНН ех ще я Е Я : Її --ка Її ЕЕ я Ех ВЕС Е ОЖо я ХЕ з КА що ї ї. як им І Ко З же дих З хо х р КО КОва КхЯ з - ек. Ж Го в. . ІК: ск ж Б. ж дае ї Броня ї : Ко ї КОЖ ЕХ з : С ї фо ОО, ЩЕ ке ї ія з ї се се : зе їх ї. х ШОК З юкх жк, що. х їх ГУ ї ШОЕ ХК ККУ Ко "ЗКУ ї К Еш КК схо ВХ ММК ВК ї К ХОДКУМТИКИ ум ще ЕЗНОЕ У Я ї КК Х дир - Кр Я ї ; м вн КЗ СА і ! Яні ЗК в ! ! я: Ша У М БЕ з ІЙ : КШ. ї ЕН ЯК ькя ще кУШЯ ОН КО Зкзме я ЕЕ Ку ке СД; з их хо З й їх т З ЗЕ Хі. 3 ї ККУ ї. яз БОБ з ще Я К У с КУ Й Ї; Е їх о ці К. зе К об кк КО КХ 7 Ї а Ук ШЕ МЕ М и: ЗМЕН Бе ВЕ Е З У кн ЕЕ пфеккнкх фах в ІЗ ех КещУ х Її В й ККУ ши сиве ЕХ ЕД ННЯ й З - Коси их кн ЧЕ КУ ЕжУ ї Кз ші шк: яеп реву КЕ В Км і же жу х Ен Хчеквй не: М В й х

Ж. же Я х Я Т. ЗУ З пон ее ГК т. в щ Со ка г Те я із х. Мекки У ІДЕЯ Ко З вух т щ - КК Е; і Е ЗЕ в в. ШЕУ х Х ще : : ОК для Я сен: х ї ре, Е ден : ї в ЕЕ ГО й ЯМ» - Я чн Її бен гу т, ща ка те в К Ех КА є КЯ ех ху КОХ ше Й ж їх ї КЕ шу до ву 5 ГУ й ДЯ Коб й ЗК мед кума миємо охо ом могою хх вобрдюсенк сохою Н5 Е ї Б ки ль я Ко Зк КЗ

АХ. КУ

Фіг. 4 к хх оо ооо фо й во ше Ко БО но 20000000 Ж 00000000 0000000. ЗХМУХ МБ. ШЕ ПАУУЖКУ ТКА КО ГО Ен А За ноя Ко Ха Я Ж вен вени неза Ін Ки М ТК є с КОХ ПІК КК КЕ КЕ с. і КОХ КО З в о ж пк сте з НУ о Й охо ШЕ он Кн у нки дек я тм Ух Ох у а а: ДА ЗИ мае у Тит ди и В нн Ж вна у с ве ВИ зх ско Й ве шк ит ит Е І і Ко і ШТ и ит ТК ! ГЕ Я : їх су вд ни В Е НЕ ТЕ ї Се що ї | ї ; А. ооо їх КЗ ! ї В її і ї Я х КЗ Е ІЗ І: Я КЗ х ЯКУ ЕК і | і Я Ї і дфккойня ОК КЕ В ї З -е ІЗ З В ща ек шо НН У х х ІБ Й во х Е В і: бе тоне Кч у Кмечу ї З ЕЕ х я ЕКЗ кк Й хх Й х х КЕ скежжхкх жк хх х у їх со Бу КЕ тА -Х 1 са КУ х Ні ЕЗ ї х Я Моя БО НЕ ШЕ | Се : хх з її ; Я КЗ хх УЖЕ х У І; г г : 3 жк КК ї КЕ Е ї : : Ж КЕ я їх 5 Дулчечиф феххккхлккккнк я їх че ІЗ ж: Ку як ШЕ ЕШ. і о. Кх х ї т ї 5 МКУ Я КХ З ї х г С 2 з Я а Е і: -к КЗ Я Мх су. їх А ТІ Зх КУ ПЕ МЕ її КУ сі З х їх Ку СХ зо ЕК же ше Кк КУ по КХ я весен Се г Га Й хх. МОЖ Е ц Кк КУ Кен Ко сс. сх ее г ЕІ ек 1 ноу ЇЇ ;шя: ЗХ косо ок де хе ЖЕ ах. СЯ в по ВК всей ККУ Ж ше В ск Б х У воеенно КІ щ коша Ше: Же ПЕ З ККУ УМ КАК ВХ вх Б о я У вх Бе: Кк КЗ СЯ ЖКннх я ЗК ї ок КО 35 Ух ки Кф У дме КЗ Кк снккукннх КО Я ка ЕСЕ у і п а А ЗК ККУ х Зх че С НІ ЕК вн УЗ БУ КА еко Ех 3 я ЯК со КЗ жк І КУ я Ен у х КК КК ї ї оси ВИ Хе кккакА ВАК хз ож ке я ва Кк 20 БО НЕ до ВХ КЗ і мок з шнека о ДУ ті Я ен я Ко їі ї КК сего еЗ ит ВВ Б М нИ іх КОЖ жо Кг х Ат КУ ЯК шк Е ее реа сша о ен М Вон КЕ ко КОМ Зкххкавн ВЕ ММ ж нн Й КАК я, Я КУ не ее о нини З ММ фену у ИН я ЖЕК с в . а еВ і Я КО УК Зк я Оса 4 «еф Ме дос

