Sasha Ambroz's Reviews > Депеш Мод

Колись в мене був лав інтерест в інтернеті: нібито хлопчик нібито з Владівостока, нужденний студент-філолог, який підпрацьовував барменом та ще деким. Він писав непогану прозу, болючу і неприємну, про чужі брудні квартири, випадкових людей, дивні квести по пьяні, які приховували відчайдушну чоловічу тугу за сенсом життя.
Лав інтерест скинув мені почитати Керуака «В дорозі», про чужі дешеві машини, випадкові бари та дивні квести по пьяні, які приховували, ну ви знаєте, ви читали Керуака.
Потім я вийшла заміж за хлопчика зі Львова, з компанії бідних та вічно п’яних фізико-математиків, і ще довго ми їздили до них в гості, кожного разу в нові брудні квартири, де пили до ранку і говорили про сенс життя.
Ніхто так не вміє тужити за сенсом життя, як бідні та п’яні дев’ятнадцятирічні хлопчики.
В «Депеш моді» Жадан робить це блискуче.