ЯК. й оту т ке оВНи ЗО ен КУШНІ ОК я поь ; п ОК же : и ж ду ОО озон ка ок сек ОК ЩОКИ кни Я Бек ше ПЕ ху хан ї Ка зи т Ж Х. їх Що Донор і п КО ета ня БЕ А.

Б ЗУ ЕК їжа МУ 1 3 їх ї Ї І Хе плям хх ї ТК ок У 2 1 яр ОК НВО Я і оо о НН нн о НН ц Б: ВО ДПП чИМИ ЦІЛИМИ КИМ ММ ес мн нини ліан ПАК ї ІК їх рососо ВОО ЖРЄ ОООО АД В СХ НААНУ Коди нн Я У 5 їх МУ м п АХ х ш. й те мо ев В ка Ж ПОЯВИ 1 Оо 5 шк З В Ух - Ин хх ї ОВ ни М. о Я 5 б ТК КИ КЕ и КН й й ї ро я МЕНЯ З ВМО о В ШЕ НН хо 0. ВХ в ак КО оо нн нн ос но НН ї М о НН ож ве НЯ ОІВ щ КУДИ рек ВЕК ОКХ ЯК тент В ЗІ КВ у Вт Кетібич СО ОТ ЕВ І: а з п о ЕН Мн ВІЗ І РО ОБЛ | фони т ї ро ККех. сек нянні 1 ка БЕК ан К ГУМИ х 1 ї ВМ Їж денну ую 1 у ХМ ДУ Е: ТОК, З ака о о З М: НК НЕ і дя і ДНК З ОБО побі мсою е 3 А З НД З Т ЕВ ТІ МК З й ЕН я сту 1 1 Зежннняняжятя як юнняннятюжннятя о. пан посоооовввввввн З БК е ПОМ Ж Сов ТМ о І ОО Е: п п З ЩО Ї ОК тї ОО с - ку т сх і - МУ : Ми овою ГУ ЩЕ НЕ УШЕ ей їЖНОБ 15 зе АН дж, тех Її шищ оту 4 СН 3 НОиББ Ек, ОО Ще. ох ї х ТИ дж Н ик о м хх с ЕІ с: М ЗЕ што сПІНИНю в вн 1О танк Ж щ хі ОВЕН т ї жи М АХ щ кої їх ТММ ОЇ ОО УЦуМИх МЛМ БУМ 1 КН ння : ї МВ ІІ ї СО І її їх ах СЕ нн ЖК КМ з фут ОБ ОУИИх і : ї ТЕ у її ї ох я. ге 13 роя пу КО шлде ІІ В ММ : і ЕХ ек З їх шия ОО їзв її Бе ТК І в З НИ ОБ Ж пд тет - м ке їх си З ТІМ мої МЕМ Й : ОО ЕХ п она в У іх Я дрон У нд ї МЕН ОО КВЕЕ ЦП ї ери її Е їх УЖ ІЗ ТА Ж диня і В М МИХ : ї ЕК ЗБУЗННЯ «:х Ме НУ 1х і ж т ї НЯ КОБАЖ : ї ПОВИ ТІВ 5. а пеню ЗВ НО вої і я і РОБ ЖОУХ Ух В ї І: у а Ну КО Бех 1 1 БЦ 1 р ї їх уееК УХА В ї у Жвулх Її іч я їх МО її ї 1 щу. Ве ВИЧЕ Ж ре ее Ком : 3 щи ЩО ї їх и жи: ЖЖ Е: МЕ їх ЗИ ї З ОЦ Ії У Її їх КТ о Ку мовах НК КУЛІ Ї ЕЕ Н ї ЖК В: ОТ м и ЯН М вену ! ії Вл м. ТТ ся м їх М 2 й тт кх з З ЖК ї ЖОМУ. ВІ Я рн КОН ге ОК, оохроннонннннннннннннння ВА ОБ Н ії ВЕМКХХ о С ЗММИА пи Зк он ЇХ мМ ОЗ КИХ ви них 333953 ї З ще ПК дн мури в х у щік БИ її НІ ОО БЕ ЦА МОЖ З т ЖИ 31 її у. ЗЕ. о Жеух ї 1 1 ї пре ОЗ кв В дення З їі ї шо ще хх к й ї ї ХМК МИ ММК МИ Кук В МКК В Етикет птн КМ и а ВШНІЙ ОК ко З Ен с вен нн нн В Но НЕ і сна дню сни іш і 1 а ЕІ Хм шов НЕ ХААЖ ІІ : кн її ГОЮ ї А жеух рення що БУ ї : Ії : джин ЖЕО, ї ї її З Меч 1 МОЖ ОХАСХ 08 ї Й жі ТЕ ОТЖЕ й Ух ВЕ: шо ково еВ Ов нев ПОМ КТ МИТ т мії їх МУК ІЗ СИМ УМ х пОБКТЬ ї іОї Ме СИ МАК МКК «ЕК ї ї но ТЕО т тя Її х з сх АН УМ шк о я : 3 же РЕ ОНоБоов ОБ КС оннння до Ж У 3 шт ких ГО КО: 3 юн КОРОЮ Пе еерюх нн йо ТТ З пу НУ С и Н й ТЕ ЕЕ Ощолі ЕЕ х 3 бух ЖІІТЕЕ ТЖХ. хнннон ї 1 їх г їООТУ, ї: сх ї ТІ ОБАМИ я ї ТОМА КУМ денних ших 1 ЯЖЕ ІТ Н Сея шу ккх 1 ОЕМ т ї ВУ : пек Н Я КО КМХ ї не АНЯ и і ша: ОК нм | в ВЕ У ВО і п : М е В і фа р, я ; : с с м ЗКУ в і Би ТЕО А й :

Ух. Мен 3 КУ БК б їх в як 3 ЗК неон : НИ и КК ЕК ни і СУМДУ 1 дж ЖЕК КАК жо ЕХ 1 ї ЗЕМАН 0 рин ЕК Н В ИН ОН МК Ока Її : КОМИ ЕВ е: МЕЦЯ : мех ВУВАТИ Ех ОД ї я де ї ПХ жли ве Локк Н ТК ї дж омиЖі м АННеЯ : : МО ОЗ хоорвя : : КК МК ЕЕ : : ТОЖ ТЕ ух : уж хр Н : Во ЯМ а В МЖК ж

Фіг. б Кок Ве, - ЕК ема 3 я ІК й і че 5: ту ях х ВУ ху З : щи ї ж х і В Я З У : х ї 3 : М сп КК ц ех А орортогогогствт о оосевоветотототт тест Н нн кпк фе КО тт ізн інді: в зм вв Зв Н Ї ї КУ Ме 3 З ї п о п в КМ ї Н ; хі т в: ШЕ Я ї х - щдох СИЧ ех т ї : : З КК ок ок остео тютюн, Її : Н ав нн звання ДН» х ення ГКУ г. сх з : і Н я ї Х Ж нена ха ї ї Н ї ще ЕЖУ ї Х Бу ши Ії НЯ ї ї і: Ко и ї Ж ВИК ех Е їз т й ї : З Гм ї х й т ОХ Жкж. їх ї їх ї сх зн нн нн нн нн мини : 3 ; ї 7 ї ї х ї ї їх. З. х ї ї : ЗИ : Ї ОО я ї : Н : ші ї З ї Її ве Ж ї ї Н о ПИ КО ОКО щи Н ї Н Б, х - х КЕ : Ж же ї Н ше нів ШЕ ша Хе і : ; ї КН ї Х . о ї ї 5 г ще 3 ї Е : а з п п У Х КЗ ще ЕЕ ії НЕ я що -- Ж ї Кя і У ТІ та жк УЖ Е Її ле ро у: ї 1ї ї я деки ЖК ї У з ї ї : З ї її і ія ї її 3 З Б І Я Кі З Н Б Її ї їж тео Я. В БЯ КО х І: ЩЕ ; зх ОБР о шв ав ї їз х ї : не Му Кк ї я ай Х ень Е Ї рих нет сне Н ож ка : й ї зай х х ї Е ї її т. х ЖАХ ж ШЕ НЕ М ЕЕ ШЕ нь ШЕ : З ооююттнтсссюссої її ян її їх Ся в ха ї ке ї її 4 Х х її Її ЩЕ З мя ра й КБУ х Ії ї ї З Ки Ка ІЗ х й ше че є з ЇХ Мореєкееоторюттюююєсннй : Е Бе ї ке Х ен о ж о а п и и ЕВ С КК У ее Ше Ба У ї КЕ : ї СЕА х 1 ї Модний У З 3 ІЗ БК ї ї З леми кни ЖЖАВЖЖЖТЮВ ВВ ВК ЮК ВЖК. жк В й ї со де аж ро 1 щ з Хек Ж Б Х

Фіг. 7 - ю Н- Є 62 ("6 ((« 6 56 5565 4- йшййй- 7 4-ш-- Лл« 4 6 6 А 65 565 5 5 5 «5 5 5: 6 Ф